12.2. Методи аналізу фінансового ризику

Основними методами кількісного аналізу ризику є:

• статистичний метод;

• аналіз доцільності витрат;

• метод експертних оцінок;

• аналітичний метод;

• метод аналогів.

Статистичний метод. Сутність методу полягає в тому, що для розрахунку ймовірностей виникнення втрат аналізуються всі статистичні дані, які стосуються результативності здійснення підприємства певних операцій. Частота виникнення деякого рівня втрат f ⁰ визначається за формулою

, (12.1)

де — число випадків появи конкретного рівня втрат;

n_заг — загальне число випадків у статистичній виборці, яке включає й успішні операції даного виду.

Останнім часом набув поширення метод статистичних випробувань (метод «Монте-Карло»). Перевагою цього методу є можливість аналізувати та оцінювати різнобічні «сценарії» реалізації проекту і враховувати різні фактори ризиків у межах одного підходу. Різні типи проектів мають різницю ступінь впливу на них ризиків, що з’ясовується у процесі моделювання. Вадою методу використання є в ньому для оцінок і висновків використання ймовірнісних характеристик, — що для безпосереднього практичного застосування не дуже зручно.

Аналіз доцільності витрат орієнтований на індентифікацію потенційних зон ризику. Перевитрачання витрат може викликатися одним із чотирьох основних факторів або їх комбінацією:

1. первісним недооціненням вартості;

2. змінами меж проектування;

3. різницею в продуктивності;

4. збільшенням первісної вартості.

Ці фактори можуть бути деталізовані. На базі типового переліку можна скласти детальний контрольний перелік для конкретного проекту або його елементів.

Існує можливість звести до мінімуму капітал, що підлягає ризику, поділом процесу затвердження асигнувань проекту на стадії. Стадії затвердження мають бути пов’язані з проектними фазами і ґрунтуватися на додатковій інформації про проект в міру його розроблення. На кожній стадії затвердження, маючи аналіз засобів, які підлягають ризику, інвестор може прийняти рішення про припинення інвестицій.

Метод експертних оцінок дає змогу поділити дуже складний комплекс ризиків на складові, якими можна управляти, і зробити висновки про ймовірність вияву та ступінь наслідків досліджуваних ризиків.

Аналітичний метод використовує такі основні чотири показники ефективності інвестицій:

• період окупності;

• чистий приведений дохід;

• внутрішня норма дохідності;

• рентабельність.

Період окупності — це тривалість періоду, протягом якого сума чистих доходів, що дисконтується на момент закінчення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій.

Чистий приведений дохід являє собою суму фінансових підсумків, що дисконтуються за всі роки проекту, рахуючи від дати початку інвестицій. Характеризує загальний абсолютний результат інвестиційної діяльності, її кінцевий результат.

Внутрішня норма дохідності — це та розрахункова ставка процентів, за якої капіталізація регулярно отримуваного доходу дає суму, рівну інвестиціям і, отже, капіталовкладення окупаються.

Аналіз чуттєвості моделі складається з таких етапів:

1. вибір основного ключового показника — параметра, відносно якого й здійснюється оцінювання чуттєвості. Такими показниками можуть слугувати внутрішня норма дохідності або чистий приведений дохід;

2. вибір факторів (рівень інфляції, стан економіки тощо);

3. розрахунок значень ключового показника на різних етапах здійснення проекту: проектування, будівництво, монтаж устаткування, процес віддачі вкладених коштів.

Сформовані таким чином послідовності витрат і надходжень дають можливість визначити фінансові потоки для кожного моменту або відрізка часу, встановити показники ефективності.

Будуються діаграми, на яких відображується залежність обраних результативних показників від величини вихідних параметрів. Зіставляючи отримані діаграми, визначають «ключові» показники, які найбільше впливають на оцінку проекту. Виявляються критичні для проекту значення ключових параметрів.

Аналіз чуттєвості дає змогу спеціалістам з проектного аналізу враховувати ризик і невизначеність. Але цей метод аналізу має й вади, а саме:

• не враховує всі можливі обставини;

• не враховує ймовірність здійснення альтернативних проектів.

Сутність методу аналогів полягає у використанні бази даних про ризик аналогічних проектів. Ці дані опрацьовуються для виявлення залежностей у закінчених проектах з метою врахування потенційного ризику при реалізації нових проектів.