Nata_nova___red 1

За наслідками інвентаризації тари складають окремі описи. Після завершення інвентаризації комісія складає зведений опис товарів і тари, у якому окремо вказують суми фактичної наявності цінностей за кожним описом. Оформлені і пронумеровані описи передаються головою комісії у такому порядку:

1) перший примірник, який складений членом комісії, а також: примірник, що заповнений матеріально-відповідальною особою передаються до бухгалтерії оптового підприємства;

2) другий примірник опису, який складений членом комісії, передається матеріально-відповідальній особі.

Слід зазначити, що описи передаються в бухгалтерію у день закінчення інвентаризації або не пізніше наступного дня.

Якщо інвентаризація не закінчується за один день, а також під час обідніх перерв, всі члени комісії зобов'язані одночасно залишати приміщення. Приміщення закриваються і опломбовуються. В таких випадках інвентаризаційні описи повинні зберігатися у сейфах. Під час інвентаризації сторонні особи в приміщення не допускаються. До виведення результатів інвентаризацій у бухгалтерії склади не здійснюють торговельних.операцій. Після закінчення інвентаризації оформлені описи (акти) (див. Додаток 2)здаються в бухгалтерію для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського обліку проставляються проти відповідних даних опису і шляхом співставлення виявляються розходження між даними інвентаризації.і.даними.обліку.

4. Виявлення та відображення в обліку результатів інвентаризації. Результати інвентаризації цінностей, див.(Додаток 3) які належать іншим організаціям з додатком копії опису повідомляють їхнім власникам. На останній сторінці опису також слід зробити відмітку про перевірку цін, таксування та підрахунок результату за підписами осіб, які проводили цю перевірку.

Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність визначення бухгалтерією результатів інвентаризації і свої висновки та пропозиції відображає у Протоколі інвентаризаційної комісії, що заповнюється після закінчення інвентаризації.

У протоколі наводяться докладні дані про причини та осіб, винних в недостачах, втратах, а також надлишках і вказуються, які вжито заходи стосовно винних осіб.

Не пізніше ніж за десять днів після закінчення інвентаризації, протоколи інвентаризаційної комісії затверджуються керівником установи; в централізованих бухгалтеріях протоколи центральної інвентаризаційної комісії затверджуються керівником установи, при якій утворена централізована бухгалтерія. Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей затверджуються керівником установи з включенням результатів у звіт за той період, в якому закінчена інвентаризація, а також і в річний звіт.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками матеріальних цінностей і грошових коштів з даними бухгалтерського обліку регулюються установою в такому порядку:

1. основні засоби, цінні папери, грошові кошти та інші матеріальні цінності, які виявлені в надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходів за спеціальним фондом з подальшим установленням причин виникнення лишків і винних у цьому осіб;

2. недостача запасів у межах установлених норм природних втрат, виявлених під час інвентаризації і придбаних у поточному році, списується за розпорядженням керівника установи на фактичні видатки; придбаних у минулих роках - відноситься на зменшення результату кошторису установи. Норми природних втрат можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних недостач і після заліку недостачі цінностей надлишками при пересортуванні. За відсутності норм природних втрат втрата розглядається як недостача понад норму;

3. недостача цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу установи та відносяться на рахунок винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від крадіжок, недостач, знищення і псування матеріальних цінностей;

4. втрати і недостачі понад норми природних втрат матеріальних цінностей, у тих випадках, коли винні особи не встановлені та справи знаходяться в органах дізнання чи досудового слідства, списуються з балансу установи і зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або до надання відповідної інформації від органів дізнання чи досудового слідства за цими справами.

У випадках стягнення втрат з винних осіб, заподіяних крадіжкою, недостачею або втратою, визначення сум збитків здійснюється відповідно до постанови КМУ від 22.01.96 № 116 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" та Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей" від 06. 06. 1995 р. № 217/95-ВР.

При встановленні недостач і втрат, які виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом п'яти днів після встановлення недостач і втрат підлягають переданню до слідчих органів, а на суму виявлених недостач і втрат подається цивільний позов.

Для обліку відображення результатів інвентаризації призначені субрахунки:

363 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків" - для відображення нестачі матеріальних цінностей за рахунок винних осіб;

71 "Доходи спеціального фонду" - для відображення надлишків матеріальних цінностей при проведенні інвентаризації;

05 "Гарантії та забезпечення" - для відображення збитків, коли винні особи не.встановлені,.справи.знаходяться..слідчих.органах. Надлишки необоротних активів (основних засобів, нематеріальних активів тощо) відображають на рахунку 424 “Безоплатно одержані активи”. В міру нарахування на них амортизації відображають доходи від іншої звичайної діяльності, для обліку яких передбачено субрахунок 746 «Інші доходи від звичайної діяльності» (Дт 424 - Кт 746).

Надлишки оборотних активів списують на дохід від операційної діяльності, що обліковуються на субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» 

Таблиця 2 Відображення лишків, виявлених при інвентаризації, в бухгалтерському та податковому обліку

№ п/п	Зміст господарської операції	Сума, грн.	Бухгалтерський облік		Податковий облік
			дебет рахунка	кредит рахунка	валові витрати	валові доходи
1.	Оприбутковано надлишок обладнання, виявленого при інвентаризації	600,00	104	424	-	600,00
2.	Оприбутковано надлишок інвентарю, інструментів, виявлених при інвентаризації	350,00	106	424	-	350,00
3.	Оприбутковано надлишок  малоцінних необоротних матеріальних активів, ви-явлених при інвентаризації	200,00	112	424	-	200,00
4.	Оприбутковано надлишки запасів, виявлених при інвентаризації : -          матеріалів -          палива -          запчастин -          МШП	100,00 120,00 200,00 50,00	201 203 207 22	719 719 719 719	- - - -	100,00 120,00 200,00 50,00
5.	Оприбутковано лишки готівки в касі	23,00	301	718	-	23,00*

Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як недостачі цінностей понад норми природного збитку з віднесенням їх на результати діяльності підприємства. У цьому разі в протоколі інвентаризаційної комісії має бути наведено обгрунтоване рішення, чому такі різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Перевищення вартості цінностей, що виявилися в надлишку, проти вартості цінностей, що виявилися у недостачі при пересортиці, відноситься на доходи операційної діяльності підприємства.

Висновки.та.пропозиції

1. Після запровадження ринкової економіки особливого значення набув внутрішній контроль та один з його основних методів – інвентаризація. Проведення безперервного внутрішнього контролю за допомогою інвентаризації стає обов’язковим елементом процесу управління, навіть хоча б з точки зору матеріальної відповідальності осіб перед власниками підприємства. 2. Проблема формування суб’єктів інвентаризації на підприємствах не є новою в теорії і практиці господарського контролю. Але, на жаль, цьому питанню не приділяють належної уваги науковці, а відповідно і практики-керівники підприємств. Тому багато проблем, пов’язаних з низькою якістю інвентаризацій, що проводиться на підприємствах, саме пов’язана з недоліками у формуванні суб’єктів інвентаризації.

3. Формування складу інвентаризаційних комісій є виключною прерогативою власника (керівника) підприємства за допомоги юридичної та бухгалтерської служб підприємства, саме бухгалтерської служби, а не служби внутрішнього контролю чи аудиту. Бухгалтерська служба найбільш зацікавлена у реальності результатів інвентаризації та їх відповідності даним обліку.

4. Кожне підприємство повинно прийняти (розробити і затвердити) положення про інвентаризаційну комісію, яке передбачає порядок її формування, кваліфікаційні вимоги, техніку і технологію здійснення інвентаризації, права членів

інвентаризаційної комісії, їх відповідальність. Крім того, доцільним є розробка посадової інструкції члена інвентаризаційної комісії, яка б визначала обов’язки та відповідальність членів постійно діючих та робочих інвентаризаційних комісій.

5. Наївно було б думати, що існуючі підприємства та їх працюючі у своїй діяльності керуються ідеєю свідомої відповідальності за стан майна власника.

Основна більшість підприємств залишається на найнижчому рівні – рівні покладеної власником відповідальності.

6. Практичність інвентаризації пов’язана з наступними її функціями:

– інформаційною, тобто надання інформації про стан збереження майна для потреб управління власністю;

– контрольною, яка надає можливість перевіряти достовірність обліку шляхом порівняння облікових і фактичних даних; виявлення втрат майна;

– атестаційною, тобто відповідністю обліку положенням та загальноприйнятим принципам, підтвердження правильності відображення фактичного і облікового стану майна підприємства. Відповідність як ефект атестаційної функції інвентаризації визначає додаткову рису, яка очікується від бухгалтерського обліку, – правильність його ведення. Достовірність обліку

відрізняється від інших рис контролю своїм нормативним характером, він є об’єктивним і підтверджує вимоги щодо його організації. Особливо це стосується достовірності складського обліку та звітності МВО.

7. Активна реалізація методу контролю – інвентаризації – проявляється у створенні підґрунтя для систематичного спостереження за рухом майном власника і роботою МВО, а також діями процесів, а в результаті такого спостереження, у

поточній протидії неточностям в обліку і контролі. Це пов’язано із реалізацією завдань обліку як частини системи внутрішнього контролю.

8. Бухгалтерський облік має надавати інформацію власникам (керівництву підприємства), при чому це має бути належним чином оброблена інформація, щоб на її основі можна було приймати обґрунтовані рішення щодо збереження майна

підприємства. Тільки за допомогою інвентаризації можна впевнитись, що облік ведеться достовірно.

9. На успіх інвентаризації в основному впливають такі чинники:

– правильне рішення власника щодо проведення інвентаризації;

– підбір кадрів, які здатні втілювати в життя рішення власника щодо об’єктивного проведення інвентаризації;

– контроль виконання – під яким розуміють постійний, груповий аналіз процесу і результатів роботи членів інвентаризаційних комісій.

Добре сплановані цілі і засоби, у добре сформованих структурах, за умови ефективної системи мотивування, можуть призводити до розширення обмеження сфери й інтенсивності інвентаризації як засобу контролю. Створення правильно функціонуючого інформаційного зв’язку, який забезпечує всі процеси інвентаризації,

між запланованими цілями і досягнутими результатами, є тим важливим завданням, чим більш складнішою є організація та технологія проведення інвентаризації.

Список.використаної.літератури 1. 1. Бардаш С.В. Сутність і зміст інвентаризації / С.В. Бардаш // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. – 1999. – № 9. – С. 216-226.

2. Бюджетні установи: бухгалтерський облік та оподаткування: [навч. посібник] / за Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 1(13) 210 ред. В.І. Лемішовського. – 2-е вид., доп. і перероб. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, “Інтелект-Захід”, 2007. – 1104 с. (Лемішовська О.С.)

3. Дем’яненко М.Я. Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку: [монографія] /

М.Я. Дем’яненко, В.В. Чудовець. – К.: ННЦІАЕ, 2008. – 288 с.

4. Інвентаризація – інструмент достовірності фінансової звітності [Електронний

ресурс] // Вісник податкової служби. – 2006. – № 34 (364). – Режим доступу: www.uashops.com.ua/modules/myarticles/article.php?storyid=191

5. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків від 11 серпня

1994 р. № 69