КОНСПЕКТ

з предмету

«Статистика»

студентки групи Б-2б

КТЗТ

Станкевич Анни

Тема 1. Предмет і метод статистики

1. Предмет статистики.

2. Загальні поняття про статистичну методологію.

1.

Слово «Статистика» походить від латинського «status», яке перекладається як «становище людини у суспільстві».

У наш час термін «Статистика» переважно вживається у 2-х значеннях:

• значення цифрової інформації про масові явища;

• науки, яка вивчає цю інформацію.

У зв’язку з цим основними категоріями статистики вважають: статистичну сукупність, статистичну закономірність, закон великих чисел.

Статистична сукупність – масове явище, тобто множина однакових за певними ознаками елементів. Ці ознаки можуть бути кількісними і атрибутивними, виражаються числами (вік, зріст, стаж роботи).Атрибутивними є ознаки, значення яких виражається словами.

Статистична закономірність – є відображенням послідовних і повторюваних змін явищ. Послідовність змін вказує на існування причин цих явищ. Повторювальність змін вказує, що причини змін існують тривалий час.

Виділяють чотири групи закономірності:

1-ша група закономірності динаміки – зміна явища у часі (збільшення населення);

2-га група належать закономірності структури зрушень – зміна будови явища;

3-тя група закономірності доходів – розмежування частин явища (групування людей за доходами, переконаннями);

4-та група закономірність зв’язку – зв’язок взаємна залежність між елементами явища ( залежність зарплати від продуктивності праці, попиту і пропозиції і т.д.)

Закон великих чисел вказує на те, що повторювальність змін у масових явищах виявляється лише через велике число спостережень (виробництво продуктів кожного дня може бути більшим чи меншим), виявити, чи зростають вимоги закономірно за даними великого числа днів.

Чим більше число спостережень, тим менше результат буде залежним від випадковості.

Отже, основним завданням статистики є узагальнення інформації про масові явища.

2.

Статистична методологія – це комплекс способів статистичного дослідження.

Статистичне дослідження проходить 3 стадії:

1. Збір первинної інформації про окремі одиниці сукупності і цей етап називається статистичним спостереженням;

2. Перехід від характеристики окремих одиниць до характеристики сукупності – цей етап називається статистичним зведенням;

3. Пошук закономірностей у масових явищах – цей етап називається статистичним аналізом.

Тема 2. Статистичне спостереження

1. Сутність статистичного спостереження.

2. Форми та види статистичного спостереження.

3. Помилки у статистичних спостереженнях.

1.

Статистичним спостереженням є сам процес збирання інформації. Статистичне спостереження буде якісним, якщо зібрана інформація буде точною, повною, актуальною і порівнюваною. Бути точною, значить відображати дійсний стан справ. Бути повною, значить відображати всі суттєві властивості явищ. Бути актуальною – бути своєчасною і важливою. Бути порівнювальною – значить мати однакові одиниці виміру, збиратись за однакові проміжки часу і на основі однієї методики.

Кожне спостереження проходить 3 етапи:

1. Підготовка спостереження. В межах цього етапу розв’язуються методологічні та організаційні задачі. Розв’язання методологічних задач є відповідями на питання: «Що спостерігається? Для чого спостерігається? Хто є носієм інформації? Яким способом інформацію отримати?»

Розв’язання організаційних задач є відповідями на питання: « Хто, де, коли і за які кошти проводять спостереження?»

2. Реєстрація статистичної інформації. На цьому етапі відбудовується сам процес збирання інформації, її кодування та захист.

3. Формування бази даних. На цьому етапі відбувається накопичення інформації. Для цього створюється система зберігання і система контролю за інформацією.

2.

Розділяють 3 основні форми спостереження:

1. Звітність.

2. Спеціальна організованість спостереження.

3. Реєстри.

Звітність – це форма спостереження, при якій кожен суб’єкт спостереження регулярно надає данні про свою діяльність до органів статистики у вигляді звітів.

Спеціально організовані спостереження – проводяться тоді, коли окремі сторони явищ не знаходять відображення у звітах. До таких спостережень відносять переписи, опитування, облік. Перепис є суцільним спостереженням, яке проводиться по усій території одночасно за єдиною програмою.

Опитування є вибірковим спостереженням, найчастіше воно існує у вигляді анкетного опитування.

Облік – суцільне спостереження у формі оглядів та документальних записів.

Реєстри – це перелік одиниць сукупності з наперед визначеними ознаками.

Види спостережень утворюються:

1. за часом реєстрації даних – це поточні, періодичні, одноразові спостереження.

Поточні спостереження є безперервними.

Періодичні проводяться через певні проміжки часу.

Одноразові – у разі потреби.

2. за способом отримання даних – це безпосередні і документальні спостереження.

Безпосередні – є особистим оглядом вимірювання, зважування, рахування спостерігача.

Документальні пов’язані з вивченням документів.

3.

Помилками статистичного спостереження називаються розбіжності між дійсним станом явища і його відображенням у статистичних документах.

Існують помилки репрезентативності і реєстрації.

Помилки репрезентативності виникають внаслідок невідповідності структури усієї сукупності і структури відібраної для обстеження цієї сукупності.

Помилки реєстрації виникають внаслідок викривленого запису інформації. Вони можуть бути випадковими і систематичними. Випадкові виникають від неуважності – описки, пропуски. Ці помилки спричиняють відхилення значень даних як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення. За законом великих чисел вони взаємонейтралізуються і тому не суттєво впливають на точність спостереження. Систематичні, навпаки, значно викривлюють точність бо спричинюють відхилення даних в одному напрямі. Усувають ці помилки шляхом логічного контролю,перевіряються підрахунки і порівнюються взаємопов’язані показники, інколи помилки усуваються шляхом контрольного спостереження.