Конституціоналізм

— це теорія і практика конституційного будівництва. Він становить собою особливу систему конституційно-правових відносин, які опосередковують у загальному вигляді повновладдя народу, його суверенітет.

Елементи конституціоналізму

фактична і юридична конституція, конституційна теорія, конституційні відносини, конституційна правосвідомість, конституційна законність і правопорядок.

Конституціоналізм

Встановлює межі здійснення публічної (державної) влади;

Закріплює таку організацію публічної влади, яка будується на засадах поділу влади;

Забезпечує надійний захист прав і свобод людини і громадянина.

Конституціоналізм

Політико-правова теорія;

Правління, обмежене конституцією, політична система, що спирається на конституцію та конституційні методи правління;

Ідейно-політичний рух

Сутність конституції

— це її внутрішня основа, смисл, найбільш важливі якості і властивості, які визначають всі структурні та функціональні характеристики Основного Закону суспільства й держави.

Конституція — явище історичне: вона постійно розвивається і вдосконалюється.

Соціально-політичний аспект конституції

конституція має бути механізмом здійснення консенсусу всіх соціальних груп, своєрідним суспільним договором, коли різноманітні верстви суспільства немов передають державі свої повноваження по забезпеченню соціальної гармонії і злагоди на всіх рівнях.

Теоретики становлення конституційної доктрини

Джон Люк (англієць) – розробив концепцію громадських свобод обґрунтував поділ влад на законодавчу, виконавчу та договірну гілки;

Шарль Монтеск`є (француз) – запропонував систему „стримувань і противаг”, поділ влад на законодавчу, виконавчу і судову;

Жан-Жак Руссо (француз) – набули подальшого розвитку ідеї суспільного договору, народного суверенітету тощо.

3. Основні етапи розвитку Конституції України

Конституція Пилипа Орлика

5 квітня 1710 р. у м. Бендери було укладено Пакти й конституції законів та вільностей Війська Запорозького.

Положення цього документу не були реалізовані, хоча формально він діяв на Правобережній Україні до 1714 р.

ІV Універсал Української Центральної Ради (1918)

Перший акт, який безпосередньо започаткував національне конституційне право України.

Він проголосив Україну як незалежну, самостійну і суверенну державу. На основі Універсалу було розроблено цілий ряд документів українського ренесансу, зокрема Конституцію УНР 1918 р., яка хоч і не була введена в дію, однак стала своєрідним акумулятором традицій надбань українського правничого досвіду.