1205 Грн — 120,5 %.

База для оподаткування податком з реклами визначається як повна вартість, поділена на 1,205.

База для оподаткування (Б) = 1205 : 1,205 = 1000 грн.

1. Визначимо ПДВ за ставкою 20 %: 1000 · 20 % = 200 грн.

2. Ставка податку з реклами — 0,5 %.

Податок з реклами: 1000 · 0,5 % = 5 грн.

Розрахунок суми податку з реклами здійснюється за формою (табл. 10.4).

Таблиця 10.4 розрахунок суми податку з реклами за … місяць

1. Сума виручки, отриманої з розповсюдження реклами, грн
2. Ставка реклами, %
3. Строк сплати

У податковій накладній податок з реклами виділено окремо і він не враховується при обчисленні ПДВ.

При перевірці правильності відображення витрат на сплату податку з реклами аудитор має встановити, що сплата податку з реклами юридичними особами відноситься на рахунок витрат і включається до складу валових витрат. У бухгалтерському обліку податок з реклами ведеться окремо на субрахунку 6413.

При перевірці контролюється своєчасність сплати податку з реклами до бюджету, а також своєчасність надання звітності до податкових органів.

Податок з реклами має бути сплаченим з доходу, отриманого у звітному місяці з виконаних робіт (послуг) по розповсюдженню реклами.

Отримувач послуг з реклами має відображувати податок з реклами в додатку Ж1 до Декларації про податок на прибуток і відносити на валові витрати.

Податок з реклами є місцевим податком. Необхідно щомісяця надавати звіт про суму нарахованого податку з реклами не пізніше як 20 числа місяця, наступного за звітним, а сплатити податок треба впродовж 10 днів після подання звітності.

За несвоєчасне перерахування податку з реклами сплачується пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки НБУ, що діє на дату складання акта перевірки.

За несвоєчасну сплату податку з реклами або заниження сум платник сплачує суму, донараховану органами державної податкової служби та штраф у розмірі 100 відсотків донарахованих сум.

Важливим напрямом перевірки є з’ясування повноти включення до звітності сум податку.

10.7. Аудит місцевих зборів

10.7.1. Збір за парковку автотранспорту

Платниками збору за парковку автотранспорту є водії автотранспортних засобів, які належать юридичним особам, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, бюджетним, цивільним і спеціальним підприємствам, філіалам, відділенням, представництвам і іншим окремим підрозділам, а та­кож фізичні особи — власники (водії) автотранспортних засобів (як резиденти, так і нерезиденти України), які здійснюють парковку автомобілів у спеціально виділених для цього місцях органами місцевого самоврядування.

Об’єктом оподаткування збором за парковку автотранспорту є час, за який проводиться парковка автотранспорту у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.

Збір за парковку автотранспорту сплачується водіями на місці парковки разом з оплатою за послуги стоянки з виділенням збору окремим рядком у платіжних документах.

Ставки збору за парковку автотранспорту встановлюються органами місцевого самоврядування із розрахунку за одну годину парковки, в тому числі неповну.

Ставка збору за парковку автотранспорту у спеціально обладнаних місцях встановлюється у розмірі до 5 відсотків неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян за одну годину стоянки автотранспорту.

Оплата збору за парковку автотранспорту здійснюється у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях безпосередньо на місці парковки шляхом придбання спеціальних талонів.

Облік коштів збору за парковку автотранспорту ведуть власники автостоянки або відведених місць.

За несвоєчасну сплату збору нараховується пеня у розмірі 120 відсотків облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, а до осіб, відповідальних за порушення, може бути застосовано адміністративний штраф у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

При заниженні сум збору за парковку автотранспорту стягується штраф у розмірі 100 відсотків (або 200 відсотків у разі повторного порушення протягом року) донарахованого за результатами перевірки суми збору і 10 відсотків, що підлягають сплаті зборів у випадку несвоєчасного їх внесення або неподання у строк звітності.

Податковий контроль правильності розрахунку і своєчасності сплати збору за парковку автотранспорту до місцевих бюджетів здійснюється щокварталу на основі поданої декларації.

Аудитор уточнює, чи є дозвіл на парковку автотранспорту. Особливу увагу приділяє повноті внесків до місцевого бюдже­ту сум за парковку автотранспорту. З цією метою перевіряє на місці парковки автотранспорту наявність талонів на право парковки автотранспорту, правильність їх ведення і повноту оприбут­кування отриманої готівки. Аудитор звіряє звіт про отриману готівкою виручку і збір за парковку автотранспорту з виданими талонами, а також відображеними сумами збору в бухгалтерському обліку.

Перевірка повноти і своєчасності відображення у звітності отриманого збору за парковку автотранспорту здійснюється встановленням відповідності даних декларації з фактично отри­маною сумою збору за парковку автотранспорту. Вибірково в процесі перевірки перевіряють фактичне відображення всіх місць стоянки, наявності талонів на право паркування і час, на який вони виписані.

Перевірка декларації полягає у встановленні повноти і своєчасності сплати збору за парковку автотранспорту. Порівнюють і перевіряють дані, що підтверджують перерахування (виписка банку, платіжні доручення та ін.), з даними, відображеними у декларації. Виявлені розбіжності фіксуються в акті перевірки з нарахуванням штрафних санкцій.

Юридичній особі при перевірці збору за парковку автотранспорту потрібно встановити також правильність віднесення їх на витрати та включення до складу валових витрат. При цьому треба пам’ятати, що в бухгалтерському обліку суми збору за парковку автотранспорту відображуються такими бухгалтерськими записами:

Д-т 23 «Виробництво», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Ви­трати на збут».

К-т 64 «Розрахунки за податками і платежами» з відповідним субрахунком.