- •1.Причини національно-визвольної війни (Української народної революції) 1648 р. Під проводом Богдана Хмельницького
- •Передумови національно-визвольної війни
- •Рушійні сили національно-визвольної війни
- •2. Основні етапи визвольної війни та формування Української гетьманської держави.
- •Другий період Розгортання нац-визвольної війни в 1648-1649рр. Зборівський мир.
- •Утворення Укр. Гетьманської держави
- •3. Право та джерела права в період формування Української національної держави. Універсали гетьмана Богдана Хмельницького.
- •Універсали гетьмана Богдана Хмельницького.
Передумови національно-визвольної війни
слабкість королівської влади та прогресуюче посилення відцентрових тенденцій у Речі Посполитій
накопичення воєнного досвіду
зростання національної самосвідомості українського народу
посиленню єдності козаків та селян у боротьбі за національне визволення
формування психологічної готовності боротися до переможного кінця
Таким чином, у середині XVII ст., втрата національної еліти, відсутність власної держави, полонізація, окатоличення, наростаюче закріпачення селянства спонукали українців до масового народного виступу, а слабкість королівської влади, розширення впливу Запорозької Січі, втрата контролю над нею з боку Польщі робили цей виступ можливим.
Рушійні сили національно-визвольної війни
− найважливішу роль у війні відігравало козацтво, воно несло на своїх плечах основний тягар боротьби, становило кістяк армії, основу нової еліти;
− активну участь у боротьбі взяло українське селянство, яке масово покозачилось, запровадивши “козацькі порядки”;
− масового характеру набрала участь у війні міщанства;
− національно-релігійні причини зумовили активність православного духівництва (правда, потрібно зауважити, що більшість вищого православного духівництва зайняла “прохолодну” позицію);
− частина української шляхти, переважно збіднілої, теж взяла участь у війні.
2. Основні етапи визвольної війни та формування Української гетьманської держави.
Перший період війни (1648-1649) знаменувався перемогами під Жовтими Водами і Корсунем; битвою під Пилявцями; облогою Львова і Зборівським договором.
Битва під Жовтими Водами - Військо Хмельницького налічувало 8-10 тис. козаків при 4 гарматах, до якого приєднався татарський загін, а пізніше 4-5 тис. реєстрових козаків. В ніч на 6 травня 1648 р. польське військо, яке після першої сутички з козаками зачинилося в укріпленому таборі, зробило спробу відійти на з'єднання з іншою частиною своїх військ, біля урочища Княжі Байраки натрапило на засідку і було вщент розгромлене. Майже З тис. поляків (серед них був і смертельно поранений С.Потоцький) потрапили в полон.
У битві під Корсунем (травень 1648 р.) Хмельницький, керуючи 15-тис. загоном, змусив 20-тис. армію Речі Посполитої залишити вигідні позиції та прийняти бій на невигідній для польської кавалерії пересіченій місцевості - Гороховій Діброві. Шеститисячний резерв М.Кривоноса, вдаривши Із засідки, завершив розгром поляків. Коронні гетьмани М.Потоцький і М.Калиновський потрапили в полон, а разом з ними весь обоз і прапори.
Битві під Пилявцями - що відбулася 21-23 вересня 1648 р. на берегах р.Ікви. Сили сторін були приблизно рівними - до 100 тис. козаків і 5 тис. татар проти 80-90 тис. поляків. Центральним пунктом битви була гребля через річку. В перший день вона двічі переходила з рук в руки, потім поляки оволоділи нею. Однак 13 вересня Хмельницький захопив її і розпочав наступ на польські позиції, що і привело до втечі частини поляків увечері і паніки серед тих, хто залишився. Перемога у цій битві відкрила шлях до визвольного походу в західноукраїнські землі. Ці перемоги створили сприятливі умови для розгортання народної війни по всій Україні. Перемога в останній битві відкрила повстанцям шлях на Західну Україну.