2.6. Спрощення приголосних

Під час словотворення та словозміни в українській мові часто ви­никає збіг кількох приголосних звуків, що утруднює їх вимову. У процесі мовлення відбувається спрощення, тобто один із приго­лосних випадає. У переважній кількості слів спрощення приго­лосних засвідчується орфографією.

У сучасній українській мові спрощення

відбувається

• У групах приголос­них -ждн-, -здн-, -стл-, -стн- випа­дають д і т: тиж­день — тижневий, проїзд — проїзний, щастя — щасливий, честь — чесний

• У групах приголос­них -зкн-, -скн- ви­падає к із творен­ням дієслів із су­фіксом -ну-: блиск — блиснути, брязк — брязнути

відбувається частково

• Лише в усному мовленні, а на письмі не переда­ється у прикметни­ках, утворених від іменників іншо­мовного походжен­ня: аванпостний, баластний, ком­постний, кон­трастний, фор­постний, студент­ський, туристський.

• У давальному і міс­цевому відмінках однини іменників жіночого роду І відміни: піаністці, оптимістці, аспі­рантці, звістці, частці

не відбувається у таких словах: зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шістнадцять.

 Практичні завдання для самоперевірки

Утворіть прикметники, з'ясуйте, у яких словах відбулося спрощення приголосних: студент, щастя, область, честь, радість, кількість, кореспондент, вар­тість, публіцист, ненависть, захист, контраст, компост, інтелігент, екстре­міст, гігант, проїзд, якість, пропагандист, президент, кар'єрист, жалість.

2.7. Зміни приголосних при словотворенні

Під час творення нових слів та їх форм певних змін зазнають деякі приголосні. Ці зміни відтворюються і на письмі.

1. Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) змінюються приголосні г, к, х, ж, ч, ш, з, с, ц:

а) х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о) = -ськ(ий), -ств(о): птах – птаство, товариш – товариський, залісся – заліський;

б) г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о) = -зьк(ий), -зтв(о): Париж – паризький, Ладога – ладозький, боягуз – боягузтво;

в) к, ч, ц + -ськ(ий), -ств(о) = -цьк(ий), -цтв(о): козак – козацький, викладач – викладацький, молодець – молодецький, молодецтво.

Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) зазнають змін лише у вимові, а на письмі зберігаються: брат – братський.

Винятки: казах – казахський, баски – баскський, тюрк – тюркський, Мекка – меккський, Дамаск – дамаський, Ірак – іракський, Нью-Йорк – нью-йоркський, Гонконг – гонконгівський, Цюрих – цюріхський.

2. При творенні іменників із суфіксом -ин(а) змінюються:

а) групи приголосних -цьк- – на -чч-: козацький – козаччина, донецький – Донеччина (але: галицький – Галичина);

б) групи приголосних -ськ-, -ск-, -сок- на -щ-: полтавський – Полтавщина, віск – вощина, пісок – піщина.

Під час творення іменників та прикметників із суфіксом -ан- групи приголосних -ск-, -шк- змінюються на -щ-: віск – вощаний, вощанка; дошка – дощаний.

При творенні багатьох форм дієслів II дієвідміни групи приголосних -ск-, -ст- змінюються на -щ-, а -зк- – на -жч-: вереск – верещати, простити – прощати, брязк – бряжчати.

При творенні форми вищого ступеня прикметників та прислівників за допомогою суфікса -ш- приголосні [г], [ж], [з] змінюються на [жч], а приголосний

-с- – на [шч] (орф. щ): дорогий – дорожчий, дужий – дужчий, високий – вищий (вище); але: легкий – легший (легше). Це стосується також дієслів, утворених від прикметників вищого ступеня: вужчати, дужчати.

 Практичні завдання для самоперевірки

1. Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів -ськ(ий) чи -ств(о), звертаючи увагу на чергування приголосних.

Запоріжжя, Балхаш, Сиваш, Виборг, Черкаси, Вільнюс, Прилуки, Острог, Голландія, Кавказ, Онега, тюрк, Великі Луки, Черемош, Калуга, Тбілісі, узбек, Ка­нада, Поділля, Ірпінь, Козелець, Хортиця, Владивосток, Кременчук, Черемош, Ясси, Петербург, пе­ченіг, дивак, Карпати, брат, половець, гігант, Углич, Донець, Кагарлик, чех, Рига, Херсонес, Норвегія, заступник, полярник, Умань, Бахмач, Галич, Лейпциг, боягуз, чуваш, Полісся, латиш, Вишгород, Дрогобич, Вінниця, Ніцца, Дамаск, Париж.

2. Від поданих прикметників утворіть іменники за допо­могою суфікса -ин(а). З'ясуйте, в яких словах відбулися зміни.

Батьківський, вінницький, гайдамацький, чернівецький, галицький, хмельницький, козацький, львівський, житомирський, уманський, партизанський, гуцульський, донецький, полтавський, смоленський.

3. Утворіть вищий ступінь порівняння прикметників, поясніть зміни приголосних.

Глибокий, дужий, дорогий, близький, легкий, слабкий, високий, молодий, багатий, тонкий, тяжкий, далекий, короткий, швидкий, низький, товстий, поганий, рідкий.

4. Серед двадцяти п'яти пропонованих нижче слів шість написані неправильно (з орфографічною помилкою). Віднайдіть їх і виправте помилки, посилаючись на відповідне правило.

Виборзький, запорізький, кагарлицький, сивашський, празький, волгоградський, тюркський, ніццький, таджиць­кий, петербурзький, бахмацький, меккський, гринвічський, острозький, гаагський, чувашський, ясський, карабахський, дамаський, прилуцький, абхазький, казбецький, казахсь­кий, тбілісський, криворізький.