- •2) Действия над матрицами
 - •4) Основні поняття визначників
 - •5) Властивості визначників
 - •7) Основні поняття слр
 - •9) Розв'язок систем лiнiйних рівнянь методом Гауса.
 - •8) Розв'язок слр за допомогою правила Крамера.
 - •10) Розв'язок систем лiнiйних рівнянь матричним методом.
 - •11) Основні поняття векторів
 - •12. Лiнiйнi дiї з векторами у координатній формі
 - •13. Скалярним добутком векторів:
 - •14 Векторний та мішаний добутки двох векторів
 - •1)Способы задания прямой на плоскости.
 - •2) Основні види рівнянь прямої на площині
 - •5) Загальне рівняння ліній другого порядку
 - •13) Взаємне розташування двох прямих у просторі
 - •14) Взаємне розташування прямої та площини у просторі
 - •15) Функції
 - •16) Границя функції
 - •17) Бесконечно малые величины
 - •18)Бесконечно большие величины
 - •19) Первый замечательный предел
 - •20) Второй замечательный предел
 - •22) Неперервність функції
 - •21) Розкриття невизначеностей
 
Основні поняття матриць
Матриця- сукупність чисел, розміщених у вигляді прямокутної таблиці розміром m*n, де m - кількість рядків, n - кількість стовпчиків.
Матриці A=(aij) та B=(bij) називаються рівними (однаковими), якщо вони мають однакову кількість рядків та стовпців і всі їхні елементи, розташовані на однакових місцях, є рівними (тобто aij=bij для всіх значень i та j).
Матриця називається квадратною, якщо кількість її рядків співпадає із кількістю стовпців (n=m).
Квадратна матриця у якої всі елементи, які знаходяться за головною діагоналлю = 0, наз. діагональною.
Квадратна
	матриця  E=(eij)
	називається одиничною, якщо    
	
Матриця
	 O
	 називається нульовою, якщо всі її
	елементи є нулями:       
	
Матриця, що складаєтьсь з 1 рядка, або 1 стовпчика наз. Вектор-рядком, або вектор-стовпчиком.
Матриця у якої всі елементи розміщені над(під) головною діагоналлю = 0 наз. трикутною.
2) Действия над матрицами
1) умножение матрицы на число
Что бы умножить матрицу на число, нужно умножить все элементы матрицы на это число
(-1)*А – противоположная матрица
2) сложение матриц
Суммой двух матриц А и В одинакового размера наз. матрица С, элементы которой равны сумме соответствующих элементов А и В.
3) умножение матриц
Если кол. столбцов 1 матрицы равняется кол. строк второй(2*2 2*3), то по правилу: строка на столбец.
Две матрицы А и В наз. перестановочными, если А*В=В*А
4) транспонирование матрицы
Матрица полученная из матрицы А заменой каждой строки столбцом с тем же номером.( AT)
AТ =А - симметричная
Обратная матрица
Обра́тная ма́трица — такая матрицаA−1, при умножении на которую, исходная матрица A даёт в результате единичную матрицуE:
![]()
Квадратная матрица обратима тогда и только тогда, когда она невырожденная, то есть её определитель не равен нулю. Для неквадратных матриц и вырожденных матриц обратных матриц не существует.
Метод вычисления обратной матрицы:
1. Вычислить
	определитель 
данной
	матрицы. Если
,
	то обратной матрицы не существует
	(матрицаА вырожденная).
2. Составить
	матрицу 
из
	алгебраических дополнений
элементов
	матрицыА.
3. Транспонируя
	матрицу 
,
	получить присоединенную матрицу
.
4. Найти
	обратную матрицу , разделив все элементы
	присоединенной матрицы на определитель ![]()
![]()
4) Основні поняття визначників
Число яке ставиться у відповідність кожної квадратної матриці наз. визначником(детермінантом). detA=|A|
Визначником матриці другого порядку
	
наз.
	число
	Визначником
	матриці третього порядку наз.  число
	 D(A)=
	 
	

	Мінором
	 Mij
	елемента aij
	визначника  
	
називається визначник розміру(n-1)×(n-1)
	, який утворюється з визначника 
	
викреслюваннямi-го
	рядка та  j-го
	 стовпця. 
	Алгебраїчним
	доповненням Aij
	елемента aij
	 називається його мінор, узятий з
	відповідним знаком 
	![]()
Для визначника довільного порядку виконується така
Теорема. Визначник дорівнює сумі добутків елементів довільного рядка (стовпця) на алгебраїчні доповнення цих елементів.
	
=
	a11A11+a12A12+…+a1nA1n
Ранг матриці – це кількість не нульових рядків верхньої трикутної матриці.
5) Властивості визначників
1. Визначник не зміниться, якщо його рядки замінити відповідними стовпцями:
	
.
Ця властивість указує на рівноправність рядків і стовпців визначника.
2. Визначник змінить знак на протилежний, якщо переставити місцями два рядки (два стовпці). Наприклад,
	
.
3. Якщо всі елементи рядка (стовпця) дорівнюють нулю, то визначник дорівнює нулю.
4. Визначник з двома однаковими рядками (стовпцями) дорівнює нулю.
5. Спільний множник усіх елементів рядка (стовпця) можна винести за знак визначника.
	
.
6. Визначник, який містить два пропорційні рядки (стовпці), дорівнює нулю.
	
.
7. Якщо елементи деякого рядка (стовпця) є сумою двох доданків, то визначник дорівнює сумі двох визначників.
	
.
8. Якщо до елементів будь-якого рядка (стовпця) визначника додати відповідні елементи іншого рядка (стовпця), помножені на одне й те саме число, то значення визначника не зміниться.
	       
	
