9.Індивідуальні завдання

Для дисципліни «Господарське процесуальне право» не передбачено.

10. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

При викладанні даної дисципліни «Господарське процесуальне право» застосовуються такі методи навчання, як лекції, семінарські та практичні заняття, а саме:

1) проблемні лекції – лекційні заняття, спрямовані на викладення теоретичного матеріалу з шляхом розвитку логічного мислення студентів, що характеризуються обмеженням питань, які розглядаються, трьома-чотирма ключовими проблемами та акцентуванням уваги на матеріалі, що не знайшов відображення у базових підручниках та навчальних посібниках. При проведенні проблемної лекції перед студентами ставляться проблемні питання, характеризуються напрямки та методи їх вирішення та пропонуються можливі варіанти вирішення;

2) оглядові лекції – лекційні заняття, спрямовані на викладення теоретичного матеріалу шляхом характеристики основних питань теми, ступеня їх наукової розробки, огляду навчальної, наукової, монографічної та періодичної літератури з обраної теми, а також особливостей застосування теоретичних напрацювань на практиці. При проведенні оглядових лекцій, як правило, використовується аналіз зарубіжного та історичного досвіду розвитку та дослідження тих чи інших правових явищ;

3) міні лекція – метод викладення теоретичного матеріалу, що використовується під час проведення індивідуально-консультативної роботи, а за необхідності, як виняток, – і під час проведення семінарських та практичних занять. Міні-лекція являє собою невеликий за часом (5-10 хвилин) виступ викладача, спрямований на більш глибоке викладання матеріалу, що не охоплюється планом лекційних занять і спрямоване на формування комплексних уявлень студентів про основні проблеми курсу. Під час проведення міні-лекції використовуються елементи імпровізаційності, дискусійності, проблемності та оглядовості;

4) робота в малих групах – метод активізації роботи студентів, що використовується у процесі проведенні семінарських та практичних занять, а також самостійної роботи студентів при підготовці до таких занять. Особливість роботи в малих групах полягає в умовному поділі групи на невеликі (3-5 студентів), перед якими ставиться індивідуальне завдання та пропонуються можливі напрямки його вирішення. Студенти у складі малої групи самостійно розподіляють між собою функції, спрямовані на досягнення загальної мети, а після виконання завдання звітують перед викладачем та академічною групою про хід виконання завдання та одержані результати;

5) семінари-дискусії – семінарські заняття, спрямовані на заохочення індивідуальної та колективної роботи студентів та розвиток їх логічного мислення. Семінар-дискусія проводиться шляхом постановки перед студентами проблеми, що не має однозначного вирішення, та розгляду цієї проблеми шляхом вибору оптимального рішення з числа запропонованих студентами або, як виняток, – викладачем;

6) метод мозкового штурму – метод активізації процесу навчання, що застосовується переважно під час проведення семінарських та практичних занять, а також індивідуально-консультативної роботи, і полягає у постановці перед групою студентів проблеми та її самостійному вирішенні студентами за короткий проміжок часу. Результати проведеної роботи аналізуються групою разом з викладачем;

7) метод аналізу конкретних ситуацій (кейс-метод) – метод активізації процесу навчання, що застосовується при проведенні семінарських та практичних занять, а в окремих випадках – і при проведенні лекційних занять, і полягає у поглибленому вивченні навчального матеріалу шляхом різнобічного аналізу конкретних життєвих ситуацій, що ілюструють теоретичні напрацювання курсу;

8) метод презентацій – метод активізації навчального процесу, що полягає у виступі студентів перед аудиторією зі звітом про виконану індивідуальну чи групову роботу, у якому окреслюються основні досягнення та результати проведеної роботи;

9) метод рольових ігор – метод активізації навчального процесу, що використовується під час проведення семінарських та практичних занять і полягає у моделюванні життєвої ситуації, що потребує юридичної кваліфікації, розподілі ролей між студентами та інсценізації розвитку та вирішення цієї ситуації.

Основними навчальними технологіями, що застосовуються для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни «Господарське процесуальне право» є проблемні лекції, семінари-дискусії, кейс-метод. Вони застосовуються з метою заохочення студентів до більш повного та творчого освоєння курсу “Право соціального забезпечення”, сприяння самостійній пізнавальній діяльності студентів та застосуванню ними отриманих знань під час вивчення інших навчальних курсів, а також на практиці. Методики активізації процесу навчання застосовуються при проведенні як лекційних, так і семінарських та практичних занять і поділяються на імітаційні, пов’язані із створенням проблемних ігрових ситуацій, що вирішуються студентами під керівництвом викладача, та неімітаційні, пов’язані з постановкою викладачем перед студентами загальнотеоретичних проблем курсу та окресленням можливих напрямків їх вирішення.

Основні методи навчання, що використовуються під час проведення лекційних занять

№	Назва теми	Методики активізації
1.	Організаційно-правові засади господарського судочинства.	Оглядова лекція
2.	Введення в господарське процесуальне право.	Оглядова лекція
3.	Досудове врегулювання господарських спорів	Проблемна лекція
4.	Окремі питання господарського процесу	Оглядова лекція
5.	Докази і доказування в господарському процесі.	Проблемна лекція
6.	Позов у господарському процесі.	Оглядова лекція
7.	Вирішення господарських спорів у суді першої інстанції	Оглядова лекція з елементами проблемності
8.	Перегляд судових рішень в апеляційному порядку	Оглядова лекція
9.	Перегляд судових рішень в касаційному порядку.	Проблемна лекція
10	Перегляд судових рішень Верховним судом України.	Оглядова лекція з елементами проблемності
11	Перегляд рішення,ухвали,постанови господарського суду за нововиявленими обставинами.	Оглядова лекція
12	Виконання рішення,ухвали,постанови господарського суду.	Проблемна лекція
13	Розгляд господарських спорів у третейських судах.	Оглядова лекція з елементами проблемності
14	Розгляд господарських спорів у міжнародному комерційному арбітражі.	Оглядова лекція

Основні методи навчання, що використовуються під час проведення семінарських та практичних занять

№	Назва теми	Методики активізації
1.	Організаційно-правові засади господарського судочинства	Семінар-дискусія з елементами міні-лекції
2.	Введення в господарське процесуальне право	-
3.	Досудове врегулювання господарських спорів.	Семінар-дискусія з елементами методу мозкового штурму та кейс-методу
4.	Окремі питання господарського процесу.	Семінар-дискусія з елементами міні-лекції
5.	Окремі питання господарського процесу.	Семінар-дискусія з елементами кейс-методу
6.	Докази та доказування у господарському процесі	Семінар-дискусія з елементами методу мозкового штурму, робота в малих групах
7.	Позов у господарському процесі.	Семінар-дискусія з елементами кейс методу, робота в малих групах
8.	Позов у господарському процесі (практичне).	Семінар-дискусія з елементами методу мозкового штурму
9.	Вирішення господарських спорів у першій інстанції.	Семінар-дискусія з елементами кейс методу, робота в малих групах
10	Перегляд судових рішень в апеляційному порядку.	Семінар-дискусія з елементами кейс методу, робота в малих групах
11	Перегляд судових рішень у касаційному порядку.	Семінар-дискусія з елементами кейс методу, робота в малих групах
12	Перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами.	Семінар-дискусія з елементами кейс методу, робота в малих групах
13	Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду.	Семінар-дискусія з елементами кейс методу, робота в малих групах
14	Особливості провадження у справах про банкрутство.	Семінар-дискусія з елементами кейс методу, робота в малих групах
15	Особливості провадження у справах про банкрутство (практичне).	Семінар-дискусія з елементами кейс методу, робота в малих групах
16	Особливості розгляду господарських спорів у третейських судах.	Семінар-дискусія з елементами кейс методу, робота в малих групах
17	Особливості розгляду господарських спорів у міжнародному комерційному арбітражі.	Семінар-дискусія з елементами кейс методу, робота в малих групах

10. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

    Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Застосовуються такі форми поточного контролю як опитування студентів, вирішення практичних завдань, написання контрольних робіт, вирішення тестів, написання рефератів. Для студентів заочної форми навчання передбачено виконання контрольних робіт. Враховуючи результати виконання контрольної роботи, проводиться підсумковий контроль.

Система поточного та підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни “Право соціального забезпечення” має комплексний характер і поєднує національну чотирибальну систему оцінювання знань (“незадовільно”, “задовільно”, “добре”, “відмінно”) та систему оцінювання знань за правилами ECTS.

Поточне оцінювання знань студентів складається з оцінювання знань студентів, виявлених під час проведення семінарських та практичних занять, а також з модульного оцінювання знань студентів. Поточне оцінювання знань студентів ґрунтується на національній чотирибальній системі оцінювання знань:

• оцінка 5 („відмінно”) виставляється, якщо студент демонструє чітке розуміння питання, що розглядається, аргументовано викладає свою точку зору на зміст проблеми та способи її вирішення, вільно володіє понятійним апаратом та правильно його використовує, уміло користується нормативним матеріалом, демонструє знання не тільки основної але й додаткової літератури, впевнено та аргументовано відповідає на додаткові питання.

• оцінка 4 („добре”) виставляється за умов, якщо студент в основному демонструє розуміння питання, що розглядається, досить аргументовано викладає свою точку зору на зміст проблеми та способи її вирішення, вільно володіє понятійним апаратом та правильно його використовує, уміло користується нормативним матеріалом, але при цьому припускається несуттєвих помилок або неточностей.

• оцінка 3 („задовільно”) виставляється, якщо студент в основному демонструє розуміння питання, що розглядається, може сформулювати свою точку зору на зміст проблеми та способи її вирішення, в основному володіє понятійним апаратом, демонструє певне уміння у користуванні нормативним матеріалом, але при цьому припускається суттєвих помилок або неточностей, неправильно використовує окремі правові категорії або не може належним чином аргументувати свою відповідь на поставлені питання.

• оцінка 0 („незадовільно”) виставляється, якщо відповідь студента не відповідає критеріям встановленим для оцінки 3 („задовільно”) або у разі непідготовленості студента до заняття, в тому числі відмови від відповіді на питання.

За кожне доповнення в процесі заняття студент може отримати 0,5 бала. Оцінки, одержані студентами під час семінарських та практичних занять та в ході модульного контрольного оцінювання складаються наростаючим підсумком та враховуються під час підсумкового контролю знань.

Модульний контроль знань проводиться у формі письмової контрольної роботи. Кожен із варіантів контрольної роботи містить два питання, відповідь на які оцінюється за чотирибальною системою з виставленням оцінок 5 („відмінно"), 4 („добре"), 3 („задовільно") та 0 („незадовільно"). Підсумкова оцінка за модульну роботу складається із суми оцінок отриманих по кожному із питань. Максимальна оцінка за контрольну роботу -10 балів.

Максимальна кількість балів, що може бути набрана одним студентом за результатами поточного оцінювання знань – 50 балів. Додаткові бали у кількості до 5 можуть бути додані до загальної оцінки при підрахуванні поточного оцінювання у разі, якщо студент дисципліновано відвідує всі види занять, проявляє активність на семінарських заняттях, займається науковою роботою за предметом навчальної дисципліни.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів вивчення дисципліни права соціального забезпечення і здійснюється шляхом складання екзамену для студентів денної форми навчання та семестрового заліку для студентів заочної форми навчання в обсязі навчального матеріалу, визначеного програмою, і в строки, встановлені навчальним планом.