Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Бабич Диференціальні рівняння

.pdf
Скачиваний:
17
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
524.94 Кб
Скачать

Рiвняння (3.2.2) називають характеристичним рiвнянням. Воно ¹ алгебра¨чним рiвнянням n-го степеня i над множиною комплексних чисел

ì๠n коренiв з урахуванням ¨хньо¨ кратностi. Рiвняння (3.2.2) ¹ рiвнянням iз дiйсними коефiцi¹нтами, i якщо воно ма¹ комплексний корiнь

λ1 = α + iβ, то число λ2 = λ1 = α − iβ також ¹ його коренем, причому цi коренi мають однакову кратнiсть.

Частиннi розв'язки рiвняння (3.2.1) залежно вiд виду коренiв характеристичного рiвняння мають такий вигляд:

1) кожному п р о с т о м у д i й с н о м у кореню λ характеристичного рiвняння вiдповiда¹ о д и н частинний розв'язок

eλx;

2) кожному к р а т н о м у д i й с н о м у кореню λ кратностi k (k 6 n) âiäïîâiä๠k лiнiйно незалежних частинних розв'язкiв

eλx, xeλx, x2eλx, . . . , xk−1eλx;

3) кожнiй п а р i п р о с т и х к о м п л е к с н о с п р я ж е н и х коренiв λ = α ± iβ вiдповiда¹ д в а лiнiйно незалежних частинних розв'язки

eαx cos βx, eαx sin βx;

4) êîæíié

íiâ λ = α±iβ

ðîçâ'ÿçêè

п а р i к р а т н и х к о м п л е к с н о с п р я ж е н и х корекратностi k âiäïîâiä๠2k лiнiйно незалежних частинних

eαx cos βx, eαx sin βx, xeαx cos βx, xeαx sin βx,

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

xk−1eαx cos βx, xk−1eαx sin βx.

Частиннi розв'язки рiвняння (3.2.1), що вiдповiдають р i з н и м кореням характеристичного рiвняння (3.2.2), ¹ лiнiйно незалежними. Фундаментальну систему розв'язкiв рiвняння (3.2.1) будують вiдповiдно до того, якими ¹ коренi характеристичного рiвняння (3.2.2). Наприклад,

якщо характеристичне рiвняння ма¹ n простих дiйсних коренiв

λ1, λ2, . . . , λn,

то фундаментальна система розв'язкiв рiвняння (3.2.1) ма¹ вигляд

eλ1x, eλ2x, . . . , eλnx.

31

Якщо, скажiмо, характеристичне рiвняння ма¹ m рiзних дiйсних коренiв

λ1, λ2, . . . , λm кратностi k1, k2, . . . , km (k1 + k2 + . . . + km = n) вiдповiдно, то фундаментальна система розв'язкiв рiвняння (3.2.1) ма¹ вигляд

eλ1x, xeλ1x, . . . , xk11eλ1x, eλ2x, xeλ2x, . . . , xk21eλ2x,

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

eλmx, xeλmx, . . . , xkm−1eλmx.

I так розгляд можливих випадкiв можна продовжити далi.

П р и к л а д 1. Знайти загальний розв'язок рiвняння

y00 − 8y0 + 15y = 0.

Р о з в ' я з а н н я. Склада¹мо характеристичне рiвняння:

λ2 − 8λ + 15 = 0.

Воно ма¹ два простi коренi: λ1 = 3, λ2 = 5. Частиннi розв'язки

y1 = e3x, y2 = e5x

утворюють фундаментальну систему розв'язкiв. Загальний розв'язок ма¹ вигляд

y= C1y1 + C2y2 = C1e3x + C2e5x.

Ïр и к л а д 2. Знайти загальний розв'язок рiвняння

yIV − 4y00 = 0.

Р о з в ' я з а н н я. Характеристичне рiвняння ма¹ вигляд

λ4 − 4λ2 = 0, àáî λ22 − 4) = 0.

Воно ма¹ такi коренi: λ1 = λ2 = 0, λ3 = −2, λ4 = 2. Двократному кореню

λ = 0 вiдповiдають два лiнiйно незалежнi частиннi розв'язки y1 = 1 òà y2 = x, простому кореню λ = −2 вiдповiда¹ частинний розв'язок y3 = e−2x, простому

кореню λ = 2 частинний розв'язок y4 = e2x. Цi чотири частиннi розв'язки ¹ лiнiйно незалежними i утворюють фундаментальну систему розв'язкiв заданого диференцiального рiвняння четвертого порядку. Загальний розв'язок заданого рiвняння ма¹ вигляд

y= C1 + C2x + C3e−2x + C4e2x.

Ïр и к л а д 3. Знайти загальний розв'язок рiвняння y00 + 6y0 − 13y = 0.

Р о з в ' я з а н н я. Характеристичне рiвняння λ2 + λ + 13 = 0; його коренi

λ1,2 = −3 ± 2i. Цiй парi простих комплексно-спряжених коренiв вiдповiдають два лiнiйно незалежнi частиннi розв'язки e−3x cos 2x òà e−3x sin 2x. Загальний розв'язок ма¹ вигляд

y = C1e−3x cos 2x + C2e−3x sin 2x.

32

3.3.Неоднорiднi рiвняння зi сталими коефiцi¹нтами

Загальний розв'язок лiнiйного неоднорiдного рiвняння

y(n) + a1y(n−1) + . . . + an−1y0 + any = f(x)

(3.3.1)

явля¹ собою суму загального розв'язку вiдповiдного однорiдного рiвня-

 

ння та якого-небудь частинного розв'язку неоднорiдного рiвняння.

 

 

Як буду¹ться розв'язок однорiдного рiвняння, ми розглянули в по-

передньому параграфi. У цьому параграфi ми розглянемо два способи

побудови частинного розв'язку лiнiйного

í å î ä í î ð i ä í î ã î ðiâíÿí-

íÿ.

 

 

 

 

 

 

 

 

Метод невизначених коефiцi¹нтiв. Нехай права частина f(x) ðiâ-

няння (3.3.1) ма¹ вигляд

 

 

 

 

 

 

 

 

f(x) = eαxPm(x),

 

 

(3.3.2)

äå

 

многочлен степеня ,

 

m

m 1

 

,

òîäi:

 

m Pm(x) = p0x +p1x

+. . .+pm−1x+pm

 

Pm(x)

 

 

 

1) ÿêùî α не ¹ коренем характеристичного рiвняння, частинний розв'я-

зок шукають у виглядi

 

 

 

 

 

 

 

 

y = eαxQm(x),

 

 

(3.3.3)

äå Qm(x) многочлен степеня m iз невiдомими коефiцi¹нтами,

Qm(x) = A0xm + A1xm−1 + . . . + Am−1x + Am.

Для того щоб знайти невiдомi числа A0, A1, . . . , Am−1, Am, функцiю y (3.3.3) пiдставляють у рiвняння (3.3.1) i прирiвнюють коефiцi¹нти при

однакових степенях змiнно¨ x у лiвiй та правiй частинах отримано¨ у результатi пiдстановки рiвностi. У такий спосiб отримують систему m+1

лiнiйних алгебра¨чних вiдносно

m + 1

невiдомих

A0

, A1, . . . , Am−1, Am;

2) ÿêùî

 

α корiнь характеристичного рiвняння кратностi k (k > 1), то частинний розв'язок шукають у виглядi

y = xkeαxQm(x).

(3.3.4)

Невiдомi коефiцi¹нти многочлена Qm(x) визначають, як i в попередньому випадку шляхом пiдстановки функцi¨ (3.3.4) у рiвняння (3.3.1).

Якщо права частина f(x) рiвняння (3.3.1) ма¹ вигляд

f(x) = eαx cos βxPm(x) + eαx sin βxGl(x),

(3.3.5)

33

äå Pm(x) i Gl(x) многочлени степеня m i l вiдповiдно, то частинний розв'язок шукають у виглядi

y = xreαxh cos βxQν1(x) + eαx sin βxQν2(x)i,

(3.3.6)

äå r = 0, ÿêùî λ = α ± iβ не ¹ коренями характеристичного рiвняння, i r = k, ÿêùî λ = α ± iβ коренi характеристичного рiвняння кратностi k, Q1ν (x) i Q2ν (x) многочлени степеня ν з невiдомими коефiцi¹нтами,

ν бiльше iз чисел m i l. Невiдомi коефiцi¹нти знаходять пiдстановкою

функцi¨ (3.3.6) у рiвняння (3.3.1).

 

ßêùî

права

частина f(x) рiвняння (3.3.1)

явля¹ собою суму

f(x) = f1

(x) + f2

(x), де кожна iз функцiй f1(x) i f2

(x) ¹ функцi¹ю виду

(3.3.2) або (3.3.5), то частинний розв'язок рiвняння (3.3.1) шукають у

виглядi суми

y = y1 + y2,

 

 

 

 

äå y1 i y2

частиннi розв'язки рiвнянь L[y] = f1(x) i L[y] = f2(x) âiäïî-

âiäíî.

 

 

 

П р и к л а д 1. Знайти загальний розв'язок рiвняння y00 + 4y = xe2x.

Р о з в ' я з а н н я. Розв'яжемо спочатку однорiдне рiвняння

 

 

y00 + 4y = 0.

 

Характеристичне рiвняння ма¹ вигляд λ2 + 4 = 0; його коренi λ1,2 = ±2i; фундаментальну систему розв'язкiв однорiдного рiвняння утворюють функцi¨

cos 2x, sin 2x. Загальний розв'язок однорiдного рiвняння ма¹ вигляд

y = C1 cos 2x + C2 sin 2x.

Шука¹мо тепер частинний розв'язок неоднорiдного рiвняння. Права частина f(x) = xe2x це добуток експоненти iз показником αx = 2x i многочлена

першого степеня P1(x) = x. Оскiльки число α = 2 не ¹ коренем характеристи- чного рiвняння, то частинний розв'язок y неоднорiдного рiвняння шука¹мо у

виглядi

y = e2x(Ax + B),

äå A i B невiдомi числа.

Пiдставля¹мо y у рiвняння. Для цього запишемо в окремих рядках y ,

y 0 i y 00. Потiм кожний iз цих рядкiв помножимо на вiдповiднi коефiцi¹нти

рiвняння (перший на 4, другий на 0, третiй на 1) i складемо рядки мiж собою. Сума да¹ нам лiву частину рiвняння при y = y . Ïðèðiâíÿ¹ìî ¨¨

до право¨ частини рiвняння:

4

y = e2x(Ax + B)

0

y 0

= 2e2x(Ax + B) + e2xA

1

y 00

=

4e2x(Ax + B) + 2 · 2e2xA

P

y 00 + 4y =

8e2x(Ax + B) + 4e2xA = xe2x

34

Отже, для визначення невiдомих коефiцi¹нтiв A i B ми отримали таку

ðiâíiñòü:

8e2x(Ax + B) + 4e2xA = xe2x.

Пiсля скорочення на e2x i зведення подiбних отрима¹мо рiвнiсть

8Ax + (4A + 8B) = x.

Прирiвнюючи коефiцi¹нти при однакових степенях x у правiй i лiвiй частинах, отрима¹мо систему

 

8A

=

1,

4A + 8B

=

0.

Вона ма¹ такий розв'язок: A =

1

, B = −

1

.

 

8

16

 

Запишемо загальний розв'язок неоднорiдного рiвняння:

y= y + y = C1 cos 2x + C2 sin 2x + 161 e2x (2x − 1) .

Ïр и к л а д 2. Знайти загальний розв'язок рiвняння

y00 − 2y0 + y = x + 3 + 4ex + sin x.

Р о з в ' я з а н н я. Характеристичне рiвняння λ2 −2λ+1 = 0, воно ма¹ один двократний корiнь λ = 1. Фундаментальну систему розв'язкiв вiдповiдного

однорiдного рiвняння утворюють функцi¨ ex, xex; запишемо його загальний

ðîçâ'ÿçîê:

y = C1ex + C2xex.

Перейдемо до побудови частинного розв'язку неоднорiдного рiвняння. Його права частина явля¹ собою суму трьох рiзнотипних функцiй: f1(x) = x + 3, f2(x) = 4ex i f3(x) = sin x. Частинний розв'язок y шукатимемо у виглядi суми

y = y1 + y2 + y3,

äå yk частинний розв'язок рiвняння y00 − 2y0 + y = fk(x), k = 1, 2, 3. Знаходимо y1. Запису¹мо рiвняння для визначення y1:

y00 − 2y0 + y = x + 3.

Îñêiëüêè x = xe0x i α = 0 не ¹ коренем характеристичного рiвняння, то y1 шука¹мо у виглядi y1 = Ax + B. Знаходимо коефiцi¹нти A i B:

1

y

=

Ax + B

 

2

y 0

=

A

 

y 00

 

 

 

1

=

0

 

P

y 00 − 2y 0 + y

= −2A + (Ax + B)

= x + 3

35

Звiдси отриму¹мо таку рiвнiсть:

Ax − 2A + B = x + 3.

Прирiвню¹мо коефiцi¹нти при однакових степенях змiнно¨ x:

A

=

1,

−2A + B

=

3.

Розв'язком отримано¨ системи ¹ A = 1, B = 5. Îòæå, y1 = x + 5. Знаходимо y2 як частинний розв'язок рiвняння

y00 − 2y0 + y = 4ex.

Оскiльки права частина цього рiвняння явля¹ собою добуток многочлена нульового степеня P0(x) = 4 на експоненту eαx = ex i число α = 1 ¹ двократним

коренем характеристичного рiвняння, то y2 шука¹мо у виглядi y2 = x2exA. Пiдставля¹мо y2 у рiвняння:

1

 

 

 

y

 

=

 

x2exA

 

 

 

−2

 

 

 

y 0

 

=

 

x2exA

+

2xexA

 

1

 

 

 

y 00

 

=

 

x2exA

+ 2 · 2xexA

+ 2exA

P

 

00

x 0

+ y

 

x

= x

e

(A − 2A + A) + xe (4A − 42Ax.

 

y

 

2y

 

 

2

x

 

 

x

) + 2exA = 4ex

Iз рiвностi 2e A = 4e

 

знаходимо, що A = 2. Îòæå, y2 = 2x e

 

I нарештi, знаходимо y3. Функцiя y3 ¹ частинним розв'язком рiвняння

y00 − 2y0 + y = sin x.

Права частина цього рiвняння f3(x) = sin x вiдповiда¹ випадку (3.3.5) при

α = 0, β = 1, Pm(x) = 0, l = 0, Gl(x) = 1. Оскiльки число λ = α ± iβ = 0 ± i · 1

не ¹ коренем характеристичного рiвняння, то y3 шука¹мо у виглядi:

 

 

 

 

y3 = A cos x + B sin x.

Знаходимо коефiцi¹нти A i B:

1

 

y

=

A cos x + B sin x

 

−2

 

y 0

=

B cos x − A sin x

1

 

y 00

=

−A cos x − B sin x

P

 

y 00 − 2y 0 + y

=

(−A − 2B + A) cos x + (−B + 2A + B) sin x = 6 sin x

Звiдси отриму¹мо таку рiвнiсть:

−2B cos x + 2A sin x = 6 sin x.

36

Прирiвню¹мо коефiцi¹нти при лiнiйно незалежних функцiях cos x i sin x у лiвiй та правiй частинах останньо¨ рiвностi:

cos x

−2B = 0,

sin x

2A = 6.

 

 

Îòæå, A = 3, B = 0, а частинний розв'язок y3 ма¹ вигляд

y3 = 3 cos x.

Запишемо загальний розв'язок заданого неоднорiдного рiвняння:

y = C1ex + C2xex + x + 5 + 2x2ex + 3 cos x.

П р и к л а д 3. Знайти частинний розв'язок рiвняння y00 + y = 8 sin x, який задовольня¹ умови y(0) = 0, y0(0) = 1.

Р о з в ' я з а н н я. Характеристичне рiвняння ма¹ вигляд λ2 + 1 = 0; éîãî

коренi λ1,2 = ±i. Фундаментальну систему розв'язкiв вiдповiдного однорiдного рiвняння утворюють функцi¨

y1 = cos x, y2 = sin x.

Загальний розв'язок y вiдповiдного однорiдного рiвняння дорiвню¹:

y = C1 cos x + C2 sin x.

Частинний розв'язок y неоднорiдного рiвняння шука¹мо у виглядi

y = x(A cos x + B sin x),

оскiльки права частина рiвняння ма¹ вигляд f(x) = eαx sin βxP0(x) = 8 sin x,

α = 0, β = 1, P0(x) = 8, i числа α ± iβ = 0 ± i · 1 ¹ простими коренями характеристичного рiвняння.

Пiдставля¹мо y у рiвняння:

1

y

=

x(

A cos x + B sin x)

0

y 0

=

x(

B cos x − A sin x) + (A cos x + B sin x)

1

y 00

= x(−A cos x − B sin x) + 2(B cos x − A sin x)

P

y 00 + y

=

x cos x · 0 + x sin x · 0 + 2B cos x − 2A sin x = 8 sin x

Iз отримано¨ рiвностi 2B cos x−2A sin x = 8 sin x знаходимо, що A = −4, B = 0. Отже, загальний розв'язок заданого рiвняння ма¹ вигляд:

y = C1 cos x + C2 sin x − 4x cos x.

37

Виберемо тепер значення сталих C1 i C2 так, щоб виконувалися заданi початковi умови:

y(0) = C1 = 0, y0(0) = C2 − 4 = 1.

Пiдставимо знайденi з початкових умов значення сталих C1 = 0, C2 = 5 у загальний розв'язок i отрима¹мо розв'язок задано¨ задачi Кошi:

y = 5 sin x − 4x cos x.

Розглянутий метод ¹ досить простим, вiн дозволя¹ без обчислення квадратур пiдiбрати частинний розв'язок неоднорiдного рiвняння (3.3.1) за видом право¨ частини рiвняння. Але цей метод ма¹ один значний недо-

лiк вiн застосовний лише у випадку, коли права частина f(x) рiвняння ¹ функцi¹ю виду (3.3.2) або (3.3.5) або ¹ сумою таких функцiй. Розглянемо метод, позбавлений такого недолiку.

Метод варiацi¨ довiльних сталих. Цей метод дозволя¹ вiдшука-

ти частинний розв'язок лiнiйного неоднорiдного рiвняння, якщо вiдомий загальний розв'язок вiдповiдного однорiдного рiвняння.

Нехай вiдома фундаментальна система розв'язкiв y , y , . . . , y повiдного однорiдного рiвняння. Тодi загальний розв'язок1 неоднорiдного2 n âiä-

рiвняння шукають у виглядi

y = C1(x)y1 + C2(x)y2 + . . . + Cn(x)yn.

Функцi¨ C1(x), C2(x), . . . , Cn(x) знаходять iз системи рiвнянь

C10 y1

+

C20 y2

+ . . .

+

Cn0 1yn−1

+

Cn0 yn

=

0,

C10 y10

+

C20 y20

+ . . .

+

Cn0 −1yn0 −1

+

Cn0 yn0

=

0,

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

 

C0 y(n−2)

+ C0 y(n−2)

+ . . .

+

C10 y1(n−1)

+ C20 y2(n−1)

+ . . .

+

 

1

1

2

2

 

 

Òóò f(x) права частина рiвняння.

Cn0 −1 Cn0 −1

y(n−2)

+

C0 yn(n−1)

=

0,

n−1

 

n

 

 

y(n−1)

+

C0 yn(n−1)

=

f(x).

n−1

 

n

 

 

П р и к л а д 4. Знайти загальний розв'язок рiвняння y00 + y = tg x.

Р о з в ' я з а н н я. Фундаментальну систему розв'язкiв вiдповiдного однорiдного рiвняння y00 + y = 0 утворюють функцi¨

y1 = cos x, y2 = sin x,

а його загальний розв'язок ма¹ вигляд

y = C1 cos x + C2 sin x

(див. приклад 3 на с. 37).

38

Загальний розв'язок заданого неоднорiдного рiвняння шука¹мо у виглядi

y = C1(x) cos x + C2(x) sin x.

Функцi¨ C1(x) i C2(x) визнача¹мо iз системи

 

 

 

 

 

 

C10 cos x + C20 sin x = 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−C10

sin x + C20 cos x = tg x.

 

 

 

 

 

 

 

Ця система ма¹ ¹диний розв'язок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C0 =

 

sin2 x

,

C0 = sin x.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Òîäi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C (x) =

Z

sin2 x

dx =

Z

cos2 x − 1

 

dx =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

cos x

 

cos x

 

cos x dx = sin x − ln tg

 

4 +

2

 

 

+ Ce1,

 

 

 

 

 

= Z

cos x dx − Z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

π

x

 

 

C2(x) = Z

sin x dx = − cos x + C2,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

äå C1 i

C2 äîâiëüíi ñòàëi.

 

e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e

e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, загальний розв'язок заданого рiвняння ма¹ вигляд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

x

 

 

 

 

 

 

 

y = C1 cos x + C2 sin x + sin x − ln tg

 

 

+

 

cos x − cos x sin x,

4

2

äå C1 i C2 äîâiëüíi ñòàëi.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ï ð à â è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайти загальнi розв'язки однорiдних рiвнянь:

 

 

 

 

 

 

 

31.

y00

+ y0

− 6y = 0.

 

32. y00

+ 3y0

− 28y = 0.

 

 

 

 

 

 

 

33.

y00 − 6y0 + 9y = 0.

34. y00

+ 4y0

+ 4y = 0.

 

 

 

 

 

 

 

35.

y00 + 25y = 0.

 

36. y00

− 4y0

+ 5y = 0.

 

 

 

 

 

 

 

37.

yIV − y = 0.

 

 

 

38. yV − 10y00

+ 9y = 0.

 

 

 

 

 

 

 

39.

yV − 6yIV + 9y00 = 0.

 

 

40. yIV + 2y00

+ y = 0.

 

 

 

 

 

 

 

Знайти загальнi розв'язки неоднорiдних рiвнянь:

 

 

 

 

 

 

 

41.

y00 − 2y0 − 15y = 15x.

 

42. y00

− 4y0

+ 4y = xex.

 

 

 

 

 

 

 

43.

y00 − 6y0 + 9y = e3x.

 

 

44. y00

+ 2y0

− 8y = 325 sin 3x.

 

 

 

 

45.

y00 + 9y = 6 cos 3x.

 

 

46. y00 − 2y0 − 8y = e−2x(x + 1).

 

 

39

Знайти частиннi розв'язки рiвнянь за вказаних додаткових умов:

47.

y00

− 9y0

+ 18y = 54x − 9,

y(0)

= y0(0) = 0.

48.

y00

− 3y0

− 18y = 6 cos 2x + 22 sin 2x, y(0) = 0, y(π/4) = −1.

49.

y000

− 2y00 − y0 + 2y = 8ex,

y(0)

= 2, y0(0) = 4, y00(0) = 10.

50.

y000

− y00

+ y0 − y = −x2 + 2x − 3, y(0) = 1, y0(0) = 1, y00(0) = 2.

40