Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Системи тех. ПРАКТИКУМ

.pdf
Скачиваний:
53
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
2.48 Mб
Скачать

121

материалов [Текст] : учебник / В. М. Никифоров. – СПб. : Политехника,

2000.–382 с.

41.Нові технології та обладнання по переробці промислових відходів і їх медико-екологічне забезпечення [Текст] / За ред. В. Ф. Макогона. — К. :

Знання, 2000. – 350 с.

42. Обработка рыбы и рыбопродуктов [Текст] / В. И. Голубев и др. – М. :

ИРПО, Изд. центр «Академия», 2001. – 192 с.

43.Общая химическая технология [Текст] / под ред. проф. А. Г. Амелина. –

М. : Высшая школа, 1997.

44.Організація сільськогосподарського виробництва [Текст] : Підручник для студентів економ. спец. вищ. аграрн. закладів освіти III-IV рівнів акредитації / Г. С. Тарасенко,Л.Я. Зрібняк, М. М. Ільчук та ін. – К. :

ФАДА, ЛТД, 2000. – 446 с.

45.Основы отраслевых технологий и организации производства [Текст] :

Учебник / Ю. М. Аносов; Ред. В. К. Федюкин. — К. : Политехника, 2002. –

 

345 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

46.

Остапчук

М.

В.

Загальна технологія

харчових продуктів [Текст]

/

 

М. В. Остапчук, В. А. Домарецький, А. І. Українець. – Київ : Вища школа,

 

2002. – 400 с.

 

 

 

 

 

 

 

47.

Першина

Л.

Ф.

Технология швейного

производства

[Текст]

:

/

 

Л. Ф. Першина. – М. : Легпромиздат, 1991. – 270 с.

 

 

 

48.Примаков,

С. Ф. Производство бумаги [Текст] / С. Ф. Примаков. – М.

:

 

Лесная промышленность, 1987. – 390 с.

 

 

 

 

 

49.

Пул Ч. О.

Нанотехнологии [Текст] /

Ч.

О. Пул, Ф. А.

Оуэнс. -

М.

:

 

Техносфера, 2006. – 235 с.

 

 

 

 

 

50.Рыбкин, В.

А. Строительные материалы [Текст] / В. А. Рыбкин. – К.

:

 

Высшая школа, 1993.

 

 

 

 

 

51.Руденко, П. О.

Системи технологій [Текст] : конспект лекцій / П. О.

 

Руденко, В. П. Романенко. – Чернігів, 2002. – 155 с.

 

 

 

122

52. Сельскохозяйственный энциклопедический словарь [Текст] / Редкол. :

В. К. Месяц и др. – М. : Сов. энциклопедия, 1989. – 656 с.

53.Соколов, Р. С. Химическая технология [Текст] : в 2 т. / Р. С. Соколов. – М. : Высшая школа, 1999. – Т. 2. – 235 с.

54.Соколовский, А. А. Технология минеральных удобрений [Текст] /

А. А. Соколовский. – М.: Высшая школа, 1986.

55. Стабников В. Н. Общая технология пищевых продуктов [Текст] : Уч.

пособие для вузов / В. Н. Стабников, Н. В. Остапчук. – Киев : Вища школа, 1980. – 304 с.

56.Теоретичні основи технологій харчових виробництв [Текст] : Навч. посіб. / В. Я. Плахотін та ін. — К. : ЦНЛ, 2006. – 365 с.

57.Технология важнейших отраслей промышленности [Текст] : учебн. для эконом. спец. вузов / А. М. Гинберг, Б. А. Хохлов. – М. : Высшая школа,

1985. – 496 с.

58.Технологічні карти та витрати на вирощування сільськогосподарських культур [Текст] / За ред. П. Т. Саблука, Д. І. Мазоренка, Г. Є. Мазнєва. –

К. : ННЦ ІАЕ, 2005. – 402 с.

59.Технология машиностроения [Текст] : учебное пособие для экономистов. /

В. Л. Дикань, Ю. Е. Калабухин, В. А. Мельник. – Харьков : Олант, 2005. –

160 с.

60.Технология пищевнх производств [Текст] / Под ред. Л. П. Ковальской. —

М. : Агропромиздат, 1988. – 248 с.

61.Технология резиновых изделий [Текст] : учебное пособие для вузов / под ред. П. А. Кирпичникова. –Л. : Лениздат, 1991.

62.Технология швейного производства [Текст] / Л. Ф. Першина и др. — М. :

Легпромиздат, 1991. – 285 с.

63.Яковенко І. І. Виробничий ринок в сучасних умовах [Текст] : /

І. І. Яковенко. – К. : Наука, 2001. – 255 с.

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

123

 

 

 

 

Додаток А

 

 

 

а)

 

 

 

 

 

 

 

 

С

С

С

Агрегат

П

П

П

б)

 

 

 

 

 

 

 

 

С

 

 

Агрегат

 

 

П

в)

 

 

 

 

 

 

 

 

С

С

С

Агрегат

 

 

П

г)

 

 

 

 

 

 

 

 

С

 

 

Агрегат

П

П

П

д)

С1

С1

С1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С2

 

Агрегат

 

 

П

 

 

 

Агрегат

 

 

е)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С

 

Агрегат

П, С

 

П

 

 

 

 

 

С

 

 

 

 

Рис. Схеми технологічних процесів:

 

 

 

а) періодичний;

 

 

 

 

 

 

б) безперервний;

 

 

 

 

 

 

в)-д) комбіновані;

 

 

 

 

 

е) замкнутий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця Б.1

124

Неорганічні корисні копалини та їх використання

Назва

 

 

Склад, вимоги якості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Будівельні

атеріали. Гірські породи

 

 

 

 

Граніт

 

Кисла інтрузивна порода зернистої структури світлого кольору. Містить

 

кварц – 20-40 %, ортоклаз – 40-60 % (або мікроклін), альбіт, мусковіт

 

 

 

 

(слюда) – 24 %, рідше рогову обманку (піроксени)

 

Пемза

 

Ефузивна кисла порода, застигла пухирчата лава

 

 

 

 

 

 

 

 

Туф

 

Кисла порода вулканічного походження

 

 

 

 

 

 

Андезит

 

Ефузивна порода, аналог діориту. Порода сіра і темно-сіра, складається

 

як і діорит із середнього плагіоклазу, рогової обманки, авгіту.

 

 

 

 

 

 

Використовується як кислототривкий

атеріал і для брукування вулиць

Базальт (трап)

Найпоширеніша ефузивна порода, аналог габро, щільна або пориста,

дрібнокристалічна

чи

склувата.

Використовується

як

 

 

 

 

електроізоляційний і кислототривкий атеріал

 

 

Будівельні

 

Виділяють 5 груп глин: каолінові, вогнетривкі, формовочні, бентонітові,

глини

 

будівельні. До будівельних глин відносять цементні глини, цегляно-

 

 

черепичні, керамзитові глини

 

 

 

 

Пісковики

 

Зцементована піщана порода. Склад мінералів, розмір зерен у них такий,

 

як і в піску. Залежно від цементу пісковики бувають кременистими,

 

 

 

 

вапняковими, залізистими і глинистими

 

 

 

Пісок

 

За складом піски розподіляються на кварцові,

глауконітові, слюдисті,

 

польово-шпатні (аркозові), магнетитові, рогово-обманкові, нефелінові

 

 

 

 

 

 

 

 

Глинисті

 

Щільні породи, що не розмокають від води, вони розподіляються на

 

сланці

 

плити за площинами сланцюватості

 

 

 

(будівельні)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одна з найпоширеніших осадочних порід хімічного походження, з

Гіпс

 

переважаючим мінералом

гіпсом.

Утворюється осадженням

з

 

висихаючих басейнів разом з кам’яною сіллю, ангідритом (СаSO4).

 

 

 

 

Використовується також у медицині, електротехніці, оптиці, сільському

 

 

господарстві

 

 

 

 

 

Мармур

 

Несилікатна метаморфічна порода, продукт перекристалізації вапняків.

СаСО3

 

Складається з кальциту, іноді з доломіту. Подекуди зберігають

 

 

початкову шаруватість і сліди черепашок

 

 

 

В’яжучі атеріали. Сировина для це енту, в’яжучих

атеріалів

 

 

 

 

 

 

Осадочні карбонатні породи органічного чи хімічного походження.

Вапняки

 

Органічні вапняки складаються з черепашок, молюсків та ін. скелетних

СаСО3

 

частин тварин або з водоростей. Різновидом вапняків вважається крейда.

 

 

Використовується і як будівельний матеріал

 

 

Доломіт

 

Проста, одномінеральна осадочна карбонатна порода. Вміст основного

 

 

мінералу часом досягає 95 %

 

 

 

 

 

 

 

Мергелі

 

Дуже ущільнена осадочна карбонатна хімічного походження порода, що

 

 

являє собою збагачену вуглекислим кальцієм глину

 

 

 

 

 

Цементні

 

Осадочна кремениста порода біохімічного походження

 

глини

 

 

 

 

 

 

 

Продовж. додатка Б

 

 

 

 

 

 

125

 

 

 

 

 

 

 

 

Кера

ічна сировина.

 

 

 

Вогнетривка кера

ічна сировина

 

Каолін

Каоліни –

осадочна

глиниста порода,

що складається з:

каолініту,

домішок кварцу, слюди та ін. Використовується для шамотних виробів

 

 

 

Глина цегляна

Червоно-бурі або інші глини з незначним вмістом карбонатів. У вироби

 

вводять 20 % випалених добавок

 

 

 

 

Глина

Червоно-бурі, або інші глини, не засмічені вапняком, гіпсом та ін.

черепична

Пластичні. У форми вводять 20-25 % шамоту і піску

 

 

 

Глина

Кращими є каоліно-гідрослюдисті або гідрослюдисто-каолінові

керамічних

вогнетривкі глини, що спікаються з незначною домішкою кварцу. В

для

суміш додають шамот

 

 

 

 

плиток і труб

 

 

 

 

 

 

Глина

Вогнетривкі

світлі

глини

переважно

каолінітові чи

каолініто-

гідрослюдисті

 

 

 

 

фарфорова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Один з найпоширеніших мінералів земної кори, складова частина всіх

Кварц

типів як глибинних, так і поверхневих порід – 12 % ваги всіх гірських

 

порід. Кварцовий пісок застосовується у фарфоро-фаянсовій, скляній

 

промисловостях і ін.

 

 

 

 

Польовий

Найпоширеніші мінерали групи алюмосилікатів.

 

шпат

Ортоклаз – найпоширеніший мінерал з групи калій-натрієвих польових

(ортоклаз)

шпатів магматичного походження. Використовується у фарфоро-

 

фаянсовій промисловості

 

 

 

Глина

В основному каолінітові глини (температура спікання 1 200-1 350°С), а

вогнетривка

також каолініт-гідрослюдисті (температура спікання 1 050-1 250°С)

(шамот)

 

 

 

 

 

 

Кварцити

Світлі, щільні, масивні метаморфічні породи, що складаються з кварцу.

Продукти перекристалізації кварцових пісковиків. Використовується

 

 

для виробництва динасових вогнетривів

 

 

Магнезит

Походження гідротермальне, екзогенне внаслідок вивітрювання.

 

Використовується для вогнетривкої цегли, цементу

 

Тальк мелений Походження метаморфічне (з олівіну, піроксену, амфіболу) Використовується також у паперовій, шкіряній, фармацевтичній, кондитерській, олівцевій, лакофарбовій промисловості

Скляна і фор овочна сировина

Кварцовий

Найпоширеніша

модифікація кремнезему.

В

скляній промисловості

використовують

непрозорі відміни

кварцу

залізистий і

звичайний

пісок

(моріон – чорний кварц).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формовочні

Основний в’яжучий матеріал формовочних сумішей ливарних форм зі

глини

зв’язуючою здатністю в сухому вигляді 2-5,5 кгс/см. Застосовують

 

глинисті піски переважно як наповнювач ливарних форм.

 

 

Ізоляційні та теплоізоляційні

атеріали

 

 

 

 

 

Існує більше 40 марок азбесту за показниками якості. Крім

Азбест

теплоізоляції,

застосовується

в

кислотостійких

виробах,

азбестокартонній, азбестоцементній промисловості, виробництві

 

 

шиферу, труб тощо

 

 

 

 

 

Слюди

Слюди – поширені (3,8 %) породоутворюючі мінерали магматичних

(мусковіт,

порід (гранітів) і кристалічних сланців (слюдяні сланці). Належать до

флогопіт)

групи водних силікатів

 

 

 

 

 

Продовж. додатка Б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

126

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хі

ічна та

еталургійна сировина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Апатитовий

Вміст Р2O5

у продукті

не мене

39,4 %,

вологи

не

більше 1 %.

Використовується як сировина для виробництва фосфатних добрив

концентрат

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фосфоритовий

Вміст Р2O5 у продукті не менше 28 %. Використовується як сировина

для виробництва фосфатних добрив

 

 

 

 

концентрат

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отримують розділенням сильвініту з хлориду калію та натрію

Калій

кристалізацією (К) або флотацією (Ф). Вміст основної речовини в марці

хлористий КСl

К – 95-99 %, в марці Ф – 92-95 %. Використовується як сировина для

 

виробництва калійних добрив.

 

 

 

 

 

 

Концентрат

Отримують флотаційним збагаченням калійно-магнієвої руди.

калійно-

Використовується як сировина для виробництва калійних добрив

магнієвих руд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сильвініт

Отримують подрібненням руди. Вміст у продукті КСl

– не менше 22 %,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мелений

К20 – 14 %

 

 

 

 

 

 

 

Сіль кухонна

Розрізняють 4 сорти. Харчова сіль з вмістом NaСl – 90,5-99,2 %

NaCl

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сірка

Природну сірку при переробці сіркових руд випускають 3 сортів з

природна

вмістом основної речовини 98,6-99,9 %

 

 

 

 

 

Колчедан

Як в рядовому, так і флотаційному продукті, вміст сірки 35-47 %.

сірчаний

суми свинцю і цинку – до 3,8 % (1 %)

 

 

 

 

 

 

 

Мінерал хімічних осадних родовищ галогенної формації, що

Бішофіт

утворюється з сольової маси Світового океану в умовах аридного

клімату, на останній стадії кристалізації та ін. Як продукт повинен

 

 

містити не менше 45 % безводного МgСl2

 

 

 

Руда залізна

Сировина для виплавки чавуну і сталі. Колір від чорного до червоного.

У мінералі

міститься

70 % заліза, в рудах – 25-50 %. Концентрати

(червоний

(агломерати, окатиш) Криворізького родовища містять 63 % заліза

залізняк)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Руда

Найважливіша руда марганцевих виробництв. Мінерал чорного кольору,

марганцева

утворюється головним чином в екзогенних умовах. Промислове

(піролюзит,

значення мають осадочні родовища. Вміст МnO2 в концентратах 80-90 %

брауніт)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Молібденіт,

Важлива

молібденова

сировина. У

молібденових концентратах після

флотаційного збагачення міститься до 30 % молібдену

 

 

МоS2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мідний

Основна

сировина для

добування

міді.

Мінерал

латунно-жовтого

кольору.

Збагачують

 

флотацією.

Походження

магматичне,

колчедан

 

гідротермальне, екзогенне. Вміст міді в концентратах 11-35 %

(халькопірит)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цирконова

Цінна цинкова сировина. Концентрат отримують флотаційним

обманка

збагаченням. Колір бурий, жовтий. Походження гідротермальне,

(сфалерит)

метасоматичне. Вміст основної речовини в концентраті – 47-60 %

 

 

 

Один з найважливіших мінералів кобальту. Колір білий або сталево-

 

сірий. Зустрічається головним чином в гідротермальних родовищах.

Кобальтин

Мінімальний вміст кобальту в рудах 0,1-0,2 %. Вміст кобальту в

 

мінералі 26-34 %

 

 

 

 

 

 

Продовж. додатка Б

 

127

 

 

Концентрат

Основна сировина для отримання ТiO2; мінерал чорного кольору, блиск

ільменітовий,

металічний. Походження магматичне і вторинне в розсипах. Вміст ТіО2

FeTiО3

у концентратах після мокрого збагачення і магнітної сепарації з пісків –

 

60 %

 

Основна сировина олов’яних виробництв. Вміст у розсипах 0,1-2 %,

Каситерит,

вміст у концентратах після гравітаційного чи флотаційного збагачення –

SnО2

40-70 %. Утворюється в пегматитових чи пневматичних жилах. Колір

 

мінералу чорний, рідше – жовтий

 

Сировина для виготовлення ртуті і сполук, з неї виготовляють червону

Кіновар HgS

фарбу. Малиново-червоного кольору з металевим блиском. Утворюється

 

в гарячих водних розчинах

 

Основна сировина барієвих виробництв. Колір мінералу білий, сірий з

Барит (важкий

відтінками (червоний, жовтий, бурий, блакитний, зелений). Утворюється

шпат), BaSО4

в гарячих розчинах, також магматичне і осадочне походження. Вміст

 

BaSО4 в концентратах 80-85 – 90-95 %

Сподумен

Важлива літієва сировина

 

 

 

Берил

Важливий мінерал берилію. Колір різний. Також як дорогоцінне каміння

(аквамарин, смарагд)

 

 

 

Додаток В

Таблиця В.1

 

 

 

 

 

 

128

Класифікація домішок води і методи їх видалення

 

 

Фазова

Гетерогенні системи

Гомогенні системи

характеристика

 

 

 

 

 

 

 

I група

 

II група

III група

 

IV група

 

 

 

Фізико-хімічна

Суспензії

 

Золи і високо-

Молекулярно-

 

Речовини, що

характеристика

(суспензії,

 

молекулярні

розчинні

 

дисоціюють на

 

емульсії)

 

сполуки

речовини

 

іони

 

 

 

 

 

 

 

 

Розміри частинок,

10–1

 

10–3

10–7

 

10–8

см

 

 

 

 

 

 

 

Характерні

Крупна суспен-

 

Органо-

 

 

катіони;

представники

зія; дрібна сус-

 

мінераль

 

 

 

Летючі речовини і гази;

забруднень

пензія; планк-

 

ні гумусні

 

органічні речовини

 

тон; бактерії

 

речовини;

 

 

Речовини, продуковані

 

 

 

 

віруси

 

 

 

 

мікроорганізмами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методи видалення

Механічне розді

 

Ультрафіль-

Гіперфільтрація

домішок з води

лення; відстою-

 

трація

 

 

 

 

вання; фільтра-

 

 

 

 

 

 

ція; коагуляція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

десорбція газів і

 

переведення

 

 

 

 

 

летючих речовин;

 

іонів в мало-

 

 

 

 

 

евапорація

 

розчинні

 

 

 

 

 

важколетючих

 

з’єднання

 

Окислення хлором, озоном, перманганатом і іншими окислювачами

 

 

 

 

 

 

 

 

адгезія на

 

 

адсорбція на

адсорбція на

 

фіксація на

 

гідроокислах

 

 

гідроокислах і

активованому

 

твердій фазі

 

зернистих і

 

 

дисперсних

вугіллі й інших

 

іонітів

 

високодисперс-

 

 

мінералах

матеріалах

 

 

 

них матеріалах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Агрегація за допомогою флоку-

асоціація молекул

 

моляризація і

 

лянтів (аніонних і катіонних)

 

 

комплексоутв

 

 

 

 

 

 

 

орення

 

 

 

 

 

 

Методи групового

Флотація

-

екстракція

 

Сепарація

контролю процесів

 

 

 

 

органічними

 

іонів при

технології

 

 

 

 

розчинниками

 

різному

очищення

 

 

 

 

 

 

фазовому

 

 

 

 

 

 

 

стані

 

Електроліз

Електрофоре-

Біохімічний

 

Використання

 

синьозелених

тичні методи;

розпад

 

рухливості

 

водоростей;

вірусоцидна

 

 

іонів в

 

бактерицидна дія

дія

 

 

електри

 

 

 

 

 

 

Мікроскоп,

Електронний

Мембрани гіперфільтраційні

 

ультрамікроскоп

мікроскоп

 

 

 

 

Розділення на

Діаліз

Поглинання світла в

 

фільтрах: паперо-

 

ультрафіолетовій і видимій

 

вих, мембранних

 

області

 

Седіментаційний

Релєєвське

 

 

 

 

аналіз

розсіювання

 

 

 

Додаток Г

Таблиця Г.1

 

129

 

Способи очищення стічних вод

 

 

Методи

Схеми, обладнання, приклади

очищення

 

Відстоювання,

Найдоступніші прийоми очищення від великодисперсних

освітлення

часток і застосовуються як перша стадія в загальній схемі

 

очищення стоків. Використовується типове обладнання –

 

відстійники, сита, фільтри. Відцентрову очистку від

 

грубих домішок проводять головним чином у

 

гідроциклонах

Коагуляція,

Пропонується коагулянт дозувати безпосередньо перед

фільтрація

поданням стоків на фільтр. Найефективнішими

 

фільтруючими матеріалами є комбінація з шарів

 

керамзиту (3,3-2,3 мм), аглопориту (2,3-1,25 мм), та

 

кварцового піску (1,25-0,77 мм) розміщених зверху вниз.

 

Висота кожного шару – 0,5 м. Як коагулянти застосовують

 

хлориди та сульфати алюмінію і заліза, органічні

 

флокулянти

 

 

Нейтралізація

На хімічних заводах існують, як правило,

стоків

загальнозаводські або локальні станції нейтралізації, де

 

кислотні стоки нейтралізують вапняком чи вапном. Цей

 

спосіб вимагає побудови відстійників

 

(шламонакопичувачів) і очищення стоків іншими

 

методами

Осадження

Зі стоків хімічних, машинобудівних, металургійних

важких металів

заводів, радіозаводів, які містять важкі метали – Zn, Сu,

 

Сr, , Sn, Мn, Hg – їх осадження здійснюють шляхом

 

відстоювання з накопиченням твердої фази (з можливим

 

використанням як мікродобрив). Хром перед осадженням

 

переводять в 3-й валентний стан (гальванічні

 

виробництва)

Обробка хлором,

У питну та стічні води окисники вводять для видалення

озоном

прикусів, запахів, знезараження. При озонуванні

 

відмирають синьо-зелені водорості, руйнуються

 

пестициди, ПАР, відбувається ефективна очистка від

 

гумусових речовин, канцерогенних вуглеводнів, фенолів,

 

ціанідів, роданідів, нітросполук та ін.

Продовж. додатка Г1

Методи

Схеми, обладнання, приклади

130

очищення

 

Мембранні

Гіперфільтрація (зворотній осмос) – процес розділення

методи.

розчинів фільтруванням через мембрани, пори яких

Гіперфільтра-

діаметром близько 1 мкм пропускають молекули води, але

ція

непроникні для гідратованих іонів солей або

 

недисоційованих молекул. Процес проводять за допомогою

 

полімерних мембран – ацетилцелюлозних, поліамідних та ін.

 

Тиск при фільтруванні повинен перевищувати осмотичний і

 

може досягати 5-10 МПа при концентрації солі 20-30 г/дм3.

 

Селективність мембран досягає 99 %. Можуть

 

застосовуватись для очищення стоків целюлозно-паперових,

 

нафтохімічних, інших виробництв

Адсорбція,

Адсорбція – один з найефективніших способів очистки

іонообмін

(доочистки) від органічних домішок. Процес здійснюють

 

перемішуванням води з адсорбентом (тирса, зола, торф,

 

глини, кокс). Установки багатоступеневі, піддаються

 

обчисленню. На локальних установках активованим вугіллям

 

адсорбуються феноли, хлорбензол, анілін, хлорал,

 

малеїновий ангідрид, пінидін, саліцилова кислота (Київський

 

комбінат волокна, Рубіжанський, Сєвєродонецький,

 

Шосткинський заводи). Вугілля регенерують термічним

 

методом. На мінеральних адсорбентах, коагулянтах

 

(гідроксиди заліза, алюмінію) адсорбуються барвники,

 

детергенти (Київський водопровід), радіоактивні речовини.

 

Іонообмінними смолами виводять з води метали

Електричні

Розрізняють три напрямки електрохімічної очистки води:

методи

електродіаліз, електрофільтрація, електроліз. Очищення

 

електродіалізом засноване на різниці чисел переносу іонів у

 

воді та мембрані. Розділення проводять в електродіалізаторі

 

під дією постійного струму. Електродіалізатори розділені

 

почергово катіоновими та аніоновими мембранами

 

(пропускають відповідно лише катіони або аніони). З одного

 

ряду камер виводиться концентрований розчин, а з іншого –

 

знесолена вода. Ступінь знесолення на одному рівні 20-30 %.

 

Селективність мембран – до 98 %, електроопір 2-12 ом/см2

Біохімічні

Вивчено і виділено численні штами бактерій – деструкторів

методи

синтетичних органічних речовин – нітросполук, амінів, ПАР,

 

барвників, гетероциклів, фенолу, етиленгліколю,

 

формальдегіду ціанідів, сульфідів та ін. Здійснюють у полях

 

зрошення, біологічних ставках, біологічних фільтрах,

 

аеротенках. Створені біоконвейєри очистки води, що

 

дозволяє проводити очистку розчинів будь-якої концентрації

 

із заданою якістю

 

Додаток Д