Технічна характеристика електричного
козлового крану КК-6
Вантажопідйомність, т 6
Проліт, м 16
Виліт консолі, м 4,5
Швидкості, м/хв:
пересування візка 40
пересування крана 100
підйомна 20
Загальна маса, т 32,5
Потужність усіх двигунів, кВт 51,5
Висота підйому вантажу 9,0
Технічна характеристика мотових кранів
вантажопідйомністю 5 тонн
Висота підйому вантажу, м 16
Проліт крана, м 20
Швидкість при середньому
режимі роботи, м/хв:
підйому вантажу 11
пересування візка 40
пересування крана 88,5
Потужність двигуна, кВт:
підйому вантажу 11
пересування візка 2,2
пересування крана 11
Маса крана, т 18,5
Особливість будови кранів мостового типу (мостових, козлових і перевантажувальних мостів) полягає у наявності в їх конструкції моста, на якому пересувається вантажний візок з вантажопідйомними тельферами. У мостових кранів міст рухається по рейкам, укладених на естакаді або стінах будівлі, у козлових – міст разом опорами пересувається на підкранових рейках, укладених на площадці. Крани можуть одночасно виконувати три операції:
-
пересування крана;
-
рух візка по мосту;
-
піднімання або опускання вантажу.
3.2.2 Розрахунок площі складу
Площа складу може бути визначена з використанням методу питомих навантажень чи за методом елементарних площадок.
Метод питомих навантажень застосовується, в основному, для розрахунків параметрів складів великовагових вантажів, так як вони практично не стандартизовані за геометричними розмірами, а також для орієнтованих розрахунків (величина похибки не перевищує 10%). Таким чином площа складу визначається за формулою:
,
(8)
де
коефіцієнт, який враховує площу складських
проїздів і проходів, (залежить від
засобів механізації, які застосовуються
на складі). Приймаємо з проміжку 1,2
1,5.
термін
зберігання вантажу, який відповідно
прибуває або відправляється, на
складі,діб. Згідно таблиць
для
великовагових вантажів приймаємо:
2 доби,
1 доби.
допустиме
питоме навантаження на 1
корисної площі складу, т/
.
Згідно таблиць приймаємо
(т/
).
коефіцієнт
складочності. Згідно великовагових
вантажів
приймаємо рівним 1.
Отже,
=1,2
=1680+602,7=2282,7
(
)
3.2 Розрахунок параметрів складу
До
ширини прольоту В входять габарити
залізничної колії, а для складування
вантажів використовуються лише незайнята
частина площі складу. Ширина площі
складу називається корисною шириною
складу
і визначається за формулою:
,
(м) (9)
де
розмір габариту наближення споруд при
введенні залізничної колії
всередину складу, (м). Приймаємо
рівним 5м.
В – проліт колії. Приймаємо рівним 36м.
=36-5=31
(м).
3.2.1.1 Розрахунок площі складу великовагових вантажів
Для великовагових вантажів приймають відкриту площадку з гравійним або асфальтовим покриттям. Площа складу великовагових вантажів розраховується для двох засобів механізації – для козлового крану КК-6 та мостового крану вантажопідйомністю 5 тонн.
Корисна
ширина площі складу при використанні
для навантажувально-розвантажувальних
робіт козлового крану КК-6
визначається за формулою:
=
,
[м] (10)
де
габарит
візка крана, м. Приймаємо
рівним
0,6м.
мінімальний
прохід між краном і вантажем, який
повинен бути меншим за 0,7м. Приймаємо
рівним 0,7м.
ширина
прольоту крана, м. Приймаємо згідно
технічної характеристики, що рівна 16м.
=16-2(0,7+0,5
0,6)=14
(м)
Корисна ширина прольоту мостового крану може бути обчислена за формулою:
=
,
[м]
(11)
де
ширина прольоту мостового крану, м.
Приймається відносно технічної
характеристики мостового крану
вантажопідйомністю 5 тонн,
=20м.
=20-5=15,
(м)
Глибину
заїду для автомобілів приймається
рівним 24м (
).
Ширину
заїзду для прийомоздавальника вантажів
приймаємо рівним 0,6м (
).
3.2 Розрахунок габаритних розмірів складу
Довжину складу визначаємо за формулою:
,
[м]
(12)
163
(м)
152
(м).
Враховуючи
те, що при складуванні вантажів з метою
забезпечення протипожежної безпеки
обов’язково передбачаються протипожежні
розриви між вантажами. Такі розриви
=5м
повинні бути влаштовані через кожні
100м довжини складу. Тому уточнену довжину
складу з урахуванням устрою протипожежних
розривів можливо визначити за формулою:
+
,
[м] (13)
163+
171
(м)
153+
171
(м)
Обчисливши
уточнену довжину складу, збільшуємо її
до величини кратній 6м, оскільки довжина
складу
>100м.
Таким чином, остаточна довжина складу
буде обчислена:
,
[м]
(14)
,
[м]
(15)
29
(м),
27
(м),
29
6=174
(м),
27
6=162
(м).
Таким чином, остаточну площу складу розраховуємо за формулою:
,
[м]
(16)
174
14=2436
(
),
162
15=2430
(
).
3.3 Розрахунок потрібної кількості навантажувально-вивантажувальних машин
У випадку застосування однотипних навантажувально-вивантажувальних
машин на всіх етапах переробки вантажів їх потрібну кількість може бути визначена за формулою:
Z=
,
(19)
де
змінна норма виробітку
навантажувально-вивантажувальних
машин, (т/зм), яка визначається за формулою:
,
(т/зм) (20)
де
експлуатаційна продуктивність
навантажувально-вивантажувальних
машин, (т/год).
робочий
час зміни, (год). Визначається, виходячи
з тривалості зміни за винятком перерв
на прийом-передачу зміни і прийом їжі,
які в цілому складають близько 1,25 год.
Отже,
8-1,25=6,75
(год).
365 – кількість календарних днів у році.
кількість
змін роботи навантажувально-вивантажувальних
машин на протязі доби.
регламентований
час простою кожного виду
навантажувально-вивантажувальних машин
на протязі року, (діб) (Включає простій
під ремонтом, вихідні і святкові дні.
Для підприємств із безупинним виробничим
процесом
включає
тільки час ремонту і може бути прийнятим
для електронавантажувачів 30
40
діб, а для кранів 10
15
діб).
Експлуатаційну продуктивність НВМ визначається за формулою:
,
[т/год]
(21)
де
технічна
продуктивність машини, т/год;
коефіцієнт
використання машин за часом, з обліком
технічних, технологічних і інших
простоїв. Приймаємо
0,7.
Технічну продуктивність тієї чи іншої машини визначають в залежності від конкретних умов роботи.
Для НВМ циклічної дії вона може бути визначена за формулою:
,
[т/год] (22)
де
середня
маса чи кількість одиниць вантажу, яка
перевантажується одночасно
за один цикл роботи машини, т . Приймаємо
=1.
тривалість
одного циклу роботи машини в конкретних
умовах, с.
Для великовагових вантажів середня маса, яка перевантажується одночасно за один цикл роботи машини, визначається за формулою:
0,5+
,
[т]
(23)
З метою використання можливості суміщеного виконання окремих операцій
тривалість циклу роботи машини може бути виражено формулою:
,
[с]
(24)
де
– коефіцієнт, який враховує суміщення
операцій за часом. Орієнтовано можна
прийняти з проміжку
=0,8
0,85.
Тому приймаємо
=0,8.
час
затрачуваний на виконання і-го елемента
циклу, с. Для виконання куосового проекту
рекомендовано прийняти час циклу
козлового крану
=160
c,
а для мостового
=180
с.
0,8
160=128
[c]
0,8
180=144
[с]
0,5
+
=2,3[т]
2,3=64,7
[т/год]
2,3=57,5
[т/год]
64,7
0,7=45,3
[т/год]
57,5
0,7=40,3
[т/год]
45,3
6,75=305,8
[т/зм]
40,3
6,75=272,0
[т/зм]
У випадках недостатньої чи наявності нерівномірного використання навантажувально-вивантажувальних машин на протязі робочого часу їх мінімальна кількість повинна бути не менша необхідної для роботи на залізничних вантажних фронтах з урахуванням перерв у роботі останніх.
Необхідна мінімальна кількість навантажувально-вивантажувальних машин може бути визначена за формулою:
,
(25)
де
час
роботи машини протягом доби, год
(встановлюється
з урахуванням перерв у роботі, зв’язаних
із прийом їжі, зміною бригад, технічним
обслуговуванням, екіпіруванням
навантажувально-вивантажувальних
машин);
час,
який необхідно для однієї операції по
збиранню і подаванню
вагонів
і їх розміщенню по фронті
навантаження-вивантаження. Приймаємо
0,5
год.
обсяг
механізованої переробки вантажів, без
урахування навантаження зі складу в
автотранспорт і навпаки.
[т/опер]
(26)
Для великовагових вантажів, в цьому випадку, рахується тільки вивантаження та завантаження вагонів без використання завантаження та розвантаження автотранспорту.
[т/опер]
3.4 Розрахунок простою подачі вагонів під вантажними операціями
Визначивши необхідну кількість навантажувально-вивантажувальних машин і знаючи їх середню продуктивність, необхідно розрахувати час простою кожної з подач вагонів під вантажними операціями (навантаженням і вивантаженням) за формулою:
,
год
(27)
де
кількість
машин, які приймають участь у
навантажувально-вивантажувальних
роботах з i-ю
подачею вагонів;
технічна
норма завантаження вагона, т.
(год)
(год)
(год)
(год)
4 Техніко-економічне порівняння варіантів комплексної механізації навантажувально-вивантажувальних робіт
Раціональний вибір комплексної механізації та автоматизації навантажувально-вивантажувальних робіт може бути виконаний тільки після ретельного техніко-економічного порівняння розглянутих варіантів за основними економічними показниками. При цьому повинно забезпечуватися:
-
підвищення продуктивності праці та скорочення зайнятості робітників;
-
скорочення часу простою транспортних засобів під вантажними операціями;
-
підвищення рівня безпеки, культури виробництва та прийнятий термін окупності капітальних вкладень.
Для виконання техніко-економічного порівняння необхідно визначити розміри загальних капітальних вкладень і річних експлуатаційних витрат для кожного з розглянутих варіантів.