56.Репрезентативність вибірки

Вибірка-це безліч даних, взятих за допомогою певних процедур з генеральної сукупності для дослідницького аналізу. Репрезентативність – це властивість відтворення уявлення про цілому по його частині. По іншому, це можливість поширення уявлення про частини на ціле, яке цю частину включає.

Репрезентативність вибірки – це показник, що полягає в тому, що вибірка повинна повно і достовірно відображати ознаки тієї сукупності, частиною якої вона є. Її також можна визначати як властивість вибірки найбільш повно представляти характеристики генеральної сукупності, істотні з точки зору мети дослідження.

Існують різні види вибірки: проста випадкова, серійна, типова, механічна і комбінована.

Проста випадкова вибірка полягає у відборі з всієї сукупності досліджуваних одиниць навмання без будь-якої системи.

Механічну вибірку застосовують тоді, коли в генеральній сукупності є упорядкованість, наприклад, є якась послідовність одиниць (реєстраційні номери працівників, виборчі списки, номери телефонів респондентів, номери квартир і будинків та інше).

Типовий відбір використовується тоді, коли всю сукупність можна розділити на групи за типами. При роботі з населенням такими можуть бути, наприклад, освітні, вікові, соціальні групи, при дослідженні підприємств – галузь чи окрема організація та ін

Серійний відбір зручний тоді, коли одиниці об’єднані в невеликі серії або групи. Такий серією можуть бути партії готової продукції, шкільні класи, трудові колективи та інші групи.

Комбінована вибірка передбачає використання всіх попередніх видів вибірки в тій чи іншій комбінації.

53. Роль і значення графічного методу в статистичних даних

Для кращого сприйняття й зрозуміння закономірностей явищ і процесів у економічному аналізі широко застосовуються графічні способи зображення інформації.

Наявність потужних і зручних програм для аналізу статистичних даних на персональних комп’ютерах, і зокрема, формування електронних таблиць Microsoft Excel для Windows розширює коло споживачів методів графічного зображення статистичної інформації, що визначає актуальність дослідження.

Статистичний графік являє собою систему подання інформації про соціально-економічні явища за допомогою наочного зображення статистичних числовий величин та їх співвідношень з використанням знакових систем: крапок; знаків ліній; геометричних фігур, малюнків з метою їх узагальнення й подальшого аналізу

. Графіки мають ту перевагу перед текстовим викладом і статистичними таблицями, що дають наочні результати статистичного зведення і обробки основного матеріалу. За допомогою графіків легко виявити і наочно подати закономірності, які важко вловити в складних статистичних таблицях.

В економічному аналізі використовують усі види графіків, які класифікують за такими ознаками:

1. загальним призначенням;

2. способом побудови;

3. графічним образом.

Аналітичні графіки – графіки групувань взаємозв’язку і рядів розподілу. Ілюстративні графіки показують зростання ознаки, динаміку розвитку і структуру явища.

Лінійні – статистичні криві, що відображають зміни явища в часі. Застосовуються для характеристики зв’язків між явищами.

Cтовпчикова – відображає статистичну величину в формі подовжених прямокутників (стовпчиків). Стовпчикова діаграма – діаграма одномірного виміру, тому всі стовпчики за широтою повинні бути однакові, оскільки величина показника характеризується висотою стовпчику.

Знак Варзара – діаграма, яка дозволяє наглядно охарактеризувати явище, за трьома прикметами за допомогою прямокутників з різними співвідношеннями між основою та висотою.

Секторні або групові діаграми застосовуються в основному для відображення показників структури явища, що вивчається. Секторна діаграма – круг, сектори якого поділяються радіусами на окремі частини від усього (цілого) кола й наносяться пропорційно об’єму всі частки. В таких діаграмах більш наглядно відображається структура явища, оскільки у кругових діаграмах графічний образ не проявляється, тому не впливає на сприяття.

На особливу увагу заслуговує класифікація статистичних графіків за видом їх поля, згідно з якою розрізняють дві групи: діаграми і статистичні карти або картограми.

Діаграми – це такий вид графіків, у якому цифрові дані зображені за допомогою геометричних фігур або знаків . Картограма – статистична карта, на якій розподіл прикмети, що вивчається, по території відображається умовними знаками (крапками, штриховкою та ін.) , які відповідають певним інтервалам значень величини цієї прикмети. картодіаграма – сукупність діаграми з географічною картою. Вони дають можливість відобразити більш складні статистико-географічні побудови й відобразити їх більш точно.

Таким чином, графіки здавна і широко застосовуються у найрізноманітніших сферах людської діяльності. Вони органічно ввійшли до набору засобів усіх галузей наук та практики. Графіки є незамінним інструментом для статистики й економічного аналізу – наук, пов’язаних з обробкою та аналізом особливого роду інформації про масові соціально-економічні явища та процеси, в тому числі й в економіці підприємства. Відповідний графік, якщо він правильно побудований, являє собою особливий образ, який активізує процес аналітично-статистичного мислення.