8. Система поточного і підсумкоВоГо контролю знань

Важливим елементом навчального процесу при вивченні дисципліни «Фінанси» є поточний та підсумковий контроль рівня знань студентів, що свідчить про засвоєння вивченого матеріалу, рівень підготовки студентів для виконання передбачених завдань. Контроль знань дозволяє оцінювати та вимірювати здобуті студентами в процесі навчання знання, уміння та навички, відіграє важливу роль у забезпеченні належного рівня підготовки фахівців.

У процесі поточного контролю здійснюється перевірка засвоєння студентами програмного матеріалу, набуття ними вмінь та навичок щодо володіння конкретними методичними підходами для здійснення відповідних розрахунків, здатності самостійного опрацювання окремих тем, публічного та письмового викладу конкретних питань дисципліни.

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

• систематичність роботи на семінарських (практичних) заняттях;

• активність роботи на семінарських заняттях;

• виконання практичних завдань;

• виконання завдань для самостійного опрацювання;

• підготовка, написання та презентація реферату, доповіді на конференцію;

• підготовка, написання та захист курсової роботи;

• виконання контрольних завдань.

Поточний контроль здійснюється шляхом опитування студентів, прийняття виконаних завдань та робіт на практичних заняттях, обговорення доповідей (виступів) за темами семінарських занять та рефератами, проведення контрольних робіт.

Поточний контроль здійснюється у двох формах:

• контроль систематичності та активності роботи студентів протягом семестру при вивченні програмного матеріалу дисципліни;

• проміжний контроль.

Систематичність та активність роботи студентів протягом семестру контролюється за такими напрямами:

• регулярність відвідування семінарських занять;

• виступи на семінарських заняттях;

• участь у обговоренні питань відповідної теми;

• відповіді на запитання викладача;

• результативність експрес-тестування та експрес-опитування;

• підготовка аналітичних оглядів та рефератів з окремих питань;

• участь у студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах за напрямами, що відповідають тематичній спрямованості дисципліни;

• участь у роботі студентської наукової секції кафедри фінансів УАБС НБУ.

Проміжний контроль здійснюється шляхом проведення контрольних робіт, колоквіумів та ректорської контрольної роботи за окремими темами дисципліни.

Завдання для проміжного контролю комплектуються з теоретичних питань, задач (розрахунково-аналітичних завдань) та тестів з відповідних тем, і є невід’ємною складовою методичного комплексу дисципліни.

Контроль самостійної роботи студентів з дисципліни передбачається на основі застосування наступних форм:

• перевірка здатності самостійно працювати над засвоєнням основних тем та питань дисципліни;

• перевірка конспектів лекцій за темами курсу, що виносяться на самостійне опрацювання;

• перевірка завдань, що самостійно виконуються студентами при підготовці до семінарських та практичних занять;

• перевірка повноти розкриття теми реферату, доповіді на наукову конференцію;

• перевірка якості написання курсової роботи;

• проведення тестування, виконання розрахунково-аналітичних завдань за темами навчальної дисципліни.

Підсумковий (семестровий) контрольздійснюється у формі іспиту в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Підсумковий контроль у формі іспиту передбачає оцінку знань студентів з теоретичної підготовки та виконання практичних завдань. На іспит виносяться вузлові питання програми та типові задачі, що потребують вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач.

Об’єктом контролю знань у формі іспиту є результати виконання екзаменаційних завдань.

Іспит здійснюється в за білетами, затвердженими на засіданні кафедри фінансів. Кожен екзаменаційний білет містить два теоретичних питання, одне практичне завдання.

Оцінювання видів поточної та підсумкової роботи студентів здійснюється за бальною шкалою в залежності від рівня знань.

Зазначені форми контролю тісно взаємопов’язані та здійснюються таким чином, щоб стимулювати ефективну роботу студентів протягом семестру та забезпечити об’єктивне оцінювання їх знань.

За результатами оцінювання засвоєння студентами теоретичного матеріалу та виконання практичного завдання визначається рівень засвоєння програмного матеріалу та виставляється диференційована підсумкова оцінка за бальною шкалою, яка характеризує успішність студента (табл. 6).

Таблиця 6 – Критерії оцінювання поточної роботи студентів денної форми навчання

№ з/п	Види роботи	Модуль1 Обмеження по видам робіт, к-ть	МОДУЛЬ2 Обмеження по видам робіт, к-ть	Ціна роботи, балів	Максимальна кількість балів
1	Участь в семінарському (практичному) занятті – відповідь на питання, виступ, доклад, розв’язок практичних завдань)	2	2	0–5	20
2	Виконання поточної контрольної роботи	1	1	0–10	20
3	Виконання модульної контрольної роботи	1	1	0–10	20
4	Підготовка, написання та презентація реферату за обраною тематикою	1	–	0–10	10
5	Виконання індивідуального завдання (критичний огляд наукових публікацій)	–	1	0–10	10
6	Активна участь в роботі малими групами, рольових іграх, кейс-методі	–	1	0–10	10
7	Активна участь на заняттях	–	1	0–10	10
*Науково-дослідна робота студента (*додатково)		–	–	0–10	10
Разом :		–		–	100

Рівень знань студентів денної форми навчання оцінюється за такими критеріями згідно виду роботи:

1. За участь в семінарському (практичному) занятті – відповідь на питання, виступ, доклад, розв’язок практичних завдань); за виконання поточної контрольної роботи; виконання індивідуальних занять курсу; за підготовку, написання та презентацію реферату за обраною тематикою або критичний огляд наукових публікацій:

1. “5 балів” – студент дає обґрунтовані, глибокі й теоретично правильні відповіді на поставлені питання; демонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні висновки та узагальнення, здатність висловлювати та аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані, які потверджують тези відповіді на питання; демонструє знання законодавчих актів України, інструкцій, підручників, посібників, відповідь на практичне завдання складається з правильного арифметичного результату, логічного теоретичного обґрунтування виконаних розрахунків .

2. “4 бали” – студент володіє знаннями матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені незначні помилки у формулюванні термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, що в цілому не призводить до викривлення сутності, практичне завдання розв’язує правильно, але надане поверхове теоретичне обґрунтування; або: хід розв’язання правильний, теоретичне обґрунтування зроблене, але є арифметична помилка у розрахунках.

3. “3 бали” – студент неправильно відповідає на поставлене питання, демонструє оволодіння тільки основною частиною програмного матеріалу, у нього виникають труднощі при аналізі фінансових процесів та явищ. Студент допускає суттєві помилки при вирішенні практичних завдань, неспроможний дати пояснення виконаних розрахунків.

4. “0 балів” – студент допускає неправильні відповіді або зовсім не відповідає на питання. У відповіді на питання відсутні необхідні докази та аргументи. Зроблені висновки не відповідають загально визначеним, є помилковими. Студент зовсім не розв’язує задачі або розв’язує її неправильно.

Результати оцінки участі у практичному (семінарському ) занятті та виконання поточної контрольної роботи, виконання індивідуальних занять курсу, підготовці і презентації реферату оцінюється в 0, 3, 4, 5 балів.