Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Висячі, вантові, розвідні мости.docx
Скачиваний:
18
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
3.29 Mб
Скачать

Опорні частини вертикально-підйомних мостів

Нерухомі опорні частини вертикально-підйомних мостів пови­нні мати пристрої для точної посадки прогінної будови в поздовж­ньому напрямку. Для центрування прогінної будови в поперечному напрямку з точністю до ± 1 мм на обох кінцях підйомної прогінної будови повинні передбачатися спеціальні пристрої, які сприймають реакції від горизонтальних навантажень, що діють на прогінну бу­дову в наведеному стані.

Використання опорних частин, суміщених з центрувальними пристроями, у поперечному напрямку не рекомендується.

Нерухома опорна частина (рис. 2.15), суміщена з центрувальни­ми пристроями для вертикально-підйомної прогінної будови, скла­дається із верхнього і нижнього балансирів. Верхній балансир має два зуби, завдяки яким і здійснюється точна посадка прогінної бу­дови при наведенні мосту.

У підйомних прогінних будовах використовуються рухомі опорні частини секторного типу (рис. 2.16). Передача опорного тиску в яких опорних частинах здійснюється через верхній балансир, шарнір і нижній секторний балансир, як і в нерухомих опорних частинах «сталевих прогінних будов.

Верхній і нижній балансири з'єднані між собою двома кільцями

тарілчастими шайбами), які мають закраїни. Кільця притиснуті гай­ками, що надіті на кінці шарніра: завдяки цьому нижній балансир при підйомі прогінної будови піднімається разом із всією опорною частиною. Під час розведення мосту на опорі залишається тільки нижня опорна плита рухомої опорної частини.

37. Опишіть порядок визначення висоти башти вертикально-підйомного мосту.

Висота підйому прогінної будови визначається за заданою висо­тою підмостового габариту у відкритому положенні й за прийня­тою під час проектування відстанню від розрахункового суднопла­вного рівня (PCP) до низу конструкції прогінної будови у наведе­ному положенні мосту (рис. 3.1).

Висоту башт для підйому розвідної прогінної будови від осі нижнього поясу ферм до центру головного шківа визначають із двох умов, а саме:

  • із умови руху прогінної будови

  • із умови руху противаги

У цих формулах позначено:

hпід - висота підйому прогінної будови, м;

- висота ферм підйомної прогінної будови на опорі

з урахуванням висоти підйомної балки, м;

- найменша конструктивна відстань від осі верхнього поясу розвідної прогінної будови в опорному перерізі до центру головно­го шківа,(= 3,5...5,0м);

- відстань від центру головного шківа до верху противаг,

(= 2,5…5,0м);

- висота противаг прогінної будови, м;

- відстань від низу противаг до головок рейок (а3 ≥ 1-2 м)

або до підвіски контактного проводу при розташуванні мосту на елект­рифікованій лінії (у цьому разі відстань від низу противаги до підвіски

контактного проводу повинна становити не менше 0,5 м);

- висота проїжджої частини, м;

λ - величина подовження тросів, м.