- •Національний авіаційний університет факультет військової підготовки
- •Розділ 1. Основи бойових дій Авіації повітряних сил
- •Глава 1. Призначення, завдання, склад і організація Авіації повітряних сил
- •§ 1.1. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил
- •1.1.1. Роль і місце Повітряних Сил у загальній системі застосування Збройних Сил України. Організація та склад Повітряних Сил
- •1.1.2. Тактика авіації Повітряних Сил та її завдання
- •Військове мистецтво включає:
- •1.1.3. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил
- •§ 1.2. Організаційна структура частин авіації Повітряних Сил
- •1.2.1. Призначення, завдання та організація авіаційної бригади
- •1.2.2. Призначення, завдання та організація тилу авіаційної бригади
- •1.2.3. Призначення, завдання, склад та функції основних підрозділів забезпечення авіаційної бригади
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Основи бойового застосування авіаційних підрозділів і частин
- •§ 2.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами
- •2.1.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами
- •2.1.2. Основні форми бойового застосування авіації Повітряних Сил
- •2.1.3. Способи бойових дій і бойові порядки авіаційних частин та підрозділів
- •2.1.4. Поняття про бойову могутність авіаційних підрозділів і частин
- •2.1.5. Бойові можливості апч та їх основні показники
- •§ 2.2. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин
- •2.2.1. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин
- •2.2.2. Ступені готовності до бойового вильоту
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
- •§ 3.1. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
- •3.1.1. Суть управління і вимоги до нього
- •3.1.2. Структура системи управління авіаційними підрозділами та частинами
- •3.1.3. Основи роботи командира та штабу по управлінню апч
- •1. Робота командира і штабу при підготовці до бойових дій.
- •2. Робота командира і штабу в ході ведення бойових дій.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами
- •Глава 4. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами
- •§ 4.1. Основи бойових дій підрозділів і частин військово-транспортної авіації
- •4.1.1. Призначення та завдання військово-транспортної авіації
- •4.1.2. Бойові властивості військово-транспортних літаків
- •4.1.3. Способи бойових дій та бойові порядки апч вта
- •Форми бойових порядків:
- •4.2.2. Бойові властивості вертольотів аа
- •4.2.3. Способи бойових дій та бойові порядки підрозділів та частин аа
- •§ 4.3. Основи бойових дій авіації військово-морських сил України
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 5. Ведення бойових дій підрозділами та частинами тактичної авіації
- •§ 5.1 Основи бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації (ба)
- •5.1.1. Призначення та завдання тактичної авіації
- •5.1.2. Призначення та завдання бомбардувальної авіації
- •5.1.3. Бойові властивості літаків бомбардувальної авіації
- •5.1.4. Способи бойових дій і бойові порядки
- •Питання для самоконтролю з основ бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації
- •§ 5.2. Основи бойових дій підрозділів і частин штурмової авіації (ша)
- •5.2.1. Призначення і завдання штурмової авіації (ша)
- •5.2.2. Бойові властивості літаків штурмової авіації
- •5.2.3. Бортовий комплекс озброєння штурмовика Су-25
- •5.2.4. Способи бойових дій і бойові порядки штурмовиків
- •Питання для самоконтролю з основи бойових дій підрозділів і частин штурмової авіації
- •§ 5.3. Основи бойових дій підрозділів і частин винищувальної авіації (ва)
- •5.3.1. Призначення та завдання винищувальної авіації
- •5.3.2. Бойові властивості літаків винищувальної авіації
- •5.3.3. Способи бойових дій і бойові порядки винищувачів
- •Питання для самоконтролю з основи бойових дій підрозділів і частин винищувальної авіації
- •§ 5.4. Основи бойових дій підрозділів і частин розвідувальної авіації (ра)
- •5.4.1. Призначення, основні завдання повітряної розвідки (пр). Вимоги, які пред’являють до неї
- •5.4.2. Види повітряної розвідки
- •5.4.3. Сили, засоби і способи повітряної розвідки
- •Питання для самоконтролю з основ бойових дій підрозділів і частин розвідувальної авіації
- •Питання для підготовки до модульної контрольної роботи №1
- •Глава 6. Забезпечення бойових дій авіації
- •§ 6.1. Суть та зміст забезпечення бойових дій авіації
- •6.1.1. Суть і мета забезпечення бойових дій
- •6.1.2. Основний зміст оперативного (бойового) забезпечення
- •6.1.3. Основний зміст технічного забезпечення
- •6.1.4. Основний зміст тилового забезпечення
- •6.1.5. Основний зміст медичного забезпечення
- •6.1.6. Основний зміст морально-психологічного забезпечення
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 7. Базування та перебазування авіаційних підрозділів і частин
- •§ 7.1 Базування авіаційних підрозділів і частин
- •7.1.1. Основні поняття про аеродроми і аеродромні вузли. Класифікація аеродромів
- •7.1.2. Вимоги до базування авіаційних підрозділів і частин на аеродромах
- •7.1.3. Основні елементи аеродрому
- •Питання для самоконтролю
- •§ 7.2. Охорона та оборона аеродромів
- •7.2.1. Протиповітряна оборона аеродрому
- •7.2.2. Наземна охорона та оборона аеродрому
- •7.2.3. Маскування аеродрому
- •Питання для самоконтролю
- •§ 7.3 Перебазування авіаційних частин
- •7.3.1. Основні положення по перебазуванню
- •7.3.2. Підготовка авіаційних підрозділів та частин до перебазування
- •7.3.3. Перебазування авіаційних частин
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Військово-повітряні сили іноземних держав
- •Глава 8. Основи організації та бойового застосування військово-повітряних Сил іноземних держав
- •§ 8.1 Призначення, завдання та організаційна структура військово-повітряних сил сша та об’єднаних військово-повітряних сил нато
- •8.1.1. Роль військово-повітряних сил у реалізації національної військової стратегії сша
- •8.1.2. Призначення, завдання та організаційна структура овпс нато
- •8.1.3. Класифікація та характеристика літальних апаратів військово-повітряних сил сша та овпс нато
- •8.1.4. Основи бойового застосування стратегічної і тактичної авіації сша та овпс нато
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для підготовки до модульної контрольної роботи №2
- •Інформаційно-методичне забезпечення
- •Прийняті скорочення
Питання для самоконтролю
Що таке протиповітряна оборона аеродрому?
Мета наземної оборони та охорони аеродрому.
Основний принцип побудови наземної оборони аеродрому?
Основні способи маскування.
Основні прийоми маскування.
§ 7.3 Перебазування авіаційних частин
Сучасні операції збройних сил будь-якої держави немислимі без авіаційної підтримки. Про це каже досвід Другої світової війни, сучасних війн і конфліктів в Кореї, В’єтнамі на Ближньому Сході, Афганістані, Іраку.
Для створення авіаційних угрупувань організовується перебазування авіаційних частин. Так для проведення Білоруської наступальної операції влітку 1944 р. було створено авіаційне угрупування в складі 4-х повітряних армій в кількості до 6000 літаків. Спочатку авіація зосереджувалась на аеродромах, значно віддалених від лінії фронту, а потім за 2-3 дня до початку операції непомітно, дотримуючись радіомовлення та на малих висотах маленькими групами перелетіла на передові аеродроми.
ВПС США та країни НАТО антиіракської коаліції для проведення операції “Буря в пустелі” склали авіаційне угруповання в кількості до 2000 літаків тактичної авіації та до 60 літаків стратегічної авіації. Перебазування виконувалося з континентальної частини США. Довжина маршруту склала до 12000-15000 км. Переліт через Атлантичний океан виконувався з невеликими дозаправками в повітрі. Оперативні аеродроми для тактичної авіації знаходилися на відстані 400-700 км від кордонів Іраку. В ході бойових дій, завоювавши панування в повітрі, частина тактичної авіації була перебазована значно ближче до кодонів з Іраком, а літаки стратегічної авіації були посаджені на аеродроми Саудівської Аравії.
Таким чином, перебазування авіаційних частин є необхідною складовою частиною їх боєздатності. Частота зміни аеродромів базування авіаційних частин різних родів авіації знаходиться в прямій залежності від їх призначення та завдань, що виконуються, а також характеру дії Сухопутних військ, Військово-морських Сил, в інтересах яких діє авіація.
Найбільш маневрені повинні бути підрозділи та частини армійської авіації, штурмової та винищувальної авіації. Військово-транспортна авіація перебазовується лише в деяких рідких випадках.
Перебазування авіаційних частин на нові аеродроми є досить складним процесом і потребує високого рівня професіоналізму управління штабів та офіцерського складу ВПС. Особливе навантаження при вирішені завдань перебазування полягає на підрозділи тилу та забезпечення.
7.3.1. Основні положення по перебазуванню
Перебазування авіаційних частин це процес, у ході якого проводиться комплекс заходів по організації зміни встановленого раніше базування.
Цей процес включає:
переліт бойових та навчально-бойових літаків на новий аеродром;
перевезення особового складу, засобів наземного забезпечення, озброєння та майна авіаційних частин;
підготовку аеродрому, авіаційної та забезпечувальної техніки, систем та пунктів управління, льотного складу до виконання бойових завдань на новому місці базування;
організацію системи охорони та оборони аеродрому, захисту від зброї масового ураження та маскування.
Перебазування може виконуватись в мирних умовах, напередодні війни та в ході бойових дій.
В мирних умовах метою перебазування авіаційної частини та частин забезпечення є: зміна дислокації; набуття досвіду роботи в різноманітних умовах базування; з навчальною метою до країн, де проводяться миротворчі та гуманітарні операції.
Крім того перебазування може здійснюватися в країни, де проводяться багатонаціональні операції з врегулювання кризових ситуацій, включаючи операції із встановлення миру.
Напередодні та в ході війни метою перебазування є:
створення авіаційного угрупування у відповідності до задуму операції яка готується;
відвід авіаційної частини з-під удару авіації, безпілотних засобів противника та його сухопутних військ у разі прориву оборони;
наближення аеродромів до лінії бойового зіткнення з противником для збільшення глибини досяжності та інтенсивності бойових дій;
відвід в тил авіаційних частин для поновлення боєздатності та відпочинку особового складу.
В залежності від мети перебазування та умов бойових дій, перебазування може проводитись:
одночасно з виконанням бойового завдання, або без виконання бойового завдання;
послідовно ескадрильями, або одночасно всім складом.
Перебазування з виконанням бойового завдання виконується, як правило, в період напружених бойових дій, що дозволяє економити ресурс літаків та створює сприятливі умови для наступних дій.
Перебазування без виконання бойового завдання виконується коли авіаційне угрупування створюється завчасно, або умови перебазування не дозволяють одночасно виконувати бойове завдання ( не дозволяє тактичний радіус літаків).
Найбільш складним та трудомістким є організація та виконання перебазування частин тактичної авіації. Вони частіше змінюють дислокацію та виконують перебазування в найбільш складних умовах бойових обставин.
При цьому необхідно врахувати, що вирішальний вплив на перебазування в короткі строки здійснюють тил та підрозділи забезпечення, а також служба озброєння авіаційних частин, так як вони включають засоби наземного забезпечення, спец. автомашини, озброєння та майно цієї частини.
Тому тил і підрозділи забезпечення та служби озброєння авіаційних частин повинні бути постійно готовими до перебазування своїх сил та засобів і забезпечення в короткі строки виконання бойових завдань з нових місць базування.
В залежності від конкретних умов бойових обставин наявність транспортних засобів, віддалення аеродромів - перебазування може виконуватись:
Льотним ешелоном, в який входять літаки та вертольоти авіаційних частин (бойові, навчально-бойові);
Повітряним ешелоном, в який входять особовий склад, майно, техніка та озброєння частин і підрозділів, що перевозяться повітряним транспортом;
Наземним ешелоном, в який входять особовий склад, майно, техніка та озброєння частин і підрозділів, що перевозяться автомобільним, залізничним або водним транспортом.
При цьому основним видом транспорту для переміщення наземного ешелону частин тактичної та армійської авіації є автомобільний транспорт (коли відстань сягає до 500 км).
Для виконання завдань, поставлених перед авіаційною частиною в ході перебазування в них створюються тимчасові формування - спеціальні команди та групи, до складу яких входять необхідні спеціалісти.
Рекогносційна група створюється для визначення умов базування частини (ескадрильї) на новому аеродромі або площадці і отримання даних, необхідних командиру для прийняття рішення на перебазування.
До її складу входять офіцери штабу, озброєння, медслужби та представники тилу і підрозділів забезпечення, якщо вони перебазовуються разом з авіаційною частиною.
На новому аеродромі рекогносційна група визначає:
придатність аеродромів (площадок) для посадки літаків та вертольотів, стан льотного поля;
стан та місце розташування пунктів і систем управління і навігації;
особливості польотів в районі нового базування;
особливості виконання радіаційної, хімічної, біологічної та інженерної розвідки;
можливості розосередження авіаційної техніки, розміщення технічних позицій підготовки та ремонту літаків, позицій підготовки ракет та інших об’єктів;
санітарний стан аеродрому, зараженість хімічними та радіоактивними речовинами;
стан сховищ для особового складу;
можливості по організації охорони та оборони аеродрому, захисту від зброї масового ураження і маскування.
Крім того, рекогносційна група визначає обсяг першочергових робіт по дообладнанню аеродрому.
При організації перебазування в граничні строки, рекогносціювання аеродрому виконуються передовою командою авіаційній частині.
Передова команда (перший ешелон) частини призначається для прийому літаків і вертольотів, розміщення частини або ескадрильї, підготовки бойових дій, управління екіпажами на землі та в повітрі.
До її складу входить: основний склад штабу частини, начальники служб, комплекс обладнання та документи командного пункту, від служби озброєння - 45-50% особового складу, та 25-35% технічного майна (без ТЕЧ АТ), частина льотного складу, які не входять до складу екіпажів, котрі перелітають літаками. Начальник передової команди, як правило, є заступник командира частини. З метою підвищення мобільності при виконанні своїх функцій, передова команда може підрозділятися на дві групи: оперативну групу і групу підсилення. Оперативна група включає 15-20% особового складу, ремонтну групу зі складу ТЕЧ АТ (6-8 чоловік). В залежності від обставин група підсилення відбуває на аеродром нового базування спільно з оперативною групою або після підготовки літаків до вильоту з аеродрому попереднього базування.
Команда випуску (другий ешелон) частини призначається для забезпечення підготовки літаків та вертольотів до перельоту та їх випуску з аеродрому попереднього базування. Вона очолюються начальником штабу частини або іншою особою, призначеною командиром частини.
До команди випуску частини тактичної авіації звичайно включають: офіцерів штабу та служб, чергову зміну КП з необхідною документацію, 50-55% особового складу та 65-75% (по вазі) технічного майна служби озброєння (без ТЕЧ АТ).
Для підвищення мобільності при виконанні своїх функцій команда випуску може підрозділятися на групу випуску і групу транспортування технічного майна. Група випуску включає до 40% особового складу та майна служби озброєння
Команда транспортування майна (третій ешелон) частини включає особовий склад та майно ТЕЧ АТ (основна група спеціальних машин, ремонтна бригада для відновлення авіаційної техніки на попередньому аеродромі) та рухомі позиції попередньої підготовки ракет, а також інший склад частини, що не входить до першого і другого ешелонів.
Після підготовки літаків до вильоту, введення в дію літаків, що знаходяться в ТЕЧ АТ при виконанні регламентних робіт, особовий склад третього ешелону готується до перебазування засобів військового ремонту і відбуває на новий аеродром відповідно з планом перебазування.
При перебазування авіаційній частині з посадкою на проміжному аеродромі можуть створюватись інші групи: група супроводу (оперативна група), рухома ремонтна група ТЕЧ АТ, пошукова ремонтна група, група транспортування майна. В завдання цих груп входить зустріч, підготовка до випуску та випуск літаків і вертольотів з проміжних аеродромів.
При перебазуванні авіаційних частин в межах України, як правило, проміжних аеродромів для посадки не буде.