- •Національний авіаційний університет факультет військової підготовки
- •Розділ 1. Основи бойових дій Авіації повітряних сил
- •Глава 1. Призначення, завдання, склад і організація Авіації повітряних сил
- •§ 1.1. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил
- •1.1.1. Роль і місце Повітряних Сил у загальній системі застосування Збройних Сил України. Організація та склад Повітряних Сил
- •1.1.2. Тактика авіації Повітряних Сил та її завдання
- •Військове мистецтво включає:
- •1.1.3. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил
- •§ 1.2. Організаційна структура частин авіації Повітряних Сил
- •1.2.1. Призначення, завдання та організація авіаційної бригади
- •1.2.2. Призначення, завдання та організація тилу авіаційної бригади
- •1.2.3. Призначення, завдання, склад та функції основних підрозділів забезпечення авіаційної бригади
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Основи бойового застосування авіаційних підрозділів і частин
- •§ 2.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами
- •2.1.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами
- •2.1.2. Основні форми бойового застосування авіації Повітряних Сил
- •2.1.3. Способи бойових дій і бойові порядки авіаційних частин та підрозділів
- •2.1.4. Поняття про бойову могутність авіаційних підрозділів і частин
- •2.1.5. Бойові можливості апч та їх основні показники
- •§ 2.2. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин
- •2.2.1. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин
- •2.2.2. Ступені готовності до бойового вильоту
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
- •§ 3.1. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
- •3.1.1. Суть управління і вимоги до нього
- •3.1.2. Структура системи управління авіаційними підрозділами та частинами
- •3.1.3. Основи роботи командира та штабу по управлінню апч
- •1. Робота командира і штабу при підготовці до бойових дій.
- •2. Робота командира і штабу в ході ведення бойових дій.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами
- •Глава 4. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами
- •§ 4.1. Основи бойових дій підрозділів і частин військово-транспортної авіації
- •4.1.1. Призначення та завдання військово-транспортної авіації
- •4.1.2. Бойові властивості військово-транспортних літаків
- •4.1.3. Способи бойових дій та бойові порядки апч вта
- •Форми бойових порядків:
- •4.2.2. Бойові властивості вертольотів аа
- •4.2.3. Способи бойових дій та бойові порядки підрозділів та частин аа
- •§ 4.3. Основи бойових дій авіації військово-морських сил України
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 5. Ведення бойових дій підрозділами та частинами тактичної авіації
- •§ 5.1 Основи бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації (ба)
- •5.1.1. Призначення та завдання тактичної авіації
- •5.1.2. Призначення та завдання бомбардувальної авіації
- •5.1.3. Бойові властивості літаків бомбардувальної авіації
- •5.1.4. Способи бойових дій і бойові порядки
- •Питання для самоконтролю з основ бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації
- •§ 5.2. Основи бойових дій підрозділів і частин штурмової авіації (ша)
- •5.2.1. Призначення і завдання штурмової авіації (ша)
- •5.2.2. Бойові властивості літаків штурмової авіації
- •5.2.3. Бортовий комплекс озброєння штурмовика Су-25
- •5.2.4. Способи бойових дій і бойові порядки штурмовиків
- •Питання для самоконтролю з основи бойових дій підрозділів і частин штурмової авіації
- •§ 5.3. Основи бойових дій підрозділів і частин винищувальної авіації (ва)
- •5.3.1. Призначення та завдання винищувальної авіації
- •5.3.2. Бойові властивості літаків винищувальної авіації
- •5.3.3. Способи бойових дій і бойові порядки винищувачів
- •Питання для самоконтролю з основи бойових дій підрозділів і частин винищувальної авіації
- •§ 5.4. Основи бойових дій підрозділів і частин розвідувальної авіації (ра)
- •5.4.1. Призначення, основні завдання повітряної розвідки (пр). Вимоги, які пред’являють до неї
- •5.4.2. Види повітряної розвідки
- •5.4.3. Сили, засоби і способи повітряної розвідки
- •Питання для самоконтролю з основ бойових дій підрозділів і частин розвідувальної авіації
- •Питання для підготовки до модульної контрольної роботи №1
- •Глава 6. Забезпечення бойових дій авіації
- •§ 6.1. Суть та зміст забезпечення бойових дій авіації
- •6.1.1. Суть і мета забезпечення бойових дій
- •6.1.2. Основний зміст оперативного (бойового) забезпечення
- •6.1.3. Основний зміст технічного забезпечення
- •6.1.4. Основний зміст тилового забезпечення
- •6.1.5. Основний зміст медичного забезпечення
- •6.1.6. Основний зміст морально-психологічного забезпечення
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 7. Базування та перебазування авіаційних підрозділів і частин
- •§ 7.1 Базування авіаційних підрозділів і частин
- •7.1.1. Основні поняття про аеродроми і аеродромні вузли. Класифікація аеродромів
- •7.1.2. Вимоги до базування авіаційних підрозділів і частин на аеродромах
- •7.1.3. Основні елементи аеродрому
- •Питання для самоконтролю
- •§ 7.2. Охорона та оборона аеродромів
- •7.2.1. Протиповітряна оборона аеродрому
- •7.2.2. Наземна охорона та оборона аеродрому
- •7.2.3. Маскування аеродрому
- •Питання для самоконтролю
- •§ 7.3 Перебазування авіаційних частин
- •7.3.1. Основні положення по перебазуванню
- •7.3.2. Підготовка авіаційних підрозділів та частин до перебазування
- •7.3.3. Перебазування авіаційних частин
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Військово-повітряні сили іноземних держав
- •Глава 8. Основи організації та бойового застосування військово-повітряних Сил іноземних держав
- •§ 8.1 Призначення, завдання та організаційна структура військово-повітряних сил сша та об’єднаних військово-повітряних сил нато
- •8.1.1. Роль військово-повітряних сил у реалізації національної військової стратегії сша
- •8.1.2. Призначення, завдання та організаційна структура овпс нато
- •8.1.3. Класифікація та характеристика літальних апаратів військово-повітряних сил сша та овпс нато
- •8.1.4. Основи бойового застосування стратегічної і тактичної авіації сша та овпс нато
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для підготовки до модульної контрольної роботи №2
- •Інформаційно-методичне забезпечення
- •Прийняті скорочення
Військове мистецтво включає:
Воєнна наука
Воєнне мистецтво
Оперативне мистецтво Тактика Стратегія
Тактика авіації
ПС Тактика
видів ЗС та родів
військ
Кожний вид ЗС і рід військ, виходячи з їх особливостей, поряд з тактикою загальновійськового бою має і свою тактику.
Тактика авіації Повітряних Сил - це наука про закони, принципи, прийоми і способи ведення бойових дій авіаційними з’єднаннями, частинами і підрозділами. Вона включає тактику родів авіації: бомбардувальної, штурмової, винищувальної, розвідувальної, транспортної.
Тактика кожного роду авіація Повітряних Сил розробляється на основі загальних для них положень тактики та базується на принципах загальної тактики з урахуванням призначення, особливостей і озброєння.
Основними завданнями тактики авіації Повітряних Сил є:
визначення бойових властивостей і бойових можливостей авіаційних з’єднань, частин і підрозділів (апчз) різних родів авіації;
установлення способів бойових дій і бойових порядків АПЧЗ, а також ефективності застосування засобів ураження;
організація та здійснення взаємодії зі з’єднаннями і частинами інших видів ЗС і родів авіації;
організація гнучкого і безперебійного управління і забезпечення бойових дій;
вивчення тактики противника;
розробка тактичних вимог до нових зразків авіаційної техніки і озброєння.
Тактика авіації Повітряних Сил творчо змінюється у відповідності з новими бойовими обставинами, постійно шукає досконаліші способи бойових дій і тактичні прийоми.
Тактика авіації Повітряних Сил розвивається під впливом різних факторів. Серед них найбільший вплив на неї має авіаційна техніка, оскільки з підвищенням бойових властивостей нової авіаційної техніки командири знаходять найбільш доцільні форми, способи і тактичні прийоми дій по різних об’єктах і одночасно з цим висувають ряд вимог по удосконаленню і створенню нових зразків техніки.
Важливим фактором, що впливає на тактику авіації Повітряних Сил є творча діяльність особового складу ПС. Важливо не тільки створити більш досконалу авіаційну техніку і озброєння чи засоби ураження, але і своєчасно розробляти найбільш ефективні способи застосування їх при рішенні різних бойових завдань. Велика роль у цьому належить інженерно-технічному складу, так як він, визначаючи можливості авіаційної техніки, або озброєння, організовуючи їх застосування у бойовій обстановці, перетворюють їх можливості у дійсність.
Звідси випливає, що результат бою, операції і війни в цілому залежить від людей, які досконало володіють технікою і мають глибокі знання тактики авіації Повітряних Сил.
Без знання основ тактики авіація Повітряних Силі їх бойового застосування авіаційні спеціалісти не можуть успішно організовувати і здійснювати інженерно-авіаційне та інші види забезпечення бойових дій, якісно виконувати свої функціональні обов’язки за займаною посадою, приймати участь у підвищенні бойової готовності авіаційних підрозділів, частин і з’єднань (апчз).
1.1.3. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил
Відомо, що тактика авіації Повітряних Сил вивчає бойові властивості авіаційних підрозділів, частин і з’єднань різних родів авіації. Бойові властивості визначають роль, призначення і завдання авіації Повітряних Сил.
Бойові властивості авіації Повітряних Сил визначають здатність успішно виконувати у сучасній війні покладені на них завдання, як разом з іншими видами Збройних Сил, так і самостійно.
Важливими бойовими властивостями авіації Повітряних Сил є:
велика сила удару і здатність застосовувати різні засоби ураження (ракети керовані та некеровані, бомби, пушки).
Так, наприклад, бомбове навантаження літака Су-24М складає 8,5 т. (ракети класу «П»-«З», «П»-«П», бомби, НАР, артилерійське озброєння);
висока мобільність і здатність здійснювати маневр за напрямком, швидко зосереджувати зусилля для вирішення завдань які раптово виникають, наносити удари по об’єктах противника в процесі маневру.
Так, наприклад, при базуванні на 150-200 км бомбардувальники Су-24 із готовності №1 можуть наносити удар через 30-35 хв. по об’єктах ворога, розташованих на 300 км від лінії фронту, а із готовності №2 – через 40-50 хвилин;
великий радіус дії, здатність вражати об’єкти, розташовані у тактичній (50-80 км.), оперативній (230-300 км.) глибині.
Так, наприклад, бойовий радіус літака Су-24М близько 390-570 км.
здатність здійснювати авіаційну підтримку військ і самостійно знаходити при цьому задані об’єкти дії і терміново наносити по них удари.
Так, наприклад, при здійсненні авіаційної підтримки сухопутних військ пара літаків Су-24 при варіанті озброєння 8хРБК-500 здатна подавити мотопіхотну роту в районі зосередження;
безперервність дій в простих і складних метеоумовах вдень і вночі на малих (більше 200 м до1000 м), середніх (більше 1000 м до 4000 м) і великих (вище 4000 м до 12000 м) висотах, у стратосфері (вище 12000м), в умовах радіоелектронних завад, створених ворогом.
здатність наносити удари з перенацілюванням у повітрі з пунктів управління авіаційних частин, з’єднань і об’єднань по нових знайдених цілях;
можливість ведення повітряної розвідки і термінової передачі здобутих даних про ворога з борту літака на командний пункт авіаційних і загальновійськових командирів.
Так, наприклад, оперативний розвідник Су-24МР за один політ може розвідати і визначити з малих і середніх висот координати 2-3-х об’єктів, віддалених один від одного на 50-100 км, а тактичний розвідник Су-17М4Р за один політ може викрити один-два райони зосередження військ противника розміром 20-100 км2 кожний;
здатність ефективно знищувати літаки, крилаті ракети і вертольоти противника у повітрі і на землі.
Так, наприклад, ракета Р-73 яка застосовується на літаку Су-27, випущена в задню півсферу, здатна з високою ефективністю вразити пілотовані і безпілотні засоби ворога у повітрі на відстані до 16 км на великих висотах і до 3 км на малих. Мінімальна відстань пуску ракети - біля 0,3 км. Висота бойового застосування ракети змінюється в межах від 0,02 до 20 км;
можливість здійснювати десантування і швидке перекидання повітрям військ, озброєння, техніки і матеріальних засобів на великі відстані і у будь-якому напрямку.
Так, наприклад, максимальне десантне навантаження літака Іл-76М складає 47т, літак може перевезти 115 десантників або 225 солдат за умови, що буде встановлена додаткова палуба. Найбільший тактичний радіус дії літака при злітній масі 170т, висоті польоту 9000м і десантному навантаженні 20т складає близько 2100 км.
Одночасно з позитивними бойовими властивостями авіація Повітряних Сил має і ряд специфічних негативних властивостей, які ускладнюють її застосування:
вразливість щодо засобів ППО;
часткова залежність від метеоумов;
залежність дій авіації від складних для маскування громіздких аеродромів базування;
обмеженість у бойовій напруженості (кількість вильотів на добу).
Так, наприклад, бойова напруженість для частин тактичної авіації складає 2-3 вильоти на добу, а для транспортної авіації – 1-2 вильоти.
Зменшити вплив цих факторів на ефективність бойових дій авіації можна умілою організацією управління і забезпечення бойових дій.
Виходячи з указаних бойових властивостей авіації Повітряних Сил, визначається її призначення і завдання.
Авіація Повітряних Сил призначена для сумісної з військами ППО охорони повітряного простору держави, ураження з повітря угруповань військ та об’єктів противника, прикриття угруповань своїх військ і об’єктів від ударів повітряного противника, авіаційної підтримки своїх військ (сил), десантування повітряних десантів, перевезення військ і матеріальних засобів повітрям і ведення повітряної розвідки.
Авіації належить вирішальна роль у завоюванні переваги (панування) в повітрі.
Виходячи з призначення авіації Повітряних Сил на неї покладається рішення наступних завдань:
знищення авіації противника на аеродромах та в повітрі, його засобів ударного нападу та повітряної розвідки, наземних та повітряних елементів розвідувально-ударних комплексів;
прикриття військ та об’єктів від удару авіації та крилатих ракет, а також від повітряної розвідки противника;
завдання поразки резервам противника;
знищення повітряних та морських десантів противника;
зрив перевезення його військ і матеріальних засобів;
порушення управління військами;
забезпечення прольоту авіації скрізь зону ППО;
десантування повітряних десантів і забезпечення їх бойових дій;
перевезення військ і матеріальних засобів повітрям;
забезпечення бойових дій морських десантів;
ведення повітряної розвідки;
виконання завдань у міжнародних миротворчих операціях у складі міжнародних миротворчих сил ООН та боротьба з незаконними збройними формуваннями.
Ці завдання авіація буде виконувати приймаючи участь в нанесенні масованих ударів по першочергових об’єктах, вогневій підтримці, вогневій контрпідготовці, послідуючих масованих та групових авіаційних ударах. Вона буде здійснювати авіаційну підтримку військ при бойових діях.
У мирний час авіація Повітряних Сил несе бойове чергування по охороні Державного кордону України у повітрі, не допускаючи (присікаючи) його порушення.
Перераховані завдання авіації Повітряних Сил у сучасній війні придбали винятково велике значення у зв’язку з тим, що авіація Повітряних Сил вирішує успіх розгортання і проведення операцій угрупувань сухопутних військ і повітряних сил і значно зменшує їх втрати.
Велике значення має завдання з авіаційної підтримки сухопутних військ і ВМС у проведених ними операціях, оскільки війська (сили флоту) вимагають постійного прикриття їх з повітря від нападу авіації та крилатих ракет противника, а також у підтримці їх бойових дій шляхом знищення рухомих і малорозмірних об’єктів, які можуть чинити сильний опір, але не можуть бути знищені засобами самих військ. Так, досвід бойових дій авіації багатонаціональних сил у зоні Перської затоки показав, що авіаційна підтримка сухопутних військ мала велике значення у вогневій поразці іракських військ.
Не дивлячись на різні завдання авіації Повітряних Сил, вони тісно пов’язані один з одним, так як досягнення успіху при виконанні одного завдання має позитивний вплив на одержання більш високого результату при виконанні інших. Основу авіації Повітряних Сил складає тактична авіація, яка є оперативним і оперативно-тактичним засобом командуючих Повітряними командуваннями.
По характеру завдань. Які виконуються. ЛТД і озброєнню літаків авіація ПС поділяється на такі роди авіації:
бомбардувальну авіацію (БА) на озброєнні якої знаходяться літаки Су-24 і Су- 24 М;
штурмову авіацію (ША), на озброєнні якої є літак Су-25;
винищувальну авіацію (ВА), на озброєнні якої є МІГ-29, Су-27;
розвідувальну авіацію (РА), на озброєнні якої є: Су-24МР, Су-17М4Р,та безпілотні літаки-розвідники;
військово-транспортну авіацію (ВТА), на озброєнні якої літаки Ан-26, Ан-12, Іл-76;
спеціальну авіацію, яка має літаки та вертольоти спеціального призначення.
У складі інших видів ЗСУ є такі роди авіації:
у Сухопутних військах: армійська авіація;
у ВМС: морська авіація, яка входить до складу Морської авіаційної групи (МАГ).
Крім того, у складі деяких Міністерств і відомств (МВС, МНС, ДПС) є літаки та вертольоти різноманітного призначення.
Організаційно авіація Повітряних Сил складається з авіаційних бригад і окремих авіаційних ескадрилій.
Авіаційна бригада – основна тактична частина Повітряних Сил, що виконує завдання за призначенням у складі Повітряного командування, об’єднаних сил швидкого реагування або самостійно. За родами авіації бригада може бути однорідною або змішаною.
Авіаційна ескадрилья – основний тактичний підрозділ. Виконує завдання у складі авіаційної бригади або самостійно.
Таким чином авіація Повітряних Сил, маючи велику ударну силу та високу мобільність, здатна впливати на хід і результат збройної боротьби. Головне завдання авіації Повітряних Сил при веденні бойових дій є завоювання переваги в повітрі.
На погляд військово-політичного керівництва України приведені склад організаційна структура авіації ПС повинні дозволити їй успішно вирішувати поставлені перед нею завдання і у кінцевому підсумку впливати на хід і результат Збройної боротьби.