- •Лекція 1
- •1. Інформаційні системи на транспорті
- •1.1. Класифікація аіс
- •1.2. Структура автоматизованих інформаційних систем
- •Позамашинне інформаційне забезпечення (на папері) складається з:
- •Комплекс технічних засобів аіс складається з
- •Лекція 2
- •Лекція 3
- •2. Моделі даних
- •2.1. Ієрархічна модель даних
- •2.2. Мережева модель даних
- •2.3. Реляційна модель даних
- •Тобто тут атрибути приймають значення з 4-х доменів.
- •Відношення навантаження:
- •Лекція 4
- •3. Реляційні бази даних
- •Таблиця 3 Відношення одержувач:
- •3.1. Первинний ключ (суперключ) відношення
- •3.2. Можливий (потенційний) ключ відношення
- •3.3. Чужий (зовнішній) ключ відношення
- •Лекція 5
- •4. Проектування реляційної бази даних
- •4.1. Цілі проектування рбд
- •4.2. Універсальне відношення
- •4.2.1. Поняття форми відношення. Перша нормальна форма.
- •4.2.2. Проблеми, що можуть виникнути при роботі з рбд
- •Лекція 6
- •4.3. Нормалізація відношення
- •4.3.1. Нормальна форма Бойса-Кодда
- •4.3.2. Функціональні залежності
- •Лекція 7
- •4.4. Er- метод нормалізації відношень
- •4.4.1. Поняття сутності та зв'язку
- •Лекція 8
- •4.4.3.2. Правило №2
- •4.4.3.3. Правило №3
- •4.4.3.4. Правило №4
- •4.4.3.5. Правило №5
- •4.4.3.6. Правило №6
- •4.5. Перевірка отриманих відношень.
- •Лекція 10
- •5. Основні поняття теорії інформації
- •5.1. Одиниці виміру ступеню невизначеності системи
- •5.2. Властивості ентропії
- •Лекція 11
- •5.3. Ентропія та інформація
- •5.4. Ентропія як міра кількості інформації
- •Лекція 12
- •5.5. Кодування дискретних повідомлень
- •5.5.1. Запис повідомлення за допомогою кодів
- •Лекція 13
- •5.5.2. Способи перетворювання кодів
- •Лекція 14
- •5.6. Класифікація (двійкових) кодів
- •5.6.1. Ненадлишкові коди
- •5.6.2. Надлишкові коди
- •5.6.2.1. Коди з виявленням помилок
- •5.6.2.2. Коди з виправленням помилок
- •Лекція 15
- •1.4. Позамашинне інформаційне забезпечення аіс.
- •1.4.1. Системи уніфікованої документації. Документообіг
- •1.4.2. Класифікація та (ідентифікаційне) кодування інформації
- •1.4.3. Методи (ідентифікаційного) кодування
- •Лекція 16
1.4.3. Методи (ідентифікаційного) кодування
Порядковий метод – всім об'єктам залученим до класифікатора присвоюється порядковий номер. Порядок об'єктів може встановлюватися за різними ознаками (за алфавітом, в порядку надходження, по географічному положенню).
Такий код дозволяє тільки відрізнити один об'єкт від іншого (ніяких характеристик об'єкта з нього дістати не можна).
Цей метод використовується при кодуванні невеликої кількості об'єктів.
Серійно-порядковий метод – об'єкти спочатку поділяють на серії (групи) і усередині кожної серії об'єкту присвоюють порядковий номер.
Наприклад: 4501– код дирекції: 45 – код залізниці, 01 – порядковий номер дирекції залізничних перевезень. Код залізниці співпадає з початковим номером єдиного сіткового району на залізниці.
Цей метод використовується при кодуванні об'єктів, що мають невелике число ознак, за якими потрібно вести групування.
Послідовний метод використовується разом з ієрархічною системою класифікації. При використанні цього методу кодування значення цифри в деякому розряді коду залежить від значень цифр у попередніх розрядах.
Приклад послідовного коду – прийнята система нумерації вагонів.
Розглянемо що означають цифри інвентарного номеру вагона 247ХХХ9Х :
1-й знак – тип вагона; 2 – критий;
2-й знак – осність і основна характеристика вагона; 4 – 4-осний;
3-й знак – додаткова характеристика вагона, 7 – 120 м3, розширені двері;
4-6-й знаки – цифри порядкового номеру вагона с такими характеристиками, що вище зазначені, тобто вагонів з вище зазначеними характеристиками може бути не більше за 1000;
7-й знак – якщо це цифра 9 – то у вагоні є гальмова площадка, інакше це ще одна цифра порядкового номеру вагона с характеристиками, що зазначені вище, тобто вагонів з вище зазначеними характеристиками, але без гальмової площадки, може бути ще 9000;
8-й знак – контрольний знак, призначений для контролю правильності всіх значущих цифр номеру вагона, він обчислюється за спеціальним алгоритмом, який розглянемо далі.
Паралельний метод використовується разом з фасетною системою класифікації. При використанні цього методу кодування кожний знак цього коду на будь-якому місці не залежить від попередніх і однозначно характеризує об'єкт.
Приклад 1: код академічної групи 834:
1-й знак – факультет; 8 – критий;
2-й знак – курс; 3 – третій;
3-й знак – порядковий номер групи, 4 – четверта група.
Приклад 2: фасетний класифікатор відділу кадрів:
Таблиця 33
|
Спеціальність |
Стать |
Вік |
Освіта |
|
1. ДСП |
1. чоловік |
1.18-25 |
1. середня |
|
2. ДСПП |
2. жінка |
2. 26-35 |
2. середня технічна |
|
3. сигналіст |
|
3. 36-45 |
3. незакінчена вища |
|
4. складач |
|
4. 46-55 |
4. вища |
|
|
|
5. 55-60 |
|
|
|
|
6. 60 і більше |
|
Цей класифікатор використовується разом з паралельним кодом працівника:
Наприклад: Хаффмен 4213.
Кожна цифра на своєму місці однозначно характеризує ознаку згідно до чинного класифікатора.
Спеціальність(1,…,4).
Стать (1,2)
Вік (1, … ,6)
Освіта (1, 2, 3, 4)
Приклад 3: Код станції – 6 знаків:
1,2-й знаки – номер єдиного сіткового району в мережі залізниць держав СНД та Балтії;
3-5-й знаки – порядковий № станції в межах сіткового району;
6-й знак – контрольний, призначений для контролю правильності всіх значущих цифр коду станції; обчислюється за спеціальним алгоритмом, який розглянемо далі.
