1. Глобальні.

2. Загальні.

3. Локальні.

Головним глобальним завданням логістики є зростання прибутку фірм за рахунок досягнення з найменшими витратами максимальної пристосованості фірм до мінливої ринкової ситуації, підвищення на ринку своєї частки та одержання переваг перед конкурентами.

До загальних завдань логістикивідносять:

1. Створення інтегрованої системи регулювання матеріальних та інформаційних потоків.

2. Контроль за рухом матеріальних потоків.

3. Визначення стратегії та технології фізичного переміщення товарів.

4. Розробка засобів управління руху товарів.

5. Прогнозування обсягів виробництва перевезень, складування.

6. Вияв розбіжностей між потребами і можливостями закупівлі і виробництва.

7. Прогнозування попиту на товари, що виробляються чи переміщуються в рамках логістичної системи.

8. Розподіл транспортних засобів.

9. Організація передпродажного і післяпродажного обслуговування споживачів.

Прикладами локальних завдань логістики є: оптимізація виробничих запасів та максимальне скорочення часу на зберігання та транспортування вантажів; своєчасне забезпечення підприємства сировиною, енергоносіями, допоміжними матеріалами; забезпечення цілеспрямованого та своєчасного просування товарів усередині та за межами підприємства з оптимальними витратами.

Відсутність тісного зв’язку логістики з активною ринковою стратегією часто призводить до того, що сама по собі закупівля сировини, напівфабрикатів, комплектуючих стає мотивом для випуску тієї чи іншої продукції без надежного попиту на неї, що у нинішній ринковій ситуації може призвести до банкрутства фірми.

Основними функціями логістики є:

1) інтеграційна, що передбачає створення інтегрованих організаційних та інформаційно-регуляційних систем, які гарантують і стимулюють реалізацію намічених цілей, згладжування поєднання логістичних дій з іншими функціями підприємства у внутрішніх сферах діяльності підприємства (у субсистемах постачання, виробництва, збуту), на рівні суміжних логістичних субсистем (постачання і виробництва, виробництва і збуту, збуту і постачання), у рамках логістичних процесів і сфер на рівні підприємства, в ієрархічному виконанні (формування логістичного менеджменту), між підприємствами у формі інтегрованих систем постачальників і отримувачів (формування комерційних зв’язків підприємства з постачальниками та клієнтами), ланцюгів поставок на мета- і макроекономічному рівнях;

2) координаційна, яка передбачає узгодження діяльності різних ланок виробничого і збутового процесів;

3) регулювальна, яка передбачає управління запасами, складськими процесами, оперативне управління виробництвом і т.д.;

4) контролююча, пов’язана із збиранням, обробкою, вивченням та оцінюванням інформації про дотримання вимог програм, планів, договорів, угод з постачальниками матеріальних ресурсів і потреб кінцевих споживачів;

5) плануюча, спрямована на розробку взаємопов’язаних планів обробки матеріальних потоків усередині підприємства та за його межами, визначення обсягів та напрямків матеріальних потоків, прогноз потреб у матеріальних ресурсах, перевозах і т.п.;

6) обслуговуюча, яка передбачає визначення номенклатури послуг, їх обсягів, оцінку якості наданих послуг тощо.