1.3.5. Виведення даних

А) Виведення в файл здійснюється оператором WRITE, в якому через кому перелічують значення призначених для виводу змінних ( в кінці коми немає)

WRITE (1, 34) АА, АВ, ЕА, К

34. FORMAT (3X, 2F8.3, F10.4, 2Х, ‘K=’, I5)

Перше число 1 в дужках означає логічний номер файла, в який дані виводяться. Таких файлів може бути декілька, і їх позначають окремими логічними номерами UNIT та іменами в операторах OPEN (відкрити файл)

OPEN (UNIT=1,FILE='REZ.REZ', STATUS='UNKNOWN')

Визначення STATUS='UNKNOWN' вказує, що файл з імям 'REZ.REZ' і логічним номером 1 утворюється цією програмою при кожному запуску як новий (при цьому вже існуючий файл з цим же імям, одержаний в попередньому запуску програми, буде знищений).

Друге число в дужках – числова помітка оператора FORMAT, який може стояти в будь-якому місці програми.

В операторі FORMAT в дужках вказують спосіб представлення чисел, вказаних в операторі WRITE, на 80 позиціях строчки.

Для дійсних чисел використаний формат F. В наведеному прикладі запис 2F8.3 означає, що перші 2 числа (АА, АВ) виводяться в полях по 8 позицій кожне, з трьома десятковими знаками після десяткової точки.

Для чисел, значення і навіть порядок яких невідомі, використовують експоненційний формат Е. Наприклад, число, яке виводиться по формату Е12.3 , матиме такий вигляд - +0.323Е-15 (це число 0.32310^-15 ) або -0.345Е+09. Число 12 в позначенні формату вказує загальну кількість позицій (включаючи 4 позиції для двох знаків самого числа і порядку, десяткової точки, і букви Е). Друге число означає кількість знаків після десяткової точки у множнику.

Третє число (ЕА) буде виведене в 10 позиціях, з чотирма десятковими знаками. Далі виводиться текст, вказаний в одинарних лапках ('К=' ). Саме таким способом виводять у файл окремі строчки заголовків, що дозволяє одразу знаходити потрібний результат, наприклад

WRITE (1,36)

36 Format (3x, ‘ aa____аb____ea____eb_____eg____еt____t____dt__tp__рр’)

Останнє число (К) в прикладі виводиться в форматі “І” для цілих чисел, в наведеному прикладі – в 5 позиціях.

Всі числа при виводі розташовуються в правих позиціях відповідного відведеного поля, надлишкові позиції – на початку поля (крапки – порожні позиції)

…0.700…0.980….2.1800..К=….3

Записуючи оператор FORMAT, треба оцінити можливі розміри чисел, для того, щоб відведена загальна кількість позицій була більшою, ніж потрібно, і формувались інтервали між числами. Інтервали між числами можна формувати також окремо символом Х – в наведеному прикладі на початку строчки пропущено 3 позиції, і 2 позиції перед текстом “К=”.

Б) Виведення даних на екран термінала здійснюється оператором PRINT, який має близьку форму, з аналогічним оператором FORMAT, наприклад

PRINT 34, АА, АВ, ЕА, К

34. FORMAT (3X, 2F8.3, F10.4, 2Х, ‘K=’, I5)

6. Виконувані оператори

А) Алгебраїчні операції в мові ФОРТРАН визначені так

+	додавання	Y=A+B
-	віднімання	Y=A-B
*	множення	Y=A*B
/	ділення	Y=A/B
**	Піднесення числа А до ступеню В (може бути дійсним числом з десятковою точкою)	Y=A**B

Б) Оператори присвоєння – головні розрахункові оператори мови, найбільш використовувані в програмах математичних моделей технічних систем. Вони виконують функцію підрахунку нових значень змінних. Операція позначається знаком “=” і має загальний вигляд алгебраїчної формули

U=E-I*(RK+RA+ROM)

де зліва від знака “=” повинне стояти ім’я змінної, а справа – число або алгебраїчний вираз.

Слід звернути увагу на те, що на відміну від формул, це оператор, який позначає операцію - “підрахувати вираз правої частини і присвоїти одержане значення змінній, вказаній в лівій частині виразу”. В окремих випадках, коли справа від знака “=” у вираз входить ім”я змінної, що стоїть зліва, різниця між формулою і оператором з’являється в явній формі. Наприклад, часто використовуваний у всіх мовах програмування оператор підрахунку сум в циклічних процедурах Y=Y+х як алгебраїчна формула був би неправильним, але він є оператором, а не формулою.

Для формул, де в праву частину не входить ім”я змінної, яке стоїть зліва від знака “=”, ці різниця значення не має.

В) Оператори циклу. Призначені для багаторазово повторюваних підрахункових операцій . Цикл має типову структуру, яку можна проілюструвати на прикладі 

DIMENSION Y(150), X(150)

T=0

А=1.23

DO 7 K=8,100,2

Y(K-1)= A+ X(K+3)

T=T+DT