- •Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля
- •Поняття, предмет та метод Конституційного Права України
- •Система конституційного права України
- •Конституційне право як наука і навчальна дисципліна
- •Конституційно-правові відносини
- •Тема № 2. Конституція як Основний закон держави
- •Поняття, види та основі функції конституцій
- •Класифікація конституцій. Порядок прийняття, форма та структура конституцій
- •Структура Конституції України
- •Порядок внесення змін до Конституції України
- •Юридичні властивості Конституції України
- •Тема № 3. Загальні засади конституційного ладу України
- •Законодавство до теми.
- •Поняття та принципи конституційного ладу України
- •Невід'ємним елементом суверенної держави є державні символи.
- •Тема № 4. Правовий статус людини і громадянина в Україні.
- •Поняття та види конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні
- •Основні права громадян нерозривно пов'язані з їхніми обов'язками.
- •Гарантії здійснення прав і свобод громадян України
- •Поняття і принципи громадянства
- •Набуття громадянства України Належність до громадянства України
- •Припинення громадянства України
- •Органи, які вирішують питання, пов'язані з громадянством України
- •Тема № 5. Народовладдя в Україні та форми його здійснення.
- •Поняття та форми народовладдя
- •Поняття та види референдумів
- •Поняття та принципи виборчого права
- •Поняття та види виборів в Україні
- •Виборча система: поняття та види
- •Пропорційна система
- •Тема № 6. Виборчий процес в Україні.
- •Конституційно-правовий статус Центральної виборчої комісії
- •Тема № 7. Законодавча влада в Україні.
- •Конституційний склад і структура вру
- •Органи та посадові особи Верховної Ради України
- •Функції, повноваження та основні форми діяльності вру
- •Порядок роботи Верховної Ради України
- •Законодавчий процес: поняття та стадії
- •Конституційний статус народного депутата України. Форми діяльності та повноваження народного депутата України
- •Тема № 8. Конституційно-правовий статус Президента України.
- •Статус Президента України за Конституцією України
- •Повноваження Президента України
- •Основи національної безпеки та оборони України
- •Тема № 9. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади
- •Кабінет Міністрів України: структура, порядок формування, повноваження, акти, порядок роботи
- •Тема № 10. Правовий статус прокуратури
- •Поняття, система, структура та основні функції прокуратури України
- •Система і структура прокуратури
- •Функції і повноваження прокуратури
- •Акти органів прокуратури
- •Судова влада в Україні: поняття, завдання, функції
- •Статус Вищої ради юстиції
- •Тема № 12. Конституційний Суд – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •Склад та порядок формування ксу
- •Порядок формування Конституційного Суду і його склад
- •Завдання, функції та повноваження ксу
- •Форми звернення до ксу
- •Тема № 13. Територіальний устрій України
- •Поняття, система та принципи адміністративно-територіального устрою України
- •Конституційно-правовий статус арк
- •Тема № 14. Місцеве самоврядування в Україні
- •Поняття, основні принципи й система місцевого самоврядування в Україні
- •Сільська, селищна, міська рада
- •Виконком сільської, селищної, міської ради
- •Органи самоорганізації населення
- •Повноваження місцевого самоврядування в Україні
- •Повноваження виконкомів
- •Повноваження сільського, селищного, міського голови
- •Конституційні гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •Методичне видання Конспект лекцій студентам заочної форми навчання щодо вивчення дисципліни “Конституційне право України”
- •49000, М. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18
Порядок роботи Верховної Ради України
Верховна Рада України функціонує на підставі Конституції України та особливого нормативно-правового акта — Регламенту Верховної Ради України. Регламент Верховної Ради України має силу закону, який встановлює порядок скликання і проведення сесій Верховної Ради України, її засідань, формування органів державної влади, визначає законодавчу процедуру, порядок здійснення контрольної діяльності, процедуру окремих видів діяльності Верховної Ради, її органів і організацій, народних депутатів, посадових осіб та інші процедури, а також функції органів Верховної Ради України та її посадових осіб, які випливають з їх повноважень, установлених Конституцією України.
Верховна Рада України працює сесійно.
Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого i першого вівторка вересня кожного року.
Позачерговi сесiї Верховної Ради України, iз зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатiв України вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.
У разi оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або окремих її мiсцевостях Верховна Рада України збирається на засiдання у дводенний строк без скликання.
У разi закiнчення строку повноважень Верховної Ради України пiд час дiї воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засiдання першої сесiї Верховної Ради України, обраної пiсля скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцiєю України та Регламентом Верховної Ради України.
Засiдання Верховної Ради України проводяться вiдкрито. Закрите засiдання проводиться за рiшенням бiльшостi вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.
Рiшення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засiданнях шляхом голосування.
Голосування на засiданнях Верховної Ради України здiйснюється народним депутатом України особисто.
Верховна Рада проводить свою роботу сесійно. Перший і третій тижні місяця сесійного періоду відводяться для пленарних засідань Верховної Ради та роботи тимчасових комісій, другий — для роботи комітетів Верховної Ради, четвертий — для роботи депутатів у виборчих округах, їх самостійної роботи, пов'язаної із здійсненням депутатських повноважень, а також для роботи комісій за дорученнями Верховної Ради. У сесійний період щотижнева робота Верховної Ради та її комітетів починається у вівторок о 10 годині і закінчується у п'ятницю о 14 годині. Робочий день Верховної Ради та її комітетів починається о 10 годині і триває до 18 години з перервою з 12 години до 12 години 30 хвилин і з обідньою перервою з 14 до 16 години.
Сесії Верховної Ради України поділяються на чергові та позачергові. Чергові починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. Позачергові сесії скликаються на вимогу не менше 150 народних депутатів або Президента України. Якщо в Україні введено воєнний чи надзвичайний стан, то Верховна Рада повинна зібратися у дводенний строк без скликання.
Порядок денний чергової сесії Верховної Ради включає два розділи: перший — питання, які повністю підготовлені для включення до розкладу пленарних засідань Верховної Ради; другий — питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам і комісіям Верховної Ради та відповідним органам. Розклад засідань Верховної Ради повинен містити інформацію про день і час проведення пленарних засідань не менш як на двотижневий термін, про порядок денний кожного пленарного засідання, реєстраційні номери, назви, редакції та дати поширення серед депутатів проектів документів (у тому числі й альтернативних), що стосуються включених до розкладу засідань питань.
Засідання Верховної Ради, парламентських комітетів та тимчасових спеціальних і слідчих комісій Верховної Ради є відкритими і гласними, за винятками, встановленими законодавством. Гласність роботи Верховної Ради забезпечується шляхом трансляції її засідань по телебаченню і радіо, публікації стенографічного звіту засідань Верховної Ради, публікації її рішень у «Відомостях Верховної Ради України», газеті «Голос України» та інших виданнях Верховної Ради України. Хід засідання Верховної Ради безпосередньо транслюється через візуальне зображення і звукове відтворення у службові приміщення для преси та приміщення для публіки, що розташовуються у будинку Верховної Ради. Засідання Верховної Ради протоколюється. Ведення протоколу засідань Верховної Ради здійснює Секретаріат Верховної Ради. Протокол засідання Верховної Ради підписує головуючий на засіданні.
На засіданнях Верховної Ради можуть бути присутніми громадяни на визначених для них місцях і за попереднім записом, який веде Секретаріат Верховної Ради. Заявки на запис подаються не пізніш як за добу до засідання.
На засіданні Верховної Ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання та непристойні і лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а в разі повторного порушення — позбавити його права виступу на даному засіданні. Якщо головуючий на засіданні звертається до промовця, останній повинен негайно зупинити свій виступ, у противному разі головуючий на засіданні може припинити його виступ. Якщо промовець виступає без дозволу головуючого на засіданні, мікрофон може бути відключено без попередження. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після двох попереджень позбавляє його слова. Та частина виступу промовця, яка виголошена після позбавлення його слова, не включається до стенограми засідання.
Під час засідання Верховної Ради депутати не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо). У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання. Якщо під час засідання Верховної Ради в будинку Верховної Ради депутат вчинить дії, що містять ознаки злочину, обговорення зупиняється. Головуючий на засіданні повідомляє Верховну Раду про факт, що відбувся, закриває засідання і негайно звертається до Генерального прокурора з пропозицією вжити відповідних заходів.
Акти Верховної Ради України. У межах своєї компетенції Верховна Рада приймає закони, постанови та інші акти (заяви, звернення, декларації). Закон — це нормативно-правовий акт, що приймається Верховною Радою та регулює найбільш важливі суспільні відносини та має вищу юридичну силу щодо всіх інших правових актів. Постанова Верховної Ради — це індивідуальний правовий акт, за допомогою якого парламент оформляє свої дії щодо самоорганізації своєї діяльності, тобто обрання керівних посадових осіб Верховної Ради, утворення комітетів та обрання їх голів тощо. Декларація — це акт, який в загальній, принциповій формі передає основні властивості конституційно-правового регулювання, виражає наміри та зобов'язання учасників правових відносин. Заяви та звернення — це акти індивідуального характеру, які містять заклики до парламентів, інших вищих органів зарубіжних країн здійснити певні дії (або утриматися від їх здійснення) з метою підтримання миру, подальшого розвитку відносин тощо.