Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навч_Пос_ТАПС.doc
Скачиваний:
436
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
15.5 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Що називають аеродромом?

  2. Класифікація аеродромів.

  3. Вимоги до базування авіаційних підрозділів і частин на аеродромах.

  4. Основні елементи аеродрому.

  5. Розміщення об'єктів авіаційної частини на аеродромі.

  6. Заходи безпеки при русі особового складу й техніки по аеродрому.

  7. Що таке протиповітряна оборона аеродрому?

  8. Основні сили та засоби оборони аеродромів.

  9. Основні заходи захисту від зброї масового ураження.

  10. Охорона основних об'єктів авіаційної бригади на аеродромі.

  11. Основні положення по перебазуванню.

  12. Підготовка авіаційних підрозділів і частин до перебазування.

  13. Перебазування авіаційних частин.

  14. Порядок перебазування авіаційної частини.

  15. Розрахунок необхідного часу для перебазування.

  16. Визначення необхідної кількості транспортних засобів для перебазування.

Розділ 3. Військово-повітряні сили іноземних держав

Глава 8. Основи організації та бойового застосування військово-повітряних Сил іноземних держав

§ 8.1 Призначення, завдання та організаційна структура військово-повітряних сил сша та об’єднаних військово-повітряних сил нато

Об’єднані ЗС НАТО, основна частина ЗС військово-політичного союзу NORTH ATLANTІC TREATY ORGANІZATІON. Вони створені у відповідності з рішеннями 5-ї сесії ради НАТО, яка відбулася в вересні 1950 р.

До складу ОЗС НАТО входять: об’єднані командування і передані в їх оперативне підпорядкування в мирний час або призначені для передачі на випадок війни військові формування різних видів ЗС країн-учасниць блоку. До ОЗС НАТО передані об’єднання, з’єднання та частини СВ і авіація Повітряних Сил США, Великобританії, Канади, Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Італії, Греції, Іспанії, Польщі, Угорщини, Чехії, авіація Повітряних Сил Норвегії і Данії. У військовий час і на період навчань до їх складу передаються ВМС перерахованих вище країн, а також основна частина збройних сил Норвегії, Данії, Португалії і Люксембургу. ЗС Франції, які вийшли з військової організації НАТО в 1966 р., періодично приймають участь у спільних навчаннях ОЗС НАТО в Європі, координують дії сил ППО країни з силами об’єднаної системи ППО НАТО, а також приймали участь в бойових діях НАТО в зоні Перської затоки і проти Югославії ВПС США і об’єднані військово-повітряні сили НАТО являють собою мобільний вид об’єднаних ЗС цієї організації.

По своєму призначенню, характеру і обсягу завдань, які вирішуються в складі ОВПС НАТО, виділяються дві основні складові частини - стратегічна і тактична авіація.

Перша з них характерна для військово-повітряних сил США і Франції, інші держави стратегічної авіації не мають.

Основу сучасних військово-повітряних сил НАТО складають літаки-ракетоносії, які спроможні наносити удари ядерною та звичайною зброєю по будь-якій цілі на землі, в повітрі і на морі, не заходячи в зону дії засобів ППО противника.

Досвід бойового застосування авіації країн НАТО в локальних війнах і військових конфліктах показує її спроможність в сучасних умовах виконувати важливі завдання в збройній боротьбі, значно впливати на хід і наслідки бойових дій.

Вивчення основ організації і бойового застосування військово-повітряних сил США і ОВПС НАТО дозволить авіаційним спеціалістам грамотно здійснювати ІАЗ і інші види забезпечення у відповідності з своїми посадовими обов’язками, враховувати при цьому переваги і недоліки, які були виявлені в ході ведення бойових дій.