Навчально-методична література

1. Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності – Львів, Афіша, 1999.

2. Васильчук М.В., Медвідь М.К., Сачков Л.С., Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. Київ – 2000.

3. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини – Львів, Афіша, 2000.

4. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона, Львів, Афіша, 2000.

5. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц., Безпека життєдіяльності – Львів, Афіша, 2000.

6. Дубицький А.Е. Медицина катастроф М. 1994.

7. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник, Київ «Каравела» 2001, Львів, Новий світ, 2000.

8. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С. Основи охорони праці – Львів, Афіша, 2000.

9. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності – Київ, КДТЕУ, 1997.

10. Захарченко М.В. Безпека життєдіяльності – Львів, За вільну Україну, 1997.

11. Збірник документів з питань безпеки життєдіяльності в системі освіти – Львів, 1997.

12. Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти, Суми. Університецька книга, 2000.

13. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини – Львів, Банківський коледж, 1999.

14. Лозниця В.С. Психологія та педагогіка – Київ, ЕксОб, 2000.

15. Методичний посібник з цивільної оборони і надзвичайних ситуацій, Київ, 1997.

16. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі – Кіровоград, 1998.

17. Навчальна програма нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» для вищих закладів освіти /автори розробки Зацарний В.В., Мазур В.Г., Мостовий В.М./, затверджено в Міносвіті 4 грудня 1998.

18. Островерха Ю.А., Пістун І.П., Хобзей М.К., Охорона життя і здоров’я учнів та безпека їх життєдіяльності – Львів, Сполом, 1999.

19. Пістун І.П., Кіт Ю.В., Березовський А.П. Охорона праці, Практикум – Суми, 2000.

20. Пістун І.П., Кіт Ю.В., Березовський А.П. Практикум з безпеки життєдіяльності – Суми, 2000.

21. Пістун І.П., Кіт Ю.В. Безпека життєдіяльності (Психофізіологічні аспекти), Практичні знання – Львів, Афіша, 2000.

22. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності – Львів, Світ, 1995.

23. Пістун І.П. Курс лекцій з безпеки життєдіяльності – Львів, Сполом, 1997.

24. Томчук М.І. Допризовна підготовка – Київ, Весна, 1996.

25. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності, Навчальний посібник, Київ, АТІКА, 2001.

Методичні вказівки

Вивчення курсу з безпеки життєдіяльності має на меті підготовку особи до активної участі в забезпеченні тривалого повноцінного життя в суспільстві, що динамічно змінюється.

Молодший спеціаліст повинен бути здатним забезпечити необхідний рівень безпеки в повсякденні як для себе, так і для осіб, про яких піклується.

Він також повинен бути готовим забезпечити індивідуальну безпеку та виконувати певні роботи в складі групи фахівців із забезпечення зовнішнього захисту людей в умовах надзвичайних ситуацій.

Вивчення курсу здійснюється у формі навчальних занять, самостійної роботи студентів, контрольних заходів.

Вивчаючи першу тему розділу “Теоретичні основи безпеки життєдіяльності” треба засвоїти такі поняття як безпека життєдіяльності, життєве середовище, системний підхід. Слід звернути увагу на характеристику системи “людина – життєве середовище”.

Вивчаючи тему “Небезпека. Ризик як оцінка небезпеки” потрібно засвоїти такі поняття як небезпека, номенклатура, таксономія, ідентифікація, квантифікація небезпек, аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини, ризик, прийнятний, виправданий та невиправданий ризик, індивідуальний та соціальний ризик. Слід розібратися, як здійснюється оцінка ступеня ризику, що таке концепція допустимого ризику.

Приступаючи до вивчення теми “Структурно – функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з оточуючим середовищем та технікою” студент повинен засвоїти такі поняття як здоров’я людини, гомеостаз, аналізатори, гранично допустимий вплив шкідливих факторів на людину, біоритми. Необхідно звернути увагу на закон Вебера – Фехнера, психічні характеристики особистості, роль органів чуття в забезпечені безпеки та при обробці інформації.

Вивчення теми “Раціональні умови життєдіяльності людини” необхідно починати із визначення понять “людина”, “життя”, “діяльність”, “ноосфера”, “соціум”, характеристики середовища життєдіяльності людини : природного, виробничого, побутового, соціально – політичного. Слід ґрунтовно розібратись в психологічних причинах свідомого порушення людьми вимог безпеки.

Стосовно теми “Вплив діяльності людини на навколишнє середовище” треба вивчити основні причини забруднення атмосфери, водних ресурсів та ґрунтів, вміти дати загальну характеристику впливу людини на довкілля та його ресурси.

Переходячи до вивчення розділу 3. “Джерела небезпеки життєдіяльності людини та породжені ними фактори” необхідно засвоїти, що небезпека є об’єктивною необхідною умовою розвитку природи і еволюції людства, а джерелами або носіями небезпек є природні процеси та явища, елементи технічного середовища, людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки. Найбільш вдалою класифікацією небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження є така, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально – політичні та комбіновані. Потрібно звернути увагу на те, що перші три вказують на те, що небезпеки за своїм походженням належать до трьох елементів життєвого середовища, яке оточує людину – природного, техногенного (матеріально – культурного) та соціального. До четвертої групи належить природно – техногенні, природно – соціальні та соціально – техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища.

В цьому розділі також розглядаються небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі.

Підсумком вивчення тем, які входять в третій розділ повинно стати розширення знань про причини та характер виникнення природних, техногенних, соціальних та політичних небезпек, загальні характеристики комбінованих небезпек, заходів безпеки та правил поведінки при виникненні відповідної небезпеки.

В розділі 4 “Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій” потрібно зосередити увагу на таких темах: “Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація дій для усунення їх негативних наслідків” та “Надання першої долікарської допомоги потерпілому”.

В першій із цих тем слід засвоїти визначення поняття “надзвичайна ситуація”, звернути увагу на причини виникнення, загальну характеристику та класифікацію надзвичайних ситуацій. Тема “Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація дій для усунення їх негативних наслідків” важлива, перед усім тим, що в ній з'ясовуються принципи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій, розглядаються дії адміністрації, персоналу та населення при виникненні надзвичайних ситуацій. Ці знання сприятимуть розвитку здатностей ідентифікації типу ситуації за її класифікаційними ознаками, своєчасно визначати наявність небезпечної ситуації та планувати індивідуальні дії з метою попередження або зменшення вірогідного пошкодження.

При вивченні теми “Надання першої долікарської допомоги потерпілому” потрібно, насамперед, засвоїти знання про кризові, тобто загрозливі для життя людини стани, вивчити послідовність дій при наданні першої долікарської допомоги.

Це сприятиме формуванню вміння вивести людину з непритомного стану, виконати непрямий масаж серця та штучне дихання потерпілому.

Вивчаючи першу тему “Правові, нормативні та організаційні основи безпеки життєдіяльності розділу 5 “Організація і управління безпекою життєдіяльності” необхідно ознайомитись із змістом основних вимог нормативних документів різної юридичної сили, які регулюють відносини з охорони здоров’я та навколишнього середовища і забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях й ситуаціях повсякденного життя, тобто безпеки життєдіяльності - Конституцією, законами, урядовими підзаконними актами, відомчими нормативними актами місцевих органів влади.

Завершує вивчення курсу тема “Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності”. Студентам слід вивчити принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності. Потрібно звернути увагу на те, що контроль за дотриманням законодавства щодо БЖД в Україні здійснюють різні державні та громадські організації.

Слід з'ясовувати, які державні органи відносяться до загальної, спеціальної та галузевої компетенції.

Ці знання сприятимуть формуванню вміння застосовувати в практичній діяльності вимоги законодавчих та нормативних актів з безпеки життєдіяльності і розвитку тих якостей особистості, що сприяють розвитку безпеки.