
- •5 Охорона праці
- •5.1 Характеристика об’єкта, що проектується та місця його розташування
- •5.2 Характеристика негативних факторів проектованого об’єкта
- •5.3 Оцінка пожежонебезпечності горючих речовин
- •5.4 Заходи зі створення безпечних та здорових умов праці, передбачені проектом
- •5.5 Протипожежні заходи
5 Охорона праці
5.1 Характеристика об’єкта, що проектується та місця його розташування
Дипломним проектом передбачається проект дільниці одержання диоксиду цирконію потужністю 10800 кг/добу, способом гідролітичного осадження основних сульфатів цирконію з сірчано- або солянокислих розчинів з подальшим прожарюванням гідроксиду цирконію.
Виробництво відноситься до першого класу по шкідливості і має ширину санітарно-захисної зони 1000 м.
На дільниці використовується сірчана і соляна кислоти, аміак водний, крім того шкідливий вплив на організм людини здійснюють солянокислі розчини цирконію, господарчо-питна вода та вода, очищена від солей. Господарчо-питна вода проходить попередню очистку, далі її використовують на господарські потреби та пожежегасіння.
Також на території дільниці розвинута сітка електропостачання.
Площадка для проектування дільниці вибрана з урахуванням „рози вітрів” міста Вільногірськ. На даній території переважає західний вітер. Рельєф місцевості – рівнина. Місце будівництва дільниці, віддалене на значну відстань від міста та житлових районів, а також знаходиться переважно з підвітряного боку. Площадка вибрана з урахуванням глибини залягання ґрунтових вод, що виявлені на глибині 10-12 метрів.
На території комбінату широко розвинута сітка автомобільних та залізничних доріг. Автомобільні дороги спроектовані, згідно вимог з кількістю смуг руху – дві, при ширині проїжджої частини 6 метрів. Вздовж автомобільних доріг передбачаються тротуари шириною 1,5 м, незалежно від інтенсивності пішохідного руху. Залізничні шляхи проектуються в складську зону, а також в виробничу та підсобну зони.
5.2 Характеристика негативних факторів проектованого об’єкта
У виробництві оксисульфата цирконію небезпечними та шкідливими факторами є:
- можливість в аварійній ситуації розриву комунікації та обладнання підвищеного тиску;
- виділення в робочому приміщенні при аварійних ситуаціях парів сірчаної кислоти, яка має подразнюючий вплив на дихальні шляхи та слизові оболонки;
- наявність шкідливих речовин та горючих матеріалів (сірчана кислота, вихідний солянокислий розчин цирконію, оксисульфат цирконію, електропроводка, електрообладнання, масло, промаслені матеріали та інше);
- можливість отримання термічних та хімічних опіків, в результаті попадання на тіло людини високотемпературних (гаряча вода, пар) та шкідливих (сірчана кислота) речовин, а також зіткнення з гарячими та неізольованими поверхнями (температура до 100C);
- використання напруги у цеху 380 В, 220В, 1000 В постійного та перемінного струму;
- наявність великої кількості частин механізмів, які рухаються;
- можливість отримання механічних травм;
- експлуатація обладнання, трубопроводів, арматури, які знаходяться під тиском (0,1 МПа).
Присутні у виробництві шкідливі речовини такі, як: солянокислий розчин цирконію, сірчана кислота та оксисульфат цирконію, негативно впливають на організм людини. Солянокислий розчин цирконію має кислу реакцію, подразнює слизові оболонки очей та дихальних органів. Особливо небезпечне попадання розчину в очі - це приводить до тяжкого хімічному опіку.
Соляна
кислота -
хлороводнева, хлоридна кислота, НС1 —
сильна неорганічна кислота, розчин
хлороводню у воді. Безбарвна, "димуча"
на повітрі
рідина (тех.
соляна кислота
— жовтувата через наявність домішок
хлору й заліза). У продаж надходить С.
к. густиною 1190 кг/м3, яка містить бл. 38%
НС1.
Соляна кислота —
одна з найсильніших к-т, енергійно
взаємодіє з багатьма металами (напр., з
залізом, цинком), при цьому виділяється
водень і утворюються солі.
При попаданні на шкіру виникають
запалення і обпік. В цьому випадку
необхідно обмити шкіру водою (струменем
води). Соляна кислота – кислота,що
випаровується. Пари кислоти, що утворюються
в повітрі, викликають сильне роздратування
слизистої оболонки носа, дихальних
шляхів,помутніння рогівки.
Граничнодопустима концентрація соляної кислоти в повітрі робочої зони 5 мг/м3 [ 15 ],клас небезпеки – 3. [ 16 ]
Сірчана кислота Н2SO4 - сильна двохосновна кислота. Прозора оліїста важка рідина, густина 1840,7 кг/м3; кристалізується при температурі 10,45° С; при температурі 296,2° С кипить з розкладанням, утворюючи постійно киплячу (азеотропну) суміш з t кип 336,5° С, яка містить 98,3% Н2SО4 і 1,7% Н2O. С. к., в якій більше ніж 98,3% Н2SO4, при нагріванні виділяє пару сірчаного ангідриду SО3. З водою і SO3 сірчана кислота змішується у всіх співвідношеннях, вивільнюючи велику кількість теплоти.
Сірчана кислота - токсична. Гранично допустима концентрація сірчаної кислоти в повітрі робочої зони 1 мг/м3 ,клас небезпеки – 3.
Аміак водний (NH4OH) є розчин аміаку у воді. Граничнодопустима концентрація NH3 в повітрі робочої зони -20 мг/м3.
Аміак
водний володіє різким запахом. При
попаданні пари подразнює верхні дихальні
шляхи, виникає біль у голові, сльозоточення,
запаморочення.
При високих концентраціях
збуджується центральна нервова система,
виникають судоми, задуха. При попаданні
в очі необхідне рясне обмивання водою.
Солянокислий розчин цирконію (розчин
хлорокису у воді) – має кислу реакцію,
подразнює слизову оболонку очей та
дихальні шляхи. Особливо небезпечно
попадання розчину в очі – це призводить
к тяжкому хімічному опіку. Працюючи з
солянокислими розчинами, необхідно
стежити за герметичністю
апаратури, перекачуючих пристроїв і
комунікацій, застосовувати індивідуальні
засоби захисту, які забезпечують захист
тіла від контакту з розчинами та, крім
того, гумові рукавички і захисні окуляри.
Оксисульфат цирконію – має кислу реакцію. Працюючи з ним застосовують індивідуальні засоби захисту, які забезпечують захист тіла від контакту з цією речовиною. Оксисульфат цирконію може викликати професійні захворювання легенів та дихальних шляхів. Гранично-допустима концентрація цієї сполуки в повітрі у перерахунку на діоксид цирконію складає 6 мг/м3. При роботі з оксисульфатом цирконію необхідні: максимальна герметізація обладнання, механізація технологічних операцій, єфективна загальнообмінна вентиляція, праця тільки в спеціальному одязі та взутті.
Диоксид цирконію – мілко дисперсний порошок ,викликає подразнення слизової оболонки дихальних шляхів. Граничнодопустима концентрація диоксиду цирконію в повітрі робочої зони -6 мг/м3 ,клас небезпечності 3.
Розрахунок можливої концентрації речовини у повітрі робочої зони.
Вихідні дані: речовина СО густина 1,25 кг/м3 ,ГДК – 20 мг/м3 ,Сl50 – 1800мг/м3 об’єм 0,24 м3.
Розміри приміщення довжина 12м,ширина 6 м, висота 3,6м .
Маса речовини:
m = ρ ∙V
де ρ – густина речовини ,кг/м3;
V – об’єм речовини м3;
m =1,25∙0,24 =0,3 кг
Знаходимо об’єм приміщення:
Vпр = а∙b∙h
де а – довжина,м;
b - ширина м;
h
- висота 3,6 м.
Vпр =12∙ 6∙ 3,6= 2592 м3 ,
Знаходимо концентрацію речовини в робочій зоні
С
= ,
де m – маса речовини,
Vпр – об’єм приміщення.
С
=
= 116 мг/м3
Концентрація речовини СО в робочій зоні перевищує ГДК, тому є токсичною.
До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих чинників згідно [ 17 ],
належать:
рухомі машини і механізми;
підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;
підвищена рухомість повітря;
відсутність або недолік природного світла;
підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замиканням якого може відбутися крізь тіло людини;
недостатня освітленість робочих місць;
гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні заготівель,інструментів та обладнання;
розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).