www.yrok.net_Vidpovidi-PDA-11-Biologiya

Завдання D30

Кругообіг — це багаторазова участь енергії та хімічних елементів у процесах, що відбуваються в біосфері. На схемі товстими лініями позначено кругообіг енергії, а тонкими — неорганічних речовин на прикладі O2 та CO2.

83

Фотосинтез

Світло

Кисень CO2 Поживні

речовини

Дихання Тепло

Завдання D31

Ускладі рослин міститься близько 70 хімічних елементів. Деякі

зних — макроелементи — необхідні рослинамorgу великих кількостях; інші — мікроелементи — у незначних.

Макроелементи — це Карбон, Оксиген,.Гідроген, Нітроген, Фосфор, Сульфур, Магній, Калій, Кальцій.

Мікроелементи — це Ферум,4bookМанган, Бор, Купрум, Цинк, Кобальт тощо. Три найважливіші елементи — Нітроген N, Фосфор Р, Калій K — необхідні рослинам у великих кількостях. Ці елементи сіль-

ськогосподарські рослини отримують у вигляді добрив.

Нітроген міститься у складі. білків. У разі його нестачі затримується розвиток зеленоїwwwмаси, рослини погано ростуть, їхнє листя стає блідо-зеленим і навіть жовтіє. Тому азотні добрива особливо потрібні рослинам у весняний період.

Фосфор міститься в нуклеїнових кислотах, які беруть участь в окис- но-відновних процесах, що відбуваються в рослинах. Фосфор особливо необхідний під час зростання й розвитку репродуктивних органів (квітів, плодів).

Калій прискорює процес фотосинтезу і сприяє накопиченню вуглеводів (цукру — в цукрових буряках, крохмалю — у картоплі). У злакових рослинах він сприяє зміцненню стебла і тим самим запобігає їх поляганню.

Ферум, Манган, Бор та інші мікроелементи відіграють певну роль у житті рослин. Так, наприклад Купрум, Манган і Цинк прискорюють окисно-відновні процеси й тим самим сприяють росту рослин. Ферум бере участь у синтезі хлорофілу.

84

План біологічного дослідження щодо вивчення ролі мінеральних елементів у розвитку рослин

Мета: визначити вплив мікро- і макроелементів на ріст і розвиток рослин.

хімічних сполук на ріст рослин

Мета: виявити вплив обробки насіння рослин різними хімічними сполуками на ріст рослини.

Хід роботи

1.Приготуйте і пронумеруйте п’ять чашок Петрі.

2.Помістіть у ємності № 1–4 вату, змочену 1%-м розчином різних хімічних речовин, а в № 5 — водою.

3.Занурте у вату однакову кількість насіння рослини.

4.Помістіть усі зразки в однакові умови.

5.Після проростання насіння зафіксуйте результати досліду. Для цього в кожному зразку визначте:

а) кількість листкових пластинок; б) середній зріст рослин; в) розвиток кореневої системи.

85

6.Порівняйте одержані результати.

7.Зробіть висновок.

Завдання D33

Гербіциди — це речовини, призначені для боротьби з небажаною рослинністю. Їх використовують як для знищення вже вегетуючих рослин, так і для запобігання їх появі. У більшості випадків гербіциди застосовують для боротьби з бур’янами сільськогосподарських культур.

За характером дії на рослини гербіциди поділяють на дві групи. Гербіциди суцільної дії, або неселективні,— призначені для зни-

щення всіх видів рослин. На сільськогосподарськихorg посівах їх за-

стосовують під час відсутності на полі основної культури (після зби-

рання врожаю, до появи сходів культури,.на парових полях). Також

їх використовують для знищення рослинності навколо промислових об’єктів, на лісових вирубках,4bookаеродромах, залізничних і шосейних

дорогах, під лініями високовольтних електромереж, у дренажних каналах, ставках і озерах.

Гербіциди вибіркової дії, або селективні,— уражають певні види рослин, але не впливають.на інші. Використовуються в сільськогосподарських посівахwwwдля знищення бур’янів (хімічна прополка).

Такий поділ гербіцидів є досить умовним, оскільки в більшості випадків один і той самий препарат залежно від концентрації, норм витрати, умов застосування може виявляти себе як гербіцид суцільної або вибіркової дії.

План біологічного дослідження щодо оцінки впливу гербіцидів на вкорінення проростків

Мета: визначити вплив різних гербіцидів на вкорінення проростків рослин.

Хід роботи

1.Приготуйте чотири проростки рослини, вирощені за однакових умов.

2.Приготуйте чотири ємності з ґрунтом однакового об’єму. Пронумеруйте їх.

86

п

3.В ємності № 1–3 додайте однакову кількість 0,1%-го розчину одного з гербіцидів. Ємність № 4 залиште без змін.

4.Висадіть проростки рослин.

5.Помістіть зразки в однакові умови.

6.Через деякий проміжок часу зафіксуйте результати досліду. Для кожного зразка визначте:

а) кількість коренів 1–2 порядків; б) довжину коренів 1–2 порядків.

7.Порівняйте одержані результати.

8.Зробіть висновок.

Завдання D34

У наземних рослин кисень, що виділяєтьсяorgпри фотосинтезі, накопичується в міжклітинниках листка. Якщо міжклітинники листка наповнені газом, то листок плаває на поверхні.води, якщо міжклітинники заповнені водою, то лист4bookосідає на дно Кисень, що виділяється при фотосинтезі, витісняє з міжклітинників воду, листок стає легшим і спливає на поверхню.

На фотосинтез впливають такі фактори: інтенсивність освітлення, кількість вуглекислого газу CO2, температура.

План біологічного дослідження щодо визначення

І.Визначенняwwwзалежності фотосинтезу від інтенсивності освіт--лення.тенсивності .

1.Візьміть листок рослини і розріжте його на рівні частини.

2.Приготуйте шість ємностей з водою, пронумеруйте їх.

3.Помістіть однакову кількість частинок листка у ємності з водою.

4.Розташуйте зразки № 1–5 на різній відстані від світла, а зразок № 6 помістіть у темне місце.

5.Зафіксуйте результати досліду. Для цього для кожного зразка визначте:

а) час початку досліду; б) час спливання на поверхню 50 % частинок листка.

87

6.Порівняйте одержані результати.

7.Зробіть висновок.

II. Визначення залежності фотосинтезу від кількості CO2.

Хід роботи

1.Візьміть листок рослини і розріжте його на рівні частини.

2.Приготуйте три ємності і пронумеруйте їх. У ємності № 1–3 налийте однаковий об’єм води:

б) час спливання на поверхню 50 % частинок листка.

6.Порівняйте одержані результати.

7.Зробіть висновок

III. Визначення залежності. фотосинтезу від температури.4book

1.Візьміть листок рослини і розріжте його на рівні частини.

2.Приготуйте три ємності і пронумеруйте їх. У ємності № 1–3 налийте однаковий об’єм води, збагаченої CO2.

3.Помістіть однакову кількість частинок листка у всі ємності з водою.

4.Розташуйте всі зразки на однаковій відстані від світла.

5.Підтримуйте різну температуру води у зразках:www

а) № 1 — нижче за 25 °С; б) № 2 — 25–26 °С; в) № 3 — вище за 26 °С.

6.Зафіксуйте результати досліду. Для цього для кожного зразка визначте:

а) час початку досліду; б) час спливання на поверхню 50 % частинок листка.

88

7.Порівняйте отримані результати.

8.Зробіть висновок.

Завдання D35

І

ІІ

ІІІ

Альбінізм успадковується за аутосомно-рецесивним типом. Виходячи із цього, визначимо генотипи членів родоводу:

Ямочки на щоках успадковуються за аутосомно-домінантним типом. Виходячи із цього, визначимо генотипи членів родоводу:

Чоловік: Aa Дружина: Aa

Батько чоловіка: AA або Aa Мати жінки: AA або Aa Син: AA або Aa

Дочка: aa

89

Словник термінів

Аналізатори — складні нервові структури, функцією яких є сприймання та наступний аналіз подразнень, що діють на організм.

Антеридій — чоловічий статевий орган водоростей, мохів, папоротей, хвощів, плаунів і грибів, у якому утворюються сперматозоїди. Розвивається на гаметофіті.

Антропогенез — процес виникнення та історико-еволюційного формування фізичного типу людини, діалектично пов’язаний з розвитком її первісної трудової діяльності, свідомості, членороздільної мови, первісних форм суспільства. Як вчення є одним з основних

розділів антропології.

Архегоній — жіночий статевий орган .у мохоподібних,org папоротеподібних і голонасінних рослин.4bookУтворюється на гаметофіті.

Артерії — кровоносні судини, які несуть кров від серця до органів

і тканин.

Бактерії — мікроскопічні, переважно одноклітинні організми, прокаріоти, що разом із синьо-зеленими водоростями належать до царства дроб’янок. Для них характерна наявність клітинної стінки, цитоплазми з органелами, різних включень, відсутність мітохондрій і хлоропластів, оформленого.ядра.

Біоритми — регуляторні кількісні й якісні зміни життєвих процесів, що відбуваютьсяwwwна всіх рівнях життя — молекулярному, клітинному, тканинному, органному, організменому, популяційному і біосферному.

Біосинтез — процес утворення органічної речовини в живих організмах під дією біокаталізаторів-ферментів.

Вени — судини, що несуть венозну кров від органів і тканин до серця. Виняток становлять легеневі вени, які несуть із легень артеріальну кров.

Віруси — паразитичні живі системі доклітинної будови, виділені в самостійне царство Vira.

Вітаміни — життєво важливі речовини, у дуже малій кількості необхідні для нормального функціонування будь-якого організму.

Виділення — процес видалення з організму шкідливих і непотрібних продуктів обміну речовин.

Гамета — статева, або репродуктивна, клітина тваринного чи рослинного організму, що забезпечує при злитті розвиток нової особини та передачу спадкових ознак від батьків потомкам.

90

Гаметофіт — статеве покоління рослин, яким властиве чергування поколінь.

Гемоглобін — дихальний пігмент крові людини, хребетних і деяких безхребетних тварин. Складається з білкової частини глобіну і гема, який надає крові червоного кольору. Транспортує кисень від органів дихання до тканини тіла та вуглекислий газ від тканин до органів дихання.

Ген — дискретна одиниця спадковості, за допомогою якої відбувається запас, зберігання і передача генетичної інформації в ряді поколінь. Ген — це відрізок ДНК або РНК (у деяких вірусів), що складається з нуклеотидів, число і взаєморозташування яких визначається специфічністю кожного гена.

Гормони — біологічно активні речовини, що виділяються ендокринними регуляторами обміну речовин і функцій організму людини й тварин.

Двошарові тварини — багатоклітинні тварини, у яких у процесі

Дихання — сукупність фізіологічних процесів, що забезпечують надходження в організм із зовнішнього середовища кисню, використання його клітинами й тканинами для окиснення органічних речовин

і виділення з організму вуглекислого газу. Ембріон — зародок тварин.і людини.

колишніх об’єктів, реакції на зовнішні й внутрішні подразники, що проявляються у вигляді задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву.

Живлення — процес надходження в організм поживних речовин, необхідних для його нормальної життєдіяльності.

Емоції — процесwwwситуаційного переживання, ставлення до нав­

Життєва форма — морфологічна будова рослин, що склалася в процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді пристосування їх до умов життя.

Життєвий цикл — цикл розвитку, сукупність стадій розвитку організму між певним етапом його життя і тим самим етапом життя організму наступного покоління; для більшості організмів — від яйцеклітини до яйцеклітини наступної генерації.

Заказник — територія (акваторія), в межах якої певний строк перебувають під охороною окремі елементи природного комплексу.

Залози — клітини або органи, основною функцією яких є вироб­ лення секретів.

91

Запилення — процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки у покритонасінних рослин і чоловічих шишок на насінний зачаток у голонасінних.

Запліднення — процес злиття чоловічої і жіночої статевих клітин рослинних і тваринних організмів, що лежить в основі статевого розмноження.

Заповідник — територія або акваторія, на якій зберігається в природному стані весь її природний комплекс.

Зародок — у рослин — зачаток нової особини папоротеподібних та насінних рослин.

Здібності — стійкі психічні властивості людини, що є необхідною умовою успіху її навчальної, виробничої та іншої діяльності.

Зигота — клітина, що утворюється внаслідок злиття чоловічої і жіночої статевих клітин (гамет), запліднене яйце.

Імунітет — прояв спрямованих на збереження сталості внутрішнього середовища захисних реакцій організму на генетично чужорідні

Капіляри — найдрібніші кровоносні й лімфатичні судини, що про-

низують усі органи і тканини тварин і людини.

організмів, що забезпечує їхнє відтворення, розвиток і життєдіяльність.

Квітка — орган статевого.розмноження покритонасінних рослин. Клітина — основнийwwwструктурний елемент рослинних і тваринних

Корінь — один з основних вегетативних органів вищих рослин. Залежно від походження розрізняють головний корінь, бічні й додаткові корені. Головний корінь розвивається із зародкового корінця; додаткові — зі стебла, листків, бульб, цибулин; бічні корені утворюються як 2-го й наступних порядків осі головного і додаткових коренів.

Кров — рідка сполучна тканина, що циркулює в замкненій кровоносній системі тварин і людини. Разом з лімфою і тканинною рідиною

євнутрішнім середовищем організму. Кровообіг — рух крові в кровоносній системі.

Листок — виниклий на стеблі орган вищих рослин, найголовніши-

ми функціями якого є фотосинтез, дихання, транспірація. Метаболізм — те саме, що обмін речовин.

Мислення — процес опосередкованого відображення об’єктивної дійсності, тобто такої ідеальної діяльності, коли інформацію одержу-

92