- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Державний економіко-технологічний університет транспорту
- •Кафедра суспільні та гуманітарні науки
- •Історія української культури
- •Змістовний модуль 1.
- •Тема 1. Поняття і сутність культури. Проблеми дослідження української культури Лекція 1
- •1. Сутність поняття культури, його функції
- •2. Методологічні засади розуміння національної культури
- •3. Методологічні проблеми дослідження історії української культури
- •Проблеми періодизації української культури
- •Тема 2. Передумови виникнення української культури. Стародавня культура східних слов’ян Лекція 1
- •Культура залізного віку на Україні. Кочові племена кіммерійців, скіфів та сарматів
- •Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї
- •4. Основні етапи розвитку давньослов’янської культури. Художня та матеріальна культура східних слов’ян.
- •5. Міфологія та релігійні вірування східнослов’янських племен
- •Тема 3. Культура Київської Русі. Лекція 1.
- •1. Суспільно-історичні передумови формування держави східних слов’ян
- •3. Розвиток науки та освіти в добу Київської Русі. Книжкова справа та література
- •4. Містобудування, архітектура та образотворче мистецтво доби Київської Русі
- •5. Культура Галицько-Волинського князівства.
- •6. Образотворче та ужиткове мистецтво Галицько-Волинського князівства
- •Змістовний модуль 2.
- •Релігійна ситуація на Україні в період Литви та Польщі.
- •3. Острозький осередок як альтернатива латиномовним вищим учбовим закладам
- •4.Розвиток братств та братських шкіл
- •5. Образотворче мистецтво та архітектура періоду Литовсько - Польської доби
- •Тема 5. Українська культура доби козаччини. Культура та мистецтво бароко Лекція 1
- •1. Суспільно-політичні передумови формування козацького типу української культури
- •2. Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Народні думи, історичні пісні. Кобзарство
- •4. Розвиток освіти і наукових знань в Україні др. Пол. Хvіі – хvііі ст. Києво-Могилянська академія
- •5. Бароко в українській архітектурі та живописі
- •6. Українська література др. Пол. Хvіі – хvііі ст. Розвиток театру та музики в Україні др. Пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Тема 6. Українська культура кінця хvііі-хіх століття. Лекція 1
- •1. Процес формування української національної ідеї.
- •2. Формування української класичної літератури. Творчість і.Котляревського та т. Шевченка
- •3. Освіта на Україні. Роль Харківського та Київського університетів.
- •4. Розвиток українського театру, живопису, архітектури, скульптури, музики в хіх ст.
- •Тема 7. Українська культура хх століття. Лекція 1
- •1. Українське суспільне та культурне життя в першій половині хх ст.
- •2. Література й театр на тлі нових національних та соціальних реалій.
- •3. Український мистецький авангард та його доля
- •4. Українське «Розстріляне Відродження». Розвиток української культури в воєнний та повоєнний період
- •Тема 8. Розвиток української культури в умовах Незалежності Лекція 1
- •1. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси.
- •2. Здобуття державної незалежності України та її вплив на розвиток культурного життя.
- •3. Розвиток української культури в 2000-х рр
- •Вступ до дисципліни «Історія Української культури. Історія української культури від найдавніших часів і до періоду Київської Русі
- •Змістовний модуль 2. Розвиток української культури періоду пізнього Середньовіччя, Нової та Новітньої доби
- •Тема 6. Українська культура кінця хvііі-хіх століття. План
- •Тема 7. Українська культура хх століття План
- •Тема 8. Розвиток української культури в умовах незалежності
- •Тема 1. Сутність культури як цілісної системи. Функції культури – 4 год.
- •Тема 2. Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури – 3 год.
- •Тема 3. Культура Візантії як джерело формування української культури. – 3 год.
- •Тема 4. Братський рух в Україні та його значення для збереження культурної ідентичності українського народу. – 3 год.
- •Тема 5. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії. – 3 год.
- •Тема 6. Діяльність Кирило-Мефодієвського братства та її значення для культурної ідентифікації українського народу. – 3 год.
- •Тема 7. Історія культурних взаємовідносин і взаємовпливів України та Росії. – 4 год.
- •Тема 8. Ситуація культурного шоку в сучасній українській культурі . – 3 год.
- •Іу. Методичні рекомендації та вимоги щодо виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань.
- •2. Визначення структури та складання плану звіту
- •3. Написання тексту звіту та його оформлення.
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Додаткова:
- •Тетяна Степанівна Бердій
Тема 8. Ситуація культурного шоку в сучасній українській культурі . – 3 год.
Нині у справі самоідентифікації перед Україною стоїть надзвичайно важливе завдання подолання «культурного шоку», що пов’язане із захисною реакцією механізмів культури на процеси стрімкої та глибокої зміни координат українського суспільства. Феномен культурного шоку робить наріжним каменем культурної політики формування і утвердження нового суспільного ідеалу. В рамках стратегічного вибору України – створення демократичного суспільства європейського стандарту – складовими її суспільного ідеалу мають виступати державна самостійність, громадянське суспільство, внутрішньополітична стабільність, всебічний розвиток творчого потенціалу. Водночас збереження і безпечний розвиток української культури можливий за умови взаємодії з культурами європейської та російської спільнот, а також відкритість з боку інших культур.
Контрольні запитання
1. Що таке ситуація «культурного шоку»?
2. Які основні культурні системи впливають на розвиток сучасної української культури?
3. В чому полягає загроза ситуації «культурного шоку»?
4. Яким чином здійснюється діалог культур в ситуації «культурного шоку»?
Іу. Методичні рекомендації та вимоги щодо виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань.
Для підвищення теоретичного і методологічного рівня підготовки студентів, забезпечення поглибленого вивчення дисципліни «Історія української культури» та більш широкого ознайомлення з проблемами сучасних досліджень в галузі культурології, навчальною програмою передбачено виконання та захист студентами індивідуальних навчально-дослідних завдань. Захист результатів індивідуального навчально-дослідного завдання проводиться відповідно до графіка, визначеного навчальним планом та викладачем. Вибір теми індивідуального навчально-дослідного завдання здійснюється студентом самостійно.
Завдання полягає в дослідженні проблемних питань культурології, що передбачає самостійне опрацювання літератури по одній із запропонованих тем дослідницької роботи та оформленні її результатів у формі звіту.
Виконання індивідуального навчально-дослідного завдання містить такі основні етапи:
Підбір літератури.
Спираючись на списки літератури, які подані в даному посібнику, студент підбирає собі один з підручників, який знайомить його з проблемою Зрозумівши проблему, студент використовує енциклопедичні видання, в яких подаються визначення базових понять, а також монографічні роботи, в яких детально розглянуті певні проблеми чи періоди розвитку культурологічної думки.
Вивчення наукової літератури – серйозна робота. Тому статтю або книгу варто читати з олівцем в руках, роблячи при цьому помітки.
Вивчення наукових публікацій бажано проводити за етапами:
загальне ознайомлення з твором в цілому за його заголовками;
перегляд всього змісту;
читання в порядку послідовності викладання матеріалу;
вибіркове читання будь-якої частини твору;
виписки матеріалу, який становить науковий інтерес;
критична оцінка записаного, його редагування та «чистовий» запис фрагменту тексту майбутнього звіту про виконання індивідуального науково-дослідного завдання.
Можна порекомендувати ще такий спосіб вивчення. Сторінку зошита необхідно поділити навпіл вертикальною рискою. З лівого боку робити записи з прочитаного, а з правої -–свої зауваження, виділяючи підкресленням слів важливі місця тексту.
При вивченні літератури не потрібно намагатися лише запозичувати матеріал. Паралельно необхідно обдумувати знайдену інформацію. Цей процес повинен здійснюватися протягом всієї роботи над дослідницькою темою, тоді власні думки, які виникають в ході ознайомлення з чужими роботами, слугують основою для отримання нового знання.
При вивченні літератури з вибраної теми використовується не вся інформація, а лише та, яка має безпосереднє відношення до дослідницької теми і є найціннішою і кориснішою. Таким чином, критерієм оцінки прочитаного с можливість його практичного використання в дослідницькій роботі.