Розділ 12

АУДИТ ІНВЕСТИЦІЙ

12.1. Мета, завдання та джерела перевірки

Метою аудиту інвестицій є встановлення законності здійснення операцій та достовірності відображення їх у бухгалтерському обліку.

Завданням аудиту інвестицій є перевірка:

• статутних документів сільськогосподарського підприємства щодо прийнятої ним інвестиційної політики;

• вартості об’єктів та законності витрат, пов’язаних із капітальними інвестиціями;

• правильності первісної оцінки фінансових інвестицій та на дату балансу;

• правильності постановки обліку інвестицій на підприємстві;

• обґрунтованості відображення інвестицій на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку;

• відповідності даних відображення інвестицій на синтетичних і аналітичних рахунках;

• інвестиційної активності підприємства;

• ефективності інвестиційної діяльності підприємства.

Правовою основа аудиту інвестицій є Закони України: «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; «Про інвестиційну діяльність»; «Про цінні папери та фондову біржу»; «Про режим іноземного інвестування»; «Про Державну програму стимулювання іноземних інвестицій в Україні»; «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»; «Про оподаткування прибутку підприємства»; положення (стандарти) бухгалтерського обліку: П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції»; П(С)БО 2 «Баланс»; П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»; Указ Президента України «Про заходи щодо реформації інвестиційної політики в Україні».

Джерела перевірки: первинні документи, бланки і реєстри цінних паперів, патенти, ліцензійні договори, свідоцтва, акти техніко-економічної експертизи, технічні паспорти та інша технічна документація, Головна книга і регістри аналітичного обліку, фінансова звітність.

Методи перевірки залежать від видів інвестицій. Розрізняють фінансові та капітальні інвестиції.

12.2. Аудит фінансових інвестицій

Правильність аудиторського висновку щодо фінансових ін­вестицій сільськогосподарського підприємства значною мірою визначається врахуванням тих змін, що відбулися в розумінні їх сутності, первісної оцінки та оцінки на дату балансу, бухгалтерському обліку.

Фінансові інвестиції підприємства регулюються П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції». Крім того, окремі визначення щодо призначення фінансових інвестицій та інвестиційної діяльності підприємства наведено в П(С)БО 2 «Баланс» та П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів». Згідно з П(С)БО 2 фінансові інвестиції здійснюються підприємством з метою отримання прибутку (процентів, дивідендів), зростання капіталу або інших вигод інвестора. За П(С)БО 4 інвестиційна діяльність — це придбання і реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Фінансові інвестиції поділяють на:

• довгострокові фінансові інвестиції;

• поточні фінансові інвестиції.

Основним критерієм поділу фінансових інвестицій на довгострокові й поточні є мета здійснення (придбання) інвестицій.

Відповідно до П(С)БО 2 (п. 17) до довгострокових фінансових інвестицій належать інвестиції на період більше одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

За П(С)БО 2 (п. 33) поточні інвестиції відображують фінансові інвестиції на строк, що не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Довгострокові фінансові інвестиції можна поділити на дві групи: 1) боргові; 2) пайові.

Для довгострокових боргових фінансових інвестицій характер­ним є те, що вони:

• не дають права участі в капіталі об’єкта інвестування;

• приносять дохід у вигляді процента;

• як правило, мають визначений строк обігу;

• утримуються інвестором до строку погашення;

• за відмінної вартості придбання фінансової інвестиції від номінальної різниця може бути амортизована до моменту погашення.

Довгострокові пайові фінансові інвестиції характеризуються тим, що:

• засвідчують право інвестора на частку в капіталі об’єкта інвестування;

• приносять дохід у вигляді дивідендів;

• не мають встановленого строку обігу;

• різниця між вартістю придбання та номінальною вартістю не амортизується.

Поточні фінансові інвестиції поділяють на:

1. інші поточні фінансові інвестиції;

2. еквіваленти грошових коштів.

Інші поточні фінансові інвестиції характеризуються:

• обігом на активному ринку;

• можуть бути вільно реалізовані з незначною втратою вартості;

• мають строк обігу в межах року або придбаваються з метою перепродажу незалежно від виду інвестиції;

• приносять дохід у вигляді процентів або дивідендів або за рахунок різниці купівельної та продажної ціни при перепродажу.

Еквіваленти грошових коштів характеризуються тим, що це:

• високоліквідні цінні папери з низькою дохідністю і високою надійністю;

• можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент з мінімальною (або без неї) втратою вартості;

• мають практично постійну ринкову вартість;

• в основному придбаваються (зберігаються) як страховий резерв готівки.

Довгострокові та поточні фінансові інвестиції обліковуються на різних рахунках. Записи в регістрах з обліку довгострокових і поточних фінансових інвестицій перевіряють за схемою, наведеною на рис. 12.1. Перевірка записів в Журналі-ордері № 3 с.-г. та відомості по рахунках 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» та 35 «Поточні фінансові інвестиції» здійснюється за схемою (рис. 12.2).

Рис. 12.1. Схема запису в регістрах з обліку довгострокових та поточних фінансових інвестицій

Рис. 12.2. Схема звірки запису Журналу-ордера № 3 с.-г. та відомості

Довгострокові фінансові інвестиції відображуються в обліку на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», який призначений для узагальнення інформації про наявність і рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігацій державних і місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни і за кордоном тощо.

Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» має субрахунки: 141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»; 142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам»; 143 «Інвестиції непов’язаним сторонам».

На дебеті рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» відображується вартість довгострокових інвестицій, на кредиті — їх вибуття (списання) або зменшення вартості, а також отримання дивідендів від об’єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

Аналітичний облік за рахунком 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень і об’єктами інвестування. При цьому побудова аналітичного обліку має забезпечити можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вкладення в об’єкти як на території країни, так і за кордоном.

Поточні фінансові інвестиції обліковуються на рахунку 35 «По­точні фінансові інвестиції», який має два субрахунки: 351 «Еквіваленти грошових коштів» та 352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

Завданням аудиту фінансових інвестицій є перевірка правильності:

• первісної оцінки фінансових інвестицій;

• оцінки фінансових інвестицій на дату балансу;

• організації бухгалтерського обліку фінансових інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства;

• організації бухгалтерського обліку фінансових інвестицій для ведення спільної діяльності.

За бажанням замовника аудит можна розпочати з інвентаризації фінансових інвестицій підприємства. Вона зводиться до перевірки фактичної наявності цінних паперів, які були передані на зберігання в банк, перевірки залишків сум за даними обліку з даними банку. При проведенні інвентаризації фінансових інвестицій аудитор повинен встановити, чи не належать вони до інших придбаних підприємством цінних паперів, які не є фінансовими інвестиціями, а за результатами інвентаризації скласти порівняль­ну відомість, в якій зафіксувати їх нестачу або надлишок.

Перевірку правильності первісної оцінки фінансових інвестицій слід здійснювати залежно від методів придбання цих інвестицій:

• за грошові кошти;

• в обмін на цінні папери власної емісії;

• в обмін на інші активи.

При придбанні фінансових інвестицій за грошові кошти вони мають бути відображені в обліку за собівартістю, яка включає: ціну придбання, комісійну винагороду, мито, податки, збори, обов’яз­кові платежі, інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням фінансових інвестицій, за такою кореспонденцією рахунків:

Дебет	Кредит
14 «Довгострокові фінансові інвестиції» 35 «Поточні фінансові інвестиції»	30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 68 «Розрахунки з іншими кредиторами»

Якщо придбані фінансові інвестиції отримано в обмін на цінні папери власної емісії, вони мають відображатись в обліку за справедливою вартістю переданих цінних паперів.

У разі придбання фінансових інвестицій в обмін на інші активи вони мають бути відображені в обліку за справедливою вартістю переданих активів.

Перевірку правильності оцінки фінансових інвестицій на дату балансу слід здійснювати за видами інвестицій:

1) інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо;

2) інвестиції, які перебувають у підприємства до моменту їх погашення;

3) інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі.

Інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, мають обліковуватись за собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції. Зміни вартості інвестицій на дату балансу слід відобразити в обліку так (табл. 12.1).