36. Направляючі і центруючі пристрої, та опорні частини вертикально-підйомних прогінних будов.

На нижньому поясі вертикально-підйомної прогінної будови на кожному опорному вузлі з боку нерухомих опорних частин пови­нні встановлюватися по три ролики: два торцевих, що фіксують по­ложення прогінної будови в поздовжньому напрямку, і один фасад­ний - для запобігання поперечному зміщенню прогінної будови. З боку рухомих опорних частин на опорних вузлах поясу встановлюються по одному фасадному ролику. Ролики виконуються із стале­вого литва і встановлюються на підшипниках котіння.

Ширину фасадних роликів необхідно приймати з урахуванням те­мпературних та інших переміщень прогінної будови, але не менше ніж 150 мм. Діаметр роликів призначають згідно з розрахунком у межах 300...800 мм. Для обпирання осей напрямних роликів улаштовують спеціальні консолі, або «роги». Ролики котяться між двома кутиками, які входять до складу стояків башт прогінної будови.

Підйомна прогінна будова і противаги під час руху утримують­ся від розгойдування системою роликів, що рухаються по напрям­них, які прикріплені до опорних стояків башт.

Прогінні будови з їздою низом повинні мати дві системи роликів - верхню і нижню, які встановлюються на обох кінцях будови. У прогінних будовах з їздою верхом дозволяється влаштовувати сис­тему напрямних роликів тільки в одній площині. Між напрямними І роликами необхідно передбачити просвіт величиною 10...20 мм.

Для противаг допускається застосування напрямних пристроїв у вигляді вилки (повзунка) з просвітом не більше 10 мм. Вилки до каркасу противаг прикріплюють у верхній і нижній його частинах.

У наведеному положенні й під час розведення мосту рухомі кін­ці розвідних прогінних будов повинні вільно переміщуватися в по­здовжньому напрямку і мати строгу фіксацію положення в попе­речному напрямку.

Противаги повинні зрівноважувати розвідну прогінну будову в будь-якому її положенні. Для регулювання зрівноваження розвідної прогінної будови під час експлуатації мосту слід передбачати можли­вість зміни маси противаги від - 3 до +5 % її розрахункової маси шля­хом додавання або зняття зйомних блоків, які розміщуються в спеціа­льних відсіках (кишенях) противаг. Зйомні блоки противаг являють собою чавунні відливки правильної форми масою до 50 кг.

У конструкціях відсіків противаг передбачають металеві люки, драбини і дренажні пристрої.

Противаги вертикально-підйомних мостів повинні бути підві­шені так, щоб при повністю піднятій прогінній будові з урахуванням можливого подовження тросів на 2 % їх довжини нижня грань про­тиваги була вище відмітки проїзду або головки рейок не менше ніж на 1 м, а на електрифікованих лініях - вище верхнього елемента конструкції підвіски контактного проводу не менше ніж на 0,5 м.

З метою зняття навантаження з тросів у противагах передбача­ються пристрої для підвішування їх до балок оголовків башт.

Противаги проектують із бетону із сталевим каркасом і армують сітками всі зовнішні площини. При проектуванні противаг об'ємну вагу заповнення приймають, не більше:

• для бетону 24 кН/м ;

• монолітного чавунобетону 55 кН/м³;

• чавунобетонних блоків 45 кН/м³;

• із чавунних відливків правильної форми на цементному роз­чині 62 кН/м³.

Крім напрямних роликів і вилок вертикально-підйомна прогінна будова обладнана й іншими центрувальними і напрямними при­строями. Схема установки таких пристроїв на проміжній опорі мо­сту наведена на рис. 2.11.

Центрувальні пристрої, які суміщені з нерухомими опорними ча­стинами, забезпечують точне положення прогінної будови під час її опускання на опори тільки в поздовжньому напрямку. Центрування вертикально-підйомної прогінної будови в поперечному напрямку досягається особливими пристроями клиноподібного типу, які при­кріплюються до опорних балок підйомного прогону (рис. 2.12).

Під час посадки на опори підйомна прогінна будова мосту центрується клиноподібним центрувальним пристроєм. У ньому лита сталева вилка 1 з'єднана з крайньою поперечною балкою про­гінної будови. Опорні площадки вилки мають внизу скоси, які забезпечують попадання вилки на литий зуб 2, що прикріплюється де опорної балки 3 на проміжній опорі. Зліва від центрувального при строю розміщується прогінний замок (рис. 2.13).

У наведеному положенні прогінна будова замикатися прогін­ними замками, які розташовані на опорах. Найчастіше застосову­ють прогінні замки ригельного типу.

Засувка замка виконана своїм робочим кінцем входить у вікно приставки поперечної балки. Нижня постіль прогінного замка обпирається на ролик. Кінець риге­ля скошений для того, щоб при замиканні прогінна будова дотиска­лася, якщо вона при посадці нещільно сіла на опорні частини. Про­тилежна частина засувки знаходиться в напрямних у вигляді чоти­рьох роликів, які закріплені за допомогою фасонок на поперечній балці нерухомої прогінної будови. Ригель засувки переміщується ле­бідкою з електродвигуном потужністю 7,5 кВт за 15 с.

У випадку недостатньо точного спрацьовування гальм можлива посадка прогінної будови на опори з ударом. Для запобігання цьо­му на кожному кінці головних ферм встановлюють пневматичні буфери (рис. 2.14).

Повітряний буфер являє собою циліндр діаметром 380 мм, у який входить поршень, що має внизу головку для упору в сталеву плиту. Хід поршня - 450 мм. У верхній частині циліндра знахо­дяться клапани: з одного боку випускний, з іншого - усмоктуваль­ний із захистом проти пилу і грязі. У верхній частині циліндра влаштовано два отвори діаметром 12 мм з різьбою для змащування внутрішньої пустоти циліндра. В отвори загвинчуються пробки на свинцевих прокладках. Циліндр буфера прикріплюється до опорної поперечної балки прогінної будови за допомогою болтів, які про­пущені через верхню опорну плиту й бокові приливи.