- •Т.І. Чорна
- •Модуль №1
- •Тема 1. Предмет і функції економічної теорії
- •Приклад вирішення типових завдань з теми
- •Тема 2. Основні методи пізнання соціально-економічних процесів
- •Приклад вирішення типових завдань з теми
- •Тема 3. Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси. Блага та ресурси
- •Приклад вирішення типових завдань з теми
- •12. Учневі потрібно підготуватися до тестування з основ економіки і математики. Існують два варіанти розподілу оцінок по 100 – бальній шкалі
- •Завдання
- •Модуль №2
- •Тема 4. Економічна система суспільства. Відносини власності
- •Приклад вирішення типових завдань з теми
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва та їх еволюція
- •Приклад вирішення типових завдань з теми
- •Тема 6. Теорія грошей
- •Приклад вирішення типових завдань з теми
- •Тема 7. Ринкова економіка: суть, функції і структура. Суб'єкти ринкової економіки
- •Кругообіг за участю держави
- •Приклад вирішення типових завдань з теми
- •5 10 1 4 7 9 6
- •Тема 8. Капітал як економічна категорія і чинник виробництва. Оборот капіталу
- •Приклад вирішення типових завдань з теми
- •Тема 9. Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу
- •Тема 10. Монополія і конкуренція в ринковій економіці
- •Приклади вирішення типових завдань з теми
- •Список рекомендованої літератури
- •Основні терміни
- •Тетяна Іванівна Чорна Економічна теорія:
Приклад вирішення типових завдань з теми
Обгрунтуйте, яке з наступних тверджень є макроекономічним, а яке – мікроекономічним.
а) На українському ринку збільшилася пропозиція китайської гречки. (Мікроекономіка, оскільки аналізується окремий продукт окремого галузевого ринку).
б) Інфляція в Україні за підсумками 2010 року склала 9,1%. (Макроекономіка, тому що інфляція – явище макроекономічної нестабільності, яке розглядає інфляцію як знецінення грошей, яке відбувається на рівні всієї національної економіки).
Тема 2. Основні методи пізнання соціально-економічних процесів
Будь-яка наука вивчає предмет свого дослідження за допомогою методів (інструментів аналізу). Слово «метод» в перекладі з грецької мови означає «шлях пізнання». До загальних методів належать: метод діалектики, метод аналізу і синтезу, метод індукції та дедукції. До специфічних економічних методів можна віднести: метод наукової абстракції, метод поєднання історичного та логічного, метод поєднання позитивного та нормативного аналізу, метод економіко-математичного моделювання, статистичний аналіз.
При аналізі економічних явищ, що постійно змінюються, надзвичайно важливим є індексний метод.
Індекси – відносні показники, які характеризують зміну явища або процесу. Індекс показує у скільки разів змінюється вимірювана величина.
Індекс зростання розраховується за формулою: величину показника поточного періоду розділити на величину показника базового періоду. За базовий період береться рік, з яким ми порівнюємо поточний показник.
Якщо показник збільшився на х%, то індекс даного показника = . Якщо ж показник зменшився на х%, то індекс даного показника =.
Якщо кожну складову частину чисельника розділити на знаменник, то отримаємо Індекс зростання = 1 + . Величинуназивають Індексом приросту. Таким чином, показники зростання і приросту математично відрізняються на одиницю.
Якщо індекс дорівнює одиниці (що відповідає 100%), то ситуація не змінилася. Якщо індекс більше 1, то спостерігається зростання показника. Щоб дізнатися, на скільки відсотків збільшився показник необхідно від отриманого індексу відняти 1 і результат помножити на 100%. Якщо індекс менше 1, то показник зменшився. Щоб дізнатися, на скільки відсотків зменшився показник необхідно від базисного рівня 1 відняти отриманий індекс і результат помножити на 100%.
Якщо необхідно проаналізувати зміну показника за декілька періодів, то необхідно використовувати загальне правило операцій над індексами: записані в частках, вони підлягають множенню або діленню.
Якщо показник, який аналізується (наприклад інфляція), змінюється різними темпами в різні періоди, то, щоб проаналізувати середню зміну, необхідно зробити розрахунки за формулою:
Приклад вирішення типових завдань з теми
За перший рік продуктивність праці підвищилась на 10%, за другий — знизилась на 5%. Як змінилась продуктивність праці за два роки? Чому дорівнюють середньорічні зміни продуктивності праці?
Індекс продуктивності праці першого року Іпт1 = = 1,1; індекс другого року Іпт2 = = 0,95, отже, індекс продуктивності праці за два роки дорівнює Іпт заг = 1,1×0,95=1,045. Оскільки Іпт заг > 1, це означає, що за два роки продуктивність праці зросла на (1,045-1) ×100%=4,5%.
Середньорічні зміни продуктивності праці визначаємо за формулою Іпт середн = . Тобто Іпт середн = = 1,022. Оскільки Іпт середн > 1, це означає, що в середньому продуктивність праці збільшувалася на (1,022-1)×100%=2,2% за рік.