Механізми впливу нейромедіаторів на активність протікання психічних процесів

Під впливом нейромедіатора норадреналіну в корі надниркових залоз виробляється адреналін – "гормон стресу". Це гормон швидкої і жорсткої дії. Слід зазначити, що у добових біоритмах людини максимальна активність у часі (з 8-ї до 12 ї години і з 16-ї до 22-ї години) збігається зі збільшеним виділенням адреналіну.

Традиційно вважалося, що жінки вразливіші, вони потребують опіки чоловіків тощо. Гормональний аналіз цього не підтверджує. Зрив адаптаційної симпатико-адреналової системи у чоловіків дещо вищий, ніж у жінок (відповідно 71,2% і 69,4%). Причиною цього явища багато дослідників вважають частіше порушення біоритму у чоловіків. Неврози істеричного і неврастенічного типу також зустрічаються частіше у чоловіків, ніж у жінок (відповідно 86,1% і 79,6%).

Чоловіки мають нижчі, порівняно з жінками, імунітет і біоенергетику. У чоловіків раніше, ніж у жінок, настають клімакс і статева слабкість. Підвищена тривожність, неврастенічність, емоційна нестійкість призводить до інфаркту та інсульту частіше у чоловіків.

Нині спостерігається уніфікація у зовнішньому вигляді і в рольових функціях чоловіків і жінок. Особливо це стосується осіб молодого віку.

Екзаменаційний білет № 35 Особливості сімейного консультування

Сімейне консультування – найважливіший напрям соціально-особистісного (соціально-психологічного) консультування, що охоплює такий спектр проблем, як стосунки між подружжям, між ними та їхніми батьками, дітьми і батьками. Основними проблемами сімейного консультування є проблема шкільної успішності дітей у сім'ї й проблема виховання дітей, які мають вади в психофізіологічному розвитку. З приводу розв'язання зазначених проблем у технології сімейного консультування має діяти низка загальних правил: обов'язкове наповнення батьківської скарги-запиту конкретним змістом на основі одержання від батьків опису поведінкової ситуації, що стала основою запиту; використання принципів «стереоскопічності» в погляді на ситуацію, тобто фіксація цього погляду як із суб'єктивних (пов'язаних із розумінням ситуації з боку членів сім'ї), так і з об'єктивних (аргументованих консультантом) позицій; спільне з батьками висування консультантом гіпотези про історію розвитку «негативної» риси в членів сім'ї й можливих шляхів її подолання.

Соціально-педагогічна робота з сім'єю. Реалізує сімейну соціальну політику – систему механізмів, за допомогою яких держава створює умови для забезпечення життєдіяльності сім'ї, її захисту, якщо вона цього потребує.

Цей напрям найбільш розроблений відомими українськими вченими Т.Ф. Алєксєєнко, З.Г. Зайцевою, І. Д. Звєрєвою, А. Й. Капською, Л. Г. Коваль, В.Г. Постовим, І.М. Трубавіною та іншими.

Зробіть порівняльний аналіз домінуючої психологічної проблематики різних підходів до управління організаціями (на прикладі адміністративного, процесного, поведінкового, стосункового, ситуаційного та ін. підходів)

Становлення психології управління тісно пов'язане з розвитком теорії управління та психологічної науки. У Західній Європі цей напрям психології найчастіше має назву «психологія праці та організаційна психологія». У США частіше вживають поняття «промислова психологія та організаційна психологія». Зазначений напрям є одним з найбільш значущих у психології. Структуру психології праці та організаційної психології становлять: психологія праці, психологія персоналу і власне організаційна психологія (європейський варіант); промислова психологія та організаційна психологія (американський варіант). Такий поділ зумовлений тим, що найчастіше в теорії менеджменту виокремлюють три складові: управління роботою, управління людьми та управління організацією.

До проблем психології праці, яка виникла першою, відносять: проектування робочих завдань та залучення працівників до діяльності; створення комфортного робочого середовища; психологічні чинники задоволення людини роботою; психологічні проблеми безробіття, самопочуття людини та її психічне здоров'я тощо.

Психологія персоналу предметом свого аналізу вважає проблеми, пов'язані із взаємозв'язками персоналу й організації (оцінювання здібностей та можливостей, виконання професійних функцій, навчання персоналу, задоволення та реалізація потреб, розвиток професійної кар'єри та ін.).

При адміністративному підході регламентуються функції, права, обов'язки, елементи системи менеджменту в нормативних актах.

Поведінковий підхід полягає в тому, щоб допомогти працівнику усвідомити власні можливості.

При процесному підході управління розглядається як сукупність взаємопов'язаних функцій.

При системному підході будь-яка система розглядається як сукупність взаємопов'язаних елементів.

Ситуаційній підхід передбачає, що застосування різних методів управління визначається конкретною ситуацією.