- •Лекція 1
- •1. Інформаційні системи на транспорті
- •1.1. Класифікація аіс
- •1.2. Структура автоматизованих інформаційних систем
- •Позамашинне інформаційне забезпечення (на папері) складається з:
- •Комплекс технічних засобів аіс складається з
- •Лекція 2
- •Лекція 3
- •2. Моделі даних
- •2.1. Ієрархічна модель даних
- •2.2. Мережева модель даних
- •2.3. Реляційна модель даних
- •Тобто тут атрибути приймають значення з 4-х доменів.
- •Відношення навантаження:
- •Лекція 4
- •3. Реляційні бази даних
- •Таблиця 3 Відношення одержувач:
- •3.1. Первинний ключ (суперключ) відношення
- •3.2. Можливий (потенційний) ключ відношення
- •3.3. Чужий (зовнішній) ключ відношення
- •Лекція 5
- •4. Проектування реляційної бази даних
- •4.1. Цілі проектування рбд
- •4.2. Універсальне відношення
- •4.2.1. Поняття форми відношення. Перша нормальна форма.
- •4.2.2. Проблеми, що можуть виникнути при роботі з рбд
- •Лекція 6
- •4.3. Нормалізація відношення
- •4.3.1. Нормальна форма Бойса-Кодда
- •4.3.2. Функціональні залежності
- •Лекція 7
- •4.4. Er- метод нормалізації відношень
- •4.4.1. Поняття сутності та зв'язку
- •Лекція 8
- •4.4.3.2. Правило №2
- •4.4.3.3. Правило №3
- •4.4.3.4. Правило №4
- •4.4.3.5. Правило №5
- •4.4.3.6. Правило №6
- •4.5. Перевірка отриманих відношень.
- •Лекція 10
- •5. Основні поняття теорії інформації
- •5.1. Одиниці виміру ступеню невизначеності системи
- •5.2. Властивості ентропії
- •Лекція 11
- •5.3. Ентропія та інформація
- •5.4. Ентропія як міра кількості інформації
- •Лекція 12
- •5.5. Кодування дискретних повідомлень
- •5.5.1. Запис повідомлення за допомогою кодів
- •Лекція 13
- •5.5.2. Способи перетворювання кодів
- •Лекція 14
- •5.6. Класифікація (двійкових) кодів
- •5.6.1. Ненадлишкові коди
- •5.6.2. Надлишкові коди
- •5.6.2.1. Коди з виявленням помилок
- •5.6.2.2. Коди з виправленням помилок
- •Лекція 15
- •1.4. Позамашинне інформаційне забезпечення аіс.
- •1.4.1. Системи уніфікованої документації. Документообіг
- •1.4.2. Класифікація та (ідентифікаційне) кодування інформації
- •1.4.3. Методи (ідентифікаційного) кодування
- •Лекція 16
Лекція 7
4.4. Er- метод нормалізації відношень
Використовуючи схему функціональних залежностей між атрибутами універсального відношення, методом редукції можна відразу скласти набір нормалізованих відношень. Однак цей метод доволі складний, тому, що існує небезпека втратити наявні функціональні залежності в процесі розкладання універсального відношення на два і більше відношень.
Існують й інші підходи до розв’язання цієї проблеми. Ми розглядатимемо лише один з них. Це так званий ER-метод нормалізації відношень. Назва прийнята по перших буквах англійських слів: entity (E) – сутність і relationship (R) – зв'язок.
4.4.1. Поняття сутності та зв'язку
3-й етап проектування РБД є штучним в тому смислі, що він зовсім не піддається формалізації. Суть його полягає у виділенні з ненормалізованого відношення сутностей (як правило двох) і встановлення зв'язку між ними.
Сутності і зв'язки між ними виділяються штучно, на підставі знань проектувальника РБД технології й організації роботи підприємства, задач, що повинні бути вирішені за допомогою проектованої РБД.
ПРИКЛАД: Проектується РБД для збереження інформації про викладачів факультету, які читають курси лекцій студентам.
В РБД йдеться про два набори об'єктів: набір викладачів та набір курсів лекцій. Тобто маємо справу з двома сутностями: ВИКЛАДАЧ та КУРС.
Сутність– це об'єкт реального світу, якій має екземпляри, що відрізняються один від одного та що припускає їх однозначну ідентифікацію. Звичайно це об'єкт, що представляє інтерес для підприємства, організації користувача бази даних. Як правило – це іменник.
Між двома сутностями ВИКЛАДАЧ та КУРС існує зв'язок ЧИТАЄ.
Зв'язок – це залежність (графічно – з'єднання) між двома і більше сутностями. В більшості випадків це є дієслово. Назви сутностей і зв’язку між ними прийнято писати великими буквами.
Зв’язок між двома сутностями називається бінарним. В процесі проектування РБД будемо розглядати тільки бінарні зв'язки, тому далі слово «бінарний» будемо опускати.
Кожний викладач має свій номер (№викладача), курс – також (№курс). №викладача та №курсу – це атрибути відповідних сутностей.
Атрибут – властивість сутності. (Не плутати з атрибутом відношення, це деяким чином різні поняття!) У принципі кожен атрибут може бути виділений в окрему сутність. Питання лише в тім, а чи варто це робити.
Для уявлення характеру зв’язку між сутностями складають діаграму ER-екземплярів

В1, В2,…, К1, К2,… – це екземпляри відповідних сутностей.
Лініями відповідності з’єднані екземпляри відповідних протилежних сутностей. Ними вказують які викладачі читають які курси.
Для того, щоб розподілити атрибути ненормалізованого відношення між сутностями складають діаграму ER-типу.

Списки атрибутів, що характеризують сутності, наводяться нижче за назву відповідної сутності. Списки формують з атрибутів відношення шляхом логічних міркувань. У списках не може бути однакових атрибутів. Якщо є складнощі з визначенням до якого списку залучити певний атрибут або якщо атрибут характеризує обидві сутності, у таких випадках атрибут не залучають в жоден зі списків.
Обов’язково у списках атрибутів діаграми ER-типу повинні бути ключі відповідних сутностей.
Ключ сутності – це мінімальний набір атрибутів, за яким можна відрізнити один екземпляр сутності від іншого екземпляру тієї ж самої сутності.
Як бачимо із визначення ключ сутності може складатися з кількох атрибутів. На діаграмі ER-типу ключ сутності виділяється підкреслюванням.
