Бабич Диференціальні рівняння
.pdfРiвняння (3.2.2) називають характеристичним рiвнянням. Воно ¹ алгебра¨чним рiвнянням n-го степеня i над множиною комплексних чисел
ì๠n коренiв з урахуванням ¨хньо¨ кратностi. Рiвняння (3.2.2) ¹ рiвнянням iз дiйсними коефiцi¹нтами, i якщо воно ма¹ комплексний корiнь
λ1 = α + iβ, то число λ2 = λ1 = α − iβ також ¹ його коренем, причому цi коренi мають однакову кратнiсть.
Частиннi розв'язки рiвняння (3.2.1) залежно вiд виду коренiв характеристичного рiвняння мають такий вигляд:
1) кожному п р о с т о м у д i й с н о м у кореню λ характеристичного рiвняння вiдповiда¹ о д и н частинний розв'язок
eλx;
2) кожному к р а т н о м у д i й с н о м у кореню λ кратностi k (k 6 n) âiäïîâiä๠k лiнiйно незалежних частинних розв'язкiв
eλx, xeλx, x2eλx, . . . , xk−1eλx;
3) кожнiй п а р i п р о с т и х к о м п л е к с н о с п р я ж е н и х коренiв λ = α ± iβ вiдповiда¹ д в а лiнiйно незалежних частинних розв'язки
eαx cos βx, eαx sin βx;
4) êîæíié
íiâ λ = α±iβ
ðîçâ'ÿçêè
п а р i к р а т н и х к о м п л е к с н о с п р я ж е н и х корекратностi k âiäïîâiä๠2k лiнiйно незалежних частинних
eαx cos βx, eαx sin βx, xeαx cos βx, xeαx sin βx,
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
xk−1eαx cos βx, xk−1eαx sin βx.
Частиннi розв'язки рiвняння (3.2.1), що вiдповiдають р i з н и м кореням характеристичного рiвняння (3.2.2), ¹ лiнiйно незалежними. Фундаментальну систему розв'язкiв рiвняння (3.2.1) будують вiдповiдно до того, якими ¹ коренi характеристичного рiвняння (3.2.2). Наприклад,
якщо характеристичне рiвняння ма¹ n простих дiйсних коренiв
λ1, λ2, . . . , λn,
то фундаментальна система розв'язкiв рiвняння (3.2.1) ма¹ вигляд
eλ1x, eλ2x, . . . , eλnx.
31
Якщо, скажiмо, характеристичне рiвняння ма¹ m рiзних дiйсних коренiв
λ1, λ2, . . . , λm кратностi k1, k2, . . . , km (k1 + k2 + . . . + km = n) вiдповiдно, то фундаментальна система розв'язкiв рiвняння (3.2.1) ма¹ вигляд
eλ1x, xeλ1x, . . . , xk1−1eλ1x, eλ2x, xeλ2x, . . . , xk2−1eλ2x,
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
eλmx, xeλmx, . . . , xkm−1eλmx.
I так розгляд можливих випадкiв можна продовжити далi.
П р и к л а д 1. Знайти загальний розв'язок рiвняння
y00 − 8y0 + 15y = 0.
Р о з в ' я з а н н я. Склада¹мо характеристичне рiвняння:
λ2 − 8λ + 15 = 0.
Воно ма¹ два простi коренi: λ1 = 3, λ2 = 5. Частиннi розв'язки
y1 = e3x, y2 = e5x
утворюють фундаментальну систему розв'язкiв. Загальний розв'язок ма¹ вигляд
y= C1y1 + C2y2 = C1e3x + C2e5x.
Ïр и к л а д 2. Знайти загальний розв'язок рiвняння
yIV − 4y00 = 0.
Р о з в ' я з а н н я. Характеристичне рiвняння ма¹ вигляд
λ4 − 4λ2 = 0, àáî λ2(λ2 − 4) = 0.
Воно ма¹ такi коренi: λ1 = λ2 = 0, λ3 = −2, λ4 = 2. Двократному кореню
λ = 0 вiдповiдають два лiнiйно незалежнi частиннi розв'язки y1 = 1 òà y2 = x, простому кореню λ = −2 вiдповiда¹ частинний розв'язок y3 = e−2x, простому
кореню λ = 2 частинний розв'язок y4 = e2x. Цi чотири частиннi розв'язки ¹ лiнiйно незалежними i утворюють фундаментальну систему розв'язкiв заданого диференцiального рiвняння четвертого порядку. Загальний розв'язок заданого рiвняння ма¹ вигляд
y= C1 + C2x + C3e−2x + C4e2x.
Ïр и к л а д 3. Знайти загальний розв'язок рiвняння y00 + 6y0 − 13y = 0.
Р о з в ' я з а н н я. Характеристичне рiвняння λ2 + λ + 13 = 0; його коренi
λ1,2 = −3 ± 2i. Цiй парi простих комплексно-спряжених коренiв вiдповiдають два лiнiйно незалежнi частиннi розв'язки e−3x cos 2x òà e−3x sin 2x. Загальний розв'язок ма¹ вигляд
y = C1e−3x cos 2x + C2e−3x sin 2x.
32
3.3.Неоднорiднi рiвняння зi сталими коефiцi¹нтами
Загальний розв'язок лiнiйного неоднорiдного рiвняння
y(n) + a1y(n−1) + . . . + an−1y0 + any = f(x) |
(3.3.1) |
явля¹ собою суму загального розв'язку вiдповiдного однорiдного рiвня- |
|
|||||||
ння та якого-небудь частинного розв'язку неоднорiдного рiвняння. |
|
|||||||
|
Як буду¹ться розв'язок однорiдного рiвняння, ми розглянули в по- |
|||||||
передньому параграфi. У цьому параграфi ми розглянемо два способи |
||||||||
побудови частинного розв'язку лiнiйного |
í å î ä í î ð i ä í î ã î ðiâíÿí- |
|||||||
íÿ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Метод невизначених коефiцi¹нтiв. Нехай права частина f(x) ðiâ- |
|||||||
няння (3.3.1) ма¹ вигляд |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
f(x) = eαxPm(x), |
|
|
(3.3.2) |
|||
äå |
|
многочлен степеня , |
|
m |
m 1 |
|
, |
|
òîäi: |
|
m Pm(x) = p0x +p1x |
− |
+. . .+pm−1x+pm |
||||
|
Pm(x) |
|
|
|||||
|
1) ÿêùî α не ¹ коренем характеристичного рiвняння, частинний розв'я- |
|||||||
зок шукають у виглядi |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
y = eαxQm(x), |
|
|
(3.3.3) |
äå Qm(x) многочлен степеня m iз невiдомими коефiцi¹нтами,
Qm(x) = A0xm + A1xm−1 + . . . + Am−1x + Am.
Для того щоб знайти невiдомi числа A0, A1, . . . , Am−1, Am, функцiю y (3.3.3) пiдставляють у рiвняння (3.3.1) i прирiвнюють коефiцi¹нти при
однакових степенях змiнно¨ x у лiвiй та правiй частинах отримано¨ у результатi пiдстановки рiвностi. У такий спосiб отримують систему m+1
лiнiйних алгебра¨чних вiдносно |
m + 1 |
невiдомих |
A0 |
, A1, . . . , Am−1, Am; |
2) ÿêùî |
|
α корiнь характеристичного рiвняння кратностi k (k > 1), то частинний розв'язок шукають у виглядi
y = xkeαxQm(x). |
(3.3.4) |
Невiдомi коефiцi¹нти многочлена Qm(x) визначають, як i в попередньому випадку шляхом пiдстановки функцi¨ (3.3.4) у рiвняння (3.3.1).
Якщо права частина f(x) рiвняння (3.3.1) ма¹ вигляд
f(x) = eαx cos βxPm(x) + eαx sin βxGl(x), |
(3.3.5) |
33
äå Pm(x) i Gl(x) многочлени степеня m i l вiдповiдно, то частинний розв'язок шукають у виглядi
y = xreαxh cos βxQν1(x) + eαx sin βxQν2(x)i, |
(3.3.6) |
äå r = 0, ÿêùî λ = α ± iβ не ¹ коренями характеристичного рiвняння, i r = k, ÿêùî λ = α ± iβ коренi характеристичного рiвняння кратностi k, Q1ν (x) i Q2ν (x) многочлени степеня ν з невiдомими коефiцi¹нтами,
ν бiльше iз чисел m i l. Невiдомi коефiцi¹нти знаходять пiдстановкою |
|||
функцi¨ (3.3.6) у рiвняння (3.3.1). |
|
||
ßêùî |
права |
частина f(x) рiвняння (3.3.1) |
явля¹ собою суму |
f(x) = f1 |
(x) + f2 |
(x), де кожна iз функцiй f1(x) i f2 |
(x) ¹ функцi¹ю виду |
(3.3.2) або (3.3.5), то частинний розв'язок рiвняння (3.3.1) шукають у |
|||
виглядi суми |
y = y1 + y2, |
|
|
|
|
|
|
äå y1 i y2 |
частиннi розв'язки рiвнянь L[y] = f1(x) i L[y] = f2(x) âiäïî- |
||
âiäíî. |
|
|
|
П р и к л а д 1. Знайти загальний розв'язок рiвняння y00 + 4y = xe2x. |
|||
Р о з в ' я з а н н я. Розв'яжемо спочатку однорiдне рiвняння |
|||
|
|
y00 + 4y = 0. |
|
Характеристичне рiвняння ма¹ вигляд λ2 + 4 = 0; його коренi λ1,2 = ±2i; фундаментальну систему розв'язкiв однорiдного рiвняння утворюють функцi¨
cos 2x, sin 2x. Загальний розв'язок однорiдного рiвняння ма¹ вигляд
y = C1 cos 2x + C2 sin 2x.
Шука¹мо тепер частинний розв'язок неоднорiдного рiвняння. Права частина f(x) = xe2x це добуток експоненти iз показником αx = 2x i многочлена
першого степеня P1(x) = x. Оскiльки число α = 2 не ¹ коренем характеристи- чного рiвняння, то частинний розв'язок y неоднорiдного рiвняння шука¹мо у
виглядi
y = e2x(Ax + B),
äå A i B невiдомi числа.
Пiдставля¹мо y у рiвняння. Для цього запишемо в окремих рядках y ,
y 0 i y 00. Потiм кожний iз цих рядкiв помножимо на вiдповiднi коефiцi¹нти
рiвняння (перший на 4, другий на 0, третiй на 1) i складемо рядки мiж собою. Сума да¹ нам лiву частину рiвняння при y = y . Ïðèðiâíÿ¹ìî ¨¨
до право¨ частини рiвняння:
4 |
y = e2x(Ax + B) |
||
0 |
y 0 |
= 2e2x(Ax + B) + e2xA |
|
1 |
y 00 |
= |
4e2x(Ax + B) + 2 · 2e2xA |
P |
y 00 + 4y = |
8e2x(Ax + B) + 4e2xA = xe2x |
34
Отже, для визначення невiдомих коефiцi¹нтiв A i B ми отримали таку
ðiâíiñòü:
8e2x(Ax + B) + 4e2xA = xe2x.
Пiсля скорочення на e2x i зведення подiбних отрима¹мо рiвнiсть
8Ax + (4A + 8B) = x.
Прирiвнюючи коефiцi¹нти при однакових степенях x у правiй i лiвiй частинах, отрима¹мо систему
|
8A |
= |
1, |
||
4A + 8B |
= |
0. |
|||
Вона ма¹ такий розв'язок: A = |
1 |
, B = − |
1 |
. |
|
8 |
16 |
|
Запишемо загальний розв'язок неоднорiдного рiвняння:
y= y + y = C1 cos 2x + C2 sin 2x + 161 e2x (2x − 1) .
Ïр и к л а д 2. Знайти загальний розв'язок рiвняння
y00 − 2y0 + y = x + 3 + 4ex + sin x.
Р о з в ' я з а н н я. Характеристичне рiвняння λ2 −2λ+1 = 0, воно ма¹ один двократний корiнь λ = 1. Фундаментальну систему розв'язкiв вiдповiдного
однорiдного рiвняння утворюють функцi¨ ex, xex; запишемо його загальний
ðîçâ'ÿçîê:
y = C1ex + C2xex.
Перейдемо до побудови частинного розв'язку неоднорiдного рiвняння. Його права частина явля¹ собою суму трьох рiзнотипних функцiй: f1(x) = x + 3, f2(x) = 4ex i f3(x) = sin x. Частинний розв'язок y шукатимемо у виглядi суми
y = y1 + y2 + y3,
äå yk частинний розв'язок рiвняння y00 − 2y0 + y = fk(x), k = 1, 2, 3. Знаходимо y1. Запису¹мо рiвняння для визначення y1:
y00 − 2y0 + y = x + 3.
Îñêiëüêè x = xe0x i α = 0 не ¹ коренем характеристичного рiвняння, то y1 шука¹мо у виглядi y1 = Ax + B. Знаходимо коефiцi¹нти A i B:
1 |
y |
= |
Ax + B |
|
2 |
y 0 |
= |
A |
|
− |
y 00 |
|
|
|
1 |
= |
0 |
|
|
P |
y 00 − 2y 0 + y |
= −2A + (Ax + B) |
= x + 3 |
35
Звiдси отриму¹мо таку рiвнiсть:
Ax − 2A + B = x + 3.
Прирiвню¹мо коефiцi¹нти при однакових степенях змiнно¨ x:
A |
= |
1, |
−2A + B |
= |
3. |
Розв'язком отримано¨ системи ¹ A = 1, B = 5. Îòæå, y1 = x + 5. Знаходимо y2 як частинний розв'язок рiвняння
y00 − 2y0 + y = 4ex.
Оскiльки права частина цього рiвняння явля¹ собою добуток многочлена нульового степеня P0(x) = 4 на експоненту eαx = ex i число α = 1 ¹ двократним
коренем характеристичного рiвняння, то y2 шука¹мо у виглядi y2 = x2exA. Пiдставля¹мо y2 у рiвняння:
1 |
|
|
|
y |
|
= |
|
x2exA |
|
|
|
|
−2 |
|
|
|
y 0 |
|
= |
|
x2exA |
+ |
2xexA |
|
|
1 |
|
|
|
y 00 |
|
= |
|
x2exA |
+ 2 · 2xexA |
+ 2exA |
||
P |
|
00 − |
x 0 |
+ y |
|
x |
= x |
e |
(A − 2A + A) + xe (4A − 42Ax. |
|||
|
y |
|
2y |
|
|
2 |
x |
|
|
x |
) + 2exA = 4ex |
|
Iз рiвностi 2e A = 4e |
|
знаходимо, що A = 2. Îòæå, y2 = 2x e |
|
I нарештi, знаходимо y3. Функцiя y3 ¹ частинним розв'язком рiвняння
y00 − 2y0 + y = sin x.
Права частина цього рiвняння f3(x) = sin x вiдповiда¹ випадку (3.3.5) при
α = 0, β = 1, Pm(x) = 0, l = 0, Gl(x) = 1. Оскiльки число λ = α ± iβ = 0 ± i · 1
не ¹ коренем характеристичного рiвняння, то y3 шука¹мо у виглядi:
|
|
|
|
y3 = A cos x + B sin x. |
Знаходимо коефiцi¹нти A i B: |
||||
1 |
|
y |
= |
A cos x + B sin x |
|
||||
−2 |
|
y 0 |
= |
B cos x − A sin x |
1 |
|
y 00 |
= |
−A cos x − B sin x |
P |
|
y 00 − 2y 0 + y |
= |
(−A − 2B + A) cos x + (−B + 2A + B) sin x = 6 sin x |
Звiдси отриму¹мо таку рiвнiсть:
−2B cos x + 2A sin x = 6 sin x.
36
Прирiвню¹мо коефiцi¹нти при лiнiйно незалежних функцiях cos x i sin x у лiвiй та правiй частинах останньо¨ рiвностi:
cos x |
−2B = 0, |
sin x |
2A = 6. |
|
|
Îòæå, A = 3, B = 0, а частинний розв'язок y3 ма¹ вигляд
y3 = 3 cos x.
Запишемо загальний розв'язок заданого неоднорiдного рiвняння:
y = C1ex + C2xex + x + 5 + 2x2ex + 3 cos x.
П р и к л а д 3. Знайти частинний розв'язок рiвняння y00 + y = 8 sin x, який задовольня¹ умови y(0) = 0, y0(0) = 1.
Р о з в ' я з а н н я. Характеристичне рiвняння ма¹ вигляд λ2 + 1 = 0; éîãî
коренi λ1,2 = ±i. Фундаментальну систему розв'язкiв вiдповiдного однорiдного рiвняння утворюють функцi¨
y1 = cos x, y2 = sin x.
Загальний розв'язок y вiдповiдного однорiдного рiвняння дорiвню¹:
y = C1 cos x + C2 sin x.
Частинний розв'язок y неоднорiдного рiвняння шука¹мо у виглядi
y = x(A cos x + B sin x),
оскiльки права частина рiвняння ма¹ вигляд f(x) = eαx sin βxP0(x) = 8 sin x,
α = 0, β = 1, P0(x) = 8, i числа α ± iβ = 0 ± i · 1 ¹ простими коренями характеристичного рiвняння.
Пiдставля¹мо y у рiвняння:
1 |
y |
= |
x( |
A cos x + B sin x) |
0 |
y 0 |
= |
x( |
B cos x − A sin x) + (A cos x + B sin x) |
1 |
y 00 |
= x(−A cos x − B sin x) + 2(B cos x − A sin x) |
||
P |
y 00 + y |
= |
x cos x · 0 + x sin x · 0 + 2B cos x − 2A sin x = 8 sin x |
Iз отримано¨ рiвностi 2B cos x−2A sin x = 8 sin x знаходимо, що A = −4, B = 0. Отже, загальний розв'язок заданого рiвняння ма¹ вигляд:
y = C1 cos x + C2 sin x − 4x cos x.
37
Виберемо тепер значення сталих C1 i C2 так, щоб виконувалися заданi початковi умови:
y(0) = C1 = 0, y0(0) = C2 − 4 = 1.
Пiдставимо знайденi з початкових умов значення сталих C1 = 0, C2 = 5 у загальний розв'язок i отрима¹мо розв'язок задано¨ задачi Кошi:
y = 5 sin x − 4x cos x.
Розглянутий метод ¹ досить простим, вiн дозволя¹ без обчислення квадратур пiдiбрати частинний розв'язок неоднорiдного рiвняння (3.3.1) за видом право¨ частини рiвняння. Але цей метод ма¹ один значний недо-
лiк вiн застосовний лише у випадку, коли права частина f(x) рiвняння ¹ функцi¹ю виду (3.3.2) або (3.3.5) або ¹ сумою таких функцiй. Розглянемо метод, позбавлений такого недолiку.
Метод варiацi¨ довiльних сталих. Цей метод дозволя¹ вiдшука-
ти частинний розв'язок лiнiйного неоднорiдного рiвняння, якщо вiдомий загальний розв'язок вiдповiдного однорiдного рiвняння.
Нехай вiдома фундаментальна система розв'язкiв y , y , . . . , y повiдного однорiдного рiвняння. Тодi загальний розв'язок1 неоднорiдного2 n âiä-
рiвняння шукають у виглядi
y = C1(x)y1 + C2(x)y2 + . . . + Cn(x)yn.
Функцi¨ C1(x), C2(x), . . . , Cn(x) знаходять iз системи рiвнянь
C10 y1 |
+ |
C20 y2 |
+ . . . |
+ |
Cn0 −1yn−1 |
+ |
Cn0 yn |
= |
0, |
C10 y10 |
+ |
C20 y20 |
+ . . . |
+ |
Cn0 −1yn0 −1 |
+ |
Cn0 yn0 |
= |
0, |
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
C0 y(n−2) |
+ C0 y(n−2) |
+ . . . |
+ |
||
C10 y1(n−1) |
+ C20 y2(n−1) |
+ . . . |
+ |
|||
|
1 |
1 |
2 |
2 |
|
|
Òóò f(x) права частина рiвняння.
Cn0 −1 Cn0 −1
y(n−2) |
+ |
C0 yn(n−1) |
= |
0, |
n−1 |
|
n |
|
|
y(n−1) |
+ |
C0 yn(n−1) |
= |
f(x). |
n−1 |
|
n |
|
|
П р и к л а д 4. Знайти загальний розв'язок рiвняння y00 + y = tg x.
Р о з в ' я з а н н я. Фундаментальну систему розв'язкiв вiдповiдного однорiдного рiвняння y00 + y = 0 утворюють функцi¨
y1 = cos x, y2 = sin x,
а його загальний розв'язок ма¹ вигляд
y = C1 cos x + C2 sin x
(див. приклад 3 на с. 37).
38
Загальний розв'язок заданого неоднорiдного рiвняння шука¹мо у виглядi
y = C1(x) cos x + C2(x) sin x.
Функцi¨ C1(x) i C2(x) визнача¹мо iз системи
|
|
|
|
|
|
C10 cos x + C20 sin x = 0, |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
−C10 |
sin x + C20 cos x = tg x. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Ця система ма¹ ¹диний розв'язок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
C0 = |
|
sin2 x |
, |
C0 = sin x. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
− cos x |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Òîäi |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C (x) = |
− Z |
sin2 x |
dx = |
Z |
cos2 x − 1 |
|
dx = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
1 |
|
cos x |
|
cos x |
|
cos x dx = sin x − ln tg |
|
4 + |
2 |
|
|
+ Ce1, |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
= Z |
cos x dx − Z |
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
π |
x |
|
|
||||
C2(x) = Z |
sin x dx = − cos x + C2, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
äå C1 i |
C2 äîâiëüíi ñòàëi. |
|
e |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
e |
e |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отже, загальний розв'язок заданого рiвняння ма¹ вигляд |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
π |
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|||
y = C1 cos x + C2 sin x + sin x − ln tg |
|
|
+ |
|
cos x − cos x sin x, |
||||||||||||||||||||||
4 |
2 |
||||||||||||||||||||||||||
äå C1 i C2 äîâiëüíi ñòàëi. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
 ï ð à â è |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Знайти загальнi розв'язки однорiдних рiвнянь: |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
31. |
y00 |
+ y0 |
− 6y = 0. |
|
32. y00 |
+ 3y0 |
− 28y = 0. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
33. |
y00 − 6y0 + 9y = 0. |
34. y00 |
+ 4y0 |
+ 4y = 0. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
35. |
y00 + 25y = 0. |
|
36. y00 |
− 4y0 |
+ 5y = 0. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
37. |
yIV − y = 0. |
|
|
|
38. yV − 10y00 |
+ 9y = 0. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
39. |
yV − 6yIV + 9y00 = 0. |
|
|
40. yIV + 2y00 |
+ y = 0. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Знайти загальнi розв'язки неоднорiдних рiвнянь: |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
41. |
y00 − 2y0 − 15y = 15x. |
|
42. y00 |
− 4y0 |
+ 4y = xex. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
43. |
y00 − 6y0 + 9y = e3x. |
|
|
44. y00 |
+ 2y0 |
− 8y = 325 sin 3x. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
45. |
y00 + 9y = 6 cos 3x. |
|
|
46. y00 − 2y0 − 8y = e−2x(x + 1). |
|
|
39
Знайти частиннi розв'язки рiвнянь за вказаних додаткових умов:
47. |
y00 |
− 9y0 |
+ 18y = 54x − 9, |
y(0) |
= y0(0) = 0. |
48. |
y00 |
− 3y0 |
− 18y = 6 cos 2x + 22 sin 2x, y(0) = 0, y(π/4) = −1. |
||
49. |
y000 |
− 2y00 − y0 + 2y = 8ex, |
y(0) |
= 2, y0(0) = 4, y00(0) = 10. |
|
50. |
y000 |
− y00 |
+ y0 − y = −x2 + 2x − 3, y(0) = 1, y0(0) = 1, y00(0) = 2. |
40