1.5 Електробезпека

Забезпечення електробезпеки механічного цеху та обладнання машинобудівних підприємств відповідають вимогам електробезпеки за ГОСТ 12.1.019-79 .

Основними причинами дії струму на людину :

• випадковий дотик або наближення на небезпечні відстані до струмоведучих частин ;

• поява напруги на металевих частинах обладнання внаслідок пошкодження ізоляції ;

• крокові напругу на поверхні землі в результаті замикання проводу та інше.

Основні заходи захисту від ураження струмом :

• ізоляція ;

• недоступність струмоведучих частин ;

• електричне розділення мережі за допомогою спеціальних поділяють трансформаторів;

• застосування малих напруг;

• використання подвійної ізоляції ;

• захисне відключення ;

• захисне заземлення та причин для виникнення вібрацій;

• застосування спеціальних електрозахисних засобів;

• організація безпечної експлуатації електроустановок.

Установка та експлуатація електродвигунів, електроапаратури, трансформаторів, освітлювальної арматури та інших пристроїв, що використовують електроенергію, повинні відповідати вимогам «Правил будови установок» (ПУЕ-76) і «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і правил техніки безпеки при експлуатації.

1.6 Міри безпеки при огляді й ремонті об’єкта

Верстат повинен бути відключений від живильної електромережі.

При демонтажі і монтажі складальних одиниць з верстата і їх транспортування слід вибирати вантажопідйомні пристрої і строповку за рекомендаціями керівництва з експлуатації.

Не допускається наявність близько верстата промаслених решт, дерев’яной стружки та інших запалюють матеріалів.

Перед початком роботи верстатник зобов'язаний перевірити справність заземлення.

1.7Організаційні заходи щодо попередження виробничого травматизму

До обслуговування обладнання допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання, атестовані та мають посвідчення на право обслуговування верстата. Жінкам дозволяється працювати за верстатом, однак є перелік робот, які жінкам виконувати забороняється. Вони указані у Законі України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) та постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. N 64

( 64-93-п ) "Про заходи щодо виконання Закону України «Про охорону

Праці» держава виділяє не лише категорії осіб, які зобов’язані проходити медичні огляди, але й періодичність їх проведення:

• попередні /при прийнятті на роботу/;

• періодичні /протягом трудової діяльності/;

• щорічні обов’язкові /для осіб до 21 року/.

Крім того, окремо виділяють позачергові медичні огляди зазначених вище осіб, які можуть проводитися на вимогу головного державного санітарного лікаря, а також на прохання працівника, якщо він пов’язує погіршення стану свого здоров’я з умовами праці.

Законодавством визначено, що керівники підприємств, установ і організацій несуть відповідальність за своєчасність проходження своїми працівниками обов’язкових медичних оглядів та за шкідливі наслідки для здоров’я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов’язкового медичного огляду.

Працівники, які без поважних причин не пройшли у встановлений термін обов’язковий медичний огляд у повному обсязі, від роботи відсторонюються і можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Види та порядок проведення інструктажів з охорони праці визначені Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005 р.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442