Метрологія та метрологічна діяльність

"Не будете чинити кривди в суді, у мірі, у вазі та в мірі рідини. Вага вірна, тягарці вірні, ефа* вірна, гін*вірний буде у вас. Я – Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського краю! І ви будете пильнувати всі постанови Мої та всі устави Мої і виконуватимете їх. Я – Господь!" (Біблія. Левіт. 19: 35–37).

З 11 лютого 1998 р. в Україні почав діяти Закон "Про метрологію та метрологічну діяльність" № 113/98-ВР.

Цей Закон визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює суспільні відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань.

Загальні положення

Основні терміни та їх визначення

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні.

Метрологія – це наука про вимірювання, методах та засобах забезпечення їх єдності та способах досягнення заданої точності ГОСТ16263-70.

Єдність вимірювань – стан вимірювань, за якого їхні результати виражаються в узаконених одиницях вимірювання, а похибки відомі та із заданою ймовірністю не виходять за встановлені межі.

Точність вимірювань характеризується близькістю їх результатів до істинного значення вимірюваної величини.

Загальні відомості про метрологію.

Вимірювання – відображення фізичних величин за допомогою їхніх позначень як результат експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів.

Одиниця вимірювання – фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних із нею величин.

Методика виконання вимір ювань – сукупність процедур і правил, виконання яких забезпечує одержання результатів вимірювань із потрібною точністю.

Засіб вимірювальної техніки – технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики.

Тип засобу вимірювальної техніки – сукупність засобів вимірювальної техніки однакового призначення, які мають одні і ті самі принцип дії, конструкцію та виготовлені за однією і тією самою технічною документацією.

Еталон – засіб вимірювальної техніки, що забезпечує відтворення і/або зберігання одиниці вимірювання одного чи декількох значень, а також передачу розміру цієї одиниці іншим засобам вимірювальної техніки.

Державний еталон – офіційно затверджений еталон, який забезпечує відтворення одиниці вимірювання та передачу її розміру іншим еталонам із найвищою в країні точністю.

Робочий еталон – еталон, призначений для повірки чи калібрування засобів вимірювальної техніки.

Вихідний еталон – еталон, який має найвищі метрологічні властивості серед еталонів, що є на підприємстві чи в організації.

Повірка засобів вимірювальної техніки – встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, для застосування на підставі результатів контролю їхніх метрологічних характеристик.

Калібрування засобів вимірювальної техніки – визначення в певних умовах або контроль метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд.

Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки – дослідження засобів вимірювальної техніки для визначення їхніх метрологічних характеристик та встановлення придатності цих засобів для застосування.

Атестація методики виконання вимірювань – процедура встановлення відповідності методики метрологічним вимогам, що ставляться до неї.

Вимірювальна лабораторія – організація чи окремий підрозділ організації, підприємства, що здійснює вимірювання фізичних величин, визначення хімічного складу, фізико-хімічних, фізико-механічних та інших властивостей і показників речовин, матеріалів і продукції.

Законодавство про метрологію та метрологічну діяльність

Відносини у сфері метрології і метрологічної діяльності регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.