3. Тканинні гормони

В органах і тканинах організму утворюється велика група різних за хімічною природою біологічно активних речовин, які мають знач­ний регулюючий вплив на метаболічні реакції організму. До групи тканинних гормонів належать гормони травного канапу, нейрогор-мони, ангіотензини та простагландини.

З гормонів травного каналу найдокладніше вивчено секретин, гастрин, холецистокінін, панкреозимін, ентерогастрин, дуоденаль­ний фактор та інші, які є стимуляторами секреції травних соків або регуляторами скорочення поперечносмугастої м'язової тканини органів травлення.

Гастрин синтезується в слизовій оболонці шлунка у відповідь на подразнення її екстрактивними речовинами їжі. Він стимулює виділення соляної кислоти у шлунку, посилює тонус і моторику шлун­ка та кишок. Підвищення вмісту соляної кислоти в складі шлунково­го соку гальмує синтез гастрину за принципом зворотного зв'язку.

До нейрогормонів належать продукти перетворення амінокис­лот, які утворюються в процесі їх обміну і мають високу біологічну активність.

4. Значення харчових речовин для функцій нейрогуморальної системи

Встановлено, що недостача білка в раціоні викликає пригнічен­ня розвитку центральної нервової системи, погіршення формуван­ня умовних рефлексів, здібностей до навчання, запам'ятовування, послаблення процесів гальмування та збудження в корі головного мозку.

Вуглеводи є основним джерелом енергії для функції мозку; постачаються у вигляді глюкози з кров'ю, оскільки в нервових клітинах мало глікогену. Нестача глюкози викликає гальмування кори головного мозку, підкіркові центри виходять з її контролю, посилю­ються емоційні реакції. Такий стан спостерігається перед прийман­ням їжі, коли відчувається голод.

Вуглеводи тонізують кору головного мозку, знімають втому.

Ліпіди також мають значення для нейрогуморальної системи. Вони містяться в тканинах головного та спинного мозку, в клітинних мембранах і оболонках нервових волокон. Джерелом цих речовин є такі харчові продукти: нерафінована олія, масло коров'яче, яєчні жовтки, соя та ін.

Вітаміни необхідні для синтезу медіаторів. Так, холін утворює ацетилхолін, який є медіатором парасимпатичного відділу вегета­тивної нервової системи. Тіамін (В,) бере участь у синтезі ацетил­холіну. При нестачі тіаміну порушується умовно-рефлектор на діяльність мозку, послаблюються процеси збудження, посилюється гальмування, що призводить до зниження працездатності людини.

Норадреналін - медіатор симпатичного відділу вегетативної нервової системи - утворюється в результаті окиснення фенілала­ніну та подальшого декарбоксилювання окисненої сполуки.

Аскорбінова кислота - бере участь у синтезі норадреналіну, захищає його від окиснення.

Кальцій впливає на умовно-рефлекторну діяльність мозку, мідь -на процеси збудження та гальмування, марганець - підвищує збуд­женість ЦНС.

Контрольні питання

1. Сутність гуморальної регуляції.

2. Гормони внутрішніх залоз, їхні функції.

3. Характеристика тканинних гормонів.

4. Характеристика медіаторів, їхня регуляторна функція.

5. Вплив окремих, харчових речовин на функції нейрогумораль­ної системи.