Іv. Місця підвищеної небезпеки

4.1. До місць підвищеної небезпеки на контактній мережі слід відносити:

врізні і секційні ізолятори, що відокремлюють ділянки контактної мережі колій навантаження-розвантаження, що часто вимикаються і заземлюються;

ділянки контактної мережі, де проводять огляд дахового устаткування, що часто вимикаються і заземлюються;

місця зближення на відстань менше ніж 0,8 м консолей або фіксаторів різних секцій перегонів і станцій;

опори з анкерними відходами контактної підвіски різних секцій і заземлені анкерні відходи, відстань від місця роботи на яких до струмовідних частин менше ніж 0,8 м;

спільні стійки фіксаторів різних секцій двоколійних консолей перегонів і станцій, де відстань між фіксаторами менше ніж 0,8 м;

опори та портали, де розташовано два і більше роз'єднувачів, розрядників;

шлейфи роз'єднувачів і розрядників з іншими потенціалами, які прошивають контактну підвіску або проходять над нею на відстані менше ніж 0,8 м;

місця проходу живильних фідерів, відсмоктувальних та інших проводів по тросах гнучких поперечин;

місця розташування електрорепелентного (відлякуючого птахів) захисту;

опори з роговим розрядником, на яких змонтована підвіска одної колії, а шлейф розрядника підключений до підвіски іншої колії.

4.2. До місць підвищеної небезпеки на ПЛ слід відносити:

опори зі спільною підвіскою проводів ПЛ до 1000 В та 6, 10 кВ при відстані між ними менше 2 м;

ділянки ПЛ у прольоті перетинання двох ліній, якщо перетинання виконане з відхиленням від вимог Правил улаштування електроустановок;

опори, на яких встановлені два і більше роз'єднувачів, дві і більше кабельних муфт різних приєднань;

опори, на яких кріпляться проводи лінії, що перетинаються, напругою до 1000 В різних приєднань;

ділянки ПЛ освітлення пішохідних мостів, розташовані над контактною мережею, лінії освітлення пасажирських платформ на тросовій підвісці, закріпленій на нижніх фіксуючих тросах поперечин;

дерев'яні опори із загниванням більше допустимого, відповідно до встановлених нормативів.

4.3. Залежно від місцевих умов за рішенням керівництва ЕЧ в межах районів контактної мережі можуть встановлюватися і інші місця підвищеної небезпеки.

4.4. Місця підвищеної небезпеки повинні визначатися комісією, очолюваною заступником начальника ЕЧ, який відповідає за експлуатацію контактної мережі, у складі інженера з охороні праці, інженера по контактній мережі, начальника (старшого електромеханіка) ЕЧК. Результати обстеження оформлюються актом, у якому вказуються причини небезпеки. Позначення кожного місця підвищеної небезпеки повинне виконуватися попереджувальним знаком “Увага! Небезпечне місце”.

4.5. Перелік місць підвищеної небезпеки та Картки місця підвищеної небезпеки (додаток 2)повинні затверджуватися керівництвом ЕЧ і знаходитися у енергодиспетчера та в ЕЧК. Замість цих карток енергодиспетчерові може бути виданий перелік місць підвищеної небезпеки із зазначенням у ньому заходів безпеки при виконанні робіт на кожному місці. Перелік місць підвищеної небезпеки із заходами безпеки повинен бути вивішений у куточку охорони праці ЕЧК. Перелік місць підвищеної небезпеки підлягає щорічному перегляду. При виписуванні наряду на роботи в місцях підвищеної небезпеки в наряді необхідно зазначити місце підвищеної небезпеки та додаткові заходи безпеки під час виконання робіт в цих місцях.

4.6. Місце підвищеної небезпеки може бути виключене з переліку, якщо буде виконана необхідна технічна реконструкція електроустановки, що забезпечує безпечні умови виконання робіт без прийняття додаткових заходів безпеки.

Ліквідація місця підвищеної небезпеки повинна бути оформлена актом комісії в складі, зазначеному у пункті 4.4 цього розділу. Акт затверджується начальником ЕЧ.