- •Лекція 1
- •1. Інформаційні системи на транспорті
- •1.1. Класифікація аіс
- •1.2. Структура автоматизованих інформаційних систем
- •Позамашинне інформаційне забезпечення (на папері) складається з:
- •Комплекс технічних засобів аіс складається з
- •Лекція 2
- •Лекція 3
- •2. Моделі даних
- •2.1. Ієрархічна модель даних
- •2.2. Мережева модель даних
- •2.3. Реляційна модель даних
- •Тобто тут атрибути приймають значення з 4-х доменів.
- •Відношення навантаження:
- •Лекція 4
- •3. Реляційні бази даних
- •Таблиця 3 Відношення одержувач:
- •3.1. Первинний ключ (суперключ) відношення
- •3.2. Можливий (потенційний) ключ відношення
- •3.3. Чужий (зовнішній) ключ відношення
- •Лекція 5
- •4. Проектування реляційної бази даних
- •4.1. Цілі проектування рбд
- •4.2. Універсальне відношення
- •4.2.1. Поняття форми відношення. Перша нормальна форма.
- •4.2.2. Проблеми, що можуть виникнути при роботі з рбд
- •Лекція 6
- •4.3. Нормалізація відношення
- •4.3.1. Нормальна форма Бойса-Кодда
- •4.3.2. Функціональні залежності
- •Лекція 7
- •4.4. Er- метод нормалізації відношень
- •4.4.1. Поняття сутності та зв'язку
- •Лекція 8
- •4.4.3.2. Правило №2
- •4.4.3.3. Правило №3
- •4.4.3.4. Правило №4
- •4.4.3.5. Правило №5
- •4.4.3.6. Правило №6
- •4.5. Перевірка отриманих відношень.
- •Лекція 10
- •5. Основні поняття теорії інформації
- •5.1. Одиниці виміру ступеню невизначеності системи
- •5.2. Властивості ентропії
- •Лекція 11
- •5.3. Ентропія та інформація
- •5.4. Ентропія як міра кількості інформації
- •Лекція 12
- •5.5. Кодування дискретних повідомлень
- •5.5.1. Запис повідомлення за допомогою кодів
- •Лекція 13
- •5.5.2. Способи перетворювання кодів
- •Лекція 14
- •5.6. Класифікація (двійкових) кодів
- •5.6.1. Ненадлишкові коди
- •5.6.2. Надлишкові коди
- •5.6.2.1. Коди з виявленням помилок
- •5.6.2.2. Коди з виправленням помилок
- •Лекція 15
- •1.4. Позамашинне інформаційне забезпечення аіс.
- •1.4.1. Системи уніфікованої документації. Документообіг
- •1.4.2. Класифікація та (ідентифікаційне) кодування інформації
- •1.4.3. Методи (ідентифікаційного) кодування
- •Лекція 16
Лекція 5
4. Проектування реляційної бази даних
4.1. Цілі проектування рбд
Ціль 1. Забезпечити можливість збереження всіх необхідних даних у РБД. Необхідно визначити всі атрибути, що потрібно помістити в РБД. За умови, що всього таких атрибутів нараховується не більше 20, на початку проектування РБД всі вони залучаються до одного відношення.
Ціль 2. Вилучити явної надлишковості даних. Для того щоб позбавитись явної надлишковості даних потрібно розрізняти поняття дублювання та надлишкового дублювання даних (чи, інакше кажучи, неявної та явної надлишковості даних). Розглянемо 2 відношення
Таблиця 6
Відношення ОДЕРЖУВАЧ 1:
-
Код_одержувача
Станція
1423
Запоріжжя 1
1248
НДВузол
1537
Запоріжжя 1
Дані про станцію Запоріжжя 1 дублюються (Запоріжжя 1 – 2 рази). Але втрата одного значення станції (де знаходиться одержувач 1423) призведе до того, що ми не зможемо дізнатися станцію примикання для нього. Тут дублювання даних про станцію не є надлишковим. Це приклад неявної надлишковості даних.
Таблиця 7
Відношення ОДЕРЖУВАЧ 2:
-
Код_одержувача
Станція
Код ЄСР
1423
Запоріжжя 1
4607
1248
НДВузол
4500
1537
Запоріжжя 1
4607
Тут є надлишкове дублювання даних: втрачений код ЄСР станції примикання одержувача 1423 можна дізнатися по назві станції примикання іншого одержувача 1537. Це приклад явної надлишковості даних.
Надлишкове дублювання даних потрібно прагнути виключитиз відношення в процесі проектування РБД.
Ціль 3. Нормалізувати відношення – розбити одне відношення на декілька, із метою ліквідації проблем, що можуть трапитися при вставці, вилученні і модифікації даних. Нормалізація відношення виконується у тому числі і для ліквідації явної надлишковості даних.
Ціль 4. Звести до мінімуму кількість відношень, що зберігатимуться у РБД. Прагнути треба до мінімуму відношень. Розбивка одного відношення на декілька дозволяє уникнути ряду проблем (у тому числі і пов'язаних з надлишковим дублюванням даних), але це незручно для користувача, якому інколи важко визначити в якому саме відношенні знаходиться потрібна інформація.
В процесі проектування РБД необхідно розв'язати компроміс між 3-ю і 4-ю цілями.
4.2. Універсальне відношення
Відповідно до першої цілі процес проектування РБД розпочинається зі складання відношення, в яке залучаються всі потрібні для зберігання у РБД атрибути.
Якщо РБД складається всього з одного відношення, то це відношення називають універсальним.
Розглянемо етап складання універсального відношення на прикладі.
Допустимо, що потрібно створити РБД для підприємства, що відправляє вантажі клієнтам. По-перше виявимо, які атрибути потрібно залучити до РБД та встановимо для них обмеження і зв'язки між ними. Візьмемо такі атрибути:
Код_одержувача – ціле число, унікальне для кожного одержувача.
Назва_одержувача – символьний атрибут, кожний одержувач має 1 назву, але 1 назва може бути у декількох одержувачів (за кодом одержувача можна знайти його назву, зворотна операція неможлива).
Код ЄСР – ціле число, код ЄСР станції, на якій знаходиться одержувач, кожний одержувач пов'язаний з 1 станцією, на кожній станції може бути декілька одержувачів.
Код_вантажу – ціле число, кожний вантаж має унікальний код, кожний одержувач може одержувати декілька різних вантажів.
Найм_вантажу – символьний атрибут, кожний код вантажу має єдине відповідне найменування вантажу, кожному найменуванню відповідає єдиний код вантажу.
Маса_вантажу – ціле число, кожний одержувач одержує вантаж одного найменування і визначеної маси (значення маси можуть повторюватися).
Запишемо в таблицю зразок даних про навантаження за минулу добу:
Таблиця 8
|
Код_одержувача |
Назва_одержувача |
Код_ЄСР |
Код_вантажу |
Найм_вантажу |
Маса_вантажу |
|
1010 |
Мех. з-д |
4500 |
11232 11569 12454 13127 |
Метізи Рейки Дріт Прокат |
152 49 68 312 |
|
1234 |
Ф-ка |
4607 |
11232 12454 13127 |
Метізи Дріт Прокат |
142 36 98 |
|
1425 |
Мех. з-д |
4671 |
11569 12454 13127 |
Рейки Дріт Прокат |
152 371 1125 |
|
1537 |
ЗБК |
4607 |
12454 |
Дріт |
632 |
|
1572 |
Будтрест |
4500 |
- |
- |
- |
