Практична робота № 6 застосовування мови запитів sql при роботі з даними бази даних

1. Навчальний матеріал

1.1. Структурована мова запитів (sql)

Доступ до даних реалізується у вигляді запитів до бази даних. Запити формулюються на стандартній мові запитів. Для реляційної бази даних – це мова SQL (структурована мова запитів), яка є стандартом інтерфейсу сучасних реляційних систем управління базами даних (СУБД).

Мова SQL не є мовою програмування у традиційному тлумаченні, тому що на ній створюються не програми, а запити. SQL – декларативна мова. Це означає, що за її допомогою можна сформулювати, що необхідно отримати, але не можна вказати, як це можна зробити. У цій мові взагалі відсутні такі оператори як: if, then, else, for, where, continue тощо.

Запит на мові SQL складається із одного або декількох операторів, які слідують один за одним і розділяються крапкою з комою.

У запитах використовуються імена, які однозначно ідентифікують об’єкти бази даних. Такими об’єктами можуть бути імена таблиць, імена стовпців, а також імена інших об’єктів бази даних, які відносяться до інших типів, наприклад, імена процедур і правил.

Поряд із простими використовуються складні імена. Наприклад, кваліфікаційне ім’я стовпця визначає ім’я стовпця та ім’я таблиці, до якої він належить (Працівник.ТабельнийНомер).

Мова SQL не відрізняє прописних і рядкових літер. Для ідентифікації таблиць і стовпців заборонено використовувати ключові слова мови та імена функцій.

Оператори починаються із ключового слова-дієслова і закінчуються символом «;». Записуються оператори у вільному форматі і можуть розміщуватися у декількох рядках.

Роздільником лексичних одиниць можуть бути:

• один або декілька пробілів;

• один або декілька символів табуляції;

• один або декілька символів нового рядка.

1.1.1. Основні оператори визначення даних

CHAR(n)│TEXT(n) – символьний рядок фіксованої довжини із n символів (0<n<256).

VARCHAR(n) – символьний рядок несталої довжини, яка не перевищує n символів (0<n<4096). Конкретне значення n визначається типом СУБД.

INTEGER – ціле число (звичайно до 10 цифр і знак) Конкретне значення визначається типом СУБД.

SMALLINT – «коротке ціле» (звичайно до 5 цифр і знак). Конкретне значення визначається типом СУБД.

DECIMFL(p, q) – десяткове число, яке має p цифр (0<p<16) і знак. За допомогою q задається число цифр праворуч десяткової крапки (q<p). Якщо q=0, то воно може бути опущено.

DATE – дата у форматі, визначеному спеціальною командою. За умовчанням формат mm/dd/yy.

TIME – час у форматі, визначеному спеціальною командою. За умовчанням формат hh.mm.ss.

DATETIME – комбінація дати і часу.

MONEY – гроші у форматі, який визначає символ грошової одиниці ($, €, руб., грн.), його розміщення, точність дробової частини і умови для показу грошового значення.

LOGIC (TRUE, FALSE) – два значення логічної функції: ІСТИНА, ФАЛЬШ (ТАК, НІ).

1.1.2. Основні ключові слова-дієслова

CREATE – створити.

CREATE DATABASE – створити базу даних.

CREATE TABLE – створити таблицю.

CREATE INDEX – створити індекс.

SELECT – вибрати дані із бази даних.

INSERT – додати дані у базу даних.

INNER JOIN – об’єднати записи із двох таблиць, якщо поєднані поля цих таблиць містять однакові значення.

UPDATE – поновити дані.

DELETE – видалити дані.

GRANT – дозволити (надати привілею користувачу).

REVOKE – відмінити привілею користувача.