
NPK_do_KK_Ukrayini_T_2_Tatsiy
.pdf
Стаття 263
33.Про відповідальність за вчинення цього злочину організованою групою див. коментар ч. 3 ст. 28 КК.
34.Про відповідальність за розбій з метою викрадення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів див. коментар до ст. 187 КК. Розбій з метою викрадення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів утворює склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 262 КК. Цей злочинвважаєтьсязакінченимзмоментувчиненнянападу, поєднаногознасильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (п. 18 зазначеної ППВСУ).
35.Про відповідальність за вимагання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, див. коментар ч. 3 ст. 189
ККі абзаци 3 і 4 зазначеної ППВСУ.
36.Суб’єктом розбою та вимагання може бути будь-яка особа, якій виповнилося 14 років.
37.Оскільки незаконне заволодіння вогнепальною зброєю (крім гладкоствольної мисливської), бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями є самостійним складом злочину, подальші їх носіння, зберігання, ремонт, передача чи збут утворюють реальну сукупність злочинів, передбачених ст. 262 та ч. 1
ст. 263 КК (абз. 1 п. 25 зазначеної ППВСУ).
38.Незаконне заволодіння радіоактивними матеріалами та подальше їх носіння, зберігання, використання тощо слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 262 КК і залежно від наслідків – частинами 1 чи 2 ст. 265 КК (абз. 2
п. 25 зазначеної ППВСУ).
39.Якщо викрадення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв або радіоактивних матеріалів та їх незаконне носіння, зберігання, передача чи збут здійснені для вчинення іншогозлочину, такідіїмаютькваліфікуватися засукупністюзлочинів, передбачених відповідною частиною ст. 262 і ч. 1 ст. 263 або ст. 265 КК, а також як готування чи замах до вчинення іншого злочину (абз. 1 п. 26 зазначеної ППВСУ).
40.За сукупністю злочинів, передбачених статтями 257 і 262 або ч. 1 ст. 263 КК, належитькваліфікуватинезаконнезаволодіннячинезаконнепридбаннявогнепальної зброї, бойовихприпасів, вибуховихречовин, вибуховихпристроїваборадіоактивних матеріалів, вчинені з метою організації банди чи використання цих предметів члена-
ми вже існуючої банди (абз. 2 п. 26 зазначеної ППВСУ).
Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
1. Носіння, зберігання, придбання, передача чизбутвогнепальної зброї(крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу –
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
501

Розділ ІХ. Злочини проти громадської безпеки
2.Носіння, виготовлення, ремонтабозбуткинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу –
караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
3.Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здалаорганамвладизброю, бойовіприпаси, вибуховіречовиниабовибуховіпристрої.
(Стаття263 уредакціїзаконівУкраїни№270-VI від15 квітня2008 р. та№5064-VI від 11 серпня 2012 р.)
1.Суспільна небезпечність незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами полягає в тому, щовоностворює сприятливі умови для вчинення злочинів із використанням зазначених предметів.
2.Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, є вогнепальна зброя (крім гладкоствольноїмисливської), бойовіприпаси, вибуховіречовиниівибуховіпристрої. Він тотожний предмету злочину, передбаченого ч. 1 ст. 262 КК.
3.Предмет злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК, – кинджали, фінські ножі, кастети та інша холодна зброя.
4.До холодної зброї належать пристрої та предмети, конструктивно призначені для ураження живої чи іншої цілі за допомогою м’язової сили людини чи механічного пристрою (може бути холодною ручною та холодною метальною) (п. 8.11 наказу МВС«ПрозатвердженняІнструкціїпропорядоквиготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення тавикористаннявогнепальної, пневматичноїіхолодноїзброї, пристроїввітчизняноговиробництвадлявідстрілупатронів, спорядженихгумовими чианалогічнимизасвоїмивластивостямиметальнимиснарядаминесмертельноїдії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» від
21 серпня 1998 р. № 622).
Холодна зброя – це предмети, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що справляють колючий, колючо-рі- жучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, фінський ніж, кинджал, арбалет, нунчаку, кастеттощо) (п. 8 ППВСУ«Просудовупрактикувсправах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховимипристроямичирадіоактивнимиматеріалами» від
26 квітня 2002 р. № 3).
5.Кинджали – це колючо-рубаюча і колючо-ріжуча зброя; фінські ножі – колючоріжуча зброя, а кастети – ударно-роздроблююча зброя.
6.Навідмінувідвогнепальноїзброїзастосуванняхолодноїзброїіїїдіянепов’язані
звикористанням вибухових речовин і ураження цілей досягається безпосереднім впливом спеціально пристосованої поверхні зброї.
7.Зброя, бойові припаси, вибухові речовини тавибухові пристрої як предмет злочину, передбаченогост. 263 КК, маютьбутипридатнимидовикористаннязацільовим призначенням (п. 10 зазначеної ППВСУ).
502

Стаття 263
8.Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, полягає у носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонті, передачі чи збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, а злочину, передбаченого ч. 2 цієї статті, – у носінні, виготовленні, ремонті або збуті кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без зазначеного дозволу.
9.Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї(крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуваннюособоюбезпосередньоприсобі(вруках, одязі, сумці, спеціальномуфутлярі, транспортному засобі тощо) (абз. 2 п. 11 ППВСУ).
10.Піднезаконнимзберіганнямвогнепальноїзброї(крімгладкоствольноїмисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці (абз. 1 п. 11 зазначеної ППВСУ).
11.Незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід вважати дії, пов’язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку – в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержанняякподарунок, навідшкодуванняборгутощо(п. 12 зазначеноїППВСУ).
12.Злочин є закінченим, якщо виготовлений предмет може бути використаний як зброя, боєприпаси, вибухові речовини або вибуховий пристрій незалежно від незавершеності тих чи інших частин або оздоблювальних (оброблювальних) робіт.
13.У зв’язку з тим, що гладкоствольна мисливська зброя не належить до предмета злочину, передбаченого ст. 263 КК, її виготовлення необхідно кваліфікувати за наявності інших необхідних умов за ст. 203 КК як зайняття забороненими видами господарської діяльності.
14.Під незаконною передачею вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід розуміти надання цих предметів іншій особі у володіння, для тимчасового зберігання чи використання за цільовим призначенням без передбаченого законом дозволу (п. 15 за-
значеної ППВСУ).
15.Незаконний збут холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойовихприпасів, вибуховихречовинабовибуховихпристроївполягаєвумисній передачі їх іншій особі поза встановленим порядком шляхом продажу, обміну, дарування, сплати боргу тощо (п. 16 зазначеної ППВСУ).
16.Поводження зізброєю, бойовимиприпасами, вибуховими речовинами абовибуховими пристроями, передбачене ст. 263 КК, тягне за собою кримінальну відповідальність лише у випадках, коли воно здійснюється без передбаченого законом дозволу, тобтоєнезаконним. Виннийнемаєнідійсного, ніуявногоправанаїхздійснення. Дозвіл на право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передачу та збут зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв видається
503

Розділ ІХ. Злочини проти громадської безпеки
певними державними органами, передбаченими законом. Дозвіл на право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт та збут зброї, бойових припасів та вибухових речовин надається органами МВС, які здійснюють дозвільну систему. Військовослужбовцям, працівникам МВС та співробітникам СБУ дозвіл на носіння вогнепальної зброї видають відповідні начальники.
17.При вирішенні питання, чи є незаконними носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), а також носіння, виготовлення, ремонтабозбутхолодноїзброї, бойовихприпасів, вибуховихречовинабо вибухових пристроїв, судам необхідно керуватися Положенням про дозвільну систему (затверджене ПостановоюКМУвід12 жовтня1992 р. №576 знаступними змінами), Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасівдозброїтавибуховихматеріалівтаіншиминормативно-правовимиактами.
Питанняпровідповідальністьзанезаконнідіяннязізброєю, бойовимиприпасами, вибуховими речовинами, радіоактивними матеріалами осіб, які ними користуються
узв’язку зі службовою діяльністю, вирішуються з урахуванням нормативних актів (інструкцій, правил, наказів тощо), що регулюють порядок поводження з цими пред-
метами (п. 2 зазначеної ППВСУ).
18.Уразізастосуванняслужбовоюособоюприперевищеннівладиабослужбових повноважень зброї, якою вона володіла незаконно, її дії необхідно додатково кваліфі-
кувати за ст. 262 або ст. 263 КК (абз. 3 п. 13 ППВСУ «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26 грудня 2003 р. № 15).
19.Ізсуб’єктивноїстороницізлочиниможутьбутивчиненітількизпрямимумислом.
20.Цілі і мотиви цих злочинів можуть бути різними. Незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховимиречовинамиабовибуховимипристроямизметою вчинення з їх допомогою іншого злочину є ідеальною сукупністю злочинів і повинне тягти відповідальність за ст. 263 КК і за готування до іншого відповідного злочину
(п. 26 зазначеної ППВСУ).
21.Суб’єктом злочинів може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.
22.Під добровільною здачею органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, яка згідно з ч. 3 ст. 263 КК є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, необхідно розуміти такі дії, коли особа, маючи можливість і надалі зберігати будь-який із зазначених предметів, незалежно від мотивів за власним бажанням передає його відповідному державному органу.
Стаття 2631. Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв
1. Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або незаконневиготовленнябойовихприпасів, вибуховихречовин, вибуховихпристроїв–
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
504

Стаття 2631
2.Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
3.Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, –
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
(Кодекс доповнено статтею 2631 згідно із Законом України № 5064-VI від
11 серпня 2012 р.)
1.Щодо суспільної небезпечності цього злочину див. коментар до ст. 263 КК.
2.Предметом злочину, передбаченого ст. 2631, є будь-яка вогнепальна зброя,
утому числі і гладкоствольна мисливська, бойові припаси, у тому числі і до гладкоствольної мисливської зброї, вибухові речовини та вибухові пристрої. Про поняття цих предметів див. коментар до ст. 262 і ч. 1 ст. 263 КК.
3.Об’єктивнастороназлочину, передбаченого ст. 2631 КК, полягаєвнезаконному виготовленні, переробці чи ремонті вогнепальної зброї або незаконному виготовленні бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв.
4.Під незаконним виготовленням вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв потрібно розуміти вчинені без передбаченого законодавством дозволу дії по їх створенню.
5.Переробкавогнепальноїзброї– цепереробленнятихчиіншихпредметівшляхом надання їм властивостей вогнепальної зброї. Таким діями, зокрема, є перероблення ракетниці, стартового, будівельного, газового пістолета, інших пристроїв, пристосованих для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостямиметальнимиснарядаминесмертельноїдії, узброю, придатнудостріль-
би тощо (п. 13 ППВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконнеповодженнязізброєю, бойовимиприпасами, вибуховимиречовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26 квітня 2002 р. № 3).
6.Злочин є закінченим, якщо виготовлений предмет може бути використаний як зброя, боєприпаси, вибухові речовини або вибуховий пристрій незалежно від незавершеності тих чи інших частин або оздоблювальних (оброблюваних) робіт. Це положення стосується і переробки вогнепальної зброї.
7.Ремонт вогнепальної зброї – це таке відновлення характерних властивостей зазначеного предмета шляхом заміни або реставрації зношених чи непридатних з іншихпричинчастин, механізмів, усунення дефектів, поломокчипошкоджень, налагодження нормального функціонування різних частин і механізмів, внаслідок якого ці предмети стають придатними до використання за цільовим призначенням (п. 14 за-
значеної ППВСУ).
8.Виготовлення, переробкачиремонтвогнепальноїзброїабовиготовленнябойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв повинно бути незаконним, тобто здійснюватися без передбаченого законодавством відповідного дозволу. Більш детально стосовно цього див. коментар до ст. 263 КК.
9.Ізсуб’єктивноїстороницізлочиниможутьбутивчиненітількизпрямимумис-
лом.
10.Цілі і мотиви цих злочинів можуть бути різними. Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або незаконне виготовлення бойових при-
505

Розділ ІХ. Злочини проти громадської безпеки
пасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв з метою вчинення з їх допомогою іншого злочину є ідеальною сукупністю злочинів і повинне тягти за собою відповідальність за ст. 2631 КК і за готування до іншого відповідного злочину.
11.Суб’єктом злочинів може бути будь-яка особа, якій виповнилось 16 років.
12.Кваліфікуючі ознаки (ч. 2 ст. 2631 КК) та особливо кваліфікуюча ознака (ч. 3 ст. 2631 КК) цихзлочинівпрокоментованіувідповіднихстаттяхЗагальноїчастиниКК.
Стаття 264. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів
Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, –
карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
1.Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він заподіює тяжкі наслідки: вчиненнязлочинівізвикористаннямзброї, загибельлюдей, спричиненняїм тілесних ушкоджень тощо.
2.Предметом злочину є вогнепальна зброя і бойові припаси (див. коментар ст. 262 КК). Проте на відміну від злочинів, передбачених статтями 262 і 263 КК, предметомцьогозлочинуможебутиігладкоствольнамисливськазброя, ібойовіпри-
паси до неї (абз. 2 п. 27 ППВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховимипристроямичирадіоактивнимиматеріалами» від26 квітня2002 р. №3).
3.Об’єктивна сторона злочину – недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
4.Відповідальність заст. 264 ККнастає увипадках зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів без додержання встановлених нормативними актами та загальноприйнятими правилами застережних заходів, які виключають можливість вільного доступу сторонніх осіб до цих предметів, а також незаконної передачі зазначених предметів іншій особі, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки
(абз. 1 ст. 27 зазначеної ППВСУ).
5.До числа таких нормативно-правових актів належать: Положення про відзнаку Президента України «Іменна вогнепальна зброя», затверджене Указом Президента Українивід29 квітня1995 р. №341/95; Положенняпродозвільнусистему, затверджене Постановою КМУ від 12 жовтня 1992 р. № 576; Положення про порядок видачі народним депутатам України та окремим посадовим особам апарату ВРУ у тимчасове користування вогнепальної зброї, її обліку і зберігання, затверджене наказом МВС від 24 липня 1996 р. № 524; Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовимитааналогічнимизасвоїмивластивостямиметальнимиснарядаминесмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затверджена наказом МВС від 21 серпня 1998 р. № 622 тощо.
506

Стаття 265
6.Злочин вважається закінченим з моменту настання загибелі людей або інших тяжких наслідків.
7.Буквальне тлумачення словосполучення «загибель людей» означає настання смерті двох чи більше осіб. У ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 3 під загибеллю людей розуміється настання смерті хоча б однієї особи. Інші тяжкі наслідки – це заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі, середньої тяжкості – двом особам
ібільше, а також великої матеріальної шкоди – будь-якій юридичній чи фізичній осо-
бі (абз. 3 п. 27 зазначеної ППВСУ).
8.Міжнедбалимзберіганням вогнепальноїзброїібойовихприпасівтазагибеллю людей або іншими тяжкими наслідками повинен бути причинний зв’язок.
9.Із суб’єктивної сторони злочин щодо самої дії або бездіяльності характеризується умислом або необережністю, а щодо наслідків можлива тільки необережна форма вини. У цілому злочин є необережним.
10.Суб’єктом злочину може бути особа, яка досягла 16-річного віку, незалежно від того, чи було зберігання будь-якої вогнепальної зброї та будь-яких бойових припасів законним чи незаконним (абз. 2 ст. 27 зазначеної ППВСУ).
Порушення військовослужбовцем правил поводження зі зброєю, а також боєприпасами, якщоцезаподіялопотерпіломутілесніушкодженняабосмерть, тягнезасобою відповідальність за відповідною частиною ст. 414 КК.
Стаття 265. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами
1.Придбання, носіння, зберігання, використання, передача, видозмінення, знищення, розпилення або руйнування радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних речовин або ядерних матеріалів, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді) без передбаченого законом дозволу –
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
2.Ті самі дії, вчинені з метою спричинення загибелі людей, шкоди здоров’ю людей, майновоїшкодиувеликомурозміріабозначногозабрудненнядовкілля, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
3.Дії, передбаченічастиноюпершоюабодругоюцієїстатті, вчиненіповторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони спричинили загибель людей, майнову шкоду у великому розмірі, значне забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки, –
караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років. Примітка. У статтях 265, 2651 цього Кодексу майнова шкода вважається заподіяною у великому розмірі, якщо прямі збитки становлять суму, яка в трис-
та і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
(Стаття 265 у редакції Закону України № 1071-V від 24 травня 2007 р.)
1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він створює загрозу настання тяжких наслідків або їх заподіює.
507

Розділ ІХ. Злочини проти громадської безпеки
2.Предметом цього злочину є радіоактивні матеріали. Їх поняття дано при аналізі злочину, передбаченого ст. 261 КК.
3.Об’єктивнастороназлочинуполягаєвнезаконному(безпередбаченогозаконом дозволу) придбанні, носінні, зберіганні, використанні, передачі, видозміненні, знищенні, розпиленні, руйнуванні радіоактивних матеріалів. Для відповідальності досить вчинення однієї з цих дій. Злочин є закінченим з моменту вчинення будь-якої з цих дій.
4.Про поняття придбання, носіння та зберігання радіоактивних матеріалів див. коментар до ст. 263 КК.
5.Під використанням радіоактивних матеріалів слід розуміти їх застосування або користування ними.
6.Передача радіоактивних матеріалів означає як різні види відчуження цих матеріалів (продаж, дарування тощо), так і віддання (вручення) їх іншій особі особисто абочерез посередника, атакож дії посередника щодоїхвіддання (вручення) длятимчасового володіння або користування (наприклад, для збереження, застави).
7.Поняття видозмінення передбачає внесення якихось змін у радіоактивні мате-
ріали.
8.Знищення радіоактивних матеріалів – це приведення їх у непридатний стан.
9.Розпилення– цедії, які розсіюють(розносять) радіоактивні матеріали уповітрі найдрібнішими частинками.
10.Руйнування передбачає пошкодження предметів, у яких перебувають радіоактивні речовини або ядерні матеріали.
11.Обов’язковоюознакоюоб’єктивноїсторонизлочинуєнезаконністьповодження з радіоактивними матеріалами, тобто поводження без передбаченого законом дозволу. Надання дозволу на поводження з радіоактивними матеріалами передбачено
внормативно-правових актах та міжнародних договорах України. Це: а) Закон «Про дозвільнудіяльністьусферівикористанняядерноїенергіїтарадіаційноїбезпеки» від 11 січня 2000 р. № 39/95-ВР; б) Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу від 3 березня 1980 р.; в) Постанова ВРУ «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 р.; г) Постанова КМУ «Про затвердження Порядку ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії» від 6 грудня 2000 р.
№ 1782.
12.Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
13.Суб’єктомцьогозлочинуможебутибудь-якаособа, якійвиповнилося16 років і яка не має передбаченого законом дозволу на поводження з радіоактивними матеріалами. Порушення правил поводження з радіоактивними матеріалами особою, яка має передбачений законом дозвіл на поводження з цими предметами, кваліфікується за ст. 267 КК при наявності всіх інших, передбачених нею ознак.
14.Про загибель людей та інші тяжкі наслідки, передбачені ч. 2 та ч. 3 ст. 265 КК, див. коментар до ст. 264 КК.
15.Донезаконногоповодженнязрадіоактивнимиматеріаламиможливийтількипрямийумисел, ащодозагибелілюдейабоіншихтяжкихнаслідків – будь-якаформавини.
16.При незаконному поводженні з радіоактивними матеріалами та умисному заподіянні ними шкоди відповідальність повинна наставити за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 265 КК і статтею про умисне спричинення шкоди життю, здоров’ю, власності, довкіллю тощо.
508

Стаття 2651
Стаття 2651. Незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію
1.Незаконневиготовленнябудь-якогоядерноговибуховогопристроючипри- строю, щорозсіюєрадіоактивнийматеріалабовипромінюєрадіаціюіможечерез свої властивості спричинити загибель людей, шкоду здоров’ю людей, майнову шкоду у великому розмірі або значне забруднення довкілля, –
карається штрафом від трьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
2.Тасамадія, вчиненазметоюспричиненнязагибелілюдей, шкодиздоров’ю людей, майновоїшкодиувеликомурозміріабозначногозабрудненнядовкілля, –
карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
3.Дії, передбаченічастиноюпершоюабодругоюцієїстатті, вчиненіповторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони спричинили загибель людей, майнову шкоду у великому розмірі, значне забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки, –
караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
(Кодексдоповненостаттею2651 згідноізЗакономУкраїни№1071-V від24 трав-
ня 2007 р.)
1.Зазначена стаття прийнята відповідно до Міжнародної конвенції про боротьбу
зактами ядерного тероризму (ратифікована Україною Законом від 15 березня 2006 р. №3533-ІV) зметоюзапобіганняактамтероризму. Злочин, неюпередбачений, створює загрозу настання тяжких наслідків або їх заподіює.
2.Предметом цього злочину є ядерний вибуховий пристрій чи пристрій, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію і може через свої властивості спричинити загибель людей, шкоду здоров’ю людей, майнову шкоду у великому розмірі або значне забруднення довкілля.
3.Поняття вибухового пристрою та радіоактивного матеріалу дано при аналізі відповідно злочинів, передбачених статтями 262 та 261 КК.
4.Під пристроєм, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію, слід розуміти такий виготовлений виріб, який здатний розсіювати радіоактивний матеріал або випромінювати радіацію і може через свої властивості спричинити загибель людей, шкоду здоров’ю людей, майнову шкоду у великому розмірі або значне забруднення довкілля.
5.Об’єктивна сторона злочину виражається у незаконному виготовленні предмета цього злочину.
Поняття незаконного виготовлення предмета злочину дано при аналізі злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.
6.Суб’єктивнастороназлочинухарактеризуєтьсяпрямимумислом. Мотивімета злочину можуть бути різними.
509

Розділ ІХ. Злочини проти громадської безпеки
7.Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.
8.Про загибель людей та інші тяжкі наслідки, передбачені ч. 2 та ч. 3 ст. 2651 КК, див. коментар до ст. 264 КК.
Поняття майнової шкоди у великому розмірі визначено у примітці до ст. 265 КК.
9.Щодонастаннямайновоїшкодиувеликомурозміріабоіншихтяжкихнаслідків можлива будь-яка форма вини.
10.Умисне їх спричинення повинно кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 2651 КК і статтею про умисне заподіяння шкоди життю, здоров’ю, власності, довкіллю тощо.
Стаття 266. Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали
1.Погроза вчинити викрадання радіоактивних матеріалів з метою примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну організацію або державу вчинити будь-яку дію або утриматися від неї, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози, –
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
2.Погроза використати радіоактивні матеріали з метою спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози, –
карається позбавленням волі на строк до п’яти років.
1.Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він викликає стурбованість щодо захищеності від небезпеки радіоактивних матеріалів, порушує безпеку у сфері поводження з цими предметами.
2.Предметом злочину є радіоактивні матеріали, їх поняття дане при аналізі злочину, передбаченого ст. 261 КК.
3.Об’єктивна сторона злочину полягає у погрозі вчинити викрадання радіоактивних матеріалів для примушення фізичної або юридичної особи, міжнародної організації або держави вчинити будь-яку дію або утриматися від неї, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
4.Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 266 КК, полягає у погрозі використати радіоактивні матеріали для спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози. Погроза має бутисправжньою тареальною іадресуватися суб’єктам, зазначеним уч. 1 ст. 266 КК.
5.Злочин вважається закінченим, якщо стане відомо про погрозу, тобто з того моменту, коли та або інша особа сприйняла погрозу.
Про поняття погрози див. коментар до ст. 258 КК, а про поняття «підстави побоюватися здійснення цієї погрози» див. коментар до ч. 1 ст. 129 КК.
6.Суб’єктивна сторона цих злочинів характеризується прямим умислом. Обов’язковоюознакоюсуб’єктивноїсторонизлочинівєспеціальна мета, асаме: примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну організацію або державу вчинити
510