мельянцова / аудит / Аудит / Вопросы Аудит и оценивания упр деятельности

№

ПИТАННЯ

Стандарт ДСТУ ISO 9000-2001 визначає аудит як:

1. Захід щодо збору інформації, що дозволяє ідентифікувати потребу в удосконалюванні або коригувальних діях.

2. Систематичний, незалежний і документований процес одержання свідоцтв аудита й об’єктивного їхнього оцінювання з метою встановлення ступеня виконання погоджених критеріїв аудита.

3. Документований процес одержання свідоцтв аудита й об’єктивного їхнього оцінювання з метою встановлення ступеня виконання погоджених критеріїв аудита.

Стандарт ДСТУ ISO 9000-2001 визначає критерії аудита як:

1. Сукупність політик, процедур або вимог.

2. Записи, виклад фактів або інша інформація, що може бути перевірена.

3. Критерії замовника, згідно яких він оцінює систему управління.

Стандарт ДСТУ ISO 9000-2001 визначає свідоцтво аудита як:

1. Записи, виклад фактів або інша інформація, що пов’язана із критеріями аудита й може бути перевірена.

2. Записи, виклад фактів або інша інформація, що може бути перевірена.

3. Сукупність політик, процедур або вимог.

Стандарт ДСТУ ISO 9000-2001 визначає спостереження аудита як:

1. Результат оцінки свідоцтва аудита відповідно до критеріїв аудита.

2. Визначення відповідності або невідповідності критеріям аудита.

3. Визначення можливості поліпшення.

Стандарт ДСТУ ISO 9000-2001 визначає висновок за результатами аудита як:

1. Вихідні дані аудита, надані аудиторською групою після розгляду цілей аудита й всіх спостережень аудита.

2. Дані про хід виконання аудита.

3. Висновок про можливості видачі сертифіката на систему менеджменту якості.

Додаткові обов’язки провідного аудитора включають:

1. Подача звіту про аудита.

2. Забезпечення проходження аудита відповідно до плану, включаючи, будь-яку необхідну перестановку аудиторів.

3. Все перераховане.

Стандарт ДСТУ ISO 9000-2001 визначає замовника аудита як?

1. Організація або особа, що замовила аудит.

2. Організація або особа, зацікавлена в проведенні аудита.

Хто може бути замовником аудита?

1. Організація, що перевіряє.

2. Замовником може бути будь-яка організація, що має регламентуюче або контрактне право на замовлення аудита.

При аудиті аудитор відповідає за:

1. Перевірку ефективності коригувальних дій, які вживають у результаті аудита.

2. Збереження й підтримка документації, що відносяться до аудита.

3. Все перераховане.

Аудитор це?

1. Особа, що володіє компетентністю для проведення аудита.

2. Особа, що мають певні навички в проведенні аудитів.

3. Особа, що мають спеціальне знання або досвід, які відносяться до організації, процесу або діяльності підлягаючій перевірці.

Аудиторська група це?

1. Один або декілька аудиторів, що проводять аудит, яким, при необхідності, допомагають технічні експерти.

2. Головний аудитор й один або кілька технічних експертів, які проводять аудит.

Технічний експерт це?

1. Особа, що надає аудиторській групі спеціальні знання або досвід.

2. Аудитор, що має спеціальні знання або досвідом, що відносяться до організації, процесу або діяльності підлягаючій перевірці.

Чи може виступати технічний експерт як аудитор в аудиторській групі?

1. Так.

2. Немає.

3. Тільки при проведенні внутрішніх аудитів.

Програма аудита це:

1. Сукупність одного або декількох аудитів, запланованих на конкретні строки й спрямованих на досягнення певної мети.

2. Це діяльність, що містить у собі планування, організацію й виконання аудитів.

План аудита це:

1. Опис видів діяльності й заходів аудита.

2. Графік виконання аудита.

Що містить у собі обсяг аудита?

1. Опис фізичного розташування організаційних одиниць.

2. Опис діяльності й процесів, а також охоплюваний період часу.

3. Все перераховане.

Внутрішній аудит, проведений для вигоди керівництва перевіряємої організації, називається:

1. Аудит першої сторони.

2. Аудит другої сторони.

3. Аудит третьої сторони.

Аудит, проведений організацією в іншій організації в інтересах і цілях організації, що почала аудита, називається:

1. Аудит першої сторони.

2. Аудит другої сторони.

3. Аудит третьої сторони.

При аудиті аудитор відповідає за:

1. Збереження конфіденційності.

2. Ефективне й результативне планування й виконання призначених обов’язків.

3. Все перераховане.

Аудит, розпочатий незалежною третьою стороною, що не має ніякого інтересу в результатах аудита, називається:

1. Аудит першої сторони.

2. Аудит другої сторони.

3. Аудит третьої сторони.

Яким аудитом є зовнішній аудит?

1. Зовнішній аудит є аудитом третьої сторони.

2. Зовнішній аудит є аудитом другої сторони або аудитом третьої сторони.

3. Зовнішній аудит є аудитом першої сторони.

Яким аудитом є внутрішній аудит?

1. Внутрішній аудит є аудитом другої сторони.

2. Внутрішній аудит є аудитом другої сторони або аудитом третьої сторони.

3. Внутрішній аудит є аудитом першої сторони.

Аудит адекватності націлений на:

1. Визначення, чи повноцінне в основі система якості організації й чи буде успішним аудит на об’єкті.

2. Одержання інформації, необхідної для планування аудита.

3. Все перераховане.

Аудита, що визначає ступінь, з якої документована система, представлена настановою з якості й процедурами, адекватно виконує вимоги застосовного стандарту, називається:

1. Аудит адекватності (аудит документації, настільний аудит).

2. Аудит відповідності або аудит впровадження.

3. Аудит продукту (проекту, процесу).

Аудит, що прагне встановити ступінь, з якої документована система зрозуміла, здійснена й дотримується персоналом (тобто аудитор шукає впровадження запланованих мір), називається:

1. Аудит адекватності (аудит документації, настільний аудит).

2. Аудит відповідності або аудит впровадження.

3. Аудит продукту (проекту, процесу).

Повний аудит, що охоплює всю область сертифікації, за допомогою якого орган, що сертифікує (реєстратор) оцінює відповідність критеріям сертифікації для визначення, чи може система якості бути сертифікована, називається:

1. Сертифікаційний (первинний) аудит.

2. Наглядовий аудит.

3. Ресертификационный аудит.

Аудит, що проводиться періодично, щоб визначити, чи може підтримуватися сертифікація системи якості організації, називається:

1. Сертифікаційний (первинний) аудит.

2. Наглядовий аудит.

3. Ресертификационный аудит.

Аудит, що виконується наприкінці сертифікаційного періоду, щоб визначити, чи може сертифікат бути перевиданий на наступний період, називається:

1. Сертифікаційний (первинний) аудит.

2. Наглядовий аудит.

3. Ресертификационный аудит.

Аудит, що розглядає всі системи, що входять у виробництво певного продукту або послуг, називається:

1. Вертикальний аудит.

2. Горизонтальний аудит.

Аудит, що розглядає відповідність із відібраною вимогою, наприклад керування документацією системи якості в розрізі організації, називається:

1. Вертикальний аудит.

2. Горизонтальний аудит.

У якому пункті повною мірою перераховані етапи внутрішнього аудита?

1. Збір інформації, вступна нарада, аудит, заключна нарада.

2. Збір інформації, планування й підготовка, вступна нарада, аудит, заключна нарада, наступні дії.

3. Збір інформації, планування й підготовка, аудит, заключна нарада, наступні дії.

Додаткові обов’язки провідного аудитора включають:

1. Забезпечення проходження аудита відповідно до плану, включаючи будь-яку необхідну перестановку аудиторів.

2. Забезпечення регулярних нарад для забезпечення взаємодії усередині групи.

3. Все перераховане.

У якому пункті правильно зазначена черговість етапів внутрішнього аудита?

1. Збір інформації → Планування й підготовка → Вступна нарада → Аудит → Заключна нарада → Наступні дії.

2. Планування й підготовка → Збір інформації → Вступна нарада → Аудит → Заключна нарада → Наступні дії.

3. Планування й підготовка → Збір інформації → Вступна нарада → Аудит → Наступні дії → Заключна нарада.

Чи обов’язково аудиторам, що готовлять аудита, організовувати відвідування перевіряємої організації до проведення аудита?

1. Ні.

2. Так

3. Ні, але настійно рекомендують розглянути дану можливість.

При повідомленні аудируемого, група аудитора направляє:

1. План аудита й графік роботи.

2. Матричний план і контрольні аркуші.

3. Все перераховане.

З якою метою встановлюються дати проведення аудита, що прийнятні для перевіряємих й аудиторів?

1. Для усунення будь-якої можливості побоювання й створення атмосфери взаємного співробітництва.

2. Для попередження зриву виконання якого-небудь відповідального проекту.

3. Все перераховане.

Головна мета вступної наради укладається в наступному:

1. Представити групу й установити основні правила проведення аудита.

2. Гарантувати те, що обсяг аудита, буде охоплений повністю.

Головна мета наради по взаємодії групи укладається в наступному:

1. Представити групу й установити основні правила проведення аудита.

2. Гарантувати те, що обсяг аудита, буде охоплений повністю.

Додаткові обов’язки провідного аудитора включають:

1. Аналіз документів системи якості на адекватність (аудит адекватності).

2. Головування на вступній і заключній нарадах.

3. Все перераховане.

У ході аудита керівник групи відповідає за:

1. Забезпечення повноти проведення аудита й гарантію того, що звіти про невідповідності засновані на повноцінних об’єктивних доказах і сформульовані чітко й коротко.

2. Регулярність проведення нарад групи, включаючи, при необхідності, перерозподіл ресурсів.

3. Все перераховане.

У чому укладаються наступні дії після проведення аудита?

1. В аналізі представлених документованих доказів того, що коригувальні дії виконані; переконатися в тім, що вони виявилися ефективними й залишаться таким же в майбутньому; що вони були належним чином документовані й доведені до всіх зацікавлених сторін.

2. У підписанні звіту по аудиті.

3. Все перераховане.

Ціль контрольного аркуша?

1. Нагадати аудиторові про інформації, що він повинен одержати, і про те, що фактично повинне бути перевірене.

2. Контрольний аркуш необхідний для складання списку питань, які необхідно задати аудируемому персоналу, і для внесення оцінок після відповіді.

Критеріями аудита при підготовці контрольного аркуша для аудита неформальної системи якості (тобто системи, не структурованої відповідно до якого-небудь звичайно застосовуваного стандарту) можуть бути:

1. Контракт, план якості, спілкування або візит до аудита.

2. Будь-які використовувані процедури, робочі інструкції; опису робіт, форм або будь-яких інших документів, які доступні.

3. Все перераховане вище.

Стандарт ДСТУ ISO 9000-2001 визначає невідповідність як:

1. Невиконання вимоги.

2. Невдача в ході виконання вимог стандарту.

3. Явне невиконання вимог вищого керівництва організації.

При складанні звітів про інцидент аудитор повинен указати:

1. Номер роботи, номер продукту, номер креслення, номер звіту й дату.

2. Кількість, номер замовлення, посилання на відвантаження.

3. Будь-яке відповідне посилання для належного розуміння звіту й ідентифікації інциденту.

Об’єктивним доказом невідповідності може виступати:

1. Засновані на фактах докази розходжень між:

• «Посібником з якості» і зв’язаними процедурами;

• процедурами й практикою робіт.

2. Недолік доказів на користь впровадження:

• різних вимог стандарту;

• різних частин системи.

3. Все перераховане.

Критичні невідповідності це:

1. Невиконання одного з вимог стандарту (або інших зовнішніх критеріїв аудита).

2. Систематичне невиконання вимоги системи якості організації.

3. Все перераховане.

Некритична невідповідність це:

1. Одиничне невелике відхилення від вимог.

2. Невиконання одного з вимог стандарту (або інших зовнішніх критеріїв аудита).

3. Систематичне невиконання вимоги системи якості організації.

Критичною невідповідністю, виявленою в ході проведення аудита системи управління якістю в лабораторії є:

1. Невиконання одного з вимог стандарту (або інших зовнішніх критеріїв аудита).

2. Будь-яке невиконання вимог.

3. Систематичне невиконання вимоги системи якості організації.

Некритичною невідповідністю, виявленою в ході проведення аудита системи управління якістю в лабораторії є:

1. Систематичне невиконання вимоги системи якості організації

2. Всі невідповідності вимогам є критичними для системи управління якістю в лабораторіях.

3. Одиничне невелике відхилення від вимог.

У чому полягає перевага від надання звіту про невідповідність аудируемому для аналізу?

1. Це дає чудову можливість перевірити, чи добре написаний звіт (якщо аудируємий не може зрозуміти звіт, то ніхто його не зрозуміє).

2. Це дозволяє погодити факти, що ідеально для одержання підпису, що підтверджує точність звіту.

3. Все перераховане.

Матричний або кластерний аналіз це:

1. Додатковий засіб, що може допомогти аудиторові й керівникові групи аудиторів одержати повне подання про систему й виділити на перший план її слабкі або сильні області.

2. Інструмент, на основі якого вище керівництво підписує заключний звіт про аудита.

Стандарт ДСТУ ISO 9000-2001 визначає коригувальна дія як:

1. Дія по усуненню причин потенційної невідповідності або іншої небажаної ситуації.

2. Дія по усуненню причини виявленої невідповідності або іншої небажаної ситуації.

3. Дія, що вживають для усунення виявленої невідповідності.

Чи є завданням для аудитора визначення коригувальної дії?

1. Так.

2. Ні.

Назвіть критерії для аудитора, згідно яким він повинен оцінити придатність коригувальної дії?

1. «Гарне» або «погане» коригувальна дія?

2. Єдиний критерій для аудитора, щоб оцінити придатність коригувальної дії, це ймовірність усунення причини невідповідності.

Чи належний аудитор проводити аналіз коригувальних дій?

1. Ні.

2. Коригувальні дії повинні бути проаналізовані аудиторами, щоб визначити й зробити запис про їхнє впровадження й ефективність.

За допомогою чого може бути початий аналіз коригувальних дій?

1. Нового аудита на ділянці.

2. Аналізу документарного доказу типу записів, виправлених процедур, фотографій, фільму і т.д.

3. Все перераховане.

Фундаментальним принципом аудита систем менеджменту є те, що зроблені аудитором висновки, повинні бути твердо засновані на:

1. Критеріях аудита.

2. Об’єктивних доказах.

3. Звіті про аудита.

Фундаментальна роль аудитора - дати замовникові аудита засновану на _______________ інформацію щодо того, наскільки виконані критерії аудита.

1. Судженнях аудитора.

2. Звіті про аудита.

3. Фактах.

При аудиті аудитор відповідає за:

1. Виконання вимог до аудита й виконання аудита відповідно до процедур, що замовив аудит, і погодженим планом аудита.

2. Повідомлення й роз’яснення вимог аудита. Пояснення вимог аудита аудируємим і допомога їм у розумінні вимог стандарту системи якості або інших документів, що встановлюють критерії аудита.

3. Все перераховане.

При аудиті аудитор відповідає за:

1. Ефективне й результативне планування й виконання призначених обов’язків.

2. Збір й аналіз доказів, необхідних для оцінки відповідності системи менеджменту якості критеріям аудита.

3. Все перераховане.

Провідний аудитор, в остаточному підсумку, відповідає за:

1. Етапи аудита.

2. Забезпечення виконання аудита.

3. Все перераховане.

Додаткові обов’язки провідного аудитора включають:

1. Збір всієї необхідної інформації, необхідної для підготовки аудита.

2. Допомога у виборі членів групи

3. Все перераховане.

Зовнішні аудитори повинні гарантувати, що будь-які їхні рекомендації:

1. Були засновані на фактичній інформації.

2. Твердо базуються на об’єктивних доказах, отриманих у ході аудита.

3. Все перераховане вище.

Чому внутрішні аудитори повинні бути в розумному ступені незалежні від області, яку потрібно перевірити?

1. Причина укладається в тім, що важко бути об’єктивним, коли проводиться аудит своєї власної роботи.

2. Недолік незалежності може, свідомо або підсвідомо, змушувати аудитора бути занадто поблажливим або занадто твердим при проведенні аудита діяльності свого безпосереднього керівництва.

3. Все перераховане.

Що являє собою технічні навички аудитора?

1. Здатність розбиратися в технічних аспектах виробляємої продукції.

2. Здатність досліджувати й визначати ступінь відповідності системі стандарту на всіх етапах процесу «виробництва».

3. Це спеціальні знання або досвід, що ставляться до організації, процесу або діяльності підлягаючій перевірці, яким володіє аудитор.

Виберіть правильну характеристику фізичного бар’єра в спілкування, що виникає в ході проведення аудита?

1. Фізичний бар’єр виражається в потребі структури ідеї й, насамперед спрощеної структури ідеї. Основним людським спонуканням є пошук значення, загальної картини, причини, порядку й значення. Не усвідомлювати це при моделюванні спілкування означає створити фізичний бар’єр до розуміння.

2. Фізичний бар’єр пов’язаний з емоціями. Він може створювати опір або неправильне подання, якщо зневажають розумінням людських спонукань. Це означає, що відправник повинен знати те, що приймач очікує бачити або чути, щоб не розбудовувати його.

3. Фізичний бар’єр обумовлений впливом фізичних факторів, які торкаються уваги приймача й його комфорту. Вони включають фізичні спонукання: голод, спрагу, відпочинок, і т.д., а також включають ергономічні аспекти середовища: температуру, вентиляцію, висвітлення, якість печатки, і т.д.

Виберіть правильну характеристику інтелектуального бар’єра в спілкуванні, що виникає в ході проведення аудита?

1. Інтелектуальний бар’єр пов’язаний з емоціями. Він може створювати опір або неправильне подання, якщо зневажають розумінням людських спонукань. Це означає, що відправник повинен знати те, що приймач очікує бачити або чути, щоб не розбудовувати його.

2. Інтелектуальний бар’єр виражається в потребі структури ідеї й, насамперед, спрощеної структури ідеї. Основним людським спонуканням є пошук значення, загальної картини, причини, порядку й значення. Не усвідомлювати це при моделюванні спілкування означає створити інтелектуальний бар’єр до розуміння.

3. Інтелектуальний бар’єр обумовлений впливом фізичних факторів, які торкаються уваги приймача й його комфорту. Вони включають фізичні спонукання: голод, спрагу, відпочинок, і т.д., а також включають ергономічні аспекти середовища: температуру, вентиляцію, висвітлення, якість печатки, і т.д.

Укажіть правильний порядок дій при формулюванні ефективного спілкування.

1. Виберіть і розробіть мету (що є метою?) → Організуйте й структуруйте ідею (послідовна логіка концепції) → Проаналізуйте аудиторію (урахуйте приймач) → Виберіть середовище передачі (процес передачі) → Складіть відповідь (досягнення ланцюга).

2. Виберіть і розробіть мету (що є метою?) → Проаналізуйте аудиторію (урахуйте приймач) → Організуйте й структуруйте ідею (послідовна логіка концепції) → Виберіть середовище передачі (процес передачі) → Складіть відповідь (досягнення ланцюга).

3. Проаналізуйте аудиторію (урахуйте приймач) → Виберіть середовище передачі (процес передачі) → Виберіть і розробіть мету (що є метою?) → Організуйте й структуруйте ідею (послідовна логіка концепції) → Складіть відповідь (досягнення ланцюга).

Які основні елементи містять у собі критерії, використовувані для сертифікації аудиторів, засновані на вимогах стандарту ДСТУ ISO 19011:2003?

1. Освіта, досвід роботи (стаж), досвід аудитів.

2. Освіта, досвід роботи (стаж), досвід роботи в області якості, навчання аудитові, досвід аудитів.

3. Освіта, досвід роботи (стаж), досвід роботи в області якості.