- •2.1. Загальні відомості
- •2.1.1. Призначення та класифікація вимірювальних перетворювачів (вп)
- •2.1.2. Фізичні явища, що використовуються в вп
- •2.1.3. Структурні схеми вп
- •2.2. Резистивні вимірювальні перетворювачі
- •2.2.1. Потенціометричні вп
- •2.2.2. Динамічні властивості лінійних потенціометричних вп
- •2.2.3. Функціональні потенціометричні вп
- •2.2.4. Переваги і недоліки потенціометричних вимірювальних перетворювачів. Шляхи подолання недоліків
- •2.2.5. Тензорезистивні вп
- •2.3. Електромагнітні вимірювальні перетворювачі
- •2.3.1. Індуктивні вп
- •Отже, намагнічувальна сила
- •Двотактні індуктивні вп. Існують дві основні схеми включення двотактних індуктивних вп: диференціальна та місткова. Розглянемо кожну з них.
- •Різниця струмів на основі (2.3.20) буде
- •Із виразу (2.3.19) витікає, що
- •Крім того, приріст l можна показати у вигляді лінійної залежності
- •Тоді (2.3.21) приводиться до вигляду
- •2.3.2. Трансформаторні індуктивні вп
- •2.3.3. Магнітопружні вп
- •2.3.4.Індукційні вп
- •2.4. Давачі Холла і магнітоопір
- •2.4.1. Фізичні основи ефекту Холла і ефекту магнітоопору
- •2.4.2. Матеріали для давачів Холла і давачів магнітоопору
- •2.4.3. Використання давачів Холла і давачів магнітоопору
- •2.5 Ємнісні вимірювальні перетворювачі
- •2.5.1. Призначення і класифікація
- •2.5.2. Принцип дії і характеристики ємнісних вимірювальних перетворювачів
- •2.5.3. Переваги і недоліки ємнісних вимірювальних перетворювачів
- •2.6. П’єзоелектричні перетворювачі
- •2.7. Теплові перетворювачі
- •2.7.1. Терморезистивні перетворювачі
- •Основні характеристики терморезистивних платинових і мідних перетворювачів
- •2.7.2. Термоелектричні перетворювачі (термопари)
- •Значення термо-е.Р.С. Деяких металів по відношенню до платини
- •2.7.3. Пірометри
- •2.8. Ультразвукові давачі
- •2.8.1. Принцип дії і призначення
- •2.8.2. Випромінювачі ультразвукових коливань
- •2.8.3. Використання ультразвукових давачів
- •2.9. Оптоелектронні перетворювачі
- •В оптичному діапазоні
- •2.9.2. Джерела випромінювання
- •Основні параметри світловодів
- •Типові характеристики малогабаритних лазерів
- •2.9.3. Приймачі випромінювання
- •Основні параметри фотоприймачів
- •2.9.4. Оптрони та оптоелектронні мікросхеми
- •Основні параметри оптопар
- •2.9.5. Індикатори для приладів відображення інформації
- •Для зручності застосування в одному корпусі виробляють не один, а потрібне число розрядів (три, чотири, шість, дев’ять і т. Д.) спільно зі схемою управління, що містить дешифратор і формувач сигналів.
- •2.9.6. Волоконно-оптичні лінії зв’язку
2.8. Ультразвукові давачі
2.8.1. Принцип дії і призначення
Робота ультразвукових давачів основана на взаємодії ультразвукових коливань з вимірюваним середовищем. До ультразвукових відносять механічні коливання, які відбуваються з частотою більше 20 000 Гц, тобто вище верхньої межі звукових коливань, що сприймаються вухом людини. Поширення ультразвукових коливань в твердих, рідинних і газоподібних середовищах залежить від властивостей середовища. Наприклад, швидкість розповсюдження цих коливань для різних газів знаходиться в межах від 200 до 1300 м/с, для рідин – від 1100 до 2000 м/с, для твердих матеріалів – від 1500 до 8000 м/с. Дуже сильно виражена залежність швидкості коливань в газах від тиску.
На межі поділу різних середовищ мають місце різні коефіцієнти відбиття ультразвукових хвиль, відповідно різна і звукопоглинальна здатність. Тому в ультразвукових давачах інформація про різні неелектричні величини отримується завдяки вимірюванню параметрів ультразвукових коливань: часу їх розповсюдження, згасання амплітуди цих коливань, фазового зсуву цих коливань.
Ультразвукові методи вимірювання відносяться до електричних методів, оскільки збудження ультразвукових коливань і приймання цих коливань виконуються електричним способом. Зазвичай для цього використовують п’єзоелементи і магнітострикційні перетворювачі. П’єзоелектричні давачі перетворюють тиск в електричний сигнал. Це прямий п’єзоефект. Він використовується в приймачах ультразвукового випромінювання. Зворотний п’єзоелектричний ефект полягає в стисканні і розтягненні п’єзокристала, до якого прикладена змінна напруга. Для збудження ультразвукових коливань і використовується цей ефект. Таким чином, п’єзоелемент може використовуватись позмінно то випромінювачем, то приймачем ультразвукових коливань.
Магнітострикційні випромінювачі ультразвуку використовують явище деформації феромагнітів в змінному магнітному полі.
Пояснимо роботу ультразвукового давача на прикладі ехолота – приладу для вимірювання глибини моря (рис. 2.8.1). При подачі змінної напруги на п’єзоелемент 1 збуджуються ультразвукові коливання, що направлені вертикально вниз. Відбитий ультразвуковий імпульс сприймається п’єзоелементом 2. Електричний прилад 3 вимірює час t між імпульсами, що посилається, і отриманим. Глибина моря пропорційна цьому часу і швидкості розповсюдження звуку у воді:
(2.8.1)
Шкала приладу градуюється безпосередньо в метрах. Аналогічно діє ультразвуковий локатор, що визначає відстань до перепони на шляху корабля в горизонтальному напрямку. Деякі тварини (наприклад, летючі миші і дельфіни) мають органи орієнтації, які діють саме за принципом ультразвукового локатора.
Ультразвукові коливання мають енергію значно більшу, ніж звукові, оскільки енергія пропорційна квадрату частоти. Крім того, порівняно просто здійснюється направлене випромінювання ультразвуку.
За допомогою ультразвукових давачів знаходять дефекти в металевих деталях: тріщини в виробах; порожнини в відливках і т.п. Ультразвукові давачі відіграють важливу роль в дефектоскопії в неруйнівних методах контролю. Крім того, ультразвукові давачі використовуються в приладах для вимірювання витрачання, рівня, тиску.