Макроекономічна модель у цілому

У цілому модель макроекономічної динаміки являє собою систему із семи рівнянь із сімома невідомими і має вигляд¹:

(2.1.77)

де p — фактична інфляція;  — інфляційні сподівання; — рівень потенційного виробництва;Y — фактичний рівень виробництва;  — чутливість інфляції до змін у виробництві.

Рекомендована література

1. Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка: Європейський контекст: Пер. з англ. — К.: Основи, 1998.

2. Вітлінський В. В. Моделювання економіки: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003.

3. Замков О. О., Толстопятенко А. В., Черемных Ю. Н. Математические методы в экономике: Учебник — М.: МГУ им. М. В. Ломоносова: ДИС, 1997.

4. Интрилигатор М. Математические методы оптимизации и экономическая теория. — М.: Прогресс, 1975.

5. Клебанова Т. С., Забродский В. А., Полякова О. Ю., Петренко В. Л. Моделирование экономики: Учеб. пособие. — Х.: Изд.–во ХГЭУ, 2001.

6. Лысенко Ю. Г., Егоров П. В., Овечко Г. С., Тимохин В. Н. Экономическая кибернетика: Учеб. Пособи. — 2-е изд. /Под ред. д-ра экон. наук, проф. Ю.Г. Лысенко, Донецкий нац. Ун–т. — Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2003.

7. Малыхин В. И. Математическое моделирование экономики: Учеб.-практ. пособие. — М.: УРАО, 1998.

8. Манків Г. Н. Макроекономіка: Пер. з англ. — К.: Основи, 2000.

9. Порохня В. М. Моделювання економіки: Моногр. — Запоріжжя: ЗДІА, 2001.

10. Смирнов А. Д. Лекции по макроэкономическому моделированию: Учеб. пособие для вузов. — М.: ГУ ВШЭ, 2000.

11. Sargant T. Macroeconomic Theory. — N.Y.: Academic Press, 1987.

12. Turnowsky S. Methods of Macroeconomic Dynamiсs // The MIT Press, 1995.

Тема 13. Динаміка державного боргу та сеньйоражу Рівняння динаміки суспільного боргу

Ринок державних цінних паперів в умовах перехідної економіки суттєво відрізняється від відповідного сегмента фінансового ринку в країнах вільної конкуренції.

Різка асиметрія фінансового ринку в перехідний період полягає у практично повній відсутності ринку приватних боргів, а також слаборозвинутих ринках кредитів і акцій та у суттєвих обмеженнях на діяльність нерезидентів. Домінування сегмента державних цінних паперів має своїм наслідком яскраво виражений ринок продавця, в ролі котрого уряд диктує ціну чи дохідність облігацій, визначаючи не лише пропозицію, а й впливаючи на формування попиту на борги.

Зазначені особливості фінансового ринку в перехідний період є підґрунтям моделі поведінки уряду й приватних інвесторів на ринку державних боргів.

Розглянемо спрощену детерміновану ситуацію фінансування державного боргу та бюджетного дефіциту. Не розрізнятимемо також внутрішні й зовнішні борги, не розглядатимемо й залишимо поза увагою існування приватного боргу. Обсяг державного боргу розглядатимемо як облігації, що гарантують отримання (наближено) майже безризикового доходу протягом теоретично нескінченного періоду часу. Попит на борги визначається (наближено) лише залежно від їхньої дохідності, ігнорується можливість використання короткотермінових боргів як субститутів грошей.

Рівняння зростання суспільного боргу чи приватного багатства має в номінальних термінах вигляд:

(2.1.78)

де — обсяг сеньйоражу чи емісії грошей у номінальному вираженні; — обсяг додаткового розміщення на вільному ринку державних боргових зобов’язань; P(G — T) — дефіцит державного бюджету в номінальному вираженні; G — бюджетні витрати в реальному вираженні; T — реальні податки, що не змінюють обсягів випуску; RB — обсяг обслуговування державного боргу за ставкою номінального відсотка R > 0.

Якщо ввести змінні щодо реальних значень грошових балансів і реальної вартості боргу, вважаючи їх диференційованими функціями часу, то рівняння (2.1.78) перепишеться як

(2.1.79)

де — обсяг реального сеньйоражу;r = R —  — реальна безризикова ставка відсотка за державними борговими зобов’язаннями; — темпи фактичної інфляції чи інфляційних очікувань.