
- •Основи економічної теорії
- •Соціальні наслідки
- •1. Що виробляти і у якому обсязі?
- •2. Яким чином виготовляти обрані товари?
- •3. Для кого призначені вироблені блага?
- •4. Який обсяг ресурсів використовувати для поточного споживання, який - для майбутнього?
- •2. Закон попиту I пропозиції. Фактори, що впливають на попит I пропозицію. Ринкова рівновага.
- •3. Державне втручання в дію закону попиту I пропозиції. Обмеження цін, податки, квотування.
- •4. Поняття еластичності та її типи.
- •5. Аналіз впливу зміни цін на сукупну виручку підприємств за умов різної цінової еластичності попиту.
- •6. Основні поняття, припущення та обмеження теорії вибору споживача.
- •2. Набори благ на кривих байдужості, які є більш віддаленими від початку координат, мають перевагу над набором благ на менш віддалених кривих.
- •3. Криві байдужості не перетинаються.
- •7.Рівновага споживача.
- •8.Ефект заміщення I ефект доходу. Вплив ефектів заміщення I ефекту доходу на криву попиту.
- •9. Основні поняття I зміст теорії фірми.
- •10. Характеристика факторів виробництва. Виробнича функція. Ізокванта. Заміщення факторів виробництва. Виробнича функція. Ізокванта. Карта Ізоквант.
- •11. Природа I види витрат. Економічний та бухгалтерський підхід. Альтернативні витрати виробництва. Граничні I середні витрати.
- •12. Економічна I бухгалтерська вартість. Підприємницька діяльність I прибуток.
- •13. Поняття ринкової структури. Характеристика типів ринкових структур.
- •14. Виробництво I витрати в короткостроковому I довгостроковому періодах. Економія на масштабах виробництва.
- •15. Попит, виручка I прибуток конкурентної фірми.
- •16. Максимізація прибутку та мінімізація короткострокових збитків конкурентної фірми в короткостроковому періоді.
- •17. Довгострокова рівновага I пропозиція конкурентної галузі.
- •18. Випуск, ціна I граничний дохід в умовах простої монополії.
- •19. Максимізація прибутку в короткостроковому I довгостроковому періодах в умовах простої монополії.
- •20. Монопольне ціноутворення. Цінова дискримінація.
- •21. Теорія монополістичної конкуренції. Максимізація прибутку.
- •22. Теорії олігополії: модель Курно. Модель Бертрана.
- •23. Регулювання монополій. Антимонопольне законодавство.
- •24. Попит, пропозиція I рівновага на конкурентних ринках факторів виробництва.
- •25. Концепція ефективності та рівновага економічної системи. Характеристика загальної і часткової рівноваги.
- •Основні види економічної політики
- •Фази економічних циклів
- •Валюта і номінальний валютний курс
- •1. Сучасна класифікація підприємств та її практичне значення.
- •2. Види підприємств за розміром. Порівняльна характеристика критеріїв визначення підприємств за розміром в Україні та єс.
- •3. Економічні особливості та перспективи розвитку господарських товариств в контексті удосконалення регулювання їхньої діяльності.
- •5. Сутність та класифікація трудових ресурсів підприємства. Продуктивність праці персоналу та шляхи її підвищення.
- •6. Сутність заробітної плати та функції, що вона виконує. Форми та системи оплати праці.
- •7. Основна та додаткова заробітна плата: сутність, призначення, вплив на підвищення продуктивності праці персоналу.
- •8. Основні фонди підприємства: роль, основні елементи, облік та оцінка.
- •Оцінка Оф – грош. Вираження їх вартості. Вона об”єктивно необхідна для правильного визначення загал. Обсягу Оф, їх динаміки і стр-ри, розрахунку ек. Пок-ків госп. Діял-ті п-в та ін. Суб”єктів госп-ня.
- •9. Методи оцінки та показники використання основних виробничих фондів.
- •III. Показники, які характеризують ефективність використання основних виробничих фондів підприємства.
- •3. Рентабельність основних виробничих фондів.
- •10. Амортизаційна політика підприємства та її вплив на ефективність діяльності підприєства
- •11. Оборотні засоби підприємства, їх структура. Показники використання оборотних засобів підприємства
- •12 Основні напрями ефективного використання матеріальних ресурсів
- •13. Нематеріальні ресурси та активи підприємства
- •14. Сутність, види виробничої потужності підприємства
- •15. Типи виробництва, змістовна характеристика кожного з них
- •16 Принципові основи планування. Система планів підприємства. Методи планування
- •Планування здійснюється за допомогою різних методів, які класифікуються за певними ознаками.
- •18 Методи формування ціни продукції ( послуги ) на підприємстві
- •19. Прибуток і дохід як основні показники фінансових результатів діяльності підпрємства
- •20. Прибуток і рентабельність , їх значення та види
- •21. Типова схема використання прибутку ( доходу ) підприємства різних форм власності
- •22. Прямі і непрямі податки, їх вплив на ефективність діяльності підприємства
- •23. Класифікація інвестицій підприємства.
- •24. Визначення ефективності виробничих інвестицій.
- •*Економічна оцінка ефективності інвестиц
- •*Оцінка ризикованості
- •Розрахунок індекса прибутковості
- •Період окупності
- •25. Класифікація чинників зростання ефективності виробництва.
- •26. Реструктуризація підприємства
- •27. Економічна безпека підприємства та її складові.
- •28. Оцінка фінансової безпеки підприємства.
- •29. Суть механізму санації підприємства
- •30. Змістовна характеристика банкрутства підприємства. Діагностика банкрутства підприємства
- •Методи діагностики банкрутства підприємства
23. Регулювання монополій. Антимонопольне законодавство.
Метою антимонопольної політики й антимонопольного законодавство не є заборона або ліквідація монопольних утворень . Реальна задача антимонопольної політики полягає в тому, щоб поставити діяльність монополії під державний контроль, виключити можливість зловживання монопольним положенням. К. Маркс ще в минулому столітті прийшов до висновку, що поява монополій вимагає державного втручання. Головна мета цього втручання складається в захисті і збереженні вільної конкуренції, який загрожують монопольні тенденції. Конкретно можна сформулювати такі цілі антимонопольної політики держави:
обмеження монополій
підтримка і сприяння малому бізнесові
захист прав споживача.
Існують дві основних форми регулювання монополій:
попередження створення монополій.
обмеження використання монопольної влади.
Для проведення антимонопольної політики держава створює антимонопольні служби, основна задача яких - контроль монополістичних тенденцій у країні. Антимонопольні служби не є частиною законодавчої влади, але в їхній компетенції виконувати дорадчу функцію. Подібні організації не мають права діяти авторитарними методами, наприклад, закривати підприємства. Але вони можуть змусити підприємство, що домінує на ринку, відновити постачання продукції тому одержувачеві, якому в цьому постачанні було протизаконно відмовлене. Усі рішення антимонопольних служб – є обов'язкові для виконання. У протилежному випадку накладаються грошові штрафи, передбачені законодавством. При цьому необхідно відмітити, що всі рішення антимонопольної служби підлягають перевірці судами.
Крім здійснення процесу демонополізації , антимонопольна служба повинна бороти зі зловживаннями.
У США першим законодавчим актом , спрямованим проти монополізації економіки, був "Антитрестовський акт Шермана" (1890 р.). Відповідно до нього вважалося незаконним створювати монополії або вступати в змову з метою обмеження конкуренції. Цей закон з доповненням 1914, 1936,1950р.р. діє і сьогодні. Саме він, вважається , засновником світової антимонопольної політики. Цим законом заборонялися трести і картелі.
Пізніше був прийнятий "закон Клейтона"(1914), що заборонив угоди по обмеженню кола контрагентів , купівлю або "поглинання" фірм, що можуть привести до монопольного положення.
У Європейських країнах, а також у Японії антимонопольний процес відбувся пізніше, ніж у Сполучених Штатах. Це пояснюється тим, що протягом багатьох років у цих державах не існувало визначеної думки про законності монополістичних об’єднань. Так, перші закони проти монополії в Європі були прийняті лише в 30-х роках ХХ сторіччя. У країнах східної Європи такі законодавчі акти виникають наприкінці 80-х років.
Антимонопольне законодавство країн західної Європи ліберальніше ніж у США. Воно не поширюється на націоналізовані підприємства, сільське господарство , рибальство, лісове господарство, видобуток вугілля, зв’язок, страхування і т.п.
Є виключення, що стосуються деяких типів міжфірмових угод, таких як угоди між маленькими і середніми компаніями, експортні угоди, угоди, зв'язані з раціоналізацією.
Поруч із заходами, спрямованими на недопущення утворення монополій на ринках, існують також такі, котрі покликані боротися з вже існуючими фірмами, що можуть вважатися монополістами. Проти них застосовується високе оподатковування монопольних прибутків, контроль за цінами на продукти виробництва монопольних утворень, придбання монополій у державну власність, адміністративне покарання за порушення антимонопольного законодавства, здійснення демонополізації, розосередження монополій.
Антимонопольне законодавство в Україні визначає правові основи обмеження монополії, недопущення несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності і здійснення державного контролю за його дотриманням і регламентується наступними законами:
Законом України " Про обмеження монополізму і недопущення несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності" та виправленнями до нього
Законом України " Про захист від несумлінної конкуренції"
Відповідно до них караються всі дії підприємця, що спрямовані на створення перешкод доступу на ринок іншим фірмам і на встановлення дискримінаційних цін на свої товари. Закони спрямовані на здійснення демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної й іншої підтримки підприємців, що сприяють розвиткові конкуренції". Монополістом вважається підприємство, що займає більш 35 відсотків ринку.
Антимонопольне законодавство України відповідає вимогам світових стандартів. Але при цьому немає твердого контролю за виконанням даного законодавства