Системи технологій. Методичні рекомендації
.pdf
|
Продовж. табл. Г.1 |
|
|
|
|
Методи |
Схеми, обладнання, приклади |
|
очищення |
||
|
||
Електричні |
Розрізняють три напрямки електрохімічної очистки води: електродіаліз, |
|
методи |
електрофільтрація, електроліз. Очищення електродіалізом засноване |
|
|
на різниці чисел переносу іонів у воді та мембрані. Розділення проводять |
|
|
в електродіалізаторі під дією постійного струму. Електродіалізатори розділені |
|
|
почергово катіоновими та аніоновими мембранами (пропускають відповідно |
|
|
лише катіони або аніони). З одного ряду камер виводиться концентрований |
|
|
розчин, а з іншого – знесолена вода. Ступінь знесолення на одному рівні |
|
|
20–30 %. Селективність мембран – до 98 %, електроопір 2–12 ом/см2 |
|
Біохімічні |
Вивчено і виділено численні штами бактерій – деструкторів синтетичних |
|
методи |
органічних речовин – нітросполук, амінів, ПАР, барвників, гетероциклів, |
|
|
фенолу, етиленгліколю, формальдегіду ціанідів, сульфідів та ін. Здійснюють |
|
|
у полях зрошення, біологічних ставках, біологічних фільтрах, аеротенках. |
|
|
Створені біоконвейєри очистки води, що дозволяє проводити очистку |
|
|
розчинів будь-якої концентрації із заданою якістю |
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
151
Додаток Д
ЕНЕРГІЯ В ТЕХНОЛОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ
В обробці речовин |
|
У переробці речовин |
|
|
|
||
|
|
|
|
Операційна |
|
Допоміжна |
|
Операційна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Діюча |
|
Діюча |
|
Допоміжна |
|
безпосередньо |
|
в процесах |
|
|
|
|
|
|
|
||
через |
|
контролю |
|
|
|
|
|
|
|
||
робочий орган |
|
|
|
Енергієносій |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Діюча |
|
Діюча |
|
|
|
опосередковано |
|
в процесах |
|
|
|
через |
|
управління |
|
|
|
робочий орган |
|
|
|
Енергія |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
як носій |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
сигналів |
|
Діюча як |
|
Для |
|||
|
|
|
|
||
безпосередній |
|
позиціонування |
|
|
|
засіб праці |
|
об’єкта праці |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Енергія |
|
Для реалізації |
активізації |
|
допоміжних |
|
|
процесів |
|
|
|
Рис. Д.1. Функції енергії в технологічному процесі
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
152
Додаток Е
Схеми роботи гідростанцій
Рис. Е.1. Схема роботи гідростанції:
1– водоймище;
2– гребля;
3– турбіна;
4– русло.
Рис. Е.2. Схема роботи електрогенератора:
1 – турбіна;
2– вал;
3– ротор;
4– статор.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
153
Продовж. додатка Е
5
1
4
3
2
Рис. Е.3. Схема гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС):
1 – електростанція ТЕС;
2 – нижній водяний басейн;
3 – електрогенератор;
4– водовід;
5– верхній водяний басейн.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
154
Додаток Ж
Рис. Ж.1. Схема виробництва електроенергії на ТЕС
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
155
Продовж. додатка Ж
2 3
Пара на виробництво
1 4
а)
Повернення конденсату
5
6
2 |
3 |
|
Гаряча вода |
4 |
споживачу |
|
|
1 |
П Т |
|
|
б) |
7 |
|
5 |
|
6 |
Повернення |
холодної води |
|
|
від споживача |
Рис. Ж.2. Схема виробництва електроенергії на ТЕЦ:
а) з виробничим відбором пари: б) з теплофікаційним відбором пари:
1 |
– паровий котел; |
1 |
– паровий котел; |
2 |
– турбіна; |
2 |
– турбіна; |
3 |
– електрогенератор; |
3 |
– електрогенератор; |
4 |
– конденсатор; |
4 |
– конденсатор; |
5 |
– живильний блок; |
5 |
– живильний бак; |
6 |
– живильний насос. |
6 |
– підігрівник; |
|
|
7 |
– теплообмінник. |
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
156
Додаток З
2 3
1
4
5
Рис. З.1. Теплова схема виробництва електроенергії на одноконтурній атомній станції:
1 – ядерний реактор;
2 – турбіна;
3 – електрогенератор;
4 – конденсатор;
5 – живильний насос.
Ядерна енергія поділу
Реактор
Теплова енергія пари |
Тепло для обігріву |
|
|
Парові турбіни
Механічна енергія
Електрогенератор
Електроенергія
Рис. З.2. Перетворення енергії на атомних електростанціях з одноконтурним реактором
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
157
Додаток К
|
|
|
|
Таблиця К.1 |
|
Класи подрібнення |
|
|
|
|
|
|
|
|
Клас подрібнення |
|
Розмір шматків, мм |
||
|
|
|
|
|
|
до подрібнення |
|
після подрібнення |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Подрібнення крупне |
|
1 000 |
250 |
|
|
|
|
|
|
середнє |
|
250 |
20 |
|
|
|
|
|
|
дрібне |
|
20 |
1...5 |
|
|
|
|
|
|
Помел грубий |
|
1...5 |
|
від... 0,04 |
|
|
|
|
|
середній |
|
від... 0,04 |
|
0,005... 0,015 |
|
|
|
|
|
тонкий |
|
0,1... 0,04 |
0,001... 0,005 |
|
|
|
|
|
|
колоїдний |
|
=0,1 |
=0,001 |
|
|
|
|
|
|
Рис. К.1. Способи подрібнення матеріалів:
а – роздавлювання; б – розколювання; в – розламування; г – різання; д – розпилювання;
е – розтирання; є, ж – розбивання; з – розривання.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
158
Додаток Л
Рис. Л.1. Схема електромагнітного сепаратора:
1 – стрічковий транспортер з подрібненим матеріалом;
2 – барабан з електромагнітом.
Подрібнений
матеріал
На повторне розмелювання
Тонкоподрібнена
фракція
Рис. Л.2. Схема повітряного сепаратора:
1 – внутрішній конус;
2 – внутрішній циліндр;
3 – тарілка;
4 – вентилятор;
5 – зовнішній циліндр;
6 – зовнішній конус.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
159
Продовж. додатка Л
Рис. Л.3. Флотаційна машина з повітряним перемішуванням:
1– перегородки;
2– жолоб для збирання піни з частками гідрофобного матеріалу;
3– колектор,
4– камера;
5– трубки для подання повітря.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
160