- •Інститут Міжнародних відносин нау
- •Модуль 1. «Географічні аспекти формування туристських ресурсів України. Класифікація та оцінювання туристських ресурсів»
- •Тема 1.1. Загальна характеристика України. Природно-ресурсний потенціал України
- •Таблиця №1 Природно-ресурсний потенціал України
- •Тема 1.2. Класифікація туристичних ресурсів та їх оцінювання
- •Класифікація туристичних ресурсів
- •Кількісна оцінка факторів атрактивності
- •Тема 1.3. Оцінка геолого-геоморфологічних туристичних ресурсів України.
- •Оцінка рельєфу
- •Спелеологічні туристичні ресурси
- •Тема 1.4. Оцінка кліматичних та бальнеологічних туристичних ресурсів України.
- •Кліматичні курорти в природних зонах і регіонах України
- •Бальнеологічні курорти України
- •Тема 1.5. Оцінка гідрологічних та біологічних туристичних ресурсів України.
- •Актуальні смуги гідрологічних об’єктів та їх використання для потреб туризму
- •Тема 1.6. Природно-антропогенні туристичні ресурси, їх оцінка
- •Таблиця 10 Природно-заповідний фонд України: біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні парки, заказники
- •Природно-антропогенні ресурси України
- •Тема 1.7. Суспільно-історичні туристські ресурси, їх оцінка.
- •Суспільно-історичні туристичні ресурси своєї області
- •Кількість закладаів розміщення по областях України
- •Тема 2.1. Туристичні ресурси ар Крим
- •Туристичні ресурси ар Крим
- •Тема 2.2. Туристичні ресурси областей Північного Причорномор’я
- •Частка рекреаційно-туристичних територій у структурі земель та кількість місць в установах організованого туризму
- •Тема 2.3. Природні туристичні ресурси областей Карпатського регіону України
- •Частка рекреаційно-туристичних територій у структурі земель та кількість місць в установах організованого туризму
- •Тема 2.4. Суспільно-історичні туристичні ресурси областей Карпатського регіону України
- •Тема 2.5. Туристичні ресурси Волинської і Рівненської областей України
- •Частка рекреаційно-туристичних територій у структурі земель та кількість місць в установах організованого туризму
- •Тема 2.6. Туристичні ресурси областей Поділля
- •Частка рекреаційно-туристичних територій у структурі земель та кількість місць в установах організованого туризму
- •Тема 2.7. Туристичні ресурси Київсько-Дніпровського (Столичного) туристського регіону
- •Частка рекреаційно-туристичних територій у структурі земель та кількість місць в установах організованого туризму
- •Тема 2.8. Туристичні ресурси областей Центрального регіону
- •Частка рекреаційно-туристичних територій у структурі земель та кількість місць в установах організованого туризму
- •Тема 2.9. Туристичні ресурси областей Придніпровсько-Донецького регіону
- •Частка рекреаційно-туристичних територій у структурі земель та кількість місць в установах організованого туризму
- •Тема 2.8. Туристичні ресурси областей Північно-Східного регіону
- •Частка рекреаційно-туристичних територій у структурі земель та кількість місць в установах організованого туризму
Оцінка рельєфу
Характеристика |
Міра сприятливості | ||
сприятливий |
відносно сприятливий |
несприятливий | |
Глибина розчленування, м |
30-60 |
10-30 |
менше 10, більше 60 |
Густота розчленування, км |
менше 1 |
1-3 |
більше 3 |
Крутизна схилів, 0 |
3-5 |
5-10 |
менше 3, більше 10 |
Завдання 2. На контурній карті позначити найголовніші спелеологічні туристські ресурси України, зазначені в таблиці 6.
Таблиця 6
Спелеологічні туристичні ресурси
Район поширення |
Назва туристських об’єктів і ресурсів |
Закарпатська область, смт. Солотвина |
Соляні печери |
Донецька область м. Артемівськ, м. Солевар |
Соляні печери |
Тернопільська область |
Горизонтальні печери: Оптимістична, Озерна, Кришталева (Кривчинська), Попелюшка, Вертеба, Млинки, Нагірнянська. |
Чернівецька область |
Заставницька карстова рівнина |
АР Крим |
Печери: Червона, Солдатська, Мармурова, Узунджа, Еміне-Баїр-Хосар, Чорна Підземні порожнини антропогенного походження: Севастопольські, Керченські катакомби, Аджимускайські каменоломні. Печерні міста: Чуфут-Кале, Мангуп-Кале, Качі-Кальон |
Хмельницька область, с. Бакота |
Скельний монастир |
м. Київ |
Печери Київсько-Печерської Лаври |
Одеська область, с. Нерубайське |
Катакомби |
Завдання 3.Оцінити особливості рельєфу своєї місцевості для потреб туризму, користуючись шкалою Бейдика О.О, наведеною нижче.
Шкала оцінювання спелеоресурсів: А) закарстованість території: 1 бал - 0 % (закарстованість практично відсутня); 2 бали – 1-10 %; 3 бали – 11-20 %; 4 – 21-50 %; 5 балів – понад 50 %; Б) довжина порожнин: 1 бал – 0 м; 2 бали – 1-100 м; 3 бали – 101-1000 м, 4 бали – 1001-10000 м; 5 балів – понад 10000 м. В) глибина порожнин: 1 бал – 0 м; 2 бали - 1-19 м; 3 – 20-99м; 4 – 100-1000 м; 5 – понад 1000 м.
Шкала оцінювання рельєфу: 1 балом оцінюється переважно плоский низовинний рельєф; 5 балів – переважно гірські і передгірські території; 2 бали – дещо погорбовані низовини і невисокі височини; 3 бали – середньої висоти височини та кряжі; 4 бали – високі височини.
Тема 1.4. Оцінка кліматичних та бальнеологічних туристичних ресурсів України.
Питання для обговорення:
Що належить до кліматичних туристичних ресурсів?
Для якого виду туризму найбільше використовують кліматичні ресурси?
Що таке “оптимальні кліматичні ресурси”?
Де в Україні кліматичні умови найбільш сприятливі для ведення туристичної діяльності?
Що належить до бальнеологічних ресурсів?
Для якого виду туризму найбільше використовують бальнеологічні ресурси?
Що необхідно враховувати при оцінюванні бальнеологічних ресурсів?
Завдання для самостійного виконання:
Завдання 1. Користуючись кліматичними картами атласу, навчальними посібниками і наведеним нижче переліком кліматичних курортів, заповнити таблицю 7. Де кліматичні умови є найбільш сприятливими для рекреаційного туризму?
Таблиця 7.