- •Лекція 1
- •1. Інформаційні системи на транспорті
- •1.1. Класифікація аіс
- •1.2. Структура автоматизованих інформаційних систем
- •Позамашинне інформаційне забезпечення (на папері) складається з:
- •Комплекс технічних засобів аіс складається з
- •Лекція 2
- •Лекція 3
- •2. Моделі даних
- •2.1. Ієрархічна модель даних
- •2.2. Мережева модель даних
- •2.3. Реляційна модель даних
- •Тобто тут атрибути приймають значення з 4-х доменів.
- •Відношення навантаження:
- •Лекція 4
- •3. Реляційні бази даних
- •Таблиця 3 Відношення одержувач:
- •3.1. Первинний ключ (суперключ) відношення
- •3.2. Можливий (потенційний) ключ відношення
- •3.3. Чужий (зовнішній) ключ відношення
- •Лекція 5
- •4. Проектування реляційної бази даних
- •4.1. Цілі проектування рбд
- •4.2. Універсальне відношення
- •4.2.1. Поняття форми відношення. Перша нормальна форма.
- •4.2.2. Проблеми, що можуть виникнути при роботі з рбд
- •Лекція 6
- •4.3. Нормалізація відношення
- •4.3.1. Нормальна форма Бойса-Кодда
- •4.3.2. Функціональні залежності
- •Лекція 7
- •4.4. Er- метод нормалізації відношень
- •4.4.1. Поняття сутності та зв'язку
- •Лекція 8
- •4.4.3.2. Правило №2
- •4.4.3.3. Правило №3
- •4.4.3.4. Правило №4
- •4.4.3.5. Правило №5
- •4.4.3.6. Правило №6
- •4.5. Перевірка отриманих відношень.
- •Лекція 10
- •5. Основні поняття теорії інформації
- •5.1. Одиниці виміру ступеню невизначеності системи
- •5.2. Властивості ентропії
- •Лекція 11
- •5.3. Ентропія та інформація
- •5.4. Ентропія як міра кількості інформації
- •Лекція 12
- •5.5. Кодування дискретних повідомлень
- •5.5.1. Запис повідомлення за допомогою кодів
- •Лекція 13
- •5.5.2. Способи перетворювання кодів
- •Лекція 14
- •5.6. Класифікація (двійкових) кодів
- •5.6.1. Ненадлишкові коди
- •5.6.2. Надлишкові коди
- •5.6.2.1. Коди з виявленням помилок
- •5.6.2.2. Коди з виправленням помилок
- •Лекція 15
- •1.4. Позамашинне інформаційне забезпечення аіс.
- •1.4.1. Системи уніфікованої документації. Документообіг
- •1.4.2. Класифікація та (ідентифікаційне) кодування інформації
- •1.4.3. Методи (ідентифікаційного) кодування
- •Лекція 16
5.6.2. Надлишкові коди
У
надлишкових кодах загальна
кількість кодових комбінацій
значно перевищує кількість кодових
комбінацій
,
застосованих для запису символів
повідомлень (коли
≪
).
Тому для кодування використовуються
тільки ті кодові комбінації, які
відрізняються
не
менш ніж
двома розрядами. Тому будь-яка поодинока
помилка призведе
до появи неприпустимої кодової комбінації
і, таким чином, помилка буде виявлена.
Помилка виявлена. І тут постає питання: чи можливо її виправити?
Ймовірність того, що буде перекручено два символи (подвійна помилка) значно менше.
У залежності від відповіді на це питання надлишкові коди поділяють на коди з виявленням помилок і коди з виправленням помилок.
5.6.2.1. Коди з виявленням помилок
Найпростіший метод виявлення помилок – це перевірка на парність (непарність) суми символів у кодовому слові.
Наприклад,
при передачі десяткових цифр (
біта)
можна ввести
-й
біт, значення якого визначається так,
щоб число одиниць було непарним.
Таблиця 32
|
Кодове слово |
Число одиниць |
|
0000 1 |
1 |
|
0001 0 |
1 |
|
0010 0 |
1 |
|
0011 1 |
3 |
|
0100 0 |
1 |
|
0101 1 |
3 |
|
0110 1 |
3 |
|
0111 0 |
3 |
|
1000 0 |
1 |
|
1001 1 |
3 |
Загальна
кількість кодових слів
,
а використовується тільки
(
<
).
Якщо через перешкоди при передачі зміниться на протилежний будь-який символ (біт) кодового слова, то число одиниць стане парним і помилка буде виявлена. Правда виправити автоматично її не можливо. Потрібна повторна передача повідомлення.
5.6.2.2. Коди з виправленням помилок
Для
виправлення поодиноких помилок без
повторної передачі повідомлення множину
заборонених (тих,
що не використовуються)
кодових комбінацій
слід поділити на N
підмножин,
кожна
з яких відображає визначену
дозволену кодову комбінацію.
Суть виправлення полягає в тому, що при прийомі забороненої (помилкової) кодової комбінації, що належить одній з підмножин, вона буде автоматично замінена дозволеною кодовою комбінацією, яка відповідає цій підмножині.
Наприклад,
повідомлення передають
-бітовим
кодом із кількістю дозволених кодових
комбінацій
(А1=010,
А2=101).
Загальна
кількість кодових комбінацій
,
кількість
заборонених кодових комбінацій, які
виправляються,
.
При поодинокій помилці в А1 (тобто із перекручуванням одного біта) на приймачі може бути отримана одна з таких заборонених кодових комбінацій:{110, 000, 011}. Їм відповідає дозволена кодова комбінація 010. В усіх цих випадках буде правильний прийом.
Відповідно при поодинокій помилці в А2 (один біт перемінить значення на протилежне), маємо іншу підмножину заборонених кодових комбінацій: {001, 111, 100}, їм відповідає дозволена кодова комбінація 101.
Таким чином, якщо передається {110, 000, 011, 010} – читається як 010, якщо {001, 111, 100, 101} – читається як 101. Тобто поодинокі помилки не тільки виявляються, але і виправляються.
При подвійних і потрійних помилках – прийом повідомлення залишається помилковим. В такому випадку приймач може й не збагнути те, що в отриманому повідомленні є помилки. Але можливість того, що буде перекручено два або більше символів в кодовому слові значно менше.
