2. Класифікація страхування

1. Система підпорядкування деякій ознаці понять (класів) у певній галузі знань або діяльності людини, використовують як засіб для встановлення взаємозв’язків між цими поняттями (класами) - це:

а) класифікація;

б) ідентифікація;

в) упорядкування.

2. Найістотніші класифікаційні ознаки, за допомогою яких класифікують страхування і яки мають найбільше значення як у теоретичному, так і у практичному розумінні - це:

а) історичні, економічні, юридичні;

б) історичні, географічні, юридичні;

в) історичні, економічні, політичні.

3. За історичною ознакою страхування класифікують на:

а) давнє;

б) нове;

в) новітнє.

4. Класифікація страхування за економічними ознаками — це класифікація за такими характеристиками:

а) спеціалізацією страховика;

б) формою організації страхування;

в) статусом страхувальника;

г) часом виникнення окремих видів страхування.

5. Страхування, пов’язане з володінням, користуванням і розпорядженням майном страхувальником це:

а) майнове страхування;

б) страхування відповідальності;

в) особисте страхування.

6. Страхування, пов’язане з життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи це:

а) майнове страхування;

б) страхування відповідальності;

в) особисте страхування.

7. Страхування, пов’язане з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну це:

а) майнове страхування;

б) страхування відповідальності;

в) особисте страхування.

8. Особисте страхування включає:

а) страхування пенсій;

б) страхування інвестицій;

в) страхування пасажирів;

г) страхування багажу та вантажу.

9. Майнове страхування включає:

а) страхування пенсій;

б) страхування інвестицій;

в) страхування пасажирів;

г) страхування багажу та вантажу.

10. Нетрадиційні види страхування включають:

а) кептивне страхування;

б) страхування залізничного транспорту;

в) страхування відповідальності власників водного транспорту;

г) страхування професійної відповідальності аудиторів;

д) страхування підприємницьких ризиків у кіновиробництві.

11. Страхування інвестиційних ризиків включає:

а) процентні ризики;

б) валютні ризики;

в) комерційні ризики;

г) катастрофічні ризики.

12. Зобов’язання страховика сплатити страхове відшкодування або страхову суму в разі настання обумовлених наслідків страхового випадку - це :

а) страхова відповідальність (страхове покриття);

б) страховий договір;

в) страховий інтерес.

13. Вартість, що її встановлює страхувальник, оцінюючи об’єкт страхування, критерій оцінки страхового ризику - це:

а) страхова вартість;

б) страхова оцінка;

в) страхове забезпечення.

14.Термін відшкодування — це термін, протягом якого:

а) страховик має право розраховуватися із клієнтом;

б) визначаються збитки, яких зазнав страхувальник;

в) страховик розраховує страхові тарифи.

15. Ліміт відповідальності це:

а) мінімальна сума страхового відшкодування, яка може бути сплачена страховиком страхувальнику;

б) максимальна сума страхового відшкодування, яка може бути сплачена страховиком страхувальнику;

в) невизначена сума страхового відшкодування, яка може бути сплачена страховиком страхувальнику.

20. Залежно від мети страхування поділяють на:

а) комерційне страхування;

б) соціальне страхування;

в) некомерційне страхування.

21. Різновид підприємницької діяльності, спрямованої на здійснення страхового захисту юридичних та фізичних осіб, яку можуть здійснювати як акціонерні, повні, командитні товариства або товариства з додатковою відповідальністю, так і державні страхові організації, метою яких є отримання прибутку це:

а) комерційне страхування;

б) соціальне страхування;

в) взаємне страхування.

22. Гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у старості, на випадок захворювання, втрати працездатності, щодо підтримки материнства та дитинства, а також охорони здоров’я членів суспільства є:

а) комерційне страхування;

б) соціальне страхування;

в) взаємне страхування.

23. Важливими відмінностями між комерційним та соціальним страхуванням є:

а) комерційне страхування, як правило, добровільне, соціальне – виключно обов’язкове;

б) страховий захист соціального страхування визначає держава, а комерційного – сам страхувальник;

в) зв'язок між попитом на соціальне страхування і рівнем доходу страхувальника опосередкований нормами, встановленими законодавством, тоді як попит на комерційні послуги з особистого страхування прямо залежить від рівня доходу.