
Системи тех. ПРАКТИКУМ
.pdf121
материалов [Текст] : учебник / В. М. Никифоров. – СПб. : Политехника,
2000.–382 с.
41.Нові технології та обладнання по переробці промислових відходів і їх медико-екологічне забезпечення [Текст] / За ред. В. Ф. Макогона. — К. :
Знання, 2000. – 350 с.
42. Обработка рыбы и рыбопродуктов [Текст] / В. И. Голубев и др. – М. :
ИРПО, Изд. центр «Академия», 2001. – 192 с.
43.Общая химическая технология [Текст] / под ред. проф. А. Г. Амелина. –
М. : Высшая школа, 1997.
44.Організація сільськогосподарського виробництва [Текст] : Підручник для студентів економ. спец. вищ. аграрн. закладів освіти III-IV рівнів акредитації / Г. С. Тарасенко,Л.Я. Зрібняк, М. М. Ільчук та ін. – К. :
ФАДА, ЛТД, 2000. – 446 с.
45.Основы отраслевых технологий и организации производства [Текст] :
Учебник / Ю. М. Аносов; Ред. В. К. Федюкин. — К. : Политехника, 2002. –
|
345 с. |
|
|
|
|
|
|
|
|
46. |
Остапчук |
М. |
В. |
Загальна технологія |
харчових продуктів [Текст] |
/ |
|||
|
М. В. Остапчук, В. А. Домарецький, А. І. Українець. – Київ : Вища школа, |
||||||||
|
2002. – 400 с. |
|
|
|
|
|
|
|
|
47. |
Першина |
Л. |
Ф. |
Технология швейного |
производства |
[Текст] |
: |
/ |
|
|
Л. Ф. Першина. – М. : Легпромиздат, 1991. – 270 с. |
|
|
|
|||||
48.Примаков, |
С. Ф. Производство бумаги [Текст] / С. Ф. Примаков. – М. |
: |
|||||||
|
Лесная промышленность, 1987. – 390 с. |
|
|
|
|
|
|||
49. |
Пул Ч. О. |
Нанотехнологии [Текст] / |
Ч. |
О. Пул, Ф. А. |
Оуэнс. - |
М. |
: |
||
|
Техносфера, 2006. – 235 с. |
|
|
|
|
|
|||
50.Рыбкин, В. |
А. Строительные материалы [Текст] / В. А. Рыбкин. – К. |
: |
|||||||
|
Высшая школа, 1993. |
|
|
|
|
|
|||
51.Руденко, П. О. |
Системи технологій [Текст] : конспект лекцій / П. О. |
||||||||
|
Руденко, В. П. Романенко. – Чернігів, 2002. – 155 с. |
|
|
|
122
52. Сельскохозяйственный энциклопедический словарь [Текст] / Редкол. :
В. К. Месяц и др. – М. : Сов. энциклопедия, 1989. – 656 с.
53.Соколов, Р. С. Химическая технология [Текст] : в 2 т. / Р. С. Соколов. – М. : Высшая школа, 1999. – Т. 2. – 235 с.
54.Соколовский, А. А. Технология минеральных удобрений [Текст] /
А. А. Соколовский. – М.: Высшая школа, 1986.
55. Стабников В. Н. Общая технология пищевых продуктов [Текст] : Уч.
пособие для вузов / В. Н. Стабников, Н. В. Остапчук. – Киев : Вища школа, 1980. – 304 с.
56.Теоретичні основи технологій харчових виробництв [Текст] : Навч. посіб. / В. Я. Плахотін та ін. — К. : ЦНЛ, 2006. – 365 с.
57.Технология важнейших отраслей промышленности [Текст] : учебн. для эконом. спец. вузов / А. М. Гинберг, Б. А. Хохлов. – М. : Высшая школа,
1985. – 496 с.
58.Технологічні карти та витрати на вирощування сільськогосподарських культур [Текст] / За ред. П. Т. Саблука, Д. І. Мазоренка, Г. Є. Мазнєва. –
К. : ННЦ ІАЕ, 2005. – 402 с.
59.Технология машиностроения [Текст] : учебное пособие для экономистов. /
В. Л. Дикань, Ю. Е. Калабухин, В. А. Мельник. – Харьков : Олант, 2005. –
160 с.
60.Технология пищевнх производств [Текст] / Под ред. Л. П. Ковальской. —
М. : Агропромиздат, 1988. – 248 с.
61.Технология резиновых изделий [Текст] : учебное пособие для вузов / под ред. П. А. Кирпичникова. –Л. : Лениздат, 1991.
62.Технология швейного производства [Текст] / Л. Ф. Першина и др. — М. :
Легпромиздат, 1991. – 285 с.
63.Яковенко І. І. Виробничий ринок в сучасних умовах [Текст] : /
І. І. Яковенко. – К. : Наука, 2001. – 255 с.
ДОДАТКИ

|
|
|
|
|
|
|
123 |
|
|
|
|
Додаток А |
|
|
|
а) |
|
|
|
|
|
|
|
|
С |
С |
С |
Агрегат |
П |
П |
П |
б) |
|
|
|
|
|
|
|
|
С |
|
|
Агрегат |
|
|
П |
в) |
|
|
|
|
|
|
|
|
С |
С |
С |
Агрегат |
|
|
П |
г) |
|
|
|
|
|
|
|
|
С |
|
|
Агрегат |
П |
П |
П |
д) |
С1 |
С1 |
С1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
С2 |
|
Агрегат |
|
|
П |
|
|
|
Агрегат |
|
|
||
е) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
С |
|
Агрегат |
П, С |
|
П |
|
|
|
|
|
С |
|
|
|
|
Рис. Схеми технологічних процесів: |
|
|
|||
|
а) періодичний; |
|
|
|
|
|
|
|
б) безперервний; |
|
|
|
|
|
|
|
в)-д) комбіновані; |
|
|
|
|
||
|
е) замкнутий |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця Б.1 |
124
Неорганічні корисні копалини та їх використання
Назва |
|
|
Склад, вимоги якості |
|
|
|||
|
|
|
|
|
||||
|
|
Будівельні |
атеріали. Гірські породи |
|
||||
|
|
|
||||||
Граніт |
|
Кисла інтрузивна порода зернистої структури світлого кольору. Містить |
||||||
|
кварц – 20-40 %, ортоклаз – 40-60 % (або мікроклін), альбіт, мусковіт |
|||||||
|
|
|||||||
|
|
(слюда) – 24 %, рідше рогову обманку (піроксени) |
|
|||||
Пемза |
|
Ефузивна кисла порода, застигла пухирчата лава |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|||
Туф |
|
Кисла порода вулканічного походження |
|
|
|
|||
|
|
|
||||||
Андезит |
|
Ефузивна порода, аналог діориту. Порода сіра і темно-сіра, складається |
||||||
|
як і діорит із середнього плагіоклазу, рогової обманки, авгіту. |
|
||||||
|
|
|
||||||
|
|
Використовується як кислототривкий |
атеріал і для брукування вулиць |
|||||
Базальт (трап) |
Найпоширеніша ефузивна порода, аналог габро, щільна або пориста, |
|||||||
дрібнокристалічна |
чи |
склувата. |
Використовується |
як |
||||
|
|
|||||||
|
|
електроізоляційний і кислототривкий атеріал |
|
|
||||
Будівельні |
|
Виділяють 5 груп глин: каолінові, вогнетривкі, формовочні, бентонітові, |
||||||
глини |
|
будівельні. До будівельних глин відносять цементні глини, цегляно- |
||||||
|
|
черепичні, керамзитові глини |
|
|
|
|
||
Пісковики |
|
Зцементована піщана порода. Склад мінералів, розмір зерен у них такий, |
||||||
|
як і в піску. Залежно від цементу пісковики бувають кременистими, |
|||||||
|
|
|||||||
|
|
вапняковими, залізистими і глинистими |
|
|
|
|||
Пісок |
|
За складом піски розподіляються на кварцові, |
глауконітові, слюдисті, |
|||||
|
польово-шпатні (аркозові), магнетитові, рогово-обманкові, нефелінові |
|
||||||
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|||||
Глинисті |
|
Щільні породи, що не розмокають від води, вони розподіляються на |
|
|||||
сланці |
|
плити за площинами сланцюватості |
|
|
|
|||
(будівельні) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Одна з найпоширеніших осадочних порід хімічного походження, з |
||||||
Гіпс |
|
переважаючим мінералом |
гіпсом. |
Утворюється осадженням |
з |
|||
|
висихаючих басейнів разом з кам’яною сіллю, ангідритом (СаSO4). |
|||||||
|
|
|||||||
|
|
Використовується також у медицині, електротехніці, оптиці, сільському |
||||||
|
|
господарстві |
|
|
|
|
|
|
Мармур |
|
Несилікатна метаморфічна порода, продукт перекристалізації вапняків. |
||||||
СаСО3 |
|
Складається з кальциту, іноді з доломіту. Подекуди зберігають |
||||||
|
|
початкову шаруватість і сліди черепашок |
|
|
||||
|
В’яжучі атеріали. Сировина для це енту, в’яжучих |
атеріалів |
|
|||||
|
|
|
||||||
|
|
Осадочні карбонатні породи органічного чи хімічного походження. |
||||||
Вапняки |
|
Органічні вапняки складаються з черепашок, молюсків та ін. скелетних |
||||||
СаСО3 |
|
частин тварин або з водоростей. Різновидом вапняків вважається крейда. |
||||||
|
|
Використовується і як будівельний матеріал |
|
|
||||
Доломіт |
|
Проста, одномінеральна осадочна карбонатна порода. Вміст основного |
||||||
|
|
мінералу часом досягає 95 % |
|
|
|
|
||
|
|
|
||||||
Мергелі |
|
Дуже ущільнена осадочна карбонатна хімічного походження порода, що |
||||||
|
|
являє собою збагачену вуглекислим кальцієм глину |
|
|||||
|
|
|
|
|||||
Цементні |
|
Осадочна кремениста порода біохімічного походження |
|
|||||
глини |
|
|
|
|
|
|
|
Продовж. додатка Б

|
|
|
|
|
|
125 |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Кера |
ічна сировина. |
|
|
||
|
Вогнетривка кера |
ічна сировина |
|
||||
Каолін |
Каоліни – |
осадочна |
глиниста порода, |
що складається з: |
каолініту, |
||
домішок кварцу, слюди та ін. Використовується для шамотних виробів |
|||||||
|
|||||||
|
|
||||||
Глина цегляна |
Червоно-бурі або інші глини з незначним вмістом карбонатів. У вироби |
||||||
|
вводять 20 % випалених добавок |
|
|
||||
|
|
||||||
Глина |
Червоно-бурі, або інші глини, не засмічені вапняком, гіпсом та ін. |
||||||
черепична |
Пластичні. У форми вводять 20-25 % шамоту і піску |
|
|||||
|
|
||||||
Глина |
Кращими є каоліно-гідрослюдисті або гідрослюдисто-каолінові |
||||||
керамічних |
вогнетривкі глини, що спікаються з незначною домішкою кварцу. В |
||||||
для |
суміш додають шамот |
|
|
|
|
||
плиток і труб |
|
|
|
|
|
|
|
Глина |
Вогнетривкі |
світлі |
глини |
переважно |
каолінітові чи |
каолініто- |
|
гідрослюдисті |
|
|
|
|
|||
фарфорова |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
||||||
|
Один з найпоширеніших мінералів земної кори, складова частина всіх |
||||||
Кварц |
типів як глибинних, так і поверхневих порід – 12 % ваги всіх гірських |
||||||
|
порід. Кварцовий пісок застосовується у фарфоро-фаянсовій, скляній |
||||||
|
промисловостях і ін. |
|
|
|
|
||
Польовий |
Найпоширеніші мінерали групи алюмосилікатів. |
|
|||||
шпат |
Ортоклаз – найпоширеніший мінерал з групи калій-натрієвих польових |
||||||
(ортоклаз) |
шпатів магматичного походження. Використовується у фарфоро- |
||||||
|
фаянсовій промисловості |
|
|
|
|||
Глина |
В основному каолінітові глини (температура спікання 1 200-1 350°С), а |
||||||
вогнетривка |
також каолініт-гідрослюдисті (температура спікання 1 050-1 250°С) |
||||||
(шамот) |
|
|
|
|
|
|
|
Кварцити |
Світлі, щільні, масивні метаморфічні породи, що складаються з кварцу. |
||||||
Продукти перекристалізації кварцових пісковиків. Використовується |
|||||||
|
|||||||
|
для виробництва динасових вогнетривів |
|
|
||||
Магнезит |
Походження гідротермальне, екзогенне внаслідок вивітрювання. |
||||||
|
Використовується для вогнетривкої цегли, цементу |
|
Тальк мелений Походження метаморфічне (з олівіну, піроксену, амфіболу) Використовується також у паперовій, шкіряній, фармацевтичній, кондитерській, олівцевій, лакофарбовій промисловості
Скляна і фор овочна сировина
Кварцовий |
Найпоширеніша |
модифікація кремнезему. |
В |
скляній промисловості |
||||
використовують |
непрозорі відміни |
кварцу |
– |
залізистий і |
звичайний |
|||
пісок |
||||||||
(моріон – чорний кварц). |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||
Формовочні |
Основний в’яжучий матеріал формовочних сумішей ливарних форм зі |
|||||||
глини |
зв’язуючою здатністю в сухому вигляді 2-5,5 кгс/см. Застосовують |
|||||||
|
глинисті піски переважно як наповнювач ливарних форм. |
|
||||||
|
Ізоляційні та теплоізоляційні |
атеріали |
|
|
||||
|
|
|||||||
|
Існує більше 40 марок азбесту за показниками якості. Крім |
|||||||
Азбест |
теплоізоляції, |
застосовується |
в |
кислотостійких |
виробах, |
|||
азбестокартонній, азбестоцементній промисловості, виробництві |
||||||||
|
||||||||
|
шиферу, труб тощо |
|
|
|
|
|
||
Слюди |
Слюди – поширені (3,8 %) породоутворюючі мінерали магматичних |
|||||||
(мусковіт, |
порід (гранітів) і кристалічних сланців (слюдяні сланці). Належать до |
|||||||
флогопіт) |
групи водних силікатів |
|
|
|
|
|
Продовж. додатка Б
|
|
|
|
|
|
|
|
|
126 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
Хі |
ічна та |
еталургійна сировина |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Апатитовий |
Вміст Р2O5 |
у продукті |
не мене |
39,4 %, |
вологи |
не |
більше 1 %. |
|||
Використовується як сировина для виробництва фосфатних добрив |
||||||||||
концентрат |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|||||||||
Фосфоритовий |
Вміст Р2O5 у продукті не менше 28 %. Використовується як сировина |
|||||||||
для виробництва фосфатних добрив |
|
|
|
|
||||||
концентрат |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|||||||||
|
Отримують розділенням сильвініту з хлориду калію та натрію |
|||||||||
Калій |
кристалізацією (К) або флотацією (Ф). Вміст основної речовини в марці |
|||||||||
хлористий КСl |
К – 95-99 %, в марці Ф – 92-95 %. Використовується як сировина для |
|||||||||
|
виробництва калійних добрив. |
|
|
|
|
|||||
|
|
|||||||||
Концентрат |
Отримують флотаційним збагаченням калійно-магнієвої руди. |
|||||||||
калійно- |
Використовується як сировина для виробництва калійних добрив |
|||||||||
магнієвих руд |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Сильвініт |
Отримують подрібненням руди. Вміст у продукті КСl |
– не менше 22 %, |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
мелений |
К20 – 14 % |
|
|
|
|
|
|
|
||
Сіль кухонна |
Розрізняють 4 сорти. Харчова сіль з вмістом NaСl – 90,5-99,2 % |
|||||||||
NaCl |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сірка |
Природну сірку при переробці сіркових руд випускають 3 сортів з |
|||||||||
природна |
вмістом основної речовини 98,6-99,9 % |
|
|
|
||||||
|
|
|||||||||
Колчедан |
Як в рядовому, так і флотаційному продукті, вміст сірки 35-47 %. |
|||||||||
сірчаний |
суми свинцю і цинку – до 3,8 % (1 %) |
|
|
|
|
|||||
|
|
|||||||||
|
Мінерал хімічних осадних родовищ галогенної формації, що |
|||||||||
Бішофіт |
утворюється з сольової маси Світового океану в умовах аридного |
|||||||||
клімату, на останній стадії кристалізації та ін. Як продукт повинен |
||||||||||
|
||||||||||
|
містити не менше 45 % безводного МgСl2 |
|
|
|
||||||
Руда залізна |
Сировина для виплавки чавуну і сталі. Колір від чорного до червоного. |
|||||||||
У мінералі |
міститься |
70 % заліза, в рудах – 25-50 %. Концентрати |
||||||||
(червоний |
||||||||||
(агломерати, окатиш) Криворізького родовища містять 63 % заліза |
||||||||||
залізняк) |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|||||||||
Руда |
Найважливіша руда марганцевих виробництв. Мінерал чорного кольору, |
|||||||||
марганцева |
утворюється головним чином в екзогенних умовах. Промислове |
|||||||||
(піролюзит, |
значення мають осадочні родовища. Вміст МnO2 в концентратах 80-90 % |
|||||||||
брауніт) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Молібденіт, |
Важлива |
молібденова |
сировина. У |
молібденових концентратах після |
||||||
флотаційного збагачення міститься до 30 % молібдену |
|
|
||||||||
МоS2 |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Мідний |
Основна |
сировина для |
добування |
міді. |
Мінерал |
латунно-жовтого |
||||
кольору. |
Збагачують |
|
флотацією. |
Походження |
– |
магматичне, |
||||
колчедан |
|
|||||||||
гідротермальне, екзогенне. Вміст міді в концентратах 11-35 % |
||||||||||
(халькопірит) |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|||||||||
Цирконова |
Цінна цинкова сировина. Концентрат отримують флотаційним |
|||||||||
обманка |
збагаченням. Колір бурий, жовтий. Походження гідротермальне, |
|||||||||
(сфалерит) |
метасоматичне. Вміст основної речовини в концентраті – 47-60 % |
|||||||||
|
|
|||||||||
|
Один з найважливіших мінералів кобальту. Колір білий або сталево- |
|||||||||
|
сірий. Зустрічається головним чином в гідротермальних родовищах. |
|||||||||
Кобальтин |
Мінімальний вміст кобальту в рудах 0,1-0,2 %. Вміст кобальту в |
|||||||||
|
мінералі 26-34 % |
|
|
|
|
|
|
Продовж. додатка Б
|
127 |
|
|
|
|
Концентрат |
Основна сировина для отримання ТiO2; мінерал чорного кольору, блиск |
|
ільменітовий, |
металічний. Походження магматичне і вторинне в розсипах. Вміст ТіО2 |
|
FeTiО3 |
у концентратах після мокрого збагачення і магнітної сепарації з пісків – |
|
|
60 % |
|
|
Основна сировина олов’яних виробництв. Вміст у розсипах 0,1-2 %, |
|
Каситерит, |
вміст у концентратах після гравітаційного чи флотаційного збагачення – |
|
SnО2 |
40-70 %. Утворюється в пегматитових чи пневматичних жилах. Колір |
|
|
мінералу чорний, рідше – жовтий |
|
|
Сировина для виготовлення ртуті і сполук, з неї виготовляють червону |
|
Кіновар HgS |
фарбу. Малиново-червоного кольору з металевим блиском. Утворюється |
|
|
в гарячих водних розчинах |
|
|
Основна сировина барієвих виробництв. Колір мінералу білий, сірий з |
|
Барит (важкий |
відтінками (червоний, жовтий, бурий, блакитний, зелений). Утворюється |
|
шпат), BaSО4 |
в гарячих розчинах, також магматичне і осадочне походження. Вміст |
|
|
BaSО4 в концентратах 80-85 – 90-95 % |
|
Сподумен |
Важлива літієва сировина |
|
|
||
|
|
|
Берил |
Важливий мінерал берилію. Колір різний. Також як дорогоцінне каміння |
|
(аквамарин, смарагд) |
||
|
||
|
|
Додаток В
Таблиця В.1
|
|
|
|
|
|
128 |
||
Класифікація домішок води і методи їх видалення |
|
|
||||||
Фазова |
Гетерогенні системи |
Гомогенні системи |
||||||
характеристика |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||
I група |
|
II група |
III група |
|
IV група |
|||
|
|
|
||||||
Фізико-хімічна |
Суспензії |
|
Золи і високо- |
Молекулярно- |
|
Речовини, що |
||
характеристика |
(суспензії, |
|
молекулярні |
розчинні |
|
дисоціюють на |
||
|
емульсії) |
|
сполуки |
речовини |
|
іони |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розміри частинок, |
10–1 |
|
10–3 |
10–7 |
|
10–8 |
||
см |
|
|
|
|
|
|
|
|
Характерні |
Крупна суспен- |
|
Органо- |
|
|
катіони; |
||
представники |
зія; дрібна сус- |
|
мінераль |
|
|
|
||
Летючі речовини і гази; |
||||||||
забруднень |
пензія; планк- |
|
ні гумусні |
|||||
|
органічні речовини |
|||||||
|
тон; бактерії |
|
речовини; |
|||||
|
|
Речовини, продуковані |
||||||
|
|
|
|
віруси |
||||
|
|
|
|
мікроорганізмами |
||||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
||
Методи видалення |
Механічне розді |
|
Ультрафіль- |
Гіперфільтрація |
||||
домішок з води |
лення; відстою- |
|
трація |
|
|
|
||
|
вання; фільтра- |
|
|
|
|
|
||
|
ція; коагуляція |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
десорбція газів і |
|
переведення |
|
|
|
|
|
|
летючих речовин; |
|
іонів в мало- |
|
|
|
|
|
|
евапорація |
|
розчинні |
|
|
|
|
|
|
важколетючих |
|
з’єднання |
|
|
Окислення хлором, озоном, перманганатом і іншими окислювачами |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
||
|
адгезія на |
|
|
адсорбція на |
адсорбція на |
|
фіксація на |
|
|
гідроокислах |
|
|
гідроокислах і |
активованому |
|
твердій фазі |
|
|
зернистих і |
|
|
дисперсних |
вугіллі й інших |
|
іонітів |
|
|
високодисперс- |
|
|
мінералах |
матеріалах |
|
|
|
|
них матеріалах |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Агрегація за допомогою флоку- |
асоціація молекул |
|
моляризація і |
||||
|
лянтів (аніонних і катіонних) |
|
|
комплексоутв |
||||
|
|
|
|
|
|
|
орення |
|
|
|
|
|
|
|
|||
Методи групового |
Флотація |
- |
екстракція |
|
Сепарація |
|||
контролю процесів |
|
|
|
|
органічними |
|
іонів при |
|
технології |
|
|
|
|
розчинниками |
|
різному |
|
очищення |
|
|
|
|
|
|
фазовому |
|
|
|
|
|
|
|
|
стані |
|
|
Електроліз |
Електрофоре- |
Біохімічний |
|
Використання |
|||
|
синьозелених |
тичні методи; |
розпад |
|
рухливості |
|||
|
водоростей; |
вірусоцидна |
|
|
іонів в |
|||
|
бактерицидна дія |
дія |
|
|
електри |
|||
|
|
|
|
|
||||
|
Мікроскоп, |
Електронний |
Мембрани гіперфільтраційні |
|||||
|
ультрамікроскоп |
мікроскоп |
|
|
|
|||
|
Розділення на |
Діаліз |
Поглинання світла в |
|||||
|
фільтрах: паперо- |
|
ультрафіолетовій і видимій |
|||||
|
вих, мембранних |
|
області |
|||||
|
Седіментаційний |
Релєєвське |
|
|
|
|||
|
аналіз |
розсіювання |
|
|
|
Додаток Г
Таблиця Г.1
|
129 |
|
Способи очищення стічних вод |
|
|
Методи |
Схеми, обладнання, приклади |
очищення |
|
Відстоювання, |
Найдоступніші прийоми очищення від великодисперсних |
освітлення |
часток і застосовуються як перша стадія в загальній схемі |
|
очищення стоків. Використовується типове обладнання – |
|
відстійники, сита, фільтри. Відцентрову очистку від |
|
грубих домішок проводять головним чином у |
|
гідроциклонах |
Коагуляція, |
Пропонується коагулянт дозувати безпосередньо перед |
фільтрація |
поданням стоків на фільтр. Найефективнішими |
|
фільтруючими матеріалами є комбінація з шарів |
|
керамзиту (3,3-2,3 мм), аглопориту (2,3-1,25 мм), та |
|
кварцового піску (1,25-0,77 мм) розміщених зверху вниз. |
|
Висота кожного шару – 0,5 м. Як коагулянти застосовують |
|
хлориди та сульфати алюмінію і заліза, органічні |
|
флокулянти |
|
|
Нейтралізація |
На хімічних заводах існують, як правило, |
стоків |
загальнозаводські або локальні станції нейтралізації, де |
|
кислотні стоки нейтралізують вапняком чи вапном. Цей |
|
спосіб вимагає побудови відстійників |
|
(шламонакопичувачів) і очищення стоків іншими |
|
методами |
Осадження |
Зі стоків хімічних, машинобудівних, металургійних |
важких металів |
заводів, радіозаводів, які містять важкі метали – Zn, Сu, |
|
Сr, Nі, Sn, Мn, Hg – їх осадження здійснюють шляхом |
|
відстоювання з накопиченням твердої фази (з можливим |
|
використанням як мікродобрив). Хром перед осадженням |
|
переводять в 3-й валентний стан (гальванічні |
|
виробництва) |
Обробка хлором, |
У питну та стічні води окисники вводять для видалення |
озоном |
прикусів, запахів, знезараження. При озонуванні |
|
відмирають синьо-зелені водорості, руйнуються |
|
пестициди, ПАР, відбувається ефективна очистка від |
|
гумусових речовин, канцерогенних вуглеводнів, фенолів, |
|
ціанідів, роданідів, нітросполук та ін. |
Продовж. додатка Г1
Методи |
Схеми, обладнання, приклади |
130
очищення |
|
Мембранні |
Гіперфільтрація (зворотній осмос) – процес розділення |
методи. |
розчинів фільтруванням через мембрани, пори яких |
Гіперфільтра- |
діаметром близько 1 мкм пропускають молекули води, але |
ція |
непроникні для гідратованих іонів солей або |
|
недисоційованих молекул. Процес проводять за допомогою |
|
полімерних мембран – ацетилцелюлозних, поліамідних та ін. |
|
Тиск при фільтруванні повинен перевищувати осмотичний і |
|
може досягати 5-10 МПа при концентрації солі 20-30 г/дм3. |
|
Селективність мембран досягає 99 %. Можуть |
|
застосовуватись для очищення стоків целюлозно-паперових, |
|
нафтохімічних, інших виробництв |
Адсорбція, |
Адсорбція – один з найефективніших способів очистки |
іонообмін |
(доочистки) від органічних домішок. Процес здійснюють |
|
перемішуванням води з адсорбентом (тирса, зола, торф, |
|
глини, кокс). Установки багатоступеневі, піддаються |
|
обчисленню. На локальних установках активованим вугіллям |
|
адсорбуються феноли, хлорбензол, анілін, хлорал, |
|
малеїновий ангідрид, пінидін, саліцилова кислота (Київський |
|
комбінат волокна, Рубіжанський, Сєвєродонецький, |
|
Шосткинський заводи). Вугілля регенерують термічним |
|
методом. На мінеральних адсорбентах, коагулянтах |
|
(гідроксиди заліза, алюмінію) адсорбуються барвники, |
|
детергенти (Київський водопровід), радіоактивні речовини. |
|
Іонообмінними смолами виводять з води метали |
Електричні |
Розрізняють три напрямки електрохімічної очистки води: |
методи |
електродіаліз, електрофільтрація, електроліз. Очищення |
|
електродіалізом засноване на різниці чисел переносу іонів у |
|
воді та мембрані. Розділення проводять в електродіалізаторі |
|
під дією постійного струму. Електродіалізатори розділені |
|
почергово катіоновими та аніоновими мембранами |
|
(пропускають відповідно лише катіони або аніони). З одного |
|
ряду камер виводиться концентрований розчин, а з іншого – |
|
знесолена вода. Ступінь знесолення на одному рівні 20-30 %. |
|
Селективність мембран – до 98 %, електроопір 2-12 ом/см2 |
Біохімічні |
Вивчено і виділено численні штами бактерій – деструкторів |
методи |
синтетичних органічних речовин – нітросполук, амінів, ПАР, |
|
барвників, гетероциклів, фенолу, етиленгліколю, |
|
формальдегіду ціанідів, сульфідів та ін. Здійснюють у полях |
|
зрошення, біологічних ставках, біологічних фільтрах, |
|
аеротенках. Створені біоконвейєри очистки води, що |
|
дозволяє проводити очистку розчинів будь-якої концентрації |
|
із заданою якістю |
|
Додаток Д |