
- •1.Способи сполучення висячих мостів із берегом.
- •2. Перехі цепу через пілон у разі йогонерухомого і рухомого закріплення.
- •3.Описати групи, на які поділяються висячі і вантові мости.
- •4. Конструкція кабелів висячих мостів.
- •5. Системи балок жорсткості висячих мостів.
- •6. Пілони ланцюгових мостів.
- •7.Підбір перерізу кабелю і визначення його ваги при ескізному розрахунку висячого мосту.
- •8.Визначення згинального моменту в балці жорсткості при ескізному розрахунку.
- •9. Основні системи висячих мостів. Гнучкі висячі системи. Жорсткі висячі ферми. Безрозпірні висячі системи. Багатопрогінні висячі системи.
- •Гнучкі висячі мости.
- •Висячі мости комбінованих систем
- •Жорсткі висячі ферми
- •Безрозпірні висячі системи.
- •Багатопрогінні висячі мости.
- •10.Закріплення ланцюга і кабелю в балці жорсткості висячих мостів.
- •12.Визначення коефіцієнту поперечної установки автомобільного навантаження для мостів з розподільчою смугою на проїздній частині.
- •13. Особливості трубопровідних мостів.
- •15. Визначення площі перерізу та ваги пілонів в ескізному розрахунку висячого мосту.
- •16. Визначення величини постійного навантаження в ескізному розрахунку висячого мосту.
- •17.Розрахінункові схеми мостів. Основні методи розрахунку вантових мостів
- •18. Залізобетонні балки жорсткості висячих і вантових мостів.
- •19. Основні характеристики вантових мостів. Питання проектування
- •20. Основні схеми вантових мостів.
- •21. Типи пілонів вантових мостів.
- •Типи пілонів
- •26.Конструкція балок жорсткості у вигляді коробчатих балокз ортотропною плитоюі системою поздовжніх і поперечних балок
- •27. Конструкція балок жорсткості у вигляді 2-х балок з наскрізними поперечними балками і залізобетонною плитою.
- •28. Конструкція балок жорсткості у вигляді декількох балок, які пов'язані між собою в'язями і об'єднані залізобетонною плитою
- •29. Загальні відомості про пересічення магістраллю водної перепони.
- •30. Область застосування розвідних мостів.
- •31. Наведіть опис найпоширеніших систем розвідних мостів і вкажіть їх переваги та недоліки.
- •32. Опишіть конструкцію поворотної прогінної будови з центральним барабаном.
- •33. Опишіть конструкцію поворотної прогінної будови з центральною п'ятою.
- •34. Загальні відомості про вертикально-підйомні мости.
- •35. Башти і прогінні будови вертикально-підйомних мостів
- •36. Направляючі і центруючі пристрої, та опорні частини вертикально-підйомних прогінних будов.
- •Опорні частини вертикально-підйомних мостів
- •37. Опишіть порядок визначення висоти башти вертикально-підйомного мосту.
- •38. Способи приведення у рух вертикально-підйомних прогінних будовах.
- •39. Загальні відомості про прогінні будови, що розкриваються.
- •40. Конструкція проїжджої частини прогінних будов, що розкриваються.
Опорні частини вертикально-підйомних мостів
Нерухомі опорні частини вертикально-підйомних мостів повинні мати пристрої для точної посадки прогінної будови в поздовжньому напрямку. Для центрування прогінної будови в поперечному напрямку з точністю до ± 1 мм на обох кінцях підйомної прогінної будови повинні передбачатися спеціальні пристрої, які сприймають реакції від горизонтальних навантажень, що діють на прогінну будову в наведеному стані.
Використання опорних частин, суміщених з центрувальними пристроями, у поперечному напрямку не рекомендується.
Нерухома опорна частина (рис. 2.15), суміщена з центрувальними пристроями для вертикально-підйомної прогінної будови, складається із верхнього і нижнього балансирів. Верхній балансир має два зуби, завдяки яким і здійснюється точна посадка прогінної будови при наведенні мосту.
У підйомних прогінних будовах використовуються рухомі опорні частини секторного типу (рис. 2.16). Передача опорного тиску в яких опорних частинах здійснюється через верхній балансир, шарнір і нижній секторний балансир, як і в нерухомих опорних частинах «сталевих прогінних будов.
Верхній і нижній балансири з'єднані між собою двома кільцями
тарілчастими шайбами), які мають закраїни. Кільця притиснуті гайками, що надіті на кінці шарніра: завдяки цьому нижній балансир при підйомі прогінної будови піднімається разом із всією опорною частиною. Під час розведення мосту на опорі залишається тільки нижня опорна плита рухомої опорної частини.
37. Опишіть порядок визначення висоти башти вертикально-підйомного мосту.
Висота підйому прогінної будови визначається за заданою висотою підмостового габариту у відкритому положенні й за прийнятою під час проектування відстанню від розрахункового судноплавного рівня (PCP) до низу конструкції прогінної будови у наведеному положенні мосту (рис. 3.1).
Висоту башт для підйому розвідної прогінної будови від осі нижнього поясу ферм до центру головного шківа визначають із двох умов, а саме:
із умови руху прогінної будови
із умови руху противаги
У цих формулах позначено:
hпід - висота підйому прогінної будови, м;
-
висота ферм підйомної прогінної будови
на опорі
з урахуванням висоти підйомної балки, м;
-
найменша
конструктивна відстань від осі верхнього
поясу розвідної прогінної будови в
опорному перерізі до центру головного
шківа,(
=
3,5...5,0м);
-
відстань
від центру головного шківа до верху
противаг,
(=
2,5…5,0м);
-
висота
противаг прогінної будови, м;
-
відстань
від низу противаг до головок рейок (а3
≥
1-2 м)
або до підвіски контактного проводу при розташуванні мосту на електрифікованій лінії (у цьому разі відстань від низу противаги до підвіски
контактного
проводу повинна становити не менше
≥
0,5
м);
-
висота
проїжджої частини, м;
λ - величина подовження тросів, м.