11. Доходи, витрати і прибуток страховика

1. Дохід страховика відображає всю суму надходжень від:

а) страхової діяльності;

б) інвестиційної діяльності;

в) інші доходи.

2. Доходи від страхової діяльності відносяться до доходів від:

а) інвестиційної діяльності;

б) основної операційної діяльності;

в) іншої операційної діяльності.

3. Основним джерелом доходів страховика є:

а) зароблені страхові премії;

б) інвестиційний доход;

в) комісійні.

4. Незароблені страхові премії є складовою:

а) резерву збитків;

б) математичних резервів;

в) технічних резервів.

5. Витрати страховика за економічним змістом поділяються на:

а) виплата страхових сум та страхових відшкодувань;

б) витрат на ведення страхової справи;

в) витрат на фінансування превентивних заходів;

г) витрат на здійснення інвестиційної діяльності.

6. Витрати на ведення страхової справи поділяються на види:

а) організаційні;

б) аквізаційні;

в) інкасаційні;

г) ліквідаційні;

д) управлінські.

7. Прибуток страховика складається із:

а) прибутку від страхової діяльності;

б) прибутку від не страхових операцій;

в) прибутку від звичайної діяльності.

8. Прибуток від страхової діяльності формується за рахунок:

а) зароблених страхових премій;

б) одержаних комісійних винагород за передання ризиків на пере­страхування;

в) доходів від розміщення тимчасово вільних коштів;

г) комісійних винагород страховим посередникам.

9. Чи можуть страхувальники брати участь у прибутку страховика?

а) так;

б) ні;

в) тільки якщо належать до засновників або акціонерів.

10. Джерелом сплати податку на прибуток страховою ком­панією є:

а) поточні витрати компанії;

б) надходження страхових премій;

в) прибуток компанії;

г) чистий прибуток компанії.

11. Страхові резерви, які формуються українськими страховиками:

а) технічні резерви;

б) резерв збитків;

в) резерв збитків, що заявлені, але ще не врегульовані;

г) резерви із страхування життя.

12. До складу резервів страховика входять:

а) технічні резерви;

б) вільні резерви;

в) прибуток.

12. Фінансова надійність страхової компанії

1. Фінансова надійність страховика забезпечується:

а) розміром статутного капіталу;

б) кількістю учасників страховика;

в) видами страхування, які проводить страховик;

г) величиною страхових резервів;

д) збалансованим страховим портфелем.

2. До гарантійного фонду страховика відноситься:

а) додатковий капітал;

б) резервний капітал;

в) сума нерозподіленого прибутку .

3. Свободні резерви створюються за рахунок:

а) загального прибутку;

б) додаткового прибутку;

в) нерозподіленого прибутку.

4. Ефективність діяльності страхової компанії визначається показниками:

а) фінансовою стійкістю;

б) рентабельністю страхових операцій;

в) витратами.

5. До показників рейтингової оцінки страхової компанії можна віднести:

а) гарний сервіс;

б) низькі тарифи;

в) вигідні умови;

г) високий рівень надійності.

6. Основними показниками при визначенні рівня надійності страхової компанії є:

а) ліквідність;

б) платоспроможність;

в) рентабельність.

7. Здатність виконувати зобов’язання в будь-який момент часу – це:

а) платоспроможність страхової організації;

б) збалансованість страхового портфеля;

в) немає правильної відповіді.

8. Згідно з Законом України «Про страхування» фінансова стійкість страхових компаній визначається, виходячи з таких умов забезпечення їх платоспроможності:

а) наявності сплаченого статутного фонду та гарантійного фонду страховика;

б) створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань;

в) перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

9. Відношення поточних активів до зобов’язань страхової компанії – це коефіцієнт:

а) платоспроможності;

б) ліквідності;

в) рентабельності.

10. Відношення річного прибутку страхової компанії до річної суми доходів страхової компанії – це коефіцієнт:

а) платоспроможності;

б) ліквідності;

в) рентабельності.

11. Відношення фактичного запасу платоспроможності до нормативного запасу платоспроможності – це коефіцієнт:

а) платоспроможності;

б) ліквідності;

в) рентабельності.

12. Страховик повинен укласти договір перестрахування якщо страхова сума за окремим об’єктом страхування перевищує суму сплаченого уставного фонду і сформованих вільних і страхових резервів на:

а) 20%;

б) 15%;

в) 10%.