- •1.Призначення і класифікація вантажних станцій
- •2. Основні пристрої
- •3. Вантажні райони, їх призначення та класифікація
- •4. Основні пристрої вантажних районів загального користування та вимоги до їх взаємного розміщення.
- •5. Техніко-експлуатаційна характеристика виставочних колій вантажних районів.
- •6. Призначення та різновиди сортувальних пристроїв дільничних та вантажних станцій.
- •7. Призначення та різновиди спеціалізованих вантажних станцій.
- •8. Призначення, класифікація і основні пристрої локомотивного депо.
- •1.Норми проектування плану і повзд профілю колійного розвитку вант ст.
- •2.Норми проектування плану і поздовжнього профілю колійного розвитку вант районів
- •3. Методика визначення кількості приймально-відправних колій вантажних станцій.
- •4. Методика визначення кількості сортувальних колій вантажних станцій.
- •5. Проектування пасажирських пристроїв дільничних та вантажних станцій.
- •6. Службово-технічні будівлі дільничних та вантажних станцій.
- •7. Розрахунок завантаження типових пересічень в горловинах станцій.
- •8. Методика розрахунку загального завантаження горловин станцій.
- •9. Визначення кількості та тривалості затримок руху в пунктах пересічення маршрутів.
- •10. Принцип розрахунку пропускної спроможності горловин і колій станцій.
- •2. Техніко-експлуатаційна характеристика тупикової вантажної станції поперечного типу з двома маневровими районами.
- •3. Техніко-експлуатаційна характеристика тупикової вантажної станції послідовного типу.
- •4. Техніко-експлуатаційна характеристика тупикової вантажної станції комбінованого типу.
- •5. Техніко-експлуатаційна характеристика вантажної станції наскрізного типу.
- •6. Техніко-експлуатаційна характеристика вантажного району тупикового типу.
- •9.Техніко-експлуатаційна характеристика пристроїв то-2 і екіпірування локомотивного депо
- •12. Техніко-експлуатаційна характеристика спеціалізованих вантажних станцій для зернових вантажів.
- •13. Техніко-експлуатаційна характеристика спеціалізованих вантажних станцій для нафтопродуктів.
- •14. Техніко-експлуатаційна характеристика спеціалізованих вантажних станцій для вугілля.
- •15. Техніко-експлуатаційна характеристика портових станцій.
- •17. Техніко-експлуатаційна характеристика внутрішніх перевантажувальних станцій.
5. Проектування пасажирських пристроїв дільничних та вантажних станцій.
До пасажирських пристроїв належать: пасажирські будівлі, платформи, переходи між ними і допоміжні пас. пристрої. На вузлових дільничних станціях з великими розмірами пас.руху може знадобитися велика кількість пас. колій і тому для прийому пас. поїздів їх повинно бути не менше кількості підходів. Кінець платформи повинен бути не ближче 30м до вихідного світлофора . По кінцям платформи передбачається переїзди для багажних візків . Платформи будуються низькими для зручності тех.. огляду пас. поїздів .Якщо місцеві пас. потоки великі будують і високі платформи . Довжина платформи повинна бути не менше 400м , а зазвичай приймається довжина пас. составів. Ширина платформи біля ПБ- 6м, а інші не менше 4м. Ширина проміжної платформи при наявності пішохідного моста -6-7м , а з тунелем –не менше 7м . При необхідності забезпечення водою составів транзитних поїздів в міжколійях установлюються водозбірні колонки ( відстань між колонками 40-45м) .Для обслуговування пригородніх , місцевих поїздів проектують колії для тех.огляду, екіпіровки , ремонту вагонів. На деяких дільничних станціях знаходяться додаткові тупикові колії для службових , багажних і поштових вагонів. ПБ будують на 50, 100 і 300 чоловік в залежності від розмірів пас. потоків .
6. Службово-технічні будівлі дільничних та вантажних станцій.
До службово-технічних будівель відносяться : ПБ, багажне відділення , пост ДСП , пост ДСПГ, СТЦ,товарна контора, ПТО, ПКО , пост складача гірки , пост чергового по парку , пост складача району формування , пост сигналіста .
7. Розрахунок завантаження типових пересічень в горловинах станцій.

У
найпростішому
перетинанні
типу I
(рис. 5.1, а),
коли всі
маршрути взаємно ворожі (число таких
маршрутів буде не більш трьох) і
паралельні маршрути відсутні, завантаження
перетинання
визначається
для розрахункового періоду по формулі

niti- завантаження стрілок протягом розрахункового періоду, визначуване як сума добутків числа пересувань різного виду по кожному маршруті ni на тривалість заняття стрілки або горловини одним пересуванням ti.
У перетинаннях типів II і III не всі маршрути взаємно ворожі, тому при розрахунку завантаження необхідно враховувати можливість збігу пересувань на паралельних маршрутах.
-
для типу
II
-
для типу
III
8. Методика розрахунку загального завантаження горловин станцій.
Для зручності і систематизації розрахунків треба скласти таблицю з переліком усіх маршрутів аналізованої горловини спочатку по прийомі і відправленню поїздів, потім маневрових
У
таблиці
для кожного маршруту відзначаються
значком П
усі попередні маршрути, яким даний
маршрут паралельний. Потім визначаються
облікове завантаження
від
пересувань накожному
маршруті і відношення
цього завантаження до розрахункового
періоду. Якщо даномумаршруту
немає паралельних серед попередніх,
то
;
При наявності паралельних маршрутів
серед попередніх облікове завантаження
від пересувань наданому
маршруті
;
-
сума
попередніх у таблиці паралельних
маршрутів
с
- коефіцієнт, що вводиться
до
,
якщо даний маршрутманевровий.
Середнє значення с
може
прийматися рівним
1,5, якщо значення
не перевищують 0,5, a при значеннях
0,6 і 0,7 - відповідно 1,3 і 1,2 (якщо даний
маршрутпоїзний,
с
=
1).Сумарне завантаження горловини
дорівнює сумі облікових завантажень
від кожного маршруту:

g-загальне число маршрутів у горловині (крім тих маршрутів, що паралельні всім іншим маршрутам горловини й у розрахунок не вводяться, і маневрових пересувань на ізольованій витяжній колії).
