3. Сучасні вимоги до навчання техніки читання на початковому

етапі

З урахуванням психічних процесів учнів молодшого шкільного віку, можна сформулювати педагогічні вимоги до організації процесу навчання читанню іноземною мовою в початковій школі.[17]

1. Практична спрямованість процесу навчання:

формулювання конкретних комунікативно-мотивованих завдань і питань, спрямованих на вирішення практичних завдань і проблем, що дозволяють не тільки освоїти нові знання і навички, але і зрозуміти зміст і сенс читання;

обов'язкове виділення громкоречевого (термін Ельконіна Д.Б.) етапу читання в системі навчання техніці читання іноземною мовою, що сприяють закріплення навичок артикуляції і интонирования, фонетично мови і "внутрішнього слуху"[2].

2. Диференційований підхід у навчанні:

облік вікових психологічних особливостей учнів, індивідуальних стилів їх пізнавальної діяльності при повідомленні нових знань і формування навичок і умінь;

використання аналітичних і синтетичних вправ, завдань диференційованих за ступеня складності, в залежності від індивідуальних здібностей учнів; вибір адекватних прийомів роботи з навчання.

3. Інтегрований і функціональний підхід в навчанні:

побудова навчання читанню на основі усної випередження, тобто діти, читають тексти, які містять мовний матеріал, який вже засвоєний ними в усного мовлення; на алфавітному етапі оволодіння новими літерами, літеросполуками, правилами читання здійснюється згідно з послідовністю введення нових лексичних одиниць та мовних зразків в усному мовленні.

4. Облік особливостей рідної мови:

використання положительного переноса навичок читання, які або вже сформованих рідною мовою учнів;

максимальне зниження интерферирующего впливу навичок читання рідної мови, пов'язаного з особливостями української мови (фонематическое лист та складове читання), шляхом пояснення, зіставлення, демонстрації способів дії і щедрою тренування в читанні.

5. Доступність, посильність і свідомість навчання.

6. Комплексний підхід до формування мотивації:

приділення на уроці великої уваги виконання ігрових завдань, дії в проблемних ситуаціях комунікативного характеру;

Використання різних видів наочності, стимулюючих осмислення нового матеріалу, створення асоціативних зв'язків, опор, що сприяють кращому засвоєнню правил читання, графічних образів слів інтонаційних моделей фраз.я читання вголос і про себе. Крім дотримання перерахованих педагогічних вимог, успіх організації навчання залежить також і від рівня професійної грамотності вчителі, ступеня його методичної компетенції, здатності використовувати на уроці ефективні прийоми і форми роботи, адекватні поставленої мети навчання.[19]

Для методично грамотної організації процесу навчання читання в масовій школі абсолютно необхідна воля, то є свідоме і дійсне прагнення упорядкувати цей процес на рівні досягнень досконалої сучасної науки про формування читача. З урахуванням взаємного навчання всіх видах іншомовної мовленнєвої діяльності у початковій і основній школі навчання читання іноземною мовою необхідно розглядати в контексті залучення дітей до сучасної читацької культури. Читаюча людина відрізняється від не читаючої інтелектуальним розвитком. За останні десятиліття були проведені дослідження в ряді країн, які показали, що читачі на відміну від не читачів здатні мислити проблемно, більш адекватно оцінювати ситуацію і швидше знаходити нові правильні рішення. Читання формує якості найбільш розвиненого і соціально цінну людину. Вдалою педагогічної інтерпретацією про залученні дітей до сучасної читацької культури є теорія формування читацької самостійності М.М. Світловська, згідно з якою, навчання представляє собою «читання - спілкування співрозмовником - книгою, свідомо обраному дитиною читачем для себе з кола інших можливих співрозмовників - книг».

Висновок до Розділу 1

Читання як процес сприйняття і активної переробки інформації є складною аналітико-синтетичною діяльністю. Активність читає є обов'язковою умовою не тільки проникнення у смислову бік тексту, а й сприйняття його формального боку, без опори на яку розуміння тексту не можливо.

Вивчення іноземної мови впочаткових класах корисне усім дітям, незалежно від їх стартових здібностей, оскільки воно робить безперечний позитивний вплив на розвиток пам'яті, уваги, мислення, сприйняття, уяви та ін.; здійснює стимулюючий вплив на загальні мовні здібності дитини; раннє навчання іноземній мові дає великий практичний ефект в плані підвищення якості володіння першою іноземною мовою, створює базу для продовження його вивчення в основній школі, а також відкриває можливості для навчання другому(третьому) іноземним мовам, необхідність володіння якими стає усе більш очевидній;незаперечна виховна і інформативна цінність раннього навчання іноземній мові, яка проявляється у більше ранньому входженні дитини в загальнолюдську культуру через спілкування на новій для нього мові.

Мета навчання читання, яка полягає у тому, щоб навчити учнів читати про себе і розуміти вперше запропоновані тексти, реалізується за допомогою третього виду роботи. Щодо двох інших видів, то вони мають лише допоміжне значення.

Навчання читання є складним і тривалим процесом, у якому розрізняють основні дві стадії: підготовчу та стадію зрілого читання.

Ефективно вирішити поставлені завдання, можна використовуючи сучасні освітні технології, які враховують потреби молодших школярів, їхніх психологічні вікові можливості при організації процесу навчання.[13]